Справа № 1-160/11
14 липня 2011 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Замченко А. О.
при секретарі -Дейнеці Л.О.,
з участю прокурора -Топоркової О.Б.,
захисника -ОСОБА_1,
законного представника -ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля справу по обвинуваченню:
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця Білопільського району, с. Рижівка, мешканця АДРЕСА_1, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:
23 лютого 2011 року Білопільським районним судом Сумської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців;
судимість не знята й не погашена
за ч. 3 ст. 185 КК України,
Так, повторно 15 травня 2011 року близько 20 год. 00 хв. неповнолітній ОСОБА_3 з метою таємного викрадення чужого майна прибув до господарства ОСОБА_4, яке розташоване в АДРЕСА_2.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 переліз через огорожу до подвір'я господарства ОСОБА_4, звідки вчинив крадіжку наступного майна:
- чавунної пічної плити, вартістю 155 грн.;
- 6 штук колосників, вартістю 30 грн.;
- 2 штук борінок для обробітку ґрунту, вартістю 400 грн.;
- клумеру, вартістю 300 грн.;
- труби для виводу диму, вартістю 7 грн.;
- виробу для чищення взуття, вартістю 23 грн. 50 коп.;
- 2 штук чавунів, вартістю 70 грн.;
- труби для збору води, вартістю 5 грн.;
- наковальні, вартістю 30 грн.;
- баку для води, вартістю 40 грн.,
а всього згідно з висновком судово-товарознавчих експертиз №1475 від 14 та 15 червня 2011 року спричинив ОСОБА_4 матеріального збитку на загальну суму 1060 грн. 50 коп.
Викрадене майно ОСОБА_3 виніс з даного господарства та використав у своїх корисних цілях.
Виконуючи вказані дії, ОСОБА_3 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно-небезпечних наслідків від цих дій та бажав їх настання.
Допитаний в судовому засіданні в якості підсудного неповнолітній ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що його мати ОСОБА_5 не працює, а батько ОСОБА_6 відбуває покарання у місцях позбавлення волі. Після травневих свят він почав проживати у своєї бабусі ОСОБА_2 в с. Атинське, Рижівської сільської ради.
15 травня 2011 року приблизно о 9-10 годині він пішов до знайомого ОСОБА_7, з яким на мотоциклі останнього поїхали в с. Стукалівка, Білопільського району, щоб знайти там металобрухт і продати його. У вказаному селі вони заїхали до ОСОБА_4, яка проживає зі своєю донькою інвалідом з дитинства ОСОБА_10. Він поговорив з нею, напився води, примітивши у цей час, які є металеві речі в дворі. Потім за допомогою металошукача з ОСОБА_7 пошукали металобрухт по селу. Але він нічого не знайшов. ОСОБА_7 відвіз його додому, а десь о 15-17 годині знову забрав його на мотоциклі, і вони поїхали гуляти на «проруб», з якого повернулися близько 18 години. У зв'язку з тим, що йому потрібні були гроші, він пішов до господарства ОСОБА_4, переліз через огорожу та відчинив металеву защіпку. Потім зняв з груби, яка стояла посеред двору, чавунну пічну плиту на два відділення з кружками, 6 штук колосників, трубу для виводу диму, виріб для чищення взуття. Усе це поклав на клумер, який знаходився біля груби, виніс за двір через дорогу та склав у кучу. Потім повернувся в двір, забрав ще 2 борінки для обробітку ґрунту, 2 чавуни, трубу для збору води, наковальню, бак для води, які також склав у кучу з речами, які виніс раніше та повернувся додому.
Близько 21 год. 30 хв. 15 травня 2011 року він пішов до ОСОБА_7, якому сказав, що в лісі знайшов металобрухт і попросив відвезти його до м. Білопілля, пообіцявши за це віддати частину грошей та дати на бензин, на що останній погодився. Склавши викрадені речі до коляски мотоциклу, вони поїхали до чоловіка на ім'я ОСОБА_11 на прізвисько ОСОБА_11, який і придбав усе перелічене вище за 300 грн., з яких 150 грн. він віддав ОСОБА_7 Свою частину грошей витратив на харчі та цигарки.
Про те, що ці речі викрадені у ОСОБА_4, не говорив ні ОСОБА_7, ні ОСОБА_11. Про крадіжку взагалі нікому не розповідав.
Незважаючи на те, що ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, його вина повністю доказана показами свідка, які є логічними і послідовними, а також письмовими матеріалами справи в їх сукупності.
