ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 11/12720.06.11
За позовом"Лаерта Консалтинг Лімітед" (Laerta Consulting Limited)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА СТУДІЯ"
простягнення заборгованості
Та за зустрічним позовом "Лаерта Консалтинг Лімітед" (Laerta Consulting Limited)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА СТУДІЯ"
провизнання договору недійсним
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники (за первісним позовом):
від позивача Войнаровська О.І. -представник
від відповідача Шубак О.І. -представник
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги "Лаерта Консалтинг Лімітед" (Laerta Consulting Limited) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА СТУДІЯ" заборгованості у розмірі 939 177 доларів США 91 центи, з яких 762 077 доларів США 91 центів основного боргу та 177 100 доларів США 00 центів штрафу.
31.05.2011 позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в яких просить стягнути з відповідача 885 500 доларів США 00 центів основного боргу, 177 100 доларів США 00 центів штрафу та 26 169 доларів США 74 центи 3% річних.
07.06.2011 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про відмову від заяви про збільшення позовних вимог від 31.05.2011.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за ліцензійним договором № 187/L-UK від 24.11.2009 щодо сплати ліцензійної винагороди, оскільки жодних платежів на користь позивача не здійснив.
Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВА СТУДІЯ" проти позову заперечує з тих підстав, що договір та акти прийому-передачі зі сторони товариства підписані неуповноваженою особою. Відповідач вважає, що ліцензійний договір № 187/L-UK від 24.11.2009 не відповідає законодавству, а тому в межах справи 11/127 звернувся з зустрічним позовом до "Лаерта Консалтинг Лімітед" (Laerta Consulting Limited) про визнання цього договору недійсним.
"Лаерта Консалтинг Лімітед" (Laerta Consulting Limited) проти зустрічного позову заперечує та зазначає, що спірний договір підписаний зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА СТУДІЯ" генеральним продюсером ОСОБА_1 на підставі довіреності № 1 від 01.07.2005.
Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд
По зустрічному позову.
24.11.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НОВА СТУДІЯ" (ліцензіат) та "Лаерта Консалтинг Лімітед" (Laerta Consulting Limited) (ліцензіар) укладено ліцензійний договір № 187/L-UK (далі -Договір, Ліцензійний договір).
Від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА СТУДІЯ" Договір підписано генеральним продюсером ОСОБА_1 на підставі довіреності № 1 від 01.07.2005.
24.11.2009, 17.12.2009 та 27.01.2009 сторонами підписані додатки № 1, 2, 3 до ліцензійного договору, якими погоджено найменування творів, на використання яких надається ліцензія, та умови оплати.
31.12.2009 між ліцензіатом та ліцензіаром підписано акт приймання-передачі згідно з додатком № 1 до Договору.
На підтвердження виконання додатку № 2 до Ліцензійного договору сторонами підписано акт приймання-передачі від 12.01.2010.
02.03.2010 сторонами підписано акт приймання-передачі згідно з додатком № 3 до Ліцензійного договору.
Вищезазначені додатки та акти приймання-передачі зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА СТУДІЯ" також підписані генеральним продюсером ОСОБА_1 на підставі довіреності № 1 від 01.07.2005.
Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною 2 ст. 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Відповідно до ч. 1 ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Згідно з ч. 1 ст. 238 Цивільного кодексу України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.
Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи (ст. 246 Цивільного кодексу України).
Представником "Лаерта Консалтинг Лімітед" (Laerta Consulting Limited) в судовому засіданні надано належним чином засвідчену копію доручення № 1 від 01.07.2005, виданого директором Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА СТУДІЯ", яким уповноважено Генерального продюсера Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА СТУДІЯ" ОСОБА_1, у тому числі, на укладення договорів, контрактів та угод.
Доручення видане на укладення договорів, контрактів та угод без будь-яких обмежень.
Відповідно до ст. 246 Цивільного кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.
За змістом пункту 6.3. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА СТУДІЯ" (в редакції, що зареєстрована 16.03.2005 і діяла в момент видачі доручення) виконавчим органом товариства є директор, який вирішує всі питання діяльності товариства, крім тих, які входять у виключну компетенцію зборів Учасників. Крім цього директор видає доручення на укладання договорів, контрактів та угод іншим працівникам Товариства. належним чином засвідчена копія статуту в редакції, що зареєстрована 16.03.2005, міститься в матеріалах справи.
Доручення підписано директором Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА СТУДІЯ" Ханіним М.Є. та скріплено печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА СТУДІЯ".
Строк дії вказаного доручення не встановлений, а тому згідно ч. 1 ст. 247 Цивільного кодексу України воно зберігає чинність до припинення його дії.
Доказів на підтвердження відкликання чи припинення дії доручення № 1 від 01.07.2005 станом на час укладення спірного договору позивачем за зустрічним позовом не надано.
Враховуючи викладене, суд вважає, що доручення № 1 від 01.07.2005 відповідає вимогам ст.ст. 244, 246 Цивільного кодексу України та підтверджує повноваження генерального продюсера Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА СТУДІЯ" ОСОБА_1 на укладення ліцензійного договору № 187/L-UK від 24.11.2009.
Тому викладені позивачем за зустрічним позовом обставини не можуть бути підставою для визнання недійсним спірного договору, укладеного між сторонами, у зв'язку з чим у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.
У зв'язку з відмовою у зустрічному позові судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача за зустрічним позовом.
По первісному позову.
Згідно з п. 2.1 Договору ліцензіар надає ліцензіату для використання в межах території виключну ліцензію на строк ліцензії, а ліцензіат зобов'язаний сплатити ліцензіару ліцензійну винагороду.
Відповідно до п. 3.1 Договору ліцензіат сплачує ліцензіару ліцензійну винагороду у порядку та на умовах, визначених у Додатках до Договору.
Як встановлено судом вище 24.11.2009, 17.12.2009 та 27.01.2009 сторонами підписані додатки № 1, 2, 3 до Ліцензійного договору, якими погоджено найменування творів, на використання яких надається ліцензія, та умови оплати.
У Додатку № 1 сторони погодили, що розмір ліцензійної винагороди за переліком творів, визначеним у додатку, становить 496 000,00 доларів США, вказану суму ліцензіат сплачує ліцензіару на пізніше 20.05.2010 (п.п. 2, 3 додатку № 1).
Розмір ліцензійної винагороди за переліком творів визначеним у додатку № 2 становить 79 500,00 доларів США, які ліцензіат зобов'язаний сплатити не пізніше 01.06.2010 (п.п. 2, 3 додатку № 2).
Додатком № 3 сторони погодили, що розмір ліцензійної винагороди за переліком творів, визначеним у додатку, становить 310 000,00 доларів США, вказану суму ліцензіат сплачує ліцензіару на пізніше 30.06.2010 (п.п. 2, 3 додатку № 1).
Факт надання позивачем за первісним позовом відповідачу за первісним позовом ліцензій на твори підтверджується актами приймання-передачі від 31.12.2009, 12.01.2010 та 02.03.2010.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату і місце складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
При застосуванні засобів обчислювальної та іншої оргтехніки реквізити можуть бути зафіксовані у вигляді коду.
Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
У актах приймання-передачі зазначено зміст господарської операції -передача-прийняття ліцензії на твори на території України згідно з відповідним Додатком до Ліцензійного договору, включаючи всі права, які містяться у вказаній ліцензії. Також відображено вартість відповідних ліцензій, посади прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.
Зміст доручення № 1 від 01.07.2005, виданого ОСОБА_1, охоплює право підписання договорів, контрактів та угод, а відтак підписання актів приймання-передачі охоплюється змістом та обсягом повноважень, якими був наділений Генеральний продюсер Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА СТУДІЯ" ОСОБА_1
Таким чином, за змістом акти приймання-передачі від 31.12.2009, 12.01.2010 та 02.03.2010 відповідають вимогам чинного законодавства та є документами, що підтверджують виконання позивачем за первісним позовом зобов'язань за Ліцензійним договором та прийняття відповідачем за первісним позовом прав на використання творів і відповідних матеріалів.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1109 Цивільного кодексу України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.
У відповідності до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Як свідчать матеріали справи, відповідач за первісним позовом своїх зобов'язань по сплаті ліцензійної винагороди у вказані строки, а також на даний час не виконав, заборгованість з ліцензійної винагороди не сплатив.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене, вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості за Ліцензійним договором № 187/L-UK від 24.11.2009 у розмірі 762 077 доларів США 91 центів, що за курсом НБУ станом на 20.06.2011 становить 6 076 275,80 грн., визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позивачем за первісним позовом також заявлено вимогу про стягнення з відповідача за первісним позовом штрафу у розмірі 177 100 доларів США 00 центів.
Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктом 7.3 Ліцензійного договору сторони передбачили, що у випадку порушення ліцензіатом зобов'язань, встановлених п. 3.1 Договору, він сплачує ліцензіару штраф у розмірі 20% від суми ліцензійної винагороди.
З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання зі сплати ліцензійної винагороди в розмірах та строки, встановлені Договором, не виконав, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 177 100 доларів США 00 центів, що за курсом НБУ станом на 20.06.2011 становить 1 412 071,43 грн., передбаченого сторонами у Договорі.
При цьому суд враховує, що абзацом другим пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" передбачено, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення, суд зазначає, що станом на 20.06.2011 заборгованість в сумі 939 177 долари США 91 цент (762 077 доларів США 91 центів основного боргу та 177 100 долари США 00 центів штрафу) за офіційним курсом НБУ (http://www.bank.gov.ua; 797,33 грн. за 100 доларів США) на 20.06.2011 складає 7 488 347,23 грн.
31.05.2011 позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в яких просить стягнути з відповідача 885 500 доларів США 00 центів основного боргу, 177 100 доларів США 00 центів штрафу та 26 169 доларів США 74 центи 3% річних.
07.06.2011 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про відмову від заяви про збільшення позовних вимог від 31.05.2011.
В судових засіданнях представник позивача підтримав подану заяву про відмову від заяви про збільшення позовних вимог.
Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.
До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.
Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Оскільки часткова відмова позивача від позову не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, відмова від частини позовних вимог є формою реалізації прав позивача, заява про відмову від заяви про збільшення позовних вимог підписана повноваженим представником позивача, то за таких підстав відмова позивача від заяви про збільшення позовних вимог підлягає прийняттю судом.
У зв'язку з тим, що позивач з власної ініціативи письмовою заявою відмовився від заяви про збільшення позовних вимог і відмова прийнята господарським судом, провадження у справі в частині в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА СТУДІЯ" 123 422 доларів США 09 центів основного боргу та 26 169 доларів США 74 центи 3% річних підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати у зв'язку із задоволенням первісного позову покладаються на відповідача за первісним позовом відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, при поданні позову позивачем згідно листа Державного казначейства України № 16-04/634-3201 від 02.03.2011 сплачено державне мито у розмірі 3 220,00 доларів США. Позивачем заявлено вимоги майнового характеру про стягнення заборгованості у розмірі 939 177 доларів США 91.
Згідно зі ст. 7 Декрету Кабінету міністрів України "Про державне мито" з позовів, що подаються до суду та господарського суду в іноземній валюті, а також за дії та операції в іноземній валюті державне мито сплачується в іноземній валюті.
Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України ціна позову у позовах про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та у карбованцях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.
Таким чином, 19 доларів США 62 центи державного мита сплачено позивачем надмірно, а тому на підставі ст. 47 Господарського процесуального кодексу України зазначена сума державного мита підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА СТУДІЯ" (01021, м.Київ, вул. М. Грушевського, буд. 28/2, нежиле приміщення 43, ідентифікаційний код 32381746, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь "Лаерта Консалтинг Лімітед" (Laerta Consulting Limited) (8 Кеннеті, 1-й поверх, квартира/офіс, 101, п/с 1087, м. Нікосія, Республіка Кіпр [Kennety, 8, 1st floor, Flat/Office 101, P.C. 1087, Nicosia, Cyprus], код № НЕ 147900) основний борг у розмірі 762 077 (сімсот шістдесят дві тисячі сімдесят сім) доларів США 91 цент, що за курсом НБУ станом на 20.06.2011 становить 6 076 275 (шість мільйонів сімдесят шість тисяч двісті сімдесят п'ять) грн. 80 коп., штраф у розмірі 177 100 (сто сімдесят сім тисяч сто) доларів США 00 центів, що за курсом НБУ станом на 20.06.2011 становить 1 412 071 (один мільйон чотириста дванадцять тисяч сімдесят одна) грн. 43 коп., державне мито у розмірі 3 200 (три тисячі двісті) доларів США 38 центів.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА СТУДІЯ" (01021, м.Київ, вул. М. Грушевського, буд. 28/2, нежиле приміщення 43, ідентифікаційний код 32381746, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь "Лаерта Консалтинг Лімітед" (Laerta Consulting Limited) (8 Кеннеті, 1-й поверх, квартира/офіс, 101, п/с 1087, м. Нікосія, Республіка Кіпр [Kennety, 8, 1st floor, Flat/Office 101, P.C. 1087, Nicosia, Cyprus], код № НЕ 147900) 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Провадження у справі № 11/127 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА СТУДІЯ" 123 422 доларів США 09 центів основного боргу та 26 169 доларів США 74 центи 3% річних припинити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
5. Повернути з Державного бюджету України на користь "Лаерта Консалтинг Лімітед" (Laerta Consulting Limited) (8 Кеннеті, 1-й поверх, квартира/офіс, 101, п/с 1087, м. Нікосія, Республіка Кіпр [Kennety, 8, 1st floor, Flat/Office 101, P.C. 1087, Nicosia, Cyprus], код № НЕ 147900) 19 (дев'ятнадцять) доларів США 62 центи надмірно сплаченого державного мита.
6. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Ю.М. Смирнова
Дата підписання рішення: 23.06.2011