Справа: № 2-а-18337/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.
Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
Іменем України
"30" червня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Безименної Н.В.
Гром Л.М.
при секретарі: Салоїд І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2011 року у справі за позовом Приватного підприємства «Кася»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про зобов'язання вчинити певні дії,
ПП «Кася»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2011 року позов задоволено:
визнано протиправними дії ДПІ у Дніпровському районі м. Києва з приводу не прийняття податкових декларацій ПП «Кася».
визнано протиправним та скасовано рішення про відмову в прийнятті податкових декларацій: №22498/10/28-011 від 21.08.2010р.; №27345/10/15-411 від 29.09.2010р.; №28745/10/28-011 від 12.10.2010р.; №28861/10/28-011 від 14.10.2010р.; № 27672/10/28/011 від 30.09.2010р.; №34174/10/28-011 від 18.11.2010р.; №32841/10/28-011 від 10.11.2010р.; № 21301/10/28-011 від 10.08.2010р.; № 1836/10/28-011 від 03.02.2011р.
зобов'язано ДПІ у Дніпровському районі м. Києва прийняти податкові декларації ПП «Кася».
Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2011 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального права.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що Приватним підприємством «Кася»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва подано податкову декларацію з ПДВ за липень 2010 року.
Відповідач листом №22498/10/28-011 від 21.008.2010р. повідомив, що декларація з податку на додану вартість за липень 2010 року не визнана як податковий звіт, а саме: «без заповнення або прокреслень всіх рядків декларації, а також не визначено період за який подається податкова декларація з ПДВ»та запропоновано подати нову декларацію з податку на додану вартість.
Листом-повідомленням №27345/10/15-411 від 29.09.2010р. ДПІ у Дніпровському районі м. Києва повідомила позивача про те, що останнім несвоєчасно подано податкову декларацію з ПДВ, граничний термін подання яких 20.09.2010р.
Приватним підприємством «Кася»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва подано податкову декларацію з ПДВ за серпень 2010 року.
Відповідач листом №27672/10/28-011 від 30.09.2010р. повідомив, що декларація з податку на додану вартість за серпень 2010 року не визнана як податковий звіт, а саме: «без заповнення або прокреслення всіх рядків декларації»та запропоновано подати нову декларацію з податку на додану вартість.
Позивачем подано до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва податкову декларацію з ПДВ за вересень 2010 року.
ДПІ у Дніпровському районі м. Києва листом №28861/10/28-011 від 14.10.2010р. повідомила, що декларація з податку на додану вартість за вересень 2010 року не визнана як податковий звіт, а саме: «без заповнення або прокреслення всіх рядків декларації»та запропоновано подати нову декларацію з податку на додану вартість.
Позивачем повторно подані податкові декларації з ПДВ за липень та серпень 2010 року.
Відповідач листом №28745/10/28-011 від 12.10.2010р. повідомив, що декларації з податку на додану вартість за липень та серпень 2010 року не визнані податковим звітом, а саме: «без заповнення або прокреслення всіх рядків декларації»та запропоновано подати нову декларацію з податку на додану вартість.
В судовому засіданні представник відповідача надав усні пояснення, що подані позивачем податкові декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік, за перше півріччя 2010 року, за 3 квартали 2010 року та податкова декларація з ПДВ за жовтень 2010 року не визнанні податковою звітністю, оскільки не відповідають вимогам законодавства України, а саме: «без заповнення або прокреслення всіх рядків декларації».
Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що відповідно до п.п. 4.1.2. п.4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.
Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.
Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону.
Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Відповідно до п. 4.1.7. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.
Подані позивачем податкові декларації з податку на додану вартість за липень, серпень, вересень та жовтень 2010 року містили всі обов'язкові реквізити, підписані відповідними посадовими особами та скріплені печаткою платника податків.
Відповідно до п. 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.
Податковий орган при прийнятті податкової декларації здійснює формальну перевірку наявності обов'язкових реквізитів, підписів відповідальних посадових осіб і відтиску печатки підприємства.
За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо протиправності дій ДПІ у Дніпровському районі м. Києва з приводу неприйняття податкових декларацій Приватного підприємства «Кася, оскільки подані позивачем податкові декларації з податку на додану вартість за липень, серпень, вересень та жовтень 2010 року містили всі обов'язкові реквізити, підписані відповідними посадовими особами та скріплені печаткою платника податків.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2011 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2011 року - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.
Ухвалу складено в повному обсязі -01.07.2011 р.
Головуючий суддя Л.В. Бєлова
Судді: