Справа: № 2-а-394/11 Головуючий у 1-й інстанції: Зубков С.О.
Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.
"07" липня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Ісаєнко Ю.А.;
суддів: Федотов І.В., Мельничука В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 28 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
У листопаді 2010 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати неправомірними дії територіального управління Пенсійного фонду України в частині виконання Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2009 рік з 01 травня 2010 року.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 28 січня 2011 року позовні вимоги задоволені, визнані дії відповідача неправомірними, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з 01.05.2010 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2009 рік у розмірі 1650,43 грн.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій він просить скасувати постанову та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої ст. 1832 цього Кодексу. Тобто, законодавцем встановлено для даної категорії справ можливість особливого порядку апеляційного розгляду. Але, суд апеляційної інстанції має право, якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, призначити її до розгляду у судовому засіданні.
Проте, частина перша ст. 1832 Кодексу адміністративного судочинства України є імперативною нормою і встановлює випадки застосування скороченого провадження для розгляду зазначеної категорії справ судом першої інстанції. Щодо права, а не обов'язку розгляду судом першої інстанції в порядку скороченого провадження, передбаченого ч. 2 ст. 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що воно реалізується виключно для категорій справ, зазначених у пунктах 3, 4 частини першої цієї статті, апеляційний розгляд яких в порядку письмового провадження ст. 197 КАС України не передбачено. Тому, порушення судом першої інстанції особливості провадження справ, зазначених у пунктах 1, 2 частини першої ст. 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме розгляд їх не у скороченому провадженні, не є перешкодою для апеляційного розгляду зазначеної категорії справ в порядку письмового провадження, в зв'язку із чим і оскарження постанови суду першої інстанції здійснюється в порядку, передбаченому частинами 8 -10 ст. 1832 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва та отримує пенсію продовжуючи працювати.
Відповідачем у 2010 році на підставі заяви позивача було здійснено перерахунок пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік.
У зв'язку із цим позивач звернувся із заявою від 27.10.2010 року про роз'яснення правових підстав такого нарахування та питанням, чи відповідає воно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Не погодившись з відповіддю, позивач звернувся до суду про перерахунок пенсії (а.с. 7).
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Зазначена редакція ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»чинна після визнання неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 змін, внесених підпунктом «а»підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. №107-VI.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 зазначеного Закону, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
З відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 зазначеного Закону вбачається, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).
Колегія суддів зазначає, що в даному випадку Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»має вищу юридичну силу в порівняні з постановою КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№ 530 від 28 травня 2008 року, та є пріоритетним у застосуванні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що обчислення включає в себе призначення та перерахунок пенсії, разом з цим це не є тотожні поняття, вони мають різний правовий зміст та правове навантаження, при цьому формула обчислення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії (призначення та перерахунку) визначається частиною 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з тією тільки різницею, що середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення визначається один раз при призначенні пенсії, і в подальшому використовується як постійна величина для пенсіонера, на відміну від інших показників, а саме суми коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Таким чином, правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за 2009 рік відсутні. Показники середньої заробітної плати у галузях економіки застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.
Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до п. 4, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є порушення норм матеріального.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови порушено норми матеріального права, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню та ухваленню нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва задовольнити.
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 28 січня 2011 року скасувати та ухвалити нову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко
Суддя: І.В. Федотов
Суддя: В.П. Мельничук