Справа: № 2-а-747/11 Головуючий у 1-й інстанції: Кириленко Т.В.
Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.
Іменем України
"21" червня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Грищенко Т.М.,
суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційні скарги Управління праці та соціального захисту населення у Святошинському районі м. Києва та Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва на постанову Святошинського районного суду м.Києва від 02 лютого 2011 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення у Святошинському районі м. Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про перерахунок пенсії, -
У грудні 2010 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів в якому просить зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва перерахувати та виплатити йому пенсію та додаткову пенсію, посилаючись на те, що він є постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 3 групи, захворювання пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС та отримує пенсію, призначену йому у відповідності з Законом України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно ст. 54 Закону призначений розмір пенсії для інвалідів 3 групи повинен бути не нижчим 6 мінімальних пенсій за віком. Також відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»інвалідам 3 групи виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком. Оскільки зазначені пенсії йому виплачуються у меншому розмірі, ніж передбачено вказаним законом, просить перерахувати розмір пенсій та здійснити відповідні виплати.
Крім того, відповідно до ст. 48 цього Закону інвалідам 3 групи передбачена виплата щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, однак вказана виплата йому здійснюється у меншому розмірі, ніж це передбачено законом, а тому просить зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат. Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації зробити перерахунок та здійснити виплату недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2010р.
Постановою Святошинського районного суду м.Києва від 02 лютого 2011 р. позов задоволено частково, а сааме: визнано бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації протиправною, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 державної пенсії в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з 20 червня 2010 р. за виключенням проведених виплат, зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації нарахувати, а Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат - виплатити ОСОБА_2 щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік у розмірі, передбаченому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- чотирьох мінімальних заробітних плат на момент виплати допомоги, за виключенням виплаченої суми допомоги.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачі - УПСЗН у Святошинському районі м. Києва та УПФУ в Святошинському районі м. Києва подали апеляційні скарги на зазначене рішення суду, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення - про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належить до 1 категорії як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії А №НОМЕР_1
Позивачу була призначена пенсія по інвалідності, внаслідок встановлення 3 групи інвалідності, пов'язаної з наслідками аварії на ЧАЕС.
Згідно довідки МСЕК 24.11.2009р. позивачу встановлена 3 група інвалідності. Захворювання пов'язано з наслідками аварії на ЧАЕС .
Також, позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації як інвалід 3 гр. та має статус постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії.
Допомога на оздоровлення виплачується позивачу щорічно у відповідності до Постанов Кабінету Міністрів України від 26.07.1996р. та від 12.07.2005р. № 562.
Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»інвалідам 3 групи щорічна допомога на оздоровлення виплачується у розмірі 4 мінімальних заробітних плат.
Вказаним Законом не уповноважено Кабінет Міністрів України зменшувати суми компенсацій і допомоги, змінювати розмір допомоги на оздоровлення, встановлений Законом.
Судом першої інстанції було правильно зазначено, що згідно ст. 22 Закону України «Про Державний бюджет на 2011р.»розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2011р. складає 941 грн., тому розмір допомоги на оздоровлення, який виплачувався позивачу в розмірі 90 грн. не відповідає чинному законодавству.
Позивач звернувся до УПФУ в Святошинському районі м. Києва з заявою про перерахунок основної та додаткової пенсії у розмірах, встановлених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але даним відповідачем йому було відмовлено з посиланням на те, що розмір нарахованої пенсії відповідає вимогам законодавства.
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»розмір пенсії для інвалідів З гр., призначеної у відповідності з цим Законом, повинен бути не нижчим 6 мінімальних пенсій за віком, а згідно ст. 50 цього Закону інвалідам 3 групи виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, позивач має право на отримання пенсії в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. У зв'язку з цим при визначенні розміру пенсій позивача підлягають застосуванню саме ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. № 530 та від 16.07.2008р. № 654, на які посилається відповідач в своїх запереченнях і які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача, що й було вірно встановлено судом першої інстанції.
Зі статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»вбачається, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 99 та ч. 1 ст. 100 КАС України, пропуск строку звернення до суду є підставою для залишення позовних вимог без розгляду.
Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 04 січня 2011 р. позов позивача в частині зобовязання відповідачів здійснити перерахунок пенсії за період з 27.09.2004 по 19.06.2010 -залишено без розгляду.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про правомірність доводів суду першої інстанції.
Отже, доводи апеляційних скарг спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційні скарги Управління праці та соціального захисту населення у Святошинському районі м. Києва та Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Святошинського районного суду м.Києва від 02 лютого 2011 р. - без змін.
Ухвала є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді