ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 8/9422.04.11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім"
до Публічного акціонерного товариства банк "Біг Енергія"
про визнання права на припинення кредитних договорів
Суддя В.С. Катрич
Представники сторін:
від позивача ОСОБА_1 предст. за довіреністю б/н від 02.06.2010 р.
від відповідача ОСОБА_2 за дов. № 18 від 03.03.2010 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства банк "Біг Енергія" про визнання права на припинення кредитних договорів шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Позовні вимоги мотивовані запереченням Публічного акціонерного товариства банк «Біг Енергія»проти зарахування Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" зустрічних однорідних вимог на суму 2107724, 03 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.11 р. порушено провадження у справі № 8/94, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 07.04.11 р., зобов'язано сторін виконати певні дії.
07.04.11 р. до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшли документи позивача на виконання вимог ухвали суду.
В судове засідання 07.04.11 р. представники сторін з'явилися та надали суду пояснення по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.11 р. відкладено розгляд справи на 22.04.2011 р.
В судове засідання 22.04.11 р. представники сторін з'явилися.
Представник позивача подав витребувані судом документи.
Представник відповідача подав суду заперечення на позовну заяву, відповідно до яких вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов'язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз'яснені положення ст.81-1 ГПК України.
Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Розділом другим Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (п. 4 ст. 55 Конституції України).
Конвенцією «Про захист прав людини і основоположних свобод»від 04.11.1950 р., яку ратифіковано із заявами та застереженнями 17.07.1997 р. та яка набрала чинності 11.09.1997 р. передбачено право на ефективний засіб юридичного захисту. Кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ЗУ "Про судоустрій України" правосуддя в Україні здійснюється у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.
Статтею 6 зазначеного закону передбачається принцип гарантування усім суб'єктам правовідносин захисту їхніх прав, свобод та законних інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону
Відповідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Пункт 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначає одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів визнання права. Позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй права. Тобто, метою подання цього позову є усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб'єктивного права особою.
23 грудня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" (надалі -позивач, позичальник) та Публічним акціонерним товариством банк "Біг Енергія" (надалі - відповідач, банк) (разом - сторони), було укладено кредитний договір № К-48-2007 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі - кредитний договір 1), відповідно до п. 1.1 якого банк надає позичальнику кредит в сумі 287930, 50 грн. траншами згідно листів-заявок позичальника. Погашення кредитних коштів здійснюється позичальником згідно з визначеним договором графіком..
Плата за користування кредитом встановлюється в розмірі 19% річних (п. 2.1 кредитного договору 1).
10 жовтня 2008 року між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору 1 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), відповідно до умов якої між позичальником та банком було досягнуто згоди щодо викладення п. 3.1. кредитного договору 1 в новій редакції, зокрема, сторони визначили, що банк прийняв в заставу майно загальною заставною вартістю 359913, 13 грн.
16 січня 2008 року сторонами було укладено кредитний договір № К-1-2008 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі -кредитний договір 2), відповідно до п. 1.1 якого банк надає позичальнику кредит в сумі 972000, 00 грн. траншами згідно листів - заявок позичальника. Погашення кредитних коштів здійснюється позичальником згідно з визначеним договором графіком..
Плата за користування кредитом встановлюється в розмірі 19% річних (п. 2.1 кредитного договору 2).
8 липня 2008 року між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору 2 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), відповідно до умов якої між позичальником та банком було досягнуто згоди щодо викладення п. 3.1. кредитного договору 2 в новій редакції, зокрема, сторони визначили, що банк прийняв в заставу майно загальною заставною вартістю 1080000, 00 грн.
30 жовтня 2008 року між сторонами була укладена додаткова угода № 2 до кредитного договору 2 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), відповідно до умов якої між позичальником та банком було досягнуто згоди щодо викладення п. п. 1.3. та 2.4. кредитного договору 2 в новій редакції, зокрема, сторони визначили новий графік погашення кредитних коштів та строки перерахування позичальником відсотків за користування кредитними коштами.
22 січня 2009 року між сторонами була укладена додаткова угода № 3 до кредитного договору 2 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), відповідно до умов якої між позичальником та банком було досягнуто згоди щодо доповнення п. 3.1. кредитного договору 2, абзацем наступного змісту: «- фінансову поруку фізичної особи ОСОБА_3, що проживає за адресою АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_1, виданий Орджонікідзевським РВУ МВС України у Запорізькій обл. 31.10.1996 р., іден. код № НОМЕР_2 в сумі 34559, 62 грн.»
03 лютого 2009 року між сторонами була укладена додаткова угода № 4 до кредитного договору 2 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), відповідно до умов якої між позичальником та банком було досягнуто згоди щодо доповнення п. 3.1. кредитного договору 2, абзацем наступного змісту: «- фінансову поруку ВАТ «Львівобленерго»в сумі 26512, 70 грн.»
26 березня 2008 року між сторонами було укладено кредитний договір № К-7-2008 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі - кредитний договір 3), відповідно до п. 1.1 якого банк надає позичальнику кредит в сумі 141530, 86 грн. траншами згідно листів-заявок позичальника. Погашення кредитних коштів здійснюється позичальником згідно з визначеним договором графіком..
Плата за користування кредитом встановлюється в розмірі 19% річних (п. 2.1 кредитного договору 3).
08 липня 2008 року між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору 3 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), відповідно до умов якої між позичальником та банком було досягнуто згоди щодо викладення п. 3.1. кредитного договору 3 в новій редакції, зокрема, сторони визначили, що банк прийняв в заставу майно загальною заставною вартістю 156343, 46 грн.
30 жовтня 2008 року між сторонами була укладена додаткова угода № 2 до кредитного договору 3 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), відповідно до умов якої між позичальником та банком було досягнуто згоди щодо викладення п. п. 1.3. та 2.4. кредитного договору 2 в новій редакції, зокрема, сторони визначили новий графік погашення кредитних коштів та строки перерахування позичальником відсотків за користування кредитними коштами.
03 лютого 2009 року між сторонами була укладена додаткова угода № 3 до кредитного договору 3 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), відповідно до умов якої між позичальником та банком було досягнуто згоди щодо доповнення п. 3.1. кредитного договору 3, абзацем наступного змісту: «- фінансову поруку ВАТ «Львівобленерго»в сумі 9043, 33 грн.»
14 грудня 2007 року між сторонами було укладено кредитний договір № К-46-2007 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі - кредитний договір 4), відповідно до п. 1.1 якого банк надає позичальнику кредит в сумі 154440 грн. траншами згідно листів-заявок позичальника. Погашення кредитних коштів здійснюється позичальником згідно з визначеним договором графіком..
Плата за користування кредитом встановлюється в розмірі 19% річних (п. 2.1 кредитного договору 4).
24 квітня 2008 року між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору 4 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), відповідно до умов якої між позичальником та банком було досягнуто згоди щодо викладення п. 3.1. кредитного договору 4 в новій редакції, зокрема, сторони визначили, що банк прийняв в заставу майно загальною заставною вартістю 165000, 00 грн.
30 жовтня 2008 року між сторонами була укладена додаткова угода № 2 до кредитного договору 4 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), відповідно до умов якої між позичальником та банком було досягнуто згоди щодо викладення п. п. 1.3. та 2.4. кредитного договору 2 в новій редакції, зокрема, сторони визначили новий графік погашення кредитних коштів та строки перерахування позичальником відсотків за користування кредитними коштами.
05 грудня 2007 року між сторонами було укладено кредитний договір № К-45-2007 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі - кредитний договір 5), відповідно до п. 1.1 якого банк надає позичальнику кредит в сумі 141530, 86 грн. траншами згідно листів-заявок позичальника. Погашення кредитних коштів здійснюється позичальником згідно з визначеним договором графіком..
Плата за користування кредитом встановлюється в розмірі 19% річних (п. 2.1 кредитного договору 5).
05 грудня 2007 року між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору 5 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), відповідно до умов якої між позичальником та банком було досягнуто згоди щодо доповнення п. 3.1. кредитного договору 5 пунктом 3.1.1., зокрема, сторони визначили, що банк прийняв в заставу майнові права на суму 246000, 00 грн.
19 грудня 2007 року між сторонами була укладена додаткова угода № 2 до кредитного договору 5 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), відповідно до умов якої між позичальником та банком було досягнуто згоди щодо доповнення п. 3.1. кредитного договору 5 пунктом 3.1.2., зокрема, сторони визначили, що банк прийняв в заставу майнові права на суму 158115, 00 грн.
22 січня 2008 року між сторонами була укладена додаткова угода № 3 до кредитного договору 5 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), відповідно до умов якої між позичальником та банком було досягнуто згоди щодо доповнення п. 3.1. кредитного договору 5 пунктом 3.1.3., зокрема, сторони визначили, що банк прийняв в заставу майнові права на суму 90370, 00 грн.
08 липня 2008 року між сторонами була укладена додаткова угода № 4 до кредитного договору 5 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), відповідно до умов якої між позичальником та банком було досягнуто згоди щодо викладення п. 3.1. кредитного договору 5 в новій редакції, зокрема, сторони визначили, що банк прийняв в заставу майно загальною заставною вартістю 3290745, 00 грн.
30 жовтня 2008 року між сторонами була укладена додаткова угода № 5 до кредитного договору 5 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), відповідно до умов якої між позичальником та банком було досягнуто згоди щодо викладення п. п. 1.3. та 2.4. кредитного договору 5 в новій редакції, зокрема, сторони визначили новий графік погашення кредитних коштів та строки перерахування позичальником відсотків за користування кредитними коштами.
03 лютого 2009 року між сторонами була укладена додаткова угода № 6 до кредитного договору 5 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), відповідно до умов якої між позичальником та банком було досягнуто згоди щодо доповнення п. 3.1. кредитного договору 5, абзацем наступного змісту: «- фінансову поруку ВАТ «Львівобленерго»в сумі 13526, 48 грн.»
27 листопада 2007 року між сторонами було укладено кредитний договір № К-41-2007 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі - кредитний договір 6), відповідно до п. 1.1 якого банк надає позичальнику кредит в сумі 448418, 40 грн. Погашення кредитних коштів здійснюється позичальником згідно з визначеним договором графіком..
Плата за користування кредитом встановлюється в розмірі 19% річних (п. 2.1 кредитного договору 6).
08 липня 2008 року між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору 6 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), відповідно до умов якої між позичальником та банком було досягнуто згоди щодо доповнення п. 3.1. кредитного договору 6 пунктом 3.1.1., зокрема, сторони визначили, що банк прийняв в заставу майно загальною заставною вартістю 560523, 00 грн.
08 червня 2007 року між сторонами було укладено кредитний договір № К-26-2007 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі - кредитний договір 7), відповідно до п. 1.1 якого банк надає позичальнику кредит в сумі 403639, 14 грн. Погашення кредитних коштів здійснюється позичальником згідно з визначеним договором графіком..
Плата за користування кредитом встановлюється в розмірі 20% річних (п. 2.1 кредитного договору 7).
05 грудня 2007 року між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору 7 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), відповідно до умов якої між позичальником та банком було досягнуто згоди щодо викладення п. 3.1. кредитного договору 7 в новій редакції, зокрема, сторони визначили, що банк прийняв в заставу майно заставною вартістю 504548, 92 грн.
13 грудня 2006 року між відповідачем та Державним підприємством «Науково-дослідний та проектно - вишукувальний інститут транспортного будівництва «Київдіпротранс»(надалі - клієнт) було укладено договір банківського поточного рахунку в національній валюті № 1740 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі по тексту -договір рахунку), відповідно до умов п. 1.1. якого банк, за заявою клієнта та на підставі належно оформлених у відповідності з вимогами Національного банку України документів і договору рахунку, відкриває Клієнту поточний рахунок № 26008001001740 для зберігання грошових коштів і здійснення банківських операцій.
