ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 52/71215.06.11
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»в особі Розрахункового департаменту до Житлово-будівельного кооперативу “Поліграфіст” про стягнення 259 274, 87 грн. за участю представників позивача -ОСОБА_1, довіреність № 137 від 31.03.2011р., відповідача -ОСОБА_2, довіреність № б/н від 15.12.2009 року,
У листопаді 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 225 238, 45 грн. заборгованості за надані послуги за договором № 02238/4-14 від 18.03.1994р. та 34 036, 43 грн. інфляційних втрат, а всього: 259 274, 87 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.12.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 16.12.2009 року.
У судовому засіданні 16.12.2009 року представником позивача були подані пояснення по справі.
У судовому засіданні 24.02.2010 року представником відповідача подано клопотання про застосування до позовних вимог строк позовної давності.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.02.2010 року зупинено провадження у справі до вирішення іншої пов'язаної з нею справи № 2а-3475/09.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.05.2011 року провадження у справі поновлено та призначено розгляд справи на 01.06.2011 року.
У судовому засіданні 15.06.2011 року представником відповідача подані заперечення проти позову та клопотання про застосування строку позовної давності.
Крім того, судом встановлено, що відповідно до статуту Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», зазначене товариство є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал».
Згідно ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне у відповідності до статті 25 Господарського процесуального кодексу України замінити позивача у справі Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»його правонаступником - Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал».
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18.03.1994 року між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал»(постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом «Поліграфіст»(абонент) було укладено договір № 02238/4-14 на відпуск води та послуги каналізації, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується забезпечувати абоненту постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент зобов'язується сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування комунальним водопроводом та каналізацією в м. Києві №24 від 13.01.1986р.
Вказані Правила відповідно до ст. 3 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»є частиною законодавства у сфері питної води та питного водопостачання.
Зокрема, відповідно до ст. 22 Закону одним з основних обов'язків споживача є своєчасне внесення плати за використану воду.
Відповідно до п. 3.1. договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.
Позивач належним чином виконував свої зобов'язання за договором, надаючи послуги з водопостачання та приймаючи від відповідача каналізаційні стоки цілодобово.
Пунктами 3.9. договору передбачено, що абонент зобов'язаний письмово повідомити постачальника, якщо він повністю або частково відмовляється сплатити платіжну вимогу, а також надати обгрунтовуючі таку відмову документи у 3-денний строк.
Відповідних повідомлень відповідач позивачу не подавав.
Предметом даного судового спору є вимога позивача про стягнення з відповідача 225 238, 45 грн. боргу (132 235, 13 грн. заборгованості за період з жовтня 2006 року по вересень 2009 року та 93 003, 32 грн. боргу, що утворився до зазначеного період станом на 01.10.2006р.) за послуги з водопостачання та водовідведення по коду 4-651 для потреб холодного водопостачання та за послуги з водопостачання та водовідведення по коду 4-50651 для потреб гарячого водопостачання.
Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 02238/4-14 від 18.03.1994 року на відпуск води та послуги каналізації, укладеного між ними. На підставі вказаного договору відповідачу відкрито особовий рахунок та присвоєно код 4-651, за яким здійснюється розрахунок питної води та водовідведення.
Крім того, позивач відкрив відповідачу другий додатковий рахунок та присвоїв код 4-50651, за яким здійснюється розрахунок питної води, що йде на підігрів.
Однак, договір № 02238/4-14 від 18.03.1994 року не регулює відносини сторін з приводу постачання відповідачеві питної води для виготовлення гарячої води та сплати її вартості, а інші договори, які б регулювали відносини між сторонами, в матеріалах справи відсутні.
Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
З огляду на викладене, позивачем необґрунтовано проведено нарахування за воду, яка використовується для приготування гарячої.
Тому, включення позивачем до суми боргу оплати послуг постачання та водовідведення питної води, що використовується на підігрів, не ґрунтується на договорі № 02238/4-14 від 18.03.1994 року та є безпідставним.
Зважаючи на викладене, правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості з оплати послуг постачання та водовідведення питної води, що використовується на підігрів, за договором № 02238/4-14 від 18.03.1994 року відсутні, у зв'язку з чим у позові в цій частині слід відмовити.
Позивач в період з жовтня 2006 року по вересень 2009 року надав відповідачу за договором № 02238/4-14 від 18.03.1994 року послуги з водопостачання та водовідведення по коду 4-651 для потреб холодного водопостачання обсягом 66 420, 00 куб.м.
Поясненнями позивача, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, на підставі зазначених даних розрахункових листів абонента стверджується факт надання послуг з водопостачання та водовідведення позивачем відповідачу протягом указаного періоду за спірним договором по коду 4-651 для потреб холодного водопостачання, а також факт користування відповідачем цими послугами.
Проте, з розрахунку позивача вбачається, що протягом спірного періоду розрахунок вартості наданих за договором послуг водовідведення проведений позивачем не на підставі тарифів на ці послуги, чинних протягом позовного періоду.
З пояснень позивача та матеріалів справи вбачається, що вартість послуг водопостачання та водовідведення за спірний період для І групи споживачів, позивач визначив на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації №№ 1680 від 28.08.2002 р., 1786 від 15.12.2006р., 640 від 30.05.2007 р., 1127 від 28.08.2007 р., 516 від 29.04.2009 р., 980 від 31.08.2009 р.
Розпорядження №1576 від 30.10.2006 "Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води" визнано недійсним та скасовано постановою господарського суду міста Києва у справі №21/43-А від 13.02.2007; розпорядження №640 від 30.05.2007 визнано протиправним та скасовано постановою Окружного адміністративного суду міст Києва від 24.01.2008 у справі № 8/131; дію розпорядження № 516 від 29.04.2009 зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.07.2009 № 842-р "Про зупинення дії деяких розпоряджень голови Київської міської держадміністрації з питань встановлення (погодження) тарифів на житлово-комунальні послуги в м. Києві"; розпорядження № 517 від 29.04.2009 визнано незаконним і не чинним з моменту прийняття постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 19.10.2009 у справі № 2а-2292/09.
Розпорядження Київської міської державної адміністрації, якими керувався позивач при розрахунку плати за поставлену холодну воду № 640 від 30.05.2007, № 1127 від 28.08.2007, № 516 від 29.04.2009, № 980 від 31.08.2009, не були подані на державну реєстрацію до відповідних органів юстиції та не зареєстровані ними, а отже, не набрали чинності у встановленому законом порядку.
За таких обставин, суд вважає необхідним нарахування плати за послуги водопостачання та водовідведення протягом спірного періоду здійснювати за тарифами згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1680 від 28 серпня 2002 р. в розмірі 0, 816 грн. з ПДВ.
Крім того, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Ст. 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за період з жовтня 2006р. по вересень 2009р.
Проте, позовну заяву було подано до суду лише в листопаді 2009 року.
Таким чином, в межах позовної давності позивач мав право звернутися з позовом про стягнення боргу за період з листопада 2006 року.
Відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності.
Тому в частині стягнення боргу за жовтень 2006 року слід відмовити у зв'язку з пропуском строку позовної давності відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України.
Таким чином, вартість послуг водопостачання та водовідведення на підставі чинних на час їх надання тарифів за період з листопада 2006 року по вересень 2009 року становить 49 882, 21 грн. за 64 688, 00 куб.м. холодної води.
Відповідачем за спірний період було сплачено позивачеві 4 498, 14 грн., в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 02238/4-14 від 18.03.1994 року складає 39 494, 97 грн. з урахуванням знижки та перерахунку, здійсненого позивачем.
Доказів сплати зазначеної суми відповідачем суду не надано.
Судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором № 02238/4-14 від 18.03.1994 року за спірний період з оплати наданих послуг водопостачання та водовідведення по коду 4-651 для потреб холодного водопостачання та має перед позивачем заборгованість у сумі 39 494, 97 грн.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 39 494, 97 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню. Включення позивачем до загальної суми заборгованості 93 003, 32 грн. боргу, що утворився до спірного періоду станом на 01.10.2006р. є неправомірним. За таких обставин, в цій частині позову слід відмовити.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати наданих послуг водопостачання та водовідведення за договором, вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат є обґрунтованими, однак підлягають стягненню частково в розмірі 10 329, 52 грн., які нараховані судом відповідно до вимог закону та умов договору. В іншій частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі 23 706, 91 грн. в позові слід відмовити.
Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Поліграфіст»(02098, м. Київ, вул. Шумського, 6, код 23699936) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»(01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код 03327664) 39 494 (тридцять дев'ять тисяч чотириста дев'яносто чотири) грн. 97 коп. боргу, 10 329 (десять тисяч триста двадцять дев'ять) грн. 52 коп. інфляційних втрат, 498 (чотириста дев'яносто вісім) грн. 24 коп. державного мита та 45 (сорок п'ять) грн. 35 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині в позові відмовити.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Суддя С.О. Чебикіна