Запорізької області
19.07.11 Справа № 1/5009/7/11
Суддя О.І. Немченко
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ГРАНЕКСПО», 69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 1 кв. 18
до відповідача: Intradekom Sp. o.o. 02-117 Warszawa Polska, ul. Raclawiska, 127, lok 2
про стягнення 13 499 грн. 82 коп.
Суддя Немченко О.І.
Представники сторін:
від позивача - уповноважений представник не з'явився;
від відповідача - не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД ГРАНЕКСПО»звернулося до господарського суду із позовом про стягнення з Intradekom Sp. o.o. 13 499 грн. 82 коп. заборгованості за поставлений за контрактом № 38/01/10 від 01.07.2010 р. товар.
Позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 19.07.2011 р. Відповідача було повідомлено про розгляд справи проханням про вручення за кордоном судових або позасудових документів відповідно до Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 року та призначено справу до розгляду з урахуванням абз. 10 п. 8 Роз'яснень Президії ВГСУ від 31.05.2002 р. № 04-5/608.
18.03.2011 р. на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі, відповідачем були направлені на адресу суду необхідні для розгляду справи документи. Судом документи надані відповідачем були залучені до матеріалів справи.
Уповноважені представники сторін в судове засідання не з'явилися. Сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи. Від позивача у справі в судове засідання прибула ОСОБА_1., яка не мала довіреності в підтвердження повноважень від імені позивача, та назвалась бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ГРАНЕКСПО»та пред'явила паспорт серії НОМЕР_1, виданий на її ім'я Пологівським РВ УМВС України в Запорізькій області 04.07.2002 р. і повідомила про те, що позивачем велась претензійна робота з відповідачем, однак відповідач заявлену до стягнення суму боргу до цього часу не сплатив, а всі документи необхідні для розгляду справи були додані до позовної заяви.
Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за адресою, зазначеною у позовній заяві та інших матеріалах справи. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Неявка представників сторін належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи не перешкоджає вирішенню цього спору.
Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
По закінченні судового засідання судом було прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд
01.07.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД ГРАНЕКСПО»(продавцем) та Intradekom Sp. o.o. (покупцем) було укладено контракт № 38/01/10 (надалі -контракт), згідно п. 1.1 якого, продавець зобов'язувався передати у власність покупця гранули пресовані з біомаси рослинного походження (лузга соняшника), надалі -товар, код ТН ВЭД 2306 30 0000, а покупець зобов'язувався оплатити та прийняти товар у відповідності з умовами даного контракту.
Згідно п. 1.2 та п. 2.1 контракту, якість, упаковка, вартість товару зазначається у специфікації до даного контракту, яка є його невід'ємною частиною. Ціна товару встановлюється не нижче 62 євро, на умовах поставки FCA Пологи і обумовлюється у специфікації.
Відповідно до розділу 3 контракту, покупець оплачує товар згідно контракту в євро, на умовах 100 % передплати. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів, згідно виставлених рахунків, які виставляються (висилаються) електронним, факсимільним зв'язком, чи будь-яким іншим способом зв'язку, зручним для сторін.
Пунктом 4.6 контракту передбачено, що датою поставки товару є дата його завантаження у автотранспорт покупця.
Розділом 6 контракту сторони обумовили умови здавання-приймання та якість товару.
Пунктом 10.1 контракту передбачено, що вирішення спорів, що виникають із даного контракту, здійснюється у відповідності до діючого законодавства України у господарському суді Запорізької області.
Згідно п. 11. 1 та 11. 2 контракту, договір діє до 31.12.2010 р., включно, з можливим його продовженням за взаємо згодою сторін, і положення контракту після закінчення строку йог дії застосовуються до остаточного врегулювання всіх матеріальних та фінансових претензій сторін.
01.07.2010 р. сторонами була підписана специфікація № 1 до контракту, згідно якої продавець постачає, а покупець приймає товар у кількості 210 тон (62 євро/тн) на суму 13392 євро.
09.07.2010 р. сторонами була підписана специфікація № 2 до контракту, згідно якої продавець постачає, а покупець приймає товар у кількості 218 тон (62 євро/тн) на суму 13516 євро.