Так, свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні показав, що 15 травня 2011 року о 09 годині до нього прийшов знайомий ОСОБА_3, з яким він підтримує дружні стосунки. Вони випили чаю та вирішили піти пошукати в кущах у с. Атинське і с. Стукалівка Білопільського району металобрухт, щоб його продати. Під час пошуків підсудний заходив до господарства потерпілої, в якої пив воду. Продавши знайдений металобрухт, вони поїхали в м. Білопілля в мікрорайон «Проруб», де гуляли десь 2-3 години, а потім повернулися додому. Потім, приблизно о 22 годині ОСОБА_3 прийшов до нього додому та попросив його відвезти на мотоциклі з с. Стукалівка до м. Білопілля металобрухт, за що пообіцяв йому заплатити. Зупинившись неподалік від господарства потерпілої, він побачив на узбіччі різні металеві речі: шматки плит, відрізки труб, борони, клумер, колосники та інше. Вже точно не пам'ятає що саме. Вони завантажили металобрухт у мотоцикл і поїхали в м. Білопілля, де ОСОБА_3 в центрі міста продав його за 300 грн., з яких 150 грн. заплатив йому. Потім вони повернулися додому, а наступного дня від працівників міліції він дізнався, що ОСОБА_3 викрав це майно з господарства ОСОБА_4
Крім показів підсудного, свідка, факт вчинення ОСОБА_3 інкримінованого йому злочину підтверджується також письмовими матеріалами справи:
- протоколом очної ставки, проведеної 08 червня 2011 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_7, у ході якої підсудний підтвердив, що ОСОБА_7 не знав про крадіжку майна, а дізнався про неї лише від працівників міліції (а. с. 84-85);
- протоколом відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_3, фототаблицею до нього, у ході якого підсудний розповів і показав на місцевості про обставини скоєного злочину (а. с. 78-83);
- протоколами виїмки та огляду мотоциклу «Урал», реєстр. номер НОМЕР_1, на якому перевозив майно ОСОБА_4, та фототаблицею до нього (а. с. 63-64);
- висновком експерта №1475 від 14 червня 2011 року, згідно з яким вартість майна, яке належало ОСОБА_4, станом на 15 травня 2011 року становила 978 грн. 50 коп. (а. с. 52-54);
- висновком експерта б/н від 15 червня 2011 року, відповідно до якого вартість майна, яке належало ОСОБА_4, станом на 15 травня 2011 року становила 82 грн. (а. с. 60).
За таких обставин суд приходить до висновку, що вина підсудного в інкримінованому йому злочині знайшла своє повне підтвердження і його дії суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючими ознаками якого є крадіжка вчинена повторно, поєднана з проникненням до сховища.
При призначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, від якого тяжких наслідків не настало, особу підсудного, який задовільно характеризується за місцем проживання, має не зняту та непогашену судимість, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, повне визнання своєї вини; злочин вчинив, будучи неповнолітнім; обставини, що обтяжують покарання - вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Тому суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення неповнолітнього підсудного ОСОБА_3 та попередження нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі, так як даний злочин він вчинив у період іспитового строку.
Потерпілою ОСОБА_4 до підсудного заявлений позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1100 грн. (а. с. 38), який у судовому засіданні частково підтримав прокурор, а саме: у сумі 1060 грн. 50 коп.
Підсудний позов визнав повністю.
Оскільки його злочинними діями потерпілій ОСОБА_4 заподіяна матеріальна шкода на суму 1060 грн. 50 коп., яка полягає у вартості викраденого майна, тому суд вважає за необхідне даний позов задовольнити частково, стягнувши зазначену суму з ОСОБА_3, а у випадку відсутності у нього достатніх коштів для сплати та до досягнення ним повноліття - з його матері - ОСОБА_5
Підлягають стягненню з підсудного кошти у сумі 168 грн. 84 коп. за проведення експертизи, а у випадку відсутності у нього достатніх коштів стягненню дані кошти підлягають з його матері ОСОБА_5
Речовий доказ: мотоцикл «Урал ИМ 38108-10», 1991 року випуску, реєстр. номер НОМЕР_1, який зберігається у ОСОБА_8, залишити останньому (а. с. 65).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання за цим злочином у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Білопільського районного суду Сумської області від 23 лютого 2011 року і за сукупністю вироків призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки один місяць.
Запобіжний захід до набрання вироком чинності залишити попередній - підписку про невиїзд.
Строк покарання відраховувати з дня затримання та поміщення ОСОБА_3 до ІТТ Білопільського РВ УМВС України в Сумській області.
Стягнути з ОСОБА_3, а у випадку відсутності у нього достатніх коштів для сплати та до досягнення ним повноліття - з його матері - ОСОБА_5, на користь:
- ОСОБА_4 - 1060 грн. 50 коп.;
- НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області - 168 грн. 84 коп. (а. с. 52).
Речовий доказ: мотоцикл «Урал ИМ 38108-10», 1991 року випуску, реєстр. номер НОМЕР_1, який зберігається у ОСОБА_8, залишити останньому (а. с. 65).
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд Сумської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя: