"21" липня 2011 р. Справа № 06/1625
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя Ходаківська І.П.
судді: Данилова Т.Б., Волковицька Н.О.
розглянувши матеріали касаційної скаргивідкритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Смілянський електромеханічний завод"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 07.06.2011р.
у справі
господарського суду№06/1625
Черкаської області
за позовомдержавного підприємства завод "Електроважмаш"
довідкритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Смілянський електромеханічний завод"
про
за участю представників сторін:
позивача -
відповідача -стягнення 1 453 861,23грн.
не з'явився
пр. ОСОБА_1 -дов. №43-101/05 від 25.05.11р.
Розпорядженням №03.08-05/384 від 20.07.2011р. змінено склад колегії суддів у справі №06/1625, призначеної до розгляду у складі: головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Ходаківська І.П., утворено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Ходаківська І.П., судді Данилова Т.Б., Волковицька Н.О.
У серпні 2010 року ДП завод "Електроважмаш" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до ВАТ "НВП "Смілянський електромеханічний завод" про стягнення з відповідача на користь позивача 1 304 170,42грн. основного боргу, 104 416,05грн. інфляційних втрат, 45 274,76грн. 3% річних та судових витрат.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 05.10.2010р. (суддя Анісімов І.А.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі, стягнуто з відповідача на користь позивача 1 304 170,42грн. боргу, 104 416,05грн. інфляційних втрат, 45 274,76грн. 3% річних та судові вимрати.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відкрите акціонерне товариство "Науково-виробниче підприємство "Смілянський електромеханічний завод" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення по справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2010р. рішення господарського суду Черкаської області від 05.10.2010р. скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.04.2011р. скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2010р., а справу направлено на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
Під час нового розгляду Київським апеляційним господарським судом 07.06.2011р. прийнято постанову (судді Зеленін В.О., Дикунська С.Я., Чорна Л.В.), якою рішення господарського суду Черкаської області від 05.10.2010р. залишено без мін.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відкрите акціонерне товариство "Науково-виробниче підприємство "Смілянський електромеханічний завод" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального права, просить скасувати рішення і постанову по справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що 07.12.2007р. між сторонами укладено договір №132/07, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти і оплатити продукцію виробництва постачальника в асортименті і кількості, вказаному в специфікаціях №1.23, №1.24, №2, №2.21, №2.22, №2.23, №3.27, №4.23, які є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до п.2.1 договору, договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2008р.
20.11.2008р. сторонами укладено додаткову угоду №7 до договору №132/07, якою визначено загальну суму договору 25 000 000,00грн.
06.02.2009р. сторонами укладено додаткову угоду №8 до договору №132/07, якою внесено зміни до основного договору та викладено п.2.1 цього договору в наступній редакції: "Даний договір вступає в силу від дня його підписання уповноваженими представниками з обох сторін і діє до 31.12.2009р.", п.3.1 в наступній редакції: "Продукція поставляється замовнику на умовах EXW м. Харків (згідно Інкотермс 2000)".
Згідно накладної №20 від 20.02.2009р., т/т накладної №952512 від 20.02.2009р., накладної №27 від 27.02.2009р., т/т накладної №952518 від 27.02.2009р., накладної №30 від 02.03.2009р., т/т накладної №952519 від 02.03.2009р., накладної №55 від 02.03.2009р., т/т накладної до цієї накладної, накладної №31 від 05.03.2009р., т/т накладної №952521 від 05.03.2009р., накладної №35 від 13.03.2009р., т/т накладної №952581 від 13.03.2009р., накладної №38 від 20.03.2009р., т/т накладної №952565 від 20.03.2009р., а також згідно виданих відповідачем довіреностей №497562/68, №497617/123; №497641/147 позивач поставив, а відповідач одержав товар на загальну суму 1 304 170,42грн.
Пунктом 5.1 договору №132/07 від 07.12.2007р. передбачено, що замовник сплачує вартість поставленої продукції постачальнику на протязі 60 календарних днів з дати поставки, а відповідно до п.5.4 датою поставки є дата складання накладної.
Вирішуючи справу по суті, суди виходили з того, що згідно із ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно із п.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 104 416,05грн. інфляційних втрат та 45 274,76грн. 3% річних, то судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин та враховуючи, що залишок неоплаченої вартості поставленого товару складає 1 304 170,42грн., суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення в повному обсязі.
Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ВАТ "Науково-виробниче підприємство "Смілянський електромеханічний завод", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Смілянський електромеханічний завод" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2011р. у справі №06/1625 залишити без змін.
Головуючий І. Ходаківська
Судді Т. Данилова
Н. Волковицька