справа № 2а-0770/1939/11
рядок статзвіту -3.3
код - 08
(в порядку письмового провадження)
20 червня 2011 року м. Ужгород
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Іванчулинець Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України в особі начальника прикордонного загону полковника Самбора Ю.О. до громадянина Афганістану ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 про затримання і примусове видворення,-
Чопський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України в особі начальника прикордонного загону полковника Самбора Ю.О. звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до громадянина Афганістану ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та уточнивши позовні вимоги остаточно просить: видворити громадянина Афганістану ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі території України, затримати громадянина Афганістану ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою підготовки документів для його видворення за межі України у примусовому порядку на термін до дванадцяти місяців з розміщенням в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства Міністерства внутрішніх справ України, у відповідності до п.3 ч. 2 ст. 256 КАС України допустити до негайного виконання винесену постанову.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач 07 червня 2011 року був переданий на територію України представниками прикордонної поліції Словаччини, в рамках виконання Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб, в порядку прискореної процедури реадмісії, в зв'язку з порушенням ним українсько-словацького кордону 06 червня 2011 року на ділянці відділу прикордонної служби «Новоселиця»Чопського прикордонного загону.
Реалізуючи свої права та свободи, відповідач міг встановленим порядком іммігрувати в Україну або іншу Європейську країну на постійне місце проживання, або тимчасово прибути для працевлаштування на визначений термін, як це передбачено законодавством України, законодавством інших держав та міжнародними документами, не завдавши шкоди національним інтересам України. Але знаючи про можливість легально, після оформлення відповідних документів, в'їхати до Європейських країн, відповідач вибрав найбільш легкий та незаконний спосіб, використовуючи при цьому міжнародні злочинні угруповання та знаючи, що під час досягнення своєї мети, він неодноразово буде порушувати та ігнорувати законодавство країн на своєму шляху, відповідач умисно йшов та йде на вчинення правопорушень.
Також, під час опитування відповідач пояснив, що має намір у будь-якому випадку потрапити в країни Західної Європи з метою працевлаштування для забезпечення свого проживання та бажання повернутися до країни походження не має, що підтверджується йогс незаконними діями, а саме незаконним перетином кордону з України в Словаччину не ділянці відділу прикордонної служби «Новоселиця»Чопського прикордонного загону.
А тому позивач просить позов задовольнити.
Разом з позовною заявою позивач надав заяви сторін про розгляд справи за їх відсутності, відповідач визнав позов повністю.
Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов із наведених у ньому мотивів обґрунтований і його слід задовольнити з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 06 червня 2011 року громадянин Афганістану ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 був затриманим прикордонною поліцією Словаччини, просувався з боку Українського кордону у групі осіб, та переданий представникам ДПС України в порядку реадмісії у встановленому законом порядку (а.с. 5).
07 червня 2011 року відповідача, в ході прикордонної представницької зустрічі, прикордонною поліцією Словаччини було передано на територію України, за незаконне перетинання державного кордону з України у Словаччину.
Дані обставини підтверджені протоколом про адміністративне затримання від 07 червня 2011 року (а.с. 5) та протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей та документів від 07 червня 2011 року (а.с. 6).
Відповідно до ч.5 ст.32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду. Відсутність у відповідача документів необхідних для добровільного виїзду, відсутність на території України родичів, що підтверджується протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей та документів від 07 червня 2011 року дає підстави для таких висновків (а.с. 6),
Згідно вимог ч.5 ст.32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" примусове видворення за межі України іноземця або особи без громадянства може здійснюватись тільки на підставі постанови адміністративного суду, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Частиною 6 ст.32 вказаного Закону встановлено, що - іноземці та особи без громадянства, затримані за незаконне перебування на території України (в порушення заборони щодо в'їзду в Україну, за відсутності визначених законодавством та міжнародними договорами України підстав для перебування в Україні (транзитного проїзду через її територію), у тому числі перебування за чужими, підробленими, зіпсованими або такими, що не відповідають встановленому зразку, візою (дозволом), паспортним документом), розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку, але не більше ніж шість місяців.
За наведених обставин, позовні вимоги, про затримання та примусове видворення затримати громадянина Афганістану ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення в повному обсязі.
Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України в особі начальника прикордонного загону полковника Самбора Ю.О. до громадянина Афганістану ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 про затримання і примусове видворення - задовольнити повністю.
Примусово видворити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі території України.
Затримати громадянина Афганістану ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк до дванадцяти місяців, для підготовки документів на примусове видворення, з дня його затримання -до 07 червня 2012 року.
У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 256 КАС України допустити негайне виконання постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя Іванчулинець Д.В.