"20" липня 2011 р. Справа № 28/554-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. -головуючого,
Владимиренко С.В.,
Мележик Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Перший Дніпропетровський авторемонтний завод" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 травня 2011 року у справі № 28/554-09 Господарського суду Дніпропетровської області за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз", м. Дніпропетровськ, до Відкритого акціонерного товариства "Перший Дніпропетровський авторемонтний завод", м. Дніпропетровськ, про стягнення 45 460,33 грн.,
за участю представників сторін:
позивача -ОСОБА_1 (дов. № 70юр від 07.06.11);
відповідача -не з'явився;
встановив:
У жовтні 2009 року ВАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз" пред'явив у господарському суді позов до відповідача ВАТ "Перший Дніпропетровський авторемонтний завод" про стягнення 45 460,33 грн.
Вказував, що 01.01.09 між ним (продавцем) та ВАТ "Перший Дніпропетровський авторемонтний завод" (покупцем) був укладений договір купівлі-продажу природного газу № 64/21/84295, згідно умов якого він зобов'язався передавати покупцю природний газ для використання, а покупець -приймати газ та здійснювати його оплату на умовах, визначених договором.
Також вказував, що 01.01.09 між ним та відповідачем (замовником) був укладений договір на транспортування природного газу № 64/21/34017, згідно умов якого він зобов'язався надавати послуги по транспортуванню природного газу своїми газотранспортними мережами до входу у газову мережу замовника, а замовник -сплачувати вартість наданих ним послуг.
Зазначав, що на виконання вказаних договорів у січні 2009 року здійснив постачання та транспортування природного газу відповідачу у кількості 14 639 куб.м. на загальну суму 36 996,56 грн.
Посилаючись на порушення відповідачем договірних зобов'язань, в частині оплати отриманого газу, позивач, згідно заяви про уточнення позовних вимог від 08.02.11, просив 38 666,10 грн. боргу, 3 894,92 грн. пені, 2 325,51 грн. інфляційних та 573,80 грн. річних, а всього -45 460,33 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2011 року (суддя Манько Г.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 травня 2011 року (колегія суддів у складі: Сизько І.А. -головуючого, Кузнецової І.Л., Мороза В.Ф.), позов задоволено.
Постановлено стягнути з ВАТ "Перший Дніпропетровський авторемонтний завод" на користь ВАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз" 38 666,10 грн. боргу, 3 894,92 грн. пені, 2 325,51 грн. інфляційних, 573,80 грн. річних, 454,60 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Судові акти мотивовані посиланнями на порушення відповідачем договірних зобов'язань, в частині оплати отриманого газу, що є підставою до покладення на нього обов'язку по сплаті боргу, пені, інфляційних втрат та річних.
У касаційній скарзі ВАТ "Перший Дніпропетровський авторемонтний завод", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 525, 526, 629, 910 ЦК України та ст.ст. 4, 33, 34 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти та постановити нове рішення про відмову в позові.
Розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 01.01.09 між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) був укладений договір купівлі-продажу природного газу № 64/21/84295, згідно умов якого продавець зобов'язався передавати покупцю природний газ для використання, а покупець -приймати газ та здійснювати його оплату на умовах, визначених договором.
Згідно п. 3.1 договору № 64/21/84295 кількість газу, що передається покупцю, визначається по контрольно-вимірювальних приладах, що встановлені у покупця, та згідно Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.03 № 264. Контрольно-вимірювальні прилади повинні відповідати вимогам "Правил виміру споживання газів та рідин стандартними звужуючими пристроями" РД-50-213-80 Держкомітету СРСР по стандартах, іншим нормативним документам Держстандарту України та "Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання".
Пунктом 2.3 договору купівлі-продажу природного газу встановлено, що за розрахункову одиницю поданого газу приймається один кубічний метр, приведений до стандартних умов при температурі 293,15 градусів Кельвіна (20 градусів Цельсія) і тиску 101,325 кПа (760 мм ртутного стовпчика).
01.01.09 між сторонами у справі був укладений договір на транспортування природного газу № 64/21/34017, згідно умов якого ВАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз" зобов'язався надавати послуги по транспортуванню природного газу своїми газотранспортними мережами до входу у газову мережу замовника, а замовник -сплачувати вартість наданих ним послуг.
Відповідно п. 4.2 договору № 64/21/34017 фактична кількість поданого газу замовнику визначається по показниках або запису головного (основного) контрольно-вимірювального комерційного приладу, з приведенням до стандартних умов.
Пунктом 2.5 договору встановлено, що одиницею виміру кількості природного газу при його обліку відповідно ГОСТу 2939-63 встановлюється один кубічний метр, приведений до стандартних умов при температурі 293,15 градусів Кельвіна (20 градусів Цельсія) і тиску 101,325 кПа (760 мм ртутного стовпчика).
Облік поданого газу замовнику за допомогою лічильників вважається дійсним якщо проводиться з корекцією на температуру та тиск. У разі об'ємної витрати газу більше 65 куб. м./год. з будь-яким надлишковим тиском та в діапазоні об'ємної витрати від 16 куб. м./год. до 65 куб. м./год. з надлишковим тиском більше 0, 005 МПа бути обладнаним коректором об'єму газу. За п. 4.5. зазначеного договору, у разі відсутності коректора розрахунок обсягів використаного природного газу до внесення змін в Правила обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання проводиться з урахуванням коригуючого коефіцієнту за даними Міськгазу (п. 4.4.1 договору на транспортування природного газу).
Пунктами 5.1, 6.1, 6.3 договору № 64/21/34017 передбачено обов'язок відповідача сплатити тариф на транспортування газу в розмірі 69, 36 грн./1000 куб.м. з ПДВ не пізніше ніж за 5 днів до початку місяця транспортування газу, а остаточний розрахунок здійснити до 5 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до актів виконаних робіт.
Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Судами встановлено, що приладом обліку витрат газу відповідача є лічильник газу роторний G 10 РЛ заводський № 082248, що підтверджується свідоцтвом про приймання, перевірку та пакування, паспортом на лічильник газу, за даними якого обсяг газу в січні 2009 року склав 3 352 куб.м.
Газопроводи в залежності від тиску газу, що ними транспортується підрозділяються на газопроводи високого, середнього та низького тиску. Газопроводи середнього тиску - при робочому тиску газу від 0,005 МПа (п. 2.2 ДБН В.2.5.-20-2001).
Водночас судами встановлено, що на балансі відповідача на з'єднанні з приладом обліку газу знаходиться газопровід середнього тиску, про що свідчить акт мереж обслуговування та балансової належності газопроводів, затверджений ВАТ "Дніпрогаз" від 15.04.02 та договір № 148 на технічне обслуговування, укладений 29.12.08 між ПП "Полум'я" та ВАТ "Перший Дніпропетровський авторемонтний завод".
Відповідно до п. 6.1 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.05 № 618, на комерційних вузлах обліку газу з максимальною об'ємною витратою газу більше 65 куб. м./год. з будь-яким надлишковим тиском та в діапазоні об'ємної витрати від 16 куб. м./год. до 65 куб. м./год. з надлишковим тиском більше 0,005 МПа вимірювання об'єму газу повинні проводитись тільки з використанням обчислювачів або коректорів об'єму газу. Максимальна об'ємна витрата газу визначається за паспортними даними газоспоживаючого обладнання.
Вказані обсяги газу за даними приладу обліку були приведені ВАТ "Дніпрогаз" до стандартних умов (ГОСТ 2939-63. Гази. Умови для визначення об'єму) з застосуванням коригуючого коефіцієнту (4,365), який обчислено за відповідною формулою (т. 2, а.с. 4, 138).
Надавши правову оцінку зібраним у справі доказам, суди дійшли висновку, що на виконання умов укладених між сторонами договорів ВАТ "Дніпрогаз" в січні 2009 року було здійснено постачання та транспортування природного газу відповідачу у кількості 14 639 куб.м. на загальну суму 36 996, 56 грн., яка в порушення п. 1 ст. 530 ЦК України та взятим на себе договірним зобов'язанням не була сплачена відповідачем.
Положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нормами ст.ст. 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судами попередніх інстанцій не встановлено, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу.
Враховуючи викладене, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення боргу, річних та інфляційних, суди попередніх інстанцій правильно встановили та виходили з того, що у зв'язку з порушенням відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати отриманого ним природного газу, утворилась заборгованість на яку позивачем обґрунтовано нараховані інфляційні та річні.
В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Сплата пені передбачена п. 6.2 договору № 64/21/84295 та п. 7.1 договору № 64/21/34017, яка обґрунтовано задоволена до стягнення попередніми судовими інстанціями за порушення відповідачем грошового зобов'язання.
Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.
Посилання касаційної скарги на ту обставину, що встановлений в котельні відповідача лічильник 6-10РЛ № 082248 є побутовим, тому зведення об'єму газу до стандартних умов повинно здійснюватись відповідно до Методики приведення об'єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску, не заслуговують на увагу суду, оскільки спростовуються встановленими судами обставинами про те, що на балансі відповідача на з'єднанні з приладом обліку газу знаходиться газопровід середнього тиску, тому дана Методика не підлягає застосуванню.
Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України,
1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Перший Дніпропетровський авторемонтний завод" залишити без задоволення.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 травня 2011 року у справі № 28/554-09 залишити без змін.
Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська
Судді: С.В. Владимиренко
Н.І. Мележик