Згідно інвойсів: № 1 від 02.07.2010 р., №№ 2,3,4 від 06.07.2010 р., №№ 5,6,7,8 від 08.07.2010 р., №№ 9,10 від 09.07.2010 р. та №№ 11,12,13,14 від 12.07.2010 р. позивачем було поставлено відповідачу товар в кількості 304,6 тони на загальну суму 18 885, 2 євро.
Відповідачем поставлений позивачем товар було оплачено частково, в сумі 17 533, 6 євро, що підтверджується банківськими виписками та карткою рахунку позивача, доданими до позовної заяви.
Залишок заборгованості у розмірі 1351,6 євро відповідачем сплачений не був.
Вимогою вих. № 757/10/10 від 25.10.2010 р. позивач просив відповідача погасити прострочену заборгованість у розмірі 1351,6 євро до 07.11.2010 р.
Відповідачем залишок заборгованості оплачений не був.
Стягнення з відповідача на користь позивача 13 499 грн. 82 коп. (еквівалент 1351,6 євро станом на 27.12.2010 р.) заборгованості за поставлений за контрактом № 38/01/10 від 01.07.2010 р. товар, було предметом судового позову у цій справі.
Правовідносини сторін є господарськими і виникли на підставі контракту № 38/01/10 від 01.07.2010 р. та специфікацій №1 та № 2 до нього.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.
Статтею 693 Цивільного кодексу України встановлений обов'язок покупця здійснити попередню оплату в строк встановлений договором купівлі-продажу.
Як встановлено судом, позивач виконав свої зобов'язання за контрактом та специфікаціями щодо поставки товару, поставивши відповідачу товар в кількості 304,6 тони на загальну суму 18 885, 2 євро, що підтверджується матеріалами справи та самим відповідачем у претензії, копія якої міститься в матеріалах справи.
Відповідач свої зобов'язання за контрактом щодо оплати поставленого йому товару здійснив неналежним чином, частково оплативши отриманий товар, лише в сумі 17 533, 6 євро, що підтверджується банківськими виписками та карткою рахунку позивача, і не сплативши залишок заборгованості 1351,6 євро (13 499 грн. 82 коп.).
Вимогою вих. № 757/10/10 від 25.10.2010 р. позивач просив відповідача погасити прострочену заборгованість у розмірі 1351,6 євро до 07.11.2010 р.
Відповідачем залишок заборгованості оплачений не був.
Згідно зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд вважає, що позивачем доведено належними доказами факт поставки відповідачу товар в кількості 304,6 тони на загальну суму 18 885, 2 євро.
Відповідачем, в свою чергу, не надано доказів оплати отриманого товару у повному обсязі та погашення залишку заборгованості у розмірі 1351,6 євро (13 499 грн. 82 коп.)
Враховуючи вищевикладене, суд вважає правомірними вимоги позивача про стягнення з відповідача 13 499 грн. 82 коп. основного боргу та задовольняє позов у повному обсязі.
Одностороннє зниження вартості поставленого товару, з підстав його неналежної якості (як зазначено відповідачем у адресованій позивачу претензії), не відповідає умовам контракту та чинному законодавству та не є підставою для відмови у позові про стягнення з відповідача на користь позивача залишку простроченої заборгованості за поставлений позивачем відповідачу товар. При цьому, відповідач не позбавлений права звернутися до суду з іншим відповідним позовом, у разі, якщо він вважає, що його права були порушені поставкою неякісного товару.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, беручи до уваги задоволення позову у повному обсязі, а також те, що спір виник з вини відповідача, на останнього покладаються судові витрати по справі.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Intradekom Sp. o.o. (02-117 Warszawa Polska, ul. Raclawiska, 127, lok 2, VAT ID: PL 7010072393 RAIFFEISEN BANK POLSKA S.A. PL26 1750 0009 5555 5555 0011 2718 (PLN) PL04 1750 0009 5555 5555 0011 2726 (EUR) PL 79 1750 0009 5555 5555 0011 2734 (USD), SWIFT KOD: RCBWPLPW) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ГРАНЕКСПО»(69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 1 кв. 18, код ЄДРПОУ 36576026, № рахунку (EUR) 26007183456 в Запорізькій обласній дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805; р/р 26004183341 в ПВ ЗОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, а також р/р 26004183341) 13 499 (тринадцять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 82 коп. основного боргу, 135 (сто тридцять п'ять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Суддя О.І. Немченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.