дата документу :
Справа № 2-1823/11р.
Іменем України
14 липня 2011 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Журавського В.В.
при секретарі Хутінаєвій О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи -ОСОБА_5, ОСОБА_6, - про визнання договорів купівлі-продажу земельних ділянок недійсними, визнання недійсними державних актів, визнання права власності та зобов язання вчинити дії, -
встановив:
23.06.2011 року позивачі звернулися до відповідача з вказаним позовом, в якому, з врахуванням уточнених позовних вимог, просять визнати недійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок, площею 0,2048 га, кадастровий номер 3220881300:04:001:1876, площею 0,2085 га, кадастровий номер 3220881300:04:001:1877, площею 0,20 га, кадастровий номер 3220881300:04:001:1859, площею 0,20 га, кадастровий номер 3220881300:04:001:1862, що розташовані на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, від 04.06.2010 року, 05.10.2010 року та 07.10.2010 року.
Також просять визнати недійсними державні акти на право власності на вказані земельні ділянки виготовлені та видані на їх (позивачів) ім я, визнавши за ними (позивачами) право власності на дані земельні ділянки відповідно та зобов язавши Управління Держкомзему у Бориспільському районі Київської області видати нові державні акти на право власності на земельні ділянки.
В обгрунтування своїх вимог посилаються на те, що 03.05.2010 року між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ «Вест Хаус»в особі керівника ОСОБА_4, відповідача, було укладено договір позики майна, відповідно до якого ОСОБА_1 безоплатно передав ТОВ «Вест Хаус»по Акту прийому-передачі майна земельні ділянки, площею 0,2048 га та 0,2085 га, та недобудовані котеджі, а останнє зобов язалось виконати комплекс будівельно-монтажних робіт з будівництва двох котеджів, здати їх в експлуатацію, здійснити передпродажну підготовку та спільно продати нерухоме майно третім особам.
Крім того, 21.09.2010 року між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ «Вест Хаус»в особі керівника ОСОБА_4, відповідача, було укладено договір купівлі-продажу земельних ділянок з відстроченням платежу, предметом якого було визначено чотири земельні ділянки, площами по 0,20 га та 0,26 га, дві з яких належать позивачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відповідно до якого право власності на вказані земельні ділянки у покупця (ТОВ «Вест Хаус») виникало після повного розрахунку.
Для організації проведення робіт 23.05.2010 року та 26.09.2010 року ОСОБА_1 були оформлені і нотаріально завірені довіреності на ім'я ОСОБА_4 і передано Державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЕ № 099285 та серії ЯЕ № 099288.
Проте, ТОВ «Вест Хаус»свої зобов язання за договорами не виконало, в зв язку з чим було направлено претензії від 01.11.2010 року та від 08.11.2010 року, на які ОСОБА_4 ніяких дій не вчинив.
Більше того, як стало відомо, ОСОБА_4 шахрайським шляхом реалізував передані ТОВ «Вест Хаус»земельні ділянки ОСОБА_5 та ОСОБА_6.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, діючи в своїх інтересах та інтересах позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, підтримав позов в повному обсязі, підтвердивши викладені в ньому обставини, просив задовольнити позовні вимоги.
Відповідач за викликом суду неодноразово не з явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, в тому числі через засоби масової інформації, причини неявки не повідомив, свого представника не направив, заяви про слухання справи у свою відсутність та письмові заперечення не надав.
Треті особи до суду не з явилися, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили, своїх представників не направили, заяви про слухання справи у свою відсутність та письмові заперечення не надали.
Суд ухвалив слухати справу у відсутність відповідача та третіх осіб.
Суд, заслухавши позивача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В суді встановлено, що 03 травня 2010 року між позивачем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вест Хаус»в особі керівника ОСОБА_4, відповідача, було укладено договір позики майна.
За предметом договору позивач ОСОБА_1 безоплатно передав ТОВ «Вест Хаус»по Акту прийому-передачі майна від 08.05.2010 року строком на 12 місяців наступне майно:
- земельна ділянка, площею 0,2048 га, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 099282, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада;
- земельна ділянка, площею 0,2085 га, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 099283, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада;
- недобудований котедж за технічним проектом Архітектурного бюро «Лиза», загальна площа будівництва об'єкта 533,82 кв.м.;
- недобудований котедж за технічним проектом Архітектурного бюро «Ромар», загальна площа будівництва об'єкта 483,3 кв.м.
Метою надання ТОВ «Вест Хаус»вищевказаного майна було виконання комплексу будівельно-монтажних робіт з будівництва двох котеджів, здача їх в експлуатацію, здійснення передпродажної підготовки та спільний продаж нерухомого майна третім особам.
Для організації проведення робіт 23.05.2010 року позивачем ОСОБА_1 була оформлена і нотаріально завірена Довіреність на ім'я відповідача ОСОБА_4.
Розділом 3 даного договору позики майна було передбачено порядок передачі і повернення майна. Зокрема, повернення позиченого майна Позичкодавцю здійснюється Користувачем по завершенню виконання заходів, передбачених п.1.3 даного договору або у випадку його дострокового розірвання.
Взяті на себе договірні зобов'язання ТОВ «Вест Хаус»не виконало.
У зв'язку із цим, 08.11.2010 року директору ТОВ «Вест Хаус», відповідачу ОСОБА_4, було вручено Претензію на невиконання умов Договору позички майна від 03.05.2010 року. На документі є власноруч зроблений розпис відповідача про отримання Претензії. В документі пропонувалось повідомити про готовність та спроможність до 12.11.2010 року приступити до виконання умов Договору позички майна від 03.05.2010 року. В разі відсутності грошових коштів та можливостей по виконанню договірних зобов'язань, пропонувалось протягом 3-х днів розірвати Договір позички майна від 03.05.2010 року за взаємною згодою сторін і повернути проектну, технічну документацію та інші документи, оригінал генеральної довіреності і Державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЕ № 099282 та серії ЯЕ № 099283, які передавались відповідачу на виконання умов вищевказаного договору.
Відповідач, розписавшись за отримання даної претензії, зобов'язався повідомити про своє рішення найближчим часом. Однак, своєї обіцянки не дотримався.
Станом на 15 червня 2011 року умови Договору позички майна від 03.05.2010 року ТОВ «Вест Хаус»в особі відповідача не виконані, державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЕ № 099282 та серії ЯЕ № 099283 не повернуті.
Як вбачається з Витягу з Державного реєстру правочинів від 14.03.2011 року, передане ТОВ «Вест Хаус»нерухоме майно відповідач реалізував третій особі, ОСОБА_5. А саме:
- по Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04.06.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_7, земельна ділянка, площею 0,2048 га, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 099282, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, була реалізована за ціною 157599,00 грн.;
- по Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04.06.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_7, земельна ділянка, площею 0,2085 га, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 099283, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, була реалізована за ціною 160444,00 грн..
Крім того, 21.09.2010 року між позивачем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вест Хаус»в особі керівника ОСОБА_4, відповідача, було укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки з відстроченням платежу.
Предметом договору було визначено наступне майно:
- земельна ділянка, площею 0,20 га, Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 099285, виданий Бориспільським районним відділом земельних ресурсів 28.03.2007 року;
- земельна ділянка, площею 0,26 га, Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 105788, виданий Бориспільським районним відділом земельних ресурсів 28.03.2007 року;
- земельна ділянка, площею 0,20 га, Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 099288, виданий Бориспільським районним відділом земельних ресурсів 15.02.2007 року;
- земельна ділянка, площею 0,20 га, Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 099286, виданий Бориспільським районним відділом земельних ресурсів 15.02.2007 року.
Пунктом 6 договору передбачався механізм здійснення розрахунків.
Пунктом 14 даного договору було передбачено, що право власності на земельну ділянку, згідно ст.125 ЗК України, виникає після проведення повного розрахунку з Продавцем та одержання її власником документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку та його державної реєстрації. Розрахунки за предметом договору не проведені, документ, що посвідчує право власності відповідача на земельні ділянки не оформлявся.
Згідно п.17 Договору купівлі-продажу земельної ділянки з відстроченням платежу від 21.09.2010 року, позивач ОСОБА_1 зобов'язаний до 30.09.2010 року нотаріально оформити генеральну довіреність на Покупця на всі земельні ділянки, що є предметом даного договору. Під час користування земельними ділянками Покупець зобов'язується дотримуватись положень Статуту Садового кооперативу «Вишеньки», виконувати рішення загальних зборів і приймати участь у всіх заходах, спрямованих на поліпшення благоустрою кооперативу. До проведення повного розрахунку за даним договором (п.18 договору) за взаємною згодою сторін примірники договору купівлі-продажу земельних ділянок та генеральна довіреність на користування мала зберігатися в абонентській скриньці АБ «Укргазбанк»за двома ключами (один зберігається у Продавця, другий -у Покупця).
На виконання договірних зобов'язань на ім'я відповідача ОСОБА_4 була оформлена генеральна довіреність і передано Державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЕ № 099285 на ім я ОСОБА_2 та серії ЯЕ № 099288 на ім я ОСОБА_3.
Взяті на себе договірні зобов'язання ТОВ «Вест Хаус»не виконало, чим порушило положення п.6 Договору купівлі-продажу земельної ділянки з відстроченням платежу від 21.09.2010 року.
У зв'язку із цим, 01.11.2010 року директору ТОВ «Вест Хаус»ОСОБА_4, відповідачу, було вручено Претензію на невиконання умов Договору купівлі-продажу земельної ділянки з відстроченням платежу від 21.09.2010 року. В документі пропонувалось повідомити про готовність та спроможність до 12.11.2010 року приступити до виконання умов Договору. В разі відсутності грошових коштів та можливостей по виконанню договірних зобов'язань, пропонувалось протягом 3-х днів розірвати Договір купівлі-продажу земельної ділянки з відстроченням платежу від 21.09.2010 року за взаємною згодою сторін і повернути оригінали Державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯЕ № 099285 на ім я ОСОБА_2 та серії ЯЕ № 099288 на ім я ОСОБА_3 та оригінал генеральної довіреності.
На претензії відповідач 05.11.2010 року власноручно написав, що зобов'язується до 25.11.2010 року повернути Акти на земельні ділянки серії ЯЕ № 099285 на ім я ОСОБА_2 та серії ЯЕ № 099288 на ім я ОСОБА_3.
Станом на 15.06.2011 року умови Договору купівлі-продажу земельної ділянки з відстроченням платежу від 21.09.2010 року ТОВ «Вест Хаус»не виконані, державні акти на землю не повернуті, розрахунки за нерухоме майно не проведені.
Як вбачається з Витягу з Державного реєстру правочинів від 14.03.2011 року, продане ТОВ «Вест Хаус»нерухоме майно відповідач реалізував третій особі, ОСОБА_6. А саме:
- по Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.10.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_7, земельна ділянка, площею 0,20 га, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 099288, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, на правах приватної власності належить ОСОБА_3, була реалізована за ціною 115695,00 грн.;
- по Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.10.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_7, земельна ділянка, площею 0,20 га, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 099285, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, на правах приватної власності належить ОСОБА_2, була реалізована за ціною 115695,00 грн..
Статтею 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Умовами Договору позики майна від 03.05.2010 року не було передбачено продажу нерухомого майна, котеджів та земельних ділянок, на яких вони побудовані, третім особам до завершення комплексу будівельно-монтажних робіт з будівництва двох котеджів, здачі їх в експлуатацію та здійснення передпродажної підготовки.
Також умовами Договору купівлі-продажу земельної ділянки з відстроченням платежу від 21.09.2010 року не було передбачено до проведення повного розрахунку продаж нерухомого майна (земельних ділянок) третім особам.
Відповідач порушив умови договору, і скориставшись наданими йому Довіреностями продав належне позивачам на правах приватної власності майно третім особам, ОСОБА_5 та ОСОБА_6.
Слід також звернути увагу на те, що відповідач отримавши 02.11.2010 року та 08.11.2010 року Претензії на невиконання умов Договору позички майна від 03.05.2010 року та Договору купівлі-продажу земельної ділянки з відстроченням платежу від 21.09.2010 року не повідомив позивачів, що їх майно реалізоване ще 04.06.2010 року, 05 та 07.10.2010 року третім особам і вже не може бути повернуте.
Фактично відповідач, не маючи на це правових повноважень, уклав нікчемні правочини із ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Будь-яких розрахунків із позивачами відповідач також не здійснив.
В ст.203 ЦК України закріплено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Статтею 216 ЦК України встановлено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
Цивільним кодексом України також передбачено правові наслідки вчинення правочину під впливом обману (ст.230 ЦК України). Так, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч.1 ст.229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.
Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним на підставі ст.236 ЦК України є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
Як зазначено в ст.827 ЦК України, за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. До договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу.
Статтею 833 ч.2 п.3 ЦК України передбачено, що користувач зобов'язаний повернути річ після закінчення строку договору в такому самому стані, в якому вона була на момент її передання.
Відповідач ці вимоги грубо порушив. Більш того, він самостійно продав цю річ без узгодження із Позикодавцем третій особі.
Тому Договір позики майна від 03.05.2010 року є нікчемним з моменту укладення.
Позичкодавець має право вимагати розірвання договору і повернення речі у разі, якщо користування річчю не відповідає її призначенню та умовам договору, річ самочинно передана у користування іншій особі, що передбачено ст.834 ЦК України.
Згідно ст.836 ЦК України, якщо після припинення договору користувач не повертає річ, позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків.
Як встановлено ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.658 ЦК України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
За ст.692 ЦК України Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Статтею 695 ЦК України передбачено особливості оплати товару з розстроченням платежу. Так, Договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченням платежу. Істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару, порядок, строки і розміри платежів.
Якщо покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар, продавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення проданого товару. До договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу застосовуються положення частин третьої, п'ятої та шостої ст.694 ЦК України.
В ст.697 ЦК України зазначено, що договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару.
Положення цієї статті і були застосовані позивачами при укладанні Договору купівлі-продажу земельної ділянки з відстроченням платежу від 21.09.2010 року (пункт 14).
Оскільки відповідач не набув права власності на товар, оскільки він не здійснив розрахунки по договору, то він фактично не набув права реалізовувати його третім особам. А тому є всі підстави стверджувати, що укладені між відповідачем та третьою особою, ОСОБА_6, Договори купівлі-продажу земельної ділянки від 05.10.2010 року та від 07.10.2010 року є нікчемними.
Згідно з вимогами ст.ст.152, 155, 211 Земельного кодексу України та п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»№ 7 від 16.04.2004 року, державний акт, який виготовлений, виданий та зареєстрований з порушенням вимог чинного земельного законодавства України визнається недійсним в судовому порядку.
Таким чином, Державні акти на спірні земельні ділянки також необхідно визнати недійсними, оскільки вони не повернуті власникам (позивачам) та в них наявна відмітка про нових власників, які такими не є.
Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Тобто, враховуючи те, що державні акти на право власності на спірні земельні ділянки у позивачів відсутні, в зв язку з чим порушено їх право власності, яке підлягає поновленню, за останніми необхідно визнати право власності на вказані земельні ділянки.
Відносно вимоги про зобов язання Управління Держкомзему у Бориспільському районі Київської області, то вона задоволенню не підлягає, так як, відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України, особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, а позивачами доказів порушення їх права з боку Управління Держкомзему у Бориспільському районі шляхом відмови у видачі нових держактів надано не було.
Тому дана вимога є передчасною.
З відповідача на користь позивачів, відповідно до ст.88 ЦПК України, необхідно стягнути сплачені при подачі позову судові витрати пропорційно до задоволених вимог, стягнувши недосплачений судовий збір на користь держави, та повернувши позивачу ОСОБА_1 надмірно сплачений судовий збір.
З урахуванням вищевикладеного, на підставі п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»№ 7 від 16.04.2004 року; ст.ст.202, 203, 215, 216, 229 ч.1, 230, 236, 392, 655, 658, 692, 694, 695, 697, 827, 833 ч.2 п.3, 834, 836 ЦК України; ст.ст.152, 155, 211 ЗК України, ст.ст.3 ч.1, 10, 57, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,2048 га, кадастровий номер 3220881300:04:001:1876, що розташована на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, від 04.06.2010 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за № 746.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,2085 га, кадастровий номер 3220881300:04:001:1877, що розташована на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, від 04.06.2010 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за № 748.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,20 га, кадастровий номер 3220881300:04:001:1859, що розташована на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, від 05.10.2010 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за № 1034.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,20 га, кадастровий номер 3220881300:04:001:1862, що розташована на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, від 07.10.2010 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за № 1157.
Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, виготовлений та виданий на ім я ОСОБА_1, на земельну ділянку, що розташована на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, площею 0,2048 га, кадастровий номер 3220881300:04:001:1876.
Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, виготовлений та виданий на ім я ОСОБА_1, на земельну ділянку, що розташована на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, площею 0,2085 га, кадастровий номер 3220881300:04:001:1877.
Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, виготовлений та виданий на ім я ОСОБА_3, на земельну ділянку, що розташована на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, площею 0,20 га, кадастровий номер 3220881300:04:001:1859.
Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, виготовлений та виданий на ім я ОСОБА_2, на земельну ділянку, що розташована на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, площею 0,20 га, кадастровий номер 3220881300:04:001:1862.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 0,2048 га, кадастровий номер 3220881300:04:001:1876, що розташована на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 0,2085 га, кадастровий номер 3220881300:04:001:1877, що розташована на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку, площею 0,20 га, кадастровий номер 3220881300:04:001:1859, що розташована на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, площею 0,20 га, кадастровий номер 3220881300:04:001:1862, що розташована на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_2 сплачені при подачі позову 2314 (дві тисячі триста чотирнадцять) гривень 00 копійок судового збору та 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 сплачені при подачі позову 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок судового збору та 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 1137 (одна тисяча сто тридцять сім) гривень 00 копійок недосплаченого при подачі судового збору.
Повернути ОСОБА_1 зайво сплачений судовий збір в сумі 1481 (одна тисяча чотириста вісімдесят одна) гривня 00 копійок, згідно квитанції № 63-943 від 20.06.2011 року.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд Київської області до апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення, на протязі десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: підпис