Запорізької області
14.07.11 Справа № 1/5009/3328/11
Суддя О.І. Немченко
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпром»(87333, Донецька область, Амвросіївський район, пос. Новоамвросіївка, вул. 12 Грудня, 16)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Гранат плюс»(69063, м. Запоріжжя, вул. Руставі, буд. 3-а, кв. 7)
про стягнення 78552 грн. 40 коп.
Суддя Немченко О.І.
Представники сторін:
від позивача - ОСОБА_1 -довіреність вих. № 545 від 25.01.2011 р.;
від відповідача - не з'явився;
Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпром»до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Гранат плюс»про стягнення 78552 грн. 40 коп.
Позовні вимоги заявлені на підставі норм Господарського кодексу України та умов договору поставки № 44 від 28.04.2010 р., укладеного між сторонами, і обґрунтовані посиланням на наявність у відповідача заборгованості перед позивачем за поставлений товар у розмірі 31 720 грн. 00 коп. На підставі п. 6.3 договору позивач, також, просить стягнути з відповідача 46 832 грн. 00 коп. пені.
14.06.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 05.07.2011 р.
В судовому засіданні 05.07.2011 р. представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, однак докази в підтвердження позовних вимог не надав.
Представник відповідача в судове засідання 05.07.2011 р. не з'явився. Клопотанням від 05.07.2011 р. відповідач просив розгляд справи відкласти, у зв'язку із пізнім отриманням ухвали суду та необхідністю щойно призначеному юристу ознайомитися з матеріалами справи та у повному обсязі виконати вимоги суду.
Судом клопотання відповідача було задоволено.
Враховуючи неявку представника відповідача та задоволення його клопотання, а також необхідність витребування від сторін доказів у справі, суд відклав розгляд справи до 14.07.2011 р., про що сторони були повідомлені належним чином.
12.07.2011 р. від відповідача у справі надійшли заперечення на позовну заяву, в яких він вказав на відсутність акту звіряння від 25.11.2011 р., як зазначено позивачем у позові та безпідставне нарахування суми пені та просив відмовити у позові.
14.07.2011 р. від позивача у справі надійшли додаткові документи в підтвердження заявлених позовних вимог.
Представник відповідача в судове засідання за викликом суду не з'явився. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином.
Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню цього спору.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України по закінченні судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
За заявою представника позивача, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
28.04.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Техпром»(постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Гранат плюс»(покупцем) було укладено договір поставки № 44, згідно п. 1.1 та п. 1.2 якого, постачальник зобов'язувався передати у власність покупця товар, а покупець прийняти та оплатити його на умовах даного договору. Найменування, асортимент, кількість та ціна товару зазначається у рахунках-фактурах та накладних, які є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що товар поставляється за ціною, зазначеною сторонами в рахунках-фактурах та накладних.
Згідно п.п. 4.3, 4.4 договору, розрахунки за товар здійснюються наступним чином: 50% передплати за кожну партію товару та 50% оплати протягом 20 календарних днів з дати поставки товару. Оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Відповідно до п. 6.3 договору сторони передбачили, що у разі порушення покупцем строків оплати отриманого товару, постачальник вправі нарахувати покупцю пеню із розрахунку 0,5 % від вартості поставленого товару за кожен день прострочення оплати.
Пунктом 8.2 сторони узгодили, що в частині виконання покупцем своїх фінансових зобов'язань перед постачальником договір зберігає свою дію до моменту виконання зобов'язань.
На виконання умов договору, позивачем відповідачу був поставлений шифер на суму 198 040 грн. 00 коп., що підтверджується видатковими накладними, довіреностями, податковими накладними, рахунками-фактурами, копії яких містяться в матеріалах справи.
Відповідач оплатив отриманий товар частково, в сумі 162 320 грн. 00 коп., що підтверджується відповідними платіжними документами, копії яких містяться в матеріалах справи.
02.09.2010 р. позивач звернувся до відповідача із претензію про сплату залишку заборгованості у розмірі 35 720 грн. 00 коп. Отримання відповідачем претензії 06.09.2010 р. підтверджується поштовим повідомленням.
Гарантійним листом від 25.11.2010 р. відповідач гарантував сплату залишку заборгованості у розмірі 31 720 грн. 00 коп. в 30-денний термін, оскільки 4000 грн. 00 коп. ним вже було погашено.
Враховуючи не сплату відповідачем позивачу заборгованості у сумі 31 720 грн. 00 коп. за поставлений товар, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Стягнення з відповідача на користь позивача 31 720 грн. 00 коп. основного боргу та 46 832 грн. 00 коп. пені було предметом судового позову у цій справі.
Суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково, на підставі наступного.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 Цивільного кодексу України).
Як встановлено судом, позивач виконав свої зобов'язання за договором, поставивши відповідачу товар згідно умов договору, що підтверджується видатковими накладними, підписаними з боку відповідача, довіреностями, податковими накладними, рахунками-фактурами, копії яких містяться в матеріалах справи.
Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором щодо своєчасної та у повному обсязі оплати отриманого товару у відповідності із 4.3, 4.4 договору, не здійснив, у зв'язку з чим, має заборгованість перед позивачем в сумі 31 720 грн., що також підтверджується актом звіряння та гарантійним листом і не спростовується відповідачем у справі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу за отриманий товар в сумі 31 720 грн. 00 коп.
Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 46 832 грн. 00 коп. пені. Розрахунок суми пені, заявленої до стягнення наводиться позивачем у додатку до позовної заяви.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.
Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором ( ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Відповідно до п. 6.3 договору сторони передбачили, що у разі порушення покупцем строків оплати отриманого товару, постачальник вправі нарахувати покупцю пеню із розрахунку 0,5 % від вартості поставленого товару за кожен день прострочення оплати.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Здійснивши розрахунок сум пені, з урахуванням вищевказаних норм кодексу та ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», беручи до уваги заявлений період та суми проплат, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 1822 грн. 60 коп. пені за період з 27.07.2010 р. по 01.12.2010 р. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені слід відмовити, як у безпідставно заявлених.
Враховуючи вищевикладені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 31 720 грн. 00 коп. основного боргу та 1822 грн. 60 коп. пені. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.
На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судові витрати відносяться на сторони пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Гранат плюс»(69063, м. Запоріжжя, вул. Руставі, буд. 3-а, кв. 7, код ЄДРПОУ 31584928, з усіх рахунків встановлених державним виконавцем при виконанні рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпром»(87333, Донецька область, Амвросіївський район, пос. Новоамвросіївка, вул. 12 Грудня, 16, код ЄДРПОУ 31623469, р/р 26001301804981 в Амвросиївській БО філії «Головного Управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області», МФО 334635) 31 720 (тридцять одна тисяча сімсот двадцять) грн. 00 коп. основного боргу, 1822 (одна тисяча вісімсот двадцять дві) грн. 60 коп. пені, 335 (триста тридцять п'ять) грн. 42 коп. державного мита та 101 (сто одна) грн. 48 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
3. В іншій частині позову відмовити.
Суддя О.І. Немченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.
Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, «19»липня 2011 року.