01 серпня 2008 року між банком та клієнтом було укладено додаткову угоду № 1 до договору рахунку (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), відповідно до умов якої між банком та клієнтом було досягнуто згоди щодо доповнення та виключення окремих положень Договору рахунку.
31 жовтня 2008 року між банком та клієнтом було укладено додаткову угоду № 2 до договору рахунку (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), відповідно до якої між банком та клієнтом було досягнуто згоди щодо викладення п. 3.1.6. договору рахунку в новій редакції.
05 січня 2009 року між банком та клієнтом було укладено додаткову угоду № 2 до договору рахунку (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), відповідно до якої між банком та клієнтом було досягнуто згоди щодо викладення п. 3.1.6. догвору рахунку в новій редакції.
Листом № 919/05 від 01.06.2010 р. банк повідомив клієнта, що кредиторські вимоги останнього акцептовані на суму 556123, 14 грн. та віднесені до сьомої черги кредиторів, відповідно до ст. 96 Закону України “Про банки і банківську діяльність” (копія листа в справі).
Листом № 44/05 від 24.11.2011 р. банк повідомив клієнта, що кредиторські вимоги останнього акцептовані на суму 556123, 14 грн. та віднесені до сьомої черги кредиторів, відповідно до ст. 96 Закону України “Про банки і банківську діяльність” (копія листа в справі).
10 січня 2011 року між Державним підприємством «Науково-дослідний та проектно - вишукувальний інститут транспортного будівництва «Київдіпротранс» (надалі - кредитор) та позивачем (надалі -новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги № 1 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі -договір відступлення 1), предметом якого було те, що кредитор, відступає (передає) новому кредитору, а новий кредитор приймає право вимоги грошових коштів в сумі 1885000,00 грн. від ПАТ Банку “Біг Енергія” за договором банківського поточного рахунку в національній валюті № 1740 від 13.12.2006 року.
Пунктом 1.2 договору відступлення 1 встановлено, що право вимоги кредитора за договором банківського поточного рахунку в національній валюті № 1740 від 13.12.2006 р. переходять до нового кредитора з моменту підписання цього договору на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
10 січня 2011 року між кредитором та новим кредитором було укладено договір про відступлення права вимоги № 2 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі -договір відступлення 2), предметом якого було те, що кредитор, відступає (передає) новому кредитору, а новий кредитор приймає право вимоги грошових коштів в повному обсязі в сумі 222724,03 грн. від ПАТ Банку “Біг Енергія” за договором банківського поточного рахунку в національній валюті № 1740 від 13.12.2006 року.
Пунктом 1.2 договору відступлення 2 встановлено, що право вимоги кредитора за договором банківського поточного рахунку в національній валюті № 1740 від 13.12.2006 р. переходять до нового кредитора з моменту підписання цього договору на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Заявою № 45 від 01.02.2011 року новий кредитор повідомив банк, що відповідно до умов договорів відступлення1 та 2 позивач прийняв право вимоги грошових коштів в розмірі 2107724, 03 грн. від відповідача за договором рахунку, укладеного між банком та клієнтом.
При цьому, позивач повідомив відповідача, що станом на 01 жовтня 2010 року новий кредитор має невиконані зобов'язання згідно кредитних договорів № К-26-2007, № К-41-2007, № К-45-2007, № К-46-2007, № К-48-2007, № К-2-к-2008, № К-7-2008 на суму 2107724, 03 грн., які погоджені сторонами актом звірки. Враховуючи, що строк сплати за зобов'язаннями позивача до банку та банку до позивача настав, новий кредитор, керуючись ст. 601 Цивільного кодексу України, цією заявою зараховує однорідні (грошові) зустрічні вимоги на суму 2107724, 03 грн. і вважає зобов'язання між сторонами припиненими.
