Запорізької області
15.07.11 Справа № 22/5009/3350/11
Суддя Ярешко О.В.
за позовом Концерн “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137)
до відповідача Закритого акціонерного товариства “Сатурн-Д” (70430, Запорізька обл., с.Наталівка, вул.Гранітна, буд.1.)
про стягнення заборгованості за договором № 501051 від 01.09.2006р. у розмірі 72 726,91 грн.
Суддя Ярешко О.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1.- юрисконсульт, на підставі довіреності № 3583/27 від 04.07.2011р.
ОСОБА_2.- юрисконсульт, на підставі довіреності № 10/27 від 04.01.2011р.
від відповідача: ОСОБА_3., на підставі довіреності № 01.02.2011р.
15.06.2011р. до господарського суду Запорізької області звернувся Концерн “Міські теплові мережі”, м. Запоріжжя з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства “Сатурн-Д”, Запорізька область, с.Наталівка про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 72 726,91 грн.
Ухвалою господарського суду від 17.06.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №22/5009/3350/11, судове засідання призначено на 06.07.2011р.
Ухвалою господарського суду від 06.07.2011р., у зв'язку з неявкою відповідача та неподанням сторонами необхідних доказів, в порядку ст. 77 ГПК України, судове засідання відкладалось на 15.07.2011 р.
Представник позивача в судовому засіданні 15.07.2011р. в обґрунтування заявлених вимог вказує, що 01.09.2006р. між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501051. Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору, позивач взяв на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач взяв обов'язок прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами. Концерн “МТМ” в період з січня 2011р. по квітень 2011р. включно відпустив відповідачу теплову енергію, а відповідач не виконав свої обов'язки по сплаті спожитої теплової енергії, у зв'язку з чим за ним станом на 31.05.2011р. утворилась заборгованість у розмірі 72 726,91 грн.
15.07.2011р. на адресу господарського суду Запорізької області від відповідача надійшло клопотання № б/н від 14.07.2011р. (вх. 09-05/15307 від 15.07.2011р.), в якому він зазначає, що на сьогоднішній день відповідач частково сплатив суму заборгованості у розмірі 3080,00 грн.. Заборгованість перед позивачем утворилась, у зв'язку з тим, що на балансі відповідача знаходиться гуртожиток і ця заборгованість є заборгованістю мешканців гуртожитку за теплову енергію. Відповідач зазначає, що згідно даних про стан дебіторської та кредиторської заборгованості, фінансовий стан підприємства не дає йому можливості погашення всієї суми кредиторської заборгованості відразу, у зв'язку з тим що підприємство з 2007 року взагалі не веде господарської діяльності. На даний час, списання грошових коштів в розмірі заборгованості призведе до ще більшого погіршення фінансового стану ЗАТ «Сатурн-Д», та арешту поточного рахунку, який використовується лише для сплати мешканцями гуртожитку комунальних платежів, тому просить суд відстрочити виконання рішення щодо стягнення з відповідача існуючої заборгованості на 4 (чотири) місяці.
В судовому засіданні 15.07.2011р. представник відповідача визнав позовні вимоги позивача, що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.05.2011р., який скріплений печатками сторін.
Крім того, представник відповідача в судовому засіданні 15.07.2011р. підтримав клопотання про відстрочку виконання рішення.
В судовому засіданні 15.07.2011р. представник позивача надав заяву, в якій зазначає, що не заперечує проти заявленого клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
За клопотанням представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів технічної фіксації.
Розгляд справи закінчено 15.07.2011р. оголошенням вступної та резолютивної частин ішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
01.09.2006р. Концерн “Міські теплові мережі” (надалі -теплопостачальна організація) та Закрите акціонерне товариство “Сатурн-Д” (надалі -споживач) уклали договір № 501051 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (надалі -договір).
Згідно умов договору, позивач взяв на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами (п. 1.1. договору).
Пунктом 2.1. договору передбачено, що теплова енергія відпускається споживачу в Гкал згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію -на протязі опалювального періоду; підігрів води -протягом року; кондиціювання -по замовленню споживача; інші технологічні потреби -по замовленню споживача.
Відповідно до п. 5.1. договору, облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.
Згідно п. 6.1. договору, розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.
Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2. договору).
Згідно п. 6.3. договору, оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюються споживачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.
На виконання умов договору, позивач постачав відповідачу теплову енергію, в період з січня 2011р. по квітень 2011 р. включно, на суму 77 724,47 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії за вказаний період, копії яких долучені до матеріалів справи.
Згідно до п. 6.6. договору, сторони обумовили, що відповідач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від позивача документи за розрахунковий період:
- рахунок-фактуру;
- акт приймання -передачі теплової енергії;
- податкову накладну (платникам ПДВ);
- акт звіряння розрахунків (за вимогою споживача).
Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії відповідач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу позивача на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається:
- при отриманні нарочним-дата вручення представнику відповідача;
- при направленні рекомендованим листом -дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення з урахуванням поштового пробігу документа (по місту-3дні, по області-5 днів, по Україні-7 днів), відповідно до п. 6.6.1. договору.
Згідно п. 6.6.2. договору, в разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, відповідач зобов'язаний надати позивачу нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з позивачем всі розбіжності у встановленому п. 6.6.1. договору строк. У разі неотримання позивачем підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у встановлений договором термін, акт підписується позивачем з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.
Акти приймання-передачі теплової енергії за період з січня 2011р. по квітень 2011р. включно на загальну суму 77 724,47 грн., відповідач не підписав.
Відповідач свої обов'язки по оплаті згідно умов договору виконав частково, сплативши 4997,56 грн. внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за поставлену теплову енергію в сумі 72 726,91 грн.
У зв'язку з тим, що ЗАТ “Сатурн-Д” не виконало свої зобов'язання в повному обсязі, позивач 15.06.2011р. звернувся до господарського суду із позовом, за яким порушено провадження у даній справі.
Після порушення провадження у справі № 22/5009/3350/11 заборгованість відповідача за договором за період з січня 2011 р. по квітень 2011р. частково сплачена у розмірі 3080,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 67 від 14.07.2011р. (копія платіжного доручення долучена до матеріалів справи).
За таких обставин, на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження в частині стягнення основного боргу у сумі 3080,00 грн. слід припинити за відсутністю предмету спору.
На підставі вищенаведеного, залишок основного боргу відповідача перед позивачем складає 69 646,91 грн., доказів сплати зазначеної суми відповідач не надав.
Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на таких підставах.
Згідно з ст. ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі теплової енергії регулюються Законом України “Про теплопостачання”, Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007р. №1198 (далі -Правила), які чинні на території України, визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії та є обов'язковими для виконання ними (п.1, 2 Правил).
Згідно з п. 4. зазначених Правил, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва.
Відповідно до статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Кодексу, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 19 Закону України “Про теплопостачання” споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Статтею 24 Закону України “Про теплопостачання” та п. 40 Правил встановлено, що споживач теплової енергії зобов'язаний додержуватися вимог договору та нормативно-правових актів.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії з січня 2011р. по квітень 2011р. включно відправлені відповідачу, про що свідчать реєстри вручення рахунків.
Відповідач усі акти приймання-передачі теплової енергії з січня 2011р. по квітень 2011р. включно всупереч умовам договору не підписав. В зазначеному акті встановлено, що у разі неповернення оформленого акту або ненадання письмових заперечень про підписання акту в установлені договором терміни, акт вважається погодженим.
Таким чином, зазначені акти вважаються погодженими, оскільки їх було вручено відповідачу, що підтверджується матеріалами справи, а останній не видвинув жодних письмових заперечень проти отримання теплової енергії по вказаним актам.
Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 69 646,91 грн., доказів оплати наявної заборгованості відповідачем не надано, стягненню підлягає сума основного боргу у розмірі 69 646,91 грн.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву відповідача про надання йому розстрочки виконання судового рішення по даній справі, заслухавши думку представників сторін з цього приводу, суд вважає за можливе клопотання відповідача задовольнити, виходячи з наступного.
Згідно з п. 2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 р. з наступними змінами та доповненнями вирішуючи питання про розстрочку виконання судового рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси і фінансовий стан обох сторін, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Мотивуючи клопотання про розстрочку виконання судового рішення, відповідач зазначає, що фінансовий стан підприємства не дає йому можливості погашення всієї суми кредиторської заборгованості відразу, у зв'язку з тим що підприємство з 2007 року взагалі не веде господарської діяльності.
Представник позивача підтримав клопотання відповідача в повному обсязі.
Приймаючи до уваги позицію позивача, як заінтересованої особи в цьому питані, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 15.07.2011 р. у справі № 22/5009/3350/11 щодо стягнення 69 646,91 грн. основного боргу на чотири місяці починаючи з серпня 2011р. зі сплатою заборгованості щомісячно рівними частками по 17 410,00 грн., а в останньому місяці -17 416,91 грн.
Згідно з ст. 44, 49 ГПК України судові витрати відносяться на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.
Керуючись ст. ст. 6, 11, 525, 526, 530, 610, 611, 627, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82, 84, 85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Концерну “Міські теплові мережі” до Закритого акціонерного товариства “Сатурн-Д” задовольнити частково.
В частині стягнення 3080,00 грн. основного боргу провадження по справі припинити.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Сатурн-Д” (70430, Запорізька обл., с.Наталівка, вул.Гранітна, буд.1, ідентифікаційний код 01350110 ) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) 69 646 ( шістдесят дев'ять тисяч шістсот сорок шість) грн. 91 коп. основного боргу.
Розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 15.07.2011р. у справі № 22/5009/3350/11 про стягнення з Закритого акціонерного товариства “Сатурн-Д”, Запорізька область, с.Наталівка на користь Концерну “Міські теплові мережі”, м. Запоріжжя 69 646,91 грн. основного боргу на чотири місяці починаючи з серпня 2011р. зі сплатою заборгованості щомісячно рівними частками по 17 410 грн. 00 коп., а в останньому місяці -17 416 грн. 91 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Сатурн-Д” (70430, Запорізька обл., с.Наталівка, вул.Гранітна, буд.1, ідентифікаційний код 01350110 ) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) 727 (сімсот двадцять сім) грн. 26 коп. державного мита та 236 (двісті двадцять дев'ять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.В. Ярешко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.
Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 19.07.2011р.