Справа: № 2а/2370/109/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Гарань С.М.
Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
"23" червня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Троян Н.М.;
при секретарі: Бундукову С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кредитної спілки «Альянс»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом Кредитної спілки «Альянс» до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про скасування постанови, -
В січні 2011 року позивач - Кредитна спілка «Альянс»звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про скасування постанови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № КС-433/11-2 від 05.01.2011 р. (а.с. 5-6).
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року в задоволенні позовних вимог повністю відмовлено (а.с. 78-79).
Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, позивач - Кредитна спілка «Альянс»подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08.02.2011 року по адміністративній справі № 2а/2370/109/2011 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов КС «Альянс»до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про скасування постанови № КС-433/11-2 від 05.01.2011 року, мотивуючи тим, що постанова суду першої інстанції ухвалена з невідповідністю висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та недоведеністю обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими (а.с. 83-84).
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача про обставини справи, пояснення учасників процесу, зміст судового рішення і апеляційної скарги, та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відмовляючи повністю в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не були порушені норми чинного законодавства про фінансові послуги при прийнятті оскаржуваної постанови, а наведені позивачем обставини в обґрунтування незаконності спірного рішення законодавством України визначені як такі, що не є достатніми підставами для його скасування.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає за доцільне відмітити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та це встановлено судом першої інстанції, 28.12.2010 р. відповідачем був складений акт № 16 про порушення кредитною спілкою «Альянс»вимог чинного законодавства про фінансові послуги, в якому зазначається факт невиконання позивачем пункту 5 рішення № 75-КС - станом на 28.12.2010 р. позивач не надав звіт про виконання плану відновлення фінансової стабільності з обов'язковим порівнянням із запланованими фінансовими показниками (а.с. 20).
У свою чергу, це є порушенням пункту 6.12 розділу 6 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13.11.2003 року № 125, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.12.2003 року за № 1115/8436 (далі по тексту - Положення) в частині невиконання рішення про застосування заходів впливу після набрання ним чинності.
В результаті таких дій позивача, відповідачем було винесено постанову від 05.01.11 р. № КС-433/11-2, якою на позивача накладено штраф у розмірі 1 200 грн. (а.с. 40).
Колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини регулюються Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»від 12.07.2001 р. № 2664-III (далі по тексту - Закон № 2664-III), який встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.
Згідно з п. 8.1 Ліцензійних умов провадження діяльності кредитних спілок з надання фінансових послуг, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 02 грудня 2003 року № 146 державний контроль за додержанням Ліцензійних умов здійснюється Держфінпослуг відповідно до законодавства.
П. 4 ч. 1 ст. 20 Закону № 2664-IIІ закріплено, що державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється шляхом застосування уповноваженими державними органами заходів впливу.
В силу пунктів 10, 12 частини 1 статті 28 Закону № 2664-III відповідач в межах своєї компетенції застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення, надсилає фінансовим установам та саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів.
Одним із заходів впливу, що застосовуються до порушників, стаття 40 Закону № 2664-III визначає накладення штрафів у розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону.
Зокрема, пунктом 3 частини 1 статті 41 Закону № 2664-III за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень, рішень Уповноваженого органу про усунення порушень щодо надання фінансових послуг передбачено штраф у розмірі до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але не більше одного відсотка від розміру статутного (пайового) капіталу юридичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, що вчинила правопорушення.
В свою чергу Положення визначає умови, порядок і строки провадження у справах про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність із надання фінансових послуг (далі - Справи), порядок прийняття рішень про застосування заходів впливу та процедуру їх оскарження.
Зокрема п. 1.3 Положення визначено, що заходи впливу застосовуються в порядку, визначеному цим Положенням, а також іншими нормативно-правовими актами Держфінпослуг, які регулюють особливості застосування окремих видів заходів впливу.
Згідно з п. 1.5 Положення встановлено, що Держфінпослуг обирає і застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення законодавства про фінансові послуги, враховуючи наслідки порушення та наслідки раніше застосованих заходів впливу (за наявності).
В пункті 2.1 Положення визначений вичерпний перелік заходів впливу, які може застосувати Держфінпослуг до порушників законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність із надання фінансових послуг, а саме: 1) зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення; 2) вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи; 3) накладати штрафи відповідно до закону; 4) тимчасово зупинити (обмежити) або анулювати (відкликати) ліцензію на здійснення діяльності з надання фінансових послуг; 5) відсторонити керівництво від управління фінансовою установою та призначити тимчасову адміністрацію; 6) затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи; 7) порушувати питання про ліквідацію установи.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, до позивача був застосований такий захід впливу як накладення штрафу, що прямо передбачено пунктом 2.1 Положення та статтею 41 Закону № 2664-III.
Крім того, слід також зазначити, що згідно з статтею 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач діяв у відповідності до норм права, його рішення є правомірним, а тому не може бути скасоване.
З огляду на таке, колегія суддів приходить до аналогічного з судом першої інстанції висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку та правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог.
В зв'язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Зважаючи на те, що Черкаський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160, 165, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Альянс»залишити без задоволення, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 30 червня 2011 року.
Головуючий суддя Л.О. Костюк
Судді: Н.П. Бужак
Н.М. Троян
Ухвалу виготовлено в повному обсязі: 29.06.11 р.