Листом № 213/24-06 від 15.02.2011 р. банк повідомив нового кредитора, що заперечує проти проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, при цьому зазначив, що з 01 березня 2010 року в ВАТ Банку “Біг Енергія”на підставі постанови Правління Національного банку України № 97 від 24.02.2010р. розпочато процедуру ліквідації. Закон України “Про банки і банківську діяльність” є пріоритетним з питань ліквідації банку. Положення про застосування НБУ заходів впливу за порушення вимог банківського законодавства, яким встановлено механізм реалізації норм Закону України “Про банки і банківську діяльність”, затверджене Постановою Правління НБУ № 369 від 28.08.2001 р., не передбачає способу задоволення вимог кредиторів до банку шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог (копія листа в справі).
Позивач зазначає, а відповідачем не заперечується, що на час розгляду справи зарахування зустрічних однорідних вимог між Банком та Новим кредитором не проведено.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованим виходячи з наступного.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, в тому числі, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Таким чином, у відповідності до договорів відступлення 1 та 2 до позивакча перейшло право вимоги у відповідача грошових коштів на суму 2107724, 03 грн. згідно договору рахунку, а з іншого боку у відповідача є грошова вимога до позивача про сплату кредиту та процентів за користування кредитом відповідно до умов кредитного договору на відповідну суму.
Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін (ст. 601 ЦК України).
Господарське зобов'язання припиняється, в тому числі, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги (ч. 1 ст. 202 ГК України).
Частиною 3 ст. 203 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Таким чином, положення ст. ст. 512, 514, 601 ЦК України та ст. ст. 202, 203 ГК України встановлюють правило, за яким зобов'язання сторін припиняється зарахуванням і у разі направлення заяви про це однією із сторін.
Статтею 91 Закону України “Про банки і банківську діяльність”визначено, що з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора:
1) припиняються повноваження загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) банку та тимчасового адміністратора, який негайно передає ліквідатору всі справи;
2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;
3) строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав;
4) припиняється нарахування процентів, неустойки (штрафу, пені) та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банку;
5) відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю;
6) укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим Законом;
7) скасовуються арешт, накладений на майно (в тому числі на власні кошти банку на його рахунках) банку, чи інші обмеження щодо розпорядження його майном. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
8) вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.
Статтею 96 Закону України “Про банки і банківську діяльність”встановлено черговість направлення коштів, одержаних в результаті ліквідаційної процедури, однак, вказаною нормою не визначається порядок припинення зобов'язань.
Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Жодною нормою чинного законодавства України, ні Законом України “Про банки і банківську діяльність”, ні Постановою правління НБУ № 97 від 24.02.2010р., ані “Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства”затвердженого Постановою Правління НБУ № 369 від 28.08.2001р., не передбачено заборони здійснювати зарахування однорідних вимог в процедурі ліквідації банку, а ст. ст. 512, 514, 601 ЦК України та ст. ст. 202, 203 ГК України надають стороні право здійснювати таке зарахування за заявою.
Зважаючи на викладене вище, враховуючи чітко встановлений ст. ст. 512, 514, 601 ЦК України та ст. ст. 202, 203 ГК України порядок припинення зобов'язання шляхом зарахування однорідних вимог, суд дійшов висновку, що відмова відповідача від зарахування є неправомірною, а зобов'язання сторін за договором мають бути припинені.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеними вимогам.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 512, 514, 526, 601 ЦК України, ст. 193, 202, 203 ГК України та ст.ст. 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія “Лізинговий дім (79000, Львівська обл., м. Львів, вул. Банківська, буд. 5) на припинення кредитних договорів № К-26-2007, № К-41-2007, № К-45-2007, № К-46-2007, № К-48-2007, №-1-к-2008, № К-7-2008 та договору № 1740 банківського поточного рахунку в національній валюті в частині на суму 2107724, 03 грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Банк “Біг Енергія”(01032, м. Київ, вул. Комінтерну, буд. 15, ідентифікаційний код 20023463) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія “Лізинговий дім (79000, Львівська обл., м. Львів, вул. Банківська, буд. 5) 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Суддя Катрич В.С.
Дата підписання рішення 22.06.2011 року