Справа: № 2а-1508/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк М.М.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М
Іменем України
"05" липня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Гоцику О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18.05.2010 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сторсак Україна»до ДПІ у м. Житомирі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
11.03.2010 позивач звернувся до суду першої інстанції із позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі від 02.03.2010 № 0000192304/0, яким ТОВ «Сторсак Україна»зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 113062 грн.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.05.2010 позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати її та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для зменшення ТОВ «Сторсак Україна»бюджетного відшкодування згідно до п. 1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»за вересень-грудень 2009 року на загальну суму 113062,00 грн., по місяцях: за вересень 2009 року - 22213,00 грн., за жовтень - 24816,00 грн., за листопад 2009 року - 28146,00 грн., за грудень 2009 року - 37887,00 грн., згідно спірного податкового повідомлення-рішення від 02.03.2010 № 0000192304/0, слугував висновок ДПІ у м. Житомирі, викладений в акті невиїзної документальної перевірки ТОВ «Сторсак Україна»з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ заявленого на розрахунковий рахунок за вересень - грудень 2009 року, від 26.02.2010 № 1035/23-2/20428705, про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за вказаний період на 113062,00 грн. у зв'язку з порушенням вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Такий висновок контролюючого органу обґрунтований посиланням на відсутність підтвердження факту сплати сум податку на додану вартість за вересень 2009 року до державного бюджету ТОВ «Шебрук»- постачальник товарів по ланцюгу ТОВ «Юніверсалпроект», яке є постачальником ПП «Техпромторг», а також ТОВ «Мега Груп», які в свою чергу, є постачальниками ПП ОСОБА_2, а останній -ТОВ «Сторсак Україна».
Крім того, на думку податкового органу, відсутні докази сплати сум ПДВ за жовтень 2009 року до бюджету по контрагентам ТОВ «Шебрук», ТОВ «Більге»та ТОВ «Грінвіч-Сіті», які є постачальниками товарі по ланцюгу ТОВ «Юніверсалпроект», яке є постачальником ПП «Техпромторг», який є постачальником ПП ОСОБА_2, а останній -ТОВ «Сторсак Україна».
За листопад не підтверджені факти сплати ПДВ до бюджету по контрагентам ТОВ «Шебрук», ТОВ «Більге», ТОВ «Грінвіч-Сіті», яки були постачальниками ТОВ «Юніверсалпроект», а останній -ПП «Техпромторг», крім того по контрагенту ТОВ «РК-Спектр», який в свою чергу був постачальником ТОВ «Мега Груп», а також контрагентам ТОВ «Берграсс», ТОВ «Грінвіч-Сіті», які в подальшому були постачальниками ТОВ «Ведертад», який в свою чергу був постачальником ПП «Укрпромтехбуд». В подальшому ТОВ «Мега Груп», ТОВ «РК-Спектор», ПП «Техпромторг»та ПП «Укрпромтехбуд»поставляли товар ПП ОСОБА_2, а останній -ТОВ «Сторсак України».
Також, податковий орган прийшов до висновку, що за грудень 2009 року позивачем не підтверджено суми сплати ПДВ по контрагентам ТОВ «Мега Груп»та ТОВ «РК-Спектр», які в подальшому були постачальниками ПП ОСОБА_2
Доводи апелянта аналогічні тим, що викладені у акті перевірки та полягають у тому, що у позивача відсутнє право на формування податкового кредиту за відсутності підтвердження факту сплати сум податку на додану вартість до державного бюджету постачальником його контрагентів.
Колегія суддів вважає такі доводи безпідставними та погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Із положень п 1.8 ст.1, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»вбачається, що право платника податку -покупця на податковий кредит кореспондується з податковими зобов'язанням іншого платника податку -постачальника товарів (послуг), який зобов'язаний включити до податкових зобов'язань суму ПДВ, сплачену (нараховану) покупцем у ціні придбання товарів (послуг).
Правомірність включення позивачем суми ПДВ до податкового кредиту у розмірі 113062,00 грн. в деклараціях за вересень-грудень 2009 року підтверджена податковими накладними, виписаними платником ПДВ ПП ОСОБА_2
Відсутність підтвердження сплати ПДВ попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару не впливає на віднесення позивачем до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість та не ставить формування податкового кредиту в залежність від неналежного виконання постачальниками своїх податкових зобов'язань і сплати ними сум до державного бюджету, що вірно зазначено судом першої інстанції.
При цьому, апелянтом в порушення вимог ч. ч. 1, 2 статті 71 КАС України не надано жодних доказів на спростування правомірності оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі -залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18.05.2010 -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 07.07.2011.