"13" липня 2011 р. Справа № 10/194
м. Чернівці 16-15 год.
За позовом комунального підприємства Міський торговий комплекс “Калинівський ринок”, м. Чернівці
до Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області
треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача :
1) товариство з обмеженою відповідальністю “Електросервіс-інвест” м. Чернівці,
2) державне комунальне підприємство “Чернівціводоканал”, м. Чернівці
про визнання нечинними вимог
Суддя Т.І. Ковальчук
Секретар судового засідання Сушинський І.І.
Представники:
Позивача - ОСОБА_1., дов. від 18.05.2011 р. № 506
Відповідача -ОСОБА_2., дов. від 04.01.2011 р. № 24-25-14-17/17
Третіх сторін - 1) ОСОБА_3., дов. від 04.08.2008 р.
2) не з'явився
Позивач з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 10.03.2009 р. (т.с. ІІІ, а.с. 178-180) звернувся з позовом до відповідача про:
1) визнання незаконними дій позивача, які полягають у включенні до акту ревізії від 25.06.2008 р. № 24-06/197 інформації:
- про оплату підприємством підприємцю ОСОБА_5. 37,1 тис. грн. без підтверджуючих документів (арк. 33-34 акту ревізії);
- про безпідставне нарахування та сплату премій помічнику генерального директора Шудрук В.І. у сумі 26554,13 грн. (арк. 45-46 акту ревізії);
- про безпідставне проведення витрат на охорону генерального директора в сумі 68,3 тис. грн. (арк. 38-39 акту ревізії);
- про нарахування та виплату протягом 2005 року підприємцю ОСОБА_4. 20,0 тис. грн. по додаткових договорах, які дублювали предмет надання послуг основного договору (арк. 35-37 акту ревізії);
2) визнання нечинними вимог КРУ в Чернівецькій області від 08.08.2008 р. № 24-01-09/3870 “Про усунення виявлених ревізією порушень” в частині підпунктів 5.1, 5.2, 5.3, 5.8, 5.9. 5.10 пункту 5, якими на позивача покладено обов'язок забезпечити відшкодування на рахунки підприємству у встановленому законодавством порядку:
5.1. Зайво нарахованої та виплаченої заробітної плати на загальну суму 119,6 тис. грн., відкоригувати розрахунки з державними цільовими фондами на загальну суму 43,3 тис. грн.;
5.2. Перерахованих ДКП “Чернівціводоканал” 40,3 тис. грн. за послуги, які документально не підтверджені;
5.3. Вартості оплачених ремонтно-будівельних робіт на загальну суму 85,02 тис. грн., обсяги яких завищено підрядними організаціями, в тому числі Приватною “Білдінг” Компанією -11,6 тис. грн., ТОВ “Електросервіс-інвест” -73,42 тис. грн.;
5.8. Витрачені без підтверджуючих документів щодо участі у Всеукраїнській асоціації “Укрринок” -12,3 тис. грн.;
5.9. Вартість навчання працівника ринку у Міжрегіональній академії управління персоналом на суму 2,0 тис. грн., оплата якого не передбачалася колективним договором на 2005 рік;
5.10. Зайво оплачених послуг КП “Спецкомунтранс” на суму 2,2 тис. грн.
У судовому засіданні 13.07.2011 р. представник позивача подав заяву про відкликання частини позовних вимог, за результатами розгляду якої ухвалою від 13.07.2011 р. на підставі п. 5 ст. 155 КАС України позовну заяву залишено без розгляду в частині вимог:
1.1) про визнання незаконними дій позивача, які полягають у включенні до акту ревізії від 25.06.2008 року № 24-06/197 інформації:
- про оплату підприємством підприємцю ОСОБА_5. 37,1 тис. грн. без підтверджуючих документів (арк. 33-34 акту ревізії);
- про безпідставне нарахування та сплату премій помічнику генерального директора Шудрук В.І. у сумі 26554,13 грн. (арк. 45-46 акту ревізії);
- про безпідставне проведення витрат на охорону генерального директора в сумі 68,3 тис. грн. (арк. 38-39 акту ревізії);
- про нарахування та виплату протягом 2005 року підприємцю ОСОБА_4. 20,0 тис. грн. по додаткових договорах, які дублювали предмет надання послуг основного договору (арк. 35-37 акту ревізії);
1.2) про визнання нечинними вимог Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області від 08.08.2008 р. № 24-01-09/3870 “Про усунення виявлених ревізією порушень” щодо забезпечення відшкодування на рахунки підприємству у встановленому порядку:
- вартості оплачених ремонтно-будівельних робіт, обсяги яких завищено Приватною “Білдінг”Компанією -11,6 тис. грн. (п.п. 5.3 п. 5 вимоги);
- зайво оплачених послуг КП “Спецкомунтранс” на суму 2,2 тис. грн. (п.п. 5.10 п. 5 вимоги).
Позовні вимоги, які позивач не відкликав і які стали предметом розгляду по суті, обґрунтовані наступним:
- висновки ревізора, що в розрахунок середньої заробітної плати підприємства при нарахуванні заохочень помічнику генерального директора в сумі 26553,13 грн. включені разові та компенсаційні виплати, що призвело до перевищення розрахованої заробітної плати на суму 119561 грн. і здійснення на вказані виплати нарахувань в сумі 43295,55 грн., є неправомірними, оскільки в розрахунок середньої заробітної плати включалися виплати за своєчасну та дострокову здачу бухгалтерської і статистичної квартальної та річної звітності, які здійснювалися на постійній основі, обумовлювалися звичайною господарською діяльністю підприємства і відповідно до п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (постанова КМУ від 08.02.1995 р. № 100) підлягали включенню в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді (підпункт 5.1 пункту 5 вимоги);
- невірними є висновки ревізії, що витрати підприємства на оплату ДКП “Чернівціводоканал” стічних вод у сумі 40,3 тис. грн. не підтверджені пристроями обліку, оскільки, ревізором не враховано, що відповідно до п. 1.4 Правил приймання стічних вод підприємств до стічних вод належать не лише води, які утворилися внаслідок діяльності підприємств, а також поверхневі та дощові води з території підприємства. Відповідно до дозволу № 401035 на спецводокористування підприємству крім водовідведення шляхом скиду стічних господарсько-побутових вод у відстійники визначено також скид зворотних дощових вод: випуск 1 - в р. Прут, випуски 12-15 -у струмок Потит, цим же Дозволом визначено нормативи скидуваних зворотних вод по кожному випуску, у зв'язку з чим та згідно чинного законодавства позивач сплачував ДКП “Чернівціводоканал” за водовідведення зворотних дощових вод за встановленими нормативами по визначених останнім тарифах (підпункт 5.2 пункту 5 вимоги);
- неправильним є висновок ревізора про безпідставне застосування коефіцієнтів до розміру заробітної плати робітників підрядника ТОВ “Електросервіс-інвест”, зайнятих на керуванні механізмами, що призвело до збільшення вартості робіт, оскільки виходячи з режиму роботи ринку працівники підрядчика працювали з 16-00 до 21-00 год., тобто понад робочий час, у зв'язку з чим підлягали застосуванню коефіцієнти 1,7 (24-годинний робочий тиждень), 1,2 (виконання робіт у стислих умовах) та 1,05 (проведення робіт на висоті від 2 до 8 м). Окрім того, при погодженні договірної ціни позивач і підрядник ТОВ “Електросервіс інвест” домовилися про розміри компенсації витрат на перевезення та на пересувний характер робіт у розмірі добових, як це передбачено колективним договором (підпункт 5.3 пункту 5 вимоги);
- безпідставним є висновок ревізора, що сплата підприємством коштів у сумі 12,3 тис. грн. членських внесків Всеукраїнській асоціації “Укрринок” за відсутності дозволу власника Чернівецької міської ради та документів, які підтверджують участь у цій організації, не відповідає п.п. 5,8 ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування” і п. 1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, оскільки Асоціація “Укрринок” виставила відповідний рахунок на сплату членських внесків, а вступ до неї не вимагає одержання дозволу власника і перебуває в компетенції керівника підприємства (підпункт 5.8 пункту 5 вимоги);
- підпунктом 5.9 на позивача покладено обов'язок забезпечити відшкодування вартості навчання працівника ринку у Міжрегіональній академії управління персоналом, оплата якого не передбачалася колективним договором на 2005 рік, однак працівника ринку направлено на навчання згідно з наказом по підприємству відповідно до виробничих потреб КП МТК “Калинівський ринок”, а оплата за навчання в сумі 2 тис. грн. здійснена на підставі укладеного з МАУП договору.
Відповідач надав заперечення, в яких позов не визнав, посилаючись на те, що:
- заохочення, які виплачувалися працівникам ринку, відповідно до п. 2.3 Інструкції зі статистики заробітної плати відносяться не до основної та додаткової заробітної плати, а до інших заохочувальних та компенсаційних виплат, і не повинні враховуватися при визначенні середньомісячної заробітної плати для наступного нарахування заохочень, тому вимоги щодо незаконного нарахування та виплати зарплати в сумі 119561,62 грн. є обгрунтованими (п. 5.1 вимоги);
- до ревізії не надано жодної технічної документації про існування на території ринку міської каналізації, договір між ринком і ДКП “Чернівціводоканал” укладено на приймання стічних вод до комунальної каналізації і за ці послуги сплачено 40,3 тис. грн., проте піднята вода, облік якої ведеться пристроями обліку, не зливається ні в каналізацію, ні в дренажі, ні у річки, а викидається у вигрібні ями, за очищення яких проводиться окрема оплата, тому пункт 5.2 вимог відповідає чинному законодавству:
- при зустрічній звірці у Приватній “Білдінг” Компанії виявлено відповідні порушення ДБН і встановлено завищення вартості робіт на загальну суму 11601,00 грн. яку Підрядником визнано без заперечень, тому п. 5.3 вимог відповідає нормам чинного законодавства;
- пункти 5.4, 5.5, 5.6, 5.7 вимог не можуть бути предметом спору, оскільки їх виключено з обов'язкових вимог про усунення порушень листом управління від 11.09.2008 р. № 24-01-09/4403;
- оплата навчання працівника підприємства в сумі 2000 грн. не передбачена колективним договором, у той час, як саме в колективному договору згідно зі ст. 15 Закону України “Про оплату праці” та ч. 1 ст. 3 Закону України “Про колективні договори” встановлюються, зокрема, розміри інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних витрат, тому п. 5.9 вимог відповідає чинному законодавству;
- вимоги п. 5.10 ринком виконано, кошти в сумі 2,2 тис. грн. повернуті на його рахунок КП “Спецкомунтранс”, тому предмету спору із зазначеного пункту немає.
Ухвалою від 10.09.2009 р. за клопотанням позивача у справі призначено 2 судові експертизи:
1) судову бухгалтерську експертизу, яку доручено провести судовому експерту Перепелюк Світлані Миколаївні,
та
2) судову будівельно-технічну експертизу, яку доручено провести товариству з обмеженою відповідальністю “Західно-Український Експертно-Консультаційний Центр”.
Після завершення проведення експертиз та повернення 10.05.2011 року матеріалів справи до господарського суду ухвалою від 11.05.2011 р. продовжено розгляд справи в судовому засіданні.
Ухвалою від 07.06.2011 р. за клопотанням позивача до участі у справі третіми особами без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено товариство з обмеженою відповідальністю “Електросервіс-інвест” (Третя особа-1) та державне комунальне підприємство “Чернівціводоканал” (Третя особа-2).
Третя особа ТОВ “Електросервіс-інвест” письмових пояснень на позов не надало.
Третя особа КП “Чернівціводоканал” надало письмові пояснення (т.с. 5, а.с. 115-116), в яких зазначило, що позивач по справі був абонентом КП “Чернівціводоканал” і користувався послугами з відведення стічних вод на підставі укладеного договору № 2000 від 11.09.201 р. За період з січня 2005 р. по квітень 2008 р. КП “Чернівціводоканал” надало позивачеві послуги згідно договору на суму 40374,55 грн., що підтверджується відповідним розрахунком, облік кількості стічних вод здійснювався за кількістю води, яка надходила з інших джерел водопостачання, згідно з показаннями водолічильників, що відповідає договору № 2000 і п.п. 21.1, 21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, нарахування за надані послуги здійснювалися по встановлених міськвиконкомом тарифах, отже, 40,3 тис. грн. за послуги з приймання стічних вод до комунальної каналізації позивачем сплачено правомірно.
У судовому засіданні 13.07.2011 р. представник позивача просив задовольнити всі позовні вимоги, окрім відкликаних, пояснив, що премії, які виплачувалися працівникам ринку за своєчасну та дострокову здачу бухгалтерської і статистичної квартальної та річної звітності, здійснювалися на постійній основі, тому підлягали включенню до середньої заробітної плати для нарахування наступних премій, під час ревізії, яка була проведена КРУ в ДКП “Чернівціводоканал”, порушень нарахування плати за водовідведення не встановлено і з позовом про повернення безпідставно отриманих бюджетних коштів відповідач не звертався, договірна ціна на роботи, які виконувало ТОВ “Електросервіс-Інвест” погоджена сторонами і до неї включено витрати на роз'їзний характер робіт, а підвищуючі коефіцієнти до норм витрат труда робітників-монтажників застосовано правильно, порушень чинного законодавства під час сплати коштів за участь в асоціації “Укрринок” та за навчання працівника ринку також не допущено.
Представники відповідача заперечували проти задоволення позову в частині вимог, які позивач не відкликав, зокрема, пояснили, що заохочення, які виплачувалися працівникам ринку за своєчасну та дострокову здачу бухгалтерської і статистичної квартальної та річної звітності, є одноразовими і не підлягали врахуванню під час визначення середньої заробітної плати для нарахування наступних премій та заохочень, за відсутності каналізаційних мереж на території ринку кошти за водовідведення сплачені КП “Чернівціводоканал” безпідставно, кошти Асоціації “Укрринок” сплачені без будь-яких підстав, оскільки відсутні первинні документи для такої сплати, плата за навчання працівника ринку не передбачена колективним договором, сплачені ТОВ “Електросервіс-інвест” кошти за роз'їзний характер робіт не підтверджуються первинними документами, а підвищуючі коефіцієнти застосовані з порученням чинних Державних будівельних норм і правил.
Представник Третьої особи-1 у судовому засіданні пояснив, що вважає позов обґрунтованим в частині вимог про визнання нечинним п. 5.3 вимоги КРУ в області щодо забезпечення відшкодування коштів, сплачених ТОВ “Електросервіс-інвест”, у зв'язку з тим, що ДБН Д.1.1-1-2000 є обов'язковими лише для підприємств державної форми власності, а для позивача і ТОВ “Електросервіс-інвест” носять рекомендаційний характер, підвищуючі коефіцієнти застосовано підрядником у відповідності до пунктів 4 і 8 ДБН Д.1,1-3-99 Додаток Б та пункту 1.4 Технічної частини ДБН Д.2.3-8-99 і ці коефіцієнти не перевищують максимальних, включення до актів виконаних робіт витрат на відрядження та на роз'їзний (пересувний) характер робіт є обґрунтованим, оскільки це передбачено договірною ціною, погодженою з позивачем.
При цьому представник Третьої особи-1 наголосив, що в окремих актах приймання підрядних робіт термін “відряджувальні” було застосовано помилково, насправді під ним слід розуміти витрати на роз'їзний характер робіт, виплата яких підряднику передбачена договірною ціною і здійснюється у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 490 від 31.03.1999 р. “Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер”.
Представник Третьої особи-2 у судовому засіданні пояснив, що за відсутності на території ринку комунікацій міської каналізації відповідно до Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України послуги з приймання стічних вод надаються у вигляді приймання цих вод з відстійників, вигрібних ям, вбиралень споживача на очисні споруди міста та їх наступної очистки, у такому випадку облік стічних вод може здійснюватися за показниками піднятої з усіх джерел води згідно показів водолічильників, а нарахування за відведення поверхневих (дощових) вод позивачу не проводилося.
Викликана в судове засідання 07.06.2011 р. експерт Перепелюк С.М. не з'явилася, однак з огляду на наявні у справі докази з досліджуваних нею питань, потреби в заслуховуванні її усних пояснень суд не вбачає.
Викликаний в судові засідання 30.06 та 05.07.2011 р. експерт Лещишин В.В. пояснив, що, надаючи експертний висновок, він не мав можливості дослідити проектно-кошторисну документацію до договору підряду на капітальне будівництво № 12 від 12.07.2004 р., тому зробив висновки з поставлених перед ним питань виходячи з наданих йому матеріалів і нормативного регулювання порядку застосування коефіцієнтів до норм витрат труда робітників-монтажників згідно з ДБН Д.1.1-3-99, Додаток Б, відповідно до якого дозволяється одночасне застосування коефіцієнтів по п. 2 і п. 8, стосовно коефіцієнта по п. 4 зазначив, що його не можна одночасно застосовувати з іншими коефіцієнтами. Також експерт Лещишин В.В. пояснив, що одночасне включення до актів приймання виконаних робіт витрат на перевезення робітників та на роз'їзний характер робіт не суперечить чинним нормам з будівництва, однак витрати на пересувний характер робіт повинні підтверджуватися при проведенні розрахунків за виконані роботи.
Представники позивача і Третьої особи-1 підтвердили відсутність проектно-кошторисної документації до договору підряду на капітальне будівництво № 12 від 12.07.2004 р., яка була втрачена у 2008 році.
Заслухавши пояснення представників сторін і третіх осіб, експерта Лещишина В.В., розглянувши матеріали справи, висновки судових експертиз, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши зібрані докази, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне.
Комунальне підприємство міський торговельний комплекс “Калинівський ринок” створене згідно рішення Чернівецького міськвиконкому № 83/2 від 04.02.1997 р. на власності міської Ради, зареєстроване як юридична особа 01.07.1997 р., згідно з Довідкою ЄДРПОУ від 01.09.2008 р. організаційно-правова форма ринку -комунальне підприємство, основні види діяльності -роздрібна та оптова торгівля, інші спеціалізовані будівельні роботи (т.с. 1, а.с. 14,15, т.с. 2, а.с. 10-30).
25.06.2008 р. Контрольно-ревізійним управлінням в Чернівецькій області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності КП МТК “Калинівський ринок” за 2005 -2007 роки та січень-лютий 2008 року.
Результати ревізії оформлені актом від 25.06.2008 р. № 24-06/197, який підписано позивачем із запереченнями (т.с. 5, а.с. 1-33).
У акті ревізії зафіксовано низку фактів, зокрема:
1) безпідставні витрати в сумі 40,3 тис. на користь ДКП “Чернівціводоканал” на оплату стічних вод в сумі 40,3 тис грн. (т.с. 5, а.с. 16 на звороті-17).
Ревізією встановлено, що згідно з договором між Ринком (КП МТК “Калинівський ринок”) та ДКП “Чернівціводоканал” абонент (Ринок) повинен оплачувати послуги з відведення стоків води, яка піднята відповідно до даних пристроїв обліку, що розташовані на території ринку, проте відповідно до технічної документації на території ринку не прокладено міські каналізаційні комунікації (мережі), а піднята зі свердловин та криниць вода використовується вбиральнями ринку, в тому числі переданими в оренду, та господарським двором ринку і викид її здійснюється у вигрібні ями, які вичищаються спеціалізованою технікою. Оплата за скид нечистот з вигрібних ям проводиться користувачами води суб'єктам господарювання, які здійснюють вивіз нечистот.
Відповідно до бухгалтерських даних ринку та пристроїв обліку за 2005-2007 роки та 2 місяці 2008 року піднято води 26480 куб.м, однак у зв'язку із зазначеним немає підстав рахувати, що вся піднята вода відведена у каналізаційні мережі чи скинута в річки, оскільки облік стічних вод на ринку по ливневих дренажах чи в пройми річок Прут і Потит не здійснюється, тому витрати на оплату стічних вод за показниками лічильників на підняту воду зі свердловин та криниць у сумі 40,3 тис. грн. є безпідставними, чим порушено п. 1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”;
2) оплату Всеукраїнській асоціації “Укрринок” 12,3 тис. грн., проте документів щодо участі у цій асоціації не надано, підтвердженням витрат є лише платіжні документи про перерахування коштів, відсутній дозвіл на здійснення зазначених витрат від власника -Чернівецької міської ради, що є порушенням п. 1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та пунктів 5, 8 ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (т.с. 5, а.с. 19 на звороті);
3) проведення не передбачених Колективним договором на 2005 рік витрат в сумі 2,0 тис. грн. на оплату навчання працівника ринку у Міжрегіональній академії управління персоналом при тому, що ст. 7 Закону України “Про колективні договори і угоди” передбачена участь трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства (т.с. 5, а.с. 19 на звороті);
4) незаконне нарахування та виплату зарплати на загальну суму 119561,62 грн., у тому числі в 2005 році 31673,00 грн., у 2006 - 43649,13 грн., у 2007 році - 44239,49 гривень, та проведення на вказану суму зайвої зарплати відрахувань до державних цільових фондів на загальну суму 43295,55 грн., у тому числі в 2005 році - 11655,66 грн., у 2006 році - 15713,68 грн., у 2007 році - 15926,21 гривень.
Як зазначено в акті ревізії, відповідно до п. 5.2.1 колективного договору працівникам підприємства виплачується премія згідно з Положенням про преміювання, а в п. 5.2.5 колективного договору вказано, що працівникам підприємства може виплачуватися премія за збільшення доходів, економного використання трудових, матеріальних та фінансових резервів, за виконання особливо важливих виробничих завдань, спрямованих на поліпшення фінансово-господарської діяльності, за якісну та дострокову здачу звітності - згідно з наказом по підприємству.
Відповідно до п.2.3 Інструкції зі статистики заробітної плати вказані виплати відносяться до інших заохочувальних та компенсаційних виплат і згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати при нарахуванні премій та заохочень не включаються.
Проте, вказується в акті ревізії, всупереч вимог вказаних вище нормативних документів при нарахуванні заохочень працівникам в розмірах середньомісячних зарплат за своєчасну та дострокову здачу бухгалтерської та статистичної звітності, про що було зазначено вище, враховувалися заохочення, виплачені в попередній період, що є порушенням ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та призвело до незаконного нарахування і виплати заробітної плати на суму 119561,62 грн. (т.с. 5, а.с. 23-24);
5) завищення підрядниками витрат на будівельно-монтажні роботи в загальній сумі 85018,0 грн.
В акті ревізії зафіксовано, що зустрічною звіркою в ПК “Білдінг” встановлено, що компанією у 2007-січні-лютому 2008 року виконано будівельних робіт по влаштуванню бетонних фундаментів під павільйони в секторі № 8 та будівництво трансформаторної підстанції на суму 447776,4 грн., при цьому внаслідок завищення розцінок та обсягів робіт Підприємством зайво оплачено 11601,0 грн.
Також в акті зазначено, що зустрічною звіркою в ТОВ “Електросервіс інвест” встановлено, що товариством у 2005-2006 роках виконано робіт по винесенню повітряної лінії ПЛ-110 кВ з території Підприємства, заміні ПЛ-04 кВ, на загальну суму 1292441,76 грн., при цьому внаслідок невірного встановлення підвищуючих коефіцієнтів та включення до актів виконаних робіт непідтверджених витрат Підприємством зайво оплачено 73417,0 грн. (т.с. 5, а.с.27 на звороті-28).
08 серпня 2008 року Контрольно-ревізійним управлінням в Чернівецькій області генеральному директору КП МТК “Калинівський ринок” надіслано листа № 24-01-09/3870, у якому за результатами ревізії, зафіксованими в акті від 25.06.2008 р. № 24-06/197, на підставі ст. 10 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу” поставлено вимоги, зокрема, в пункті 5:
“5. Забезпечити відшкодування на рахунки Підприємству у встановленому законодавством порядку:
5.1. Зайво нарахованої та виплаченої заробітної плати на загальну суму 119,6 тис. грн. Відкоригувати розрахунки з державними цільовими фондами на загальну суму 43,3 тис. гривень.
5.2. Перерахованих ДКП “Чернівціводоканал” 40,3 тис. грн. за послуги, які документально не підтверджено.
5.3. Вартості оплачених ремонтно-будівельних робіт на загальну суму 85,02 тис. грн., обсяги яких завищено підрядними організаціями, в тому числі Приватною “Білдінг” Компанією - 11,6 тис. грн., ТОВ “Електросервіс інвест” - 73,42 тис. гривень.
5.8. Витрачені без підтверджуючих документів щодо участі у Всеукраїнській асоціації “Укрринок” -12,3 тис. гривень.
5.9. Вартість навчання працівника ринку у Міжрегіональній академії управління персоналом на суму 2,0 тис. грн., оплата якого не передбачалась Колективним договором на 2005 рік.” (т.с. 1, а.с. 34-37).
КП МТК “Калинівський ринок” зверталося із запереченнями на акт ревізії від 25.06.2008 р. № 24-06/197, за результатами розгляду яких Головне контрольно-ревізійне управління України листом від 21.08.2008 р. № 06-14/991 погодилося з деякими запереченнями підприємства і доручило КРУ в Чернівецькій області скоригувати вимоги останнього щодо усунення порушень КП МТК “Калинівський ринок” відповідно до вказаних висновків, які додаються до вказаного листа ГоловКРУ (т.с. 1, а.с. 38-50).
Зокрема, у згаданих висновках ГоловКРУ вказало про відсутність в акті ревізії висновків про порушення нормативно-правових актів у частині:
- укладання договору з ПП ОСОБА_5,
- укладення договорів з ПП ОСОБА_4, а також про порушення умов цих договорів,
- укладання договору з ТОВ “Легат”, а також зазначило, що відсутність у переліку посадових обов'язків генерального директора Шудрук В.І., визначених посадовою інструкцією обов'язків зі складання та здачі звітності, не виключають необхідності оплати за фактично виконану роботу, зокрема, за дорученням підприємства, в зв'язку з чим виплата квартальних премій помічнику генерального директора відповідає п. 5.2.5 Колективного договору.
Листом від 11.09.2008 р. № 24-01-09/4403 КРУ в Чернівецькій області повідомило КП МТК “Калинівський ринок” про внесення змін до обов'язкових вимог про усунення виявлених ревізією порушень, надісланих листом від 08.08.2008 р. № 24-01-09/3870, зокрема, про виключення з вимог пунктів 5.4, 5.5, 5.6, 5.7, та вказало про необхідність виконання інших вимог (т.с. 3, а.с. 95).
За результатами розгляду позовних вимог суд дійшов наступних висновків:
І) По вимозі про визнання нечинною вимоги КРУ в Чернівецькій області від 08.08.2008 р. № 24-01-09/3870 “Про усунення виявлених ревізією порушень” в частині підпункту 5.1 пункту 5, яким на позивача покладено обов'язок забезпечити відшкодування на рахунки підприємству у встановленому законодавством порядку зайво нарахованої та виплаченої заробітної плати на загальну суму 119,6 тис. грн., відкоригувати розрахунки з державними цільовими фондами на загальну суму 43,3 тис. грн.
За висновками ревізії, зафіксованими в акті від 25.06.2008 р. № 24-06/197, зазначена зайва виплата мала місце у зв'язку з тим, що підприємством усупереч п. 2.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5, та Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, при нарахуванні заохочень працівникам за своєчасну та дострокову здачу бухгалтерської та статистичної звітності у розмірі середньомісячних зарплат враховувалися заохочення, виплачені за попередній період, що призвело до зайвої виплати заробітної плати на загальну суму 119561,62 грн. (у тому числі в 2005 році - 31673,00 грн., у 2006 - 43649,13 грн., у 2007 році - 44239,49 гривень) та зайвих відрахувань до державних цільових фондів на загальну суму 43295,55 грн. (у тому числі в 2005 році - 11655,66 грн., у 2006 - 15713,68 грн., у 2007 році - 15926,21 грн.)
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про оплату праці” до структури заробітної плати входять основна і додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Додаткова заробітна плата -це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Відповідно до ст. 15 зазначеного Закону форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Пунктами 5.2-5.6 Колективного договору між адміністрацією і профспілковим комітетом МТК “Калинівський ринок” на 2004 рік передбачено виплату працівникам надбавок, доплат і премій, у тому числі премії за виробничі результати (п. 5.3), за результатами роботи за квартал (п. 5.4), винагорода за підсумками річної роботи та премії до пам'ятних дат (т.с. 2, а.с. 41).
Згідно з п. 5.2 Колективного договору між адміністрацією і профспілковим комітетом комунального підприємства “Міський торговельний комплекс “Калинівський ринок” на 2005 рік адміністрація гарантує виплату працівникам премій:
- за результатами фінансово-господарської діяльності згідно з Положенням про преміювання працівників підприємства за результатами фінансово-господарської діяльності (п. 5.2.1),
- винагороду за підсумками роботи за рік згідно з Положенням про порядок і умови виплати працівникам винагороди за підсумками роботи за рік (п. 5.2.2),
- премію до пам'ятних дат згідно з наказом по підприємству (п. 5.2.2),
- премію до ювілейних дат за поданням керівників підрозділів згідно з наказом по підприємству (п. 5.2.4),
- премію за збільшення доходів, економного використання трудових, матеріальних та фінансових резервів, за виконання особливо важливих виробничих завдань, спрямованих на поліпшення фінансово-господарської діяльності, за підсумками роботи за квартал, - при умові якісної та дострокової звітності, - згідно з наказом по підприємству (п. 5.2.5) (т.с. 2, а.с. 111).
Згідно з колективними договорами КП МТК “Калинівський ринок” на 2006 рік та 2007 рік передбачено виплату працівникам підприємства таких же премій, що й в пп. 5.2.1, 5.2.2, 5.2.3, 5.2.4, а також:
- премії за збільшення доходів, економного використання трудових, матеріальних та фінансових резервів, за виконання особливо важливих виробничих завдань, спрямованих на поліпшення фінансово-господарської діяльності, за якісну та дострокову здачу квартальної звітності - згідно з наказом по підприємству (п. 5.2.5 Колективного договору на 2006 рік, т.с. 2, а.с. 168) та
- премії за збільшення доходів, за виконання особливо важливих виробничих завдань, спрямованих на поліпшення фінансово-господарської діяльності, за якісну та дострокову здачу квартальної звітності згідно з наказом по підприємству (п. 5.2.5 Колективного договору на 2007 рік, т.с. 2, а.с. 217).
Як видно з акту ревізії та матеріалів справи, зокрема наказів по КП МТК “Калинівський ринок” “Про заохочення” (т.с. 1, а.с. 61-69), на підприємстві у 2005-2007 роках проводилися заохочення працівників бухгалтерії, економіста, начальника служби управління персоналом і референта за якісну і дострокову здачу бухгалтерських і статистичних звітів до статуправління, податкової інспекції, Пенсійного фонду і фондів соціального страхування, що входить до посадових обов'язків зазначених осіб (т.с. 5, а.с. 45-68). Такі заохочення виплачувалися в розмірі середньомісячної заробітної плати.
Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 (далі -Порядок) встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді (п. 3 Порядку).
Згідно з п. 4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються, зокрема, премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об'єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності) (підпункт “г”);
Відповідно до п. 2.3.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, до винагород та заохочень, що здійснюються раз на рік або мають одноразовий характер віднесено, зокрема, винагороди за підсумками роботи за рік, щорічні винагороди за вислугу років (стаж роботи); премії, що виплачуються у встановленому порядку за спеціальними системами преміювання, виплачені відповідно до рішень уряду; премії за сприяння винахідництву та раціоналізації, створення, освоєння та впровадження нової техніки і технології, уведення в дію в строк і достроково виробничих потужностей й об'єктів будівництва, своєчасну поставку продукції на експорт та інші; премії за виконання важливих та особливо важливих завдань; одноразові заохочення, не пов'язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам'ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі); грошова винагорода державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків; вартість безкоштовно наданих працівникам акцій; кошти, спрямовані на викуп майна працівниками з моменту їх персоніфікації, а також суми вартості майна, яке розподіляється між членами колективу в разі ліквідації (реорганізації, перепрофілювання) підприємства (крім випадків розподілу майна між засновниками підприємства).
Суд погоджується з доводами відповідача, що заохочення, які виплачувалися працівникам підприємства за якісну і дострокову здачу бухгалтерських і статистичних звітів, носять разовий характер, незважаючи на те, що вони виплачувалися щоквартально.
У даному випадку значення має не періодичність виплат, а їх правова природа.
Так, згідно з Колективними договорами позивача премії за якісну та дострокову здачу квартальної звітності виплачуються не відповідно до затверджених на підприємстві Положень про преміювання, а на підставі наказів, як і премії за збільшення доходів, за виконання особливо важливих виробничих завдань, спрямованих на поліпшення фінансово-господарської діяльності, які згідно з п. 2.3.2 Інструкції зі статистики заробітної плати віднесено до винагород та заохочень, що мають одноразовий характер.
Те, що вказані заохочення виплачувалися щоквартально, не змінює правової природи таких виплат як одноразових, оскільки вони не відносяться до систематичних премій, порядок і підстави нарахування та виплати яких регулюються прийнятими на підприємстві положеннями, а виплачуються за наявності відповідних обставин (якісна та дострокова здача звітності), які можуть і не настати, та за наказом керівника підприємства. Тобто, виплату даних заохочень покладено в залежність, зокрема, від волі керівника підприємства, який не обмежений у праві вирішувати питання про надання таких заохочень, чи їх ненадання, а працівники підприємства не можуть вимагати виплати їм заохочення (премії) за якісну і дострокову здачу звітів, в той час як невиплата працівникам обов'язкових премій, передбачених Колективним договором і діючими на підприємстві Положеннями, є порушенням чинного законодавства.
У п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6.11.1992 р. № 9 “Про практику розгляду судами трудових спорів” з наступними змінами, п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 р. № 13 “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” зазначено, що при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи вислугу років, надбавок і доплат, необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розміри цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що премії, які передбачені Колективними договорами КП МТК “Калинівський ринок” за якісну та дострокову здачу квартальної звітності і виплачувалися позивачем як заохочення щоквартально протягом 2005-2007 р., за своєю правовою природою підпадають під визначення премій, які не передбачені актами чинного законодавства (ч. 3 ст. 2 Закону України “Про оплату праці”), і відносяться до винагород та заохочень, що виплачуються раз на рік або мають одноразовий характер (п. 2.3.2 Інструкції зі статистики заробітної плати), а саме - премії за сприяння винахідництву та раціоналізації, створення, освоєння та впровадження нової техніки і технології, уведення в дію в строк і достроково виробничих потужностей й об'єктів будівництва, своєчасну поставку продукції на експорт та інші (абз.4 п.п. 2.3.2 Інструкції).
Відтак, у відповідності до п. 4 Порядку розміри цих премій (заохочень) не підлягають врахуванню при визначенні середньої заробітної плати для нарахування наступних таких премій, заохочень, тому у діях позивача суд вбачає порушення зазначених норм чинного законодавства.
З вказаних вище міркувань суд відхиляє як доказ по справі висновок судово-економічної експертизи № 13 від 11.05.2010 р., виконаної експертом Перепелюк С.М. відповідно до ухвали суду від 10.03.2009 р. (т.с. 4, а.с. 9-17, 18-43).
Так, на вирішення експертизи були поставлені наступні запитання:
- чи підтверджується документально нарахування і виплата КП МТК “Калинівський ринок” зайвої зарплати на загальну суму 119561,62 грн. згідно з актом ревізії КРУ в Чернівецькій області від 25.06.2008 р. № 24-06/197, у тому числі в 2005 році на суму 31673,0 грн., у 2006 р. на суму 43649,13 грн., у 2007 р. на суму 44239,49 грн. та нарахування на вказані виплати до державних цільових фондів на загальну суму 43295,55 грн., у тому числі у 2005 році на суму 11655,66 грн., у 2006 р. на суму 15713,68 грн., у 2007 р. на суму 15926,21 грн?
За результатами експертного дослідження експерт Перепелюк С.М. зробила висновок, що документально не підтверджується нарахування і виплата КП МТК “Калиновський ринок” зайвої зарплати на загальну суму 119561,62 грн. згідно з актом ревізії КРУ в Чернівецькій області від 25.06.2008 р. № 24-06/197, у тому числі в 2005 році на суму 31673,00 грн., у 2006 році на суму 43649,13 грн., у 2007 році на суму 44239,49 грн., та нарахування на вказані виплати до державних цільових фондів на загальну суму 43295,55 грн., у тому числі у 2005 році на суму 11655,66 грн., у 2006 році на суму 15713,68 грн., у 2007 році на суму 15926,21 грн.
При цьому визначений експертом загальний розмір виплачених заохочень на суму 358684,87 грн. (95019,01 грн. у 2005 р., 130947,39 грн. у 2006 р., 132718,47 грн. у 2007 р.) співпадає з відповідними сумами, зазначеними в акті ревізії, що доводить відсутність рахункової помилки з боку відповідача.
Розмір нарахувань в сумі 119561,62 грн., які визначені ревізорами як зайво нараховані і виплачені, підтверджуються відповідними довідками-розшифровками відповідача і не спростовані жодними доказами у справі (т.с. 5, а.с.18-21).
Таким чином, в експертному висновку підтверджено загальні суми виплачених заохочень, однак, на думку суду, викладену вище, експертом помилково застосовано відповідні норми Закону України “Про оплату праці”, Порядку обчислення середньої заробітної плати та Інструкції зі статистики заробітної плати, а тому зроблено хибний висновок про те, що виплата зайвої зарплати на загальну суму 119561,62 грн. та нарахування до державних цільових фондів у сумі 43295,55 грн. не підтверджується документально.
Посилання позивача на лист Мінпраці та соціальної політики України від 20.12.2007 р. № 929/13/84-07 (т.с. 5, а.с. 162) суд відхиляє, оскільки цей лист не є офіційним роз'ясненням, а дослідженням доказів у справі суд дійшов висновку, що здійснювані позивачем заохочення відповідних працівників за якісну та дострокову здачу квартальної звітності є одноразовими виплатами, які у відповідності до п. 2.3.2 Інструкції зі статистики заробітної плати та п. 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати не підлягають врахуванню при визначенні середньої заробітної плати для нарахування наступних таких заохочень.
Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначаються Законом України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” (далі -Закон).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 цього Закону одним з головних завдань державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно.
П. 7 ст. 10 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” передбачено право органів державної контрольно-ревізійної служби пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, згідно ч. 2. ст. 15 цього Закону законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.
Встановивши в діях позивача порушення чинного законодавства при визначенні середньомісячної заробітної плати для нарахування премій, в силу наведених вище норм Закону відповідач правомірно висунув вимоги про усунення цього порушення, в зв'язку з чим підстав для визнання нечинним підпункту 5.1 п. 5 листа КРУ в Чернівецькій області від 08.08.2008 р. № 24-01-09/3870 суд не вбачає.
ІI) По вимозі про визнання нечинними вимоги КРУ в Чернівецькій області від 08.08.2008 р. № 24-01-09/3870 “Про усунення виявлених ревізією порушень” в частині підпункту 5.2 пункту 5, яким на позивача покладено обов'язок забезпечити відшкодування на рахунки підприємству у встановленому законодавством порядку перерахованих ДКП “Чернівціводоканал” 40,3 тис. грн. за послуги, які документально не підтверджені.
З матеріалів справи слідує, що 11.09.2001 року між ДКП “Чернівціводоканал” і КП МТК “Калинівський ринок” було укладено договір № 2000 на приймання стічних вод до комунальної каналізації (т.с. 1, а.с. 83-87).
На умовах зазначеного договору, який у відповідності до п. 11 був чинним протягом періоду, за який проводилася ревізія, ДКП “Чернівціводоканал” зобов'язався приймати стічні води МТК “Калинівський ринок” (Абонент) в кількості по приладах обліку, а ринок у свою чергу зобов'язався своєчасно оплачувати надані йому послуги.
Пунктом 4 вказаного договору передбачено, що розрахунки за стоки здійснюються згідно з главою 12 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, чинним законодавством та затвердженими тарифами, облік кількості стічних вод здійснюється за показаннями водолічильників, які Абонент повинен встановити своїми силами і за свої кошти на скважині та колодязі.
Відповідно до п. 6 договору № 2000 від 11.09.2001 р. кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить з інших джерел водопостачання, згідно з показаннями водолічильників, а у разі їх відсутності -за узгодженням з водоканалом за діючими нормами водоспоживання або іншими засобами, передбаченими Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, розрахунки за водовідведення здійснюються відповідно до глави 21 цих Правил.
В акті ревізії від 25.06.2008 р. № 24-06/197 зафіксовано, що розрахунки позивача з ДКП “Чернівціводоканал” проводяться виключно за водовідведення і в ревізійному періоді витрати відповідно склали 9,2; 16,7; 13,1 та 1,3 тис. грн., разом 40,3 тис. гривень (т.с. 5, а.с.16 на звороті-17). Щодо розміру зазначеної суми спору між сторонами немає, вона кореспондує з розрахунками, наданим третьою особою КП “Чернівціводоканал” (т.с. 3, а.с. 126-130, т.с. 5, а.с. 122-125).
В акті ревізії також зазначено, що відповідно до технічної документації на території ринку відсутні міські каналізаційні мережі, піднята із свердловин та криниць вода використовується вбиральнями ринку та господарським двором ринку, в зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що вся піднята згідно з даними пристроїв обліку вода в кількості 26480 куб.м відведена в каналізаційні мережі чи скинута в річки Прут та Потит, тому кошти в сумі 40,3 тис. грн. сплачені ринком підприємству “Чернівціводоканал” безпідставно.
Як пояснив представник Третьої особи-2, нарахування за поверхневі (дощові) води, відведені з території ринку, позивачеві не проводилися, до оплати було пред'явлено вартість послуг з відведення стічних вод, кількість яких визначена по обсягах піднятої води згідно показників водолічильників, що відповідає п. 21.1 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженими наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 1 липня 1994 року № 65 (далі -Правила користування системами), чинними протягом періоду, за який проводилася ревізія господарсько-фінансової діяльності позивача.
Згідно з п. 1.8 Правил користування системами приймання стічних вод від промислових підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності й відомчої належності до комунальних каналізацій здійснюється згідно з вимогами Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002 № 37, зареєстрованих Мін'юстом України 26.04.2002 за № 403/6691 (далі -Правила приймання стічних вод).
Правила приймання стічних вод поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - Водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів.
Пунктом 1.4 Правил приймання стічних вод дано визначення стічних вод Підприємств як усіх видів стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів).
Відповідно до виданих державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області Дозволів № 401035 від 14.02.2005 р. та від 26.02.2007 р. КП МТК “Калиновський ринок” визначено водовідведення шляхом скиду стічних господарсько-побутових вод у відстійники з послідуючим вивозом на очисні споруди міста та шляхом скиду зворотних дощових (снігових) вод через випуск № 1 в р. Прут, випуск № 2-№ 15 у струмок Потит притоку першого порядку р. Прут (т.с. 1, а.с. 95-98, т. 5, а.с. 132-135).
Абзацом 6 п. 1.4 Правил приймання стічних вод дано визначення каналізації як сукупності споруд та мереж, призначених для відведення та очищення стічних вод, а згідно з п. 1.10. цих Правил приймання в каналізацію стічних вод, які вивозяться асенізаційним транспортом від Підприємств і приватного сектора, здійснюється тільки через зливні станції Водоканалів. Підприємства або приватні власники сплачують Водоканалу за їх транспортування та очистку згідно з договором.
Таким чином, той факт, що на території ринку відсутні мережі комунальної каналізації, не підтверджує висновку ревізії про безпідставність оплати позивачем Третій особі-2 послуг на загальну суму 40,3 тис. грн. з приймання стічних вод, які підняті із свердловин та криниць та використані вбиральнями ринку і господарським двором ринку, оскільки, як зазначено вище, Правилами приймання стічних вод передбачено оплату за транспортування і очистку стічних вод, які вивозяться також асенізаційним транспортом, а не лише тих, які безпосередньо зливаються в каналізаційні мережі.
Посилання відповідача, що послуги з вивезення рідких нечистот позивач оплачував КП “Чернівціспецкомунтранс”, а тому оплата за ці ж послуги КП “Чернівціводоканал” є зайвою, суд відхиляє, оскільки під час ревізії не перевірялося питання, чи мала місце зі сторони позивача подвійна оплата комунальним підприємствам “Чернівціспецкомунтранс” та “Чернівціводоканал” за одні й ті ж самі послуги з вивезення стічних вод, використаних вбиральнями ринку та господарським двором, і таких фактів у акті ревізії не зафіксовано.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. № 550 “Про затвердження Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою” інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Дослідженими доказами не доведено висновок відповідача про зайву сплату позивачем підприємству “Чернівціводоканал” 40,3 тис. грн. за послуги з приймання стічних вод, які документально не підтверджені.
У зв'язку з наведеним вимога, викладена в підпункті 5.2 пункту 5 листа КРУ в Чернівецькій області від 08.08.2008 р. № 24-01-09/3870 “Про усунення виявлених ревізією порушень”, є безпідставною, тому позов у частині визнання її нечинною підлягає задоволенню.
ІII) По вимозі про визнання нечинними вимоги КРУ в Чернівецькій області від 08.08.2008 р. № 24-01-09/3870 “Про усунення виявлених ревізією порушень” в частині підпункту 5.3 пункту 5, яким на позивача покладено обов'язок забезпечити відшкодування на рахунки підприємству у встановленому законодавством порядку вартості оплачених ремонтно-будівельних робіт на загальну суму 85,02 тис. грн., обсяги яких завищено підрядними організаціями, в тому числі ТОВ “Електросервіс-інвест” -73,42 тис. грн.
Згідно з актом ревізії зайва сплата позивачем коштів у сумі 73,42 тис. грн. товариству з обмеженою відповідальністю “Електросервіс-інвест” мала місце внаслідок невірного встановлення останнім підвищуючих коефіцієнтів та включення до актів виконаних робіт непідтверджених витрат при виконанні електромонтажних робіт згідно з укладеним з позивачем договором підряду № 12 від 12.07.2004 р. та договором підряду № 1/01 від 03.01.2006 р. на виконання електромонтажних робіт на території Калинівського ринку (т.с. 5, а.с. 56).
У довідці зустрічної звірки документального підтвердження виду, обсягу і вартості наданих послуг та розрахунків з КП МТК “Калинівський ринок” від 23.05.2008 р. № 24-04/159, проведеної КРУ в Чернівецькій області в товаристві з обмеженою відповідальністю “Електросервіс-інвест”, вказано, що перевіркою правильності визначення розміру заробітної плати по актах приймання виконаних робіт ф. КБ-2 за січень-липень 2005 р. встановлено, що до витрат труда робітників-монтажників і машиністів по нормі М8-149-1 та М8-149-2 “Кабелі до 35 кВ, що підвішуються на тросі” товариством було застосовано підвищуючі коефіцієнти, а саме у січні-квітні 2005 року -1,73; у травні 2005 р. -1,69 та 2,23 у червні 2005 р., у середньому 1,8 для врахування умов виконання робіт (т.с. 3, а.с. 154-157).
При цьому згідно Додатку Б ДБН Д.1.1-3-99 “Вказівки щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на монтажні роботи”, до норм витрат труда монтажників та машиністів для врахування впливу умов виконання робіт, може бути застосований лише коефіцієнт 1,2 -при виконанні робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередач, в діючих електроустановках, поблизу конструкцій та предметів, що перебувають під напругою.
Проведеним перерахунком вартості робіт із застосуванням підвищуючого коефіцієнту в розмірі 1,2 ревізорами встановлено різницю у вартості оплачених робіт на 31692 гривень (т.с. 3, а.с. 164-165).
Під час перерахунку ревізором враховано пояснюючу ТОВ “Електросервіс-інвест” від 26.05.2008 р. (т.с. 3, а.с. 158) щодо застосування коефіцієнта 1,05 згідно з пунктом 1.4 Технічної частини ДБН Д.2.3-8-99 у випадку проведення робіт на висоті від 2-х до 8-ми метрів і виконано перерахунок з урахуванням у тому числі зазначеного коефіцієнта (т.с. 5. а.с. 95).
Згідно з довідкою зустрічної звірки і розшифровкою витрат (по елементах) по актах форми КБ-2в по заміні неізольованого проводу на ізольований ПЛ-0,4 кВ та електромонтажних роботах на території КП МТК “Калинівський ринок” (т.с. 3, а.с. 166) до непідтверджених витрат ревізором віднесено 30833 грн. (без ПДВ) витрат на відрядження або пересувний характер робіт за січень-липень 2005 року по договору підряду № 12 від 12.07.2004 р. та 3938 грн. (без ПДВ) таких же витрат по договору підряду № 1/01 від 03.01.2006 р. на виконання електромонтажних робіт на території Калинівського ринку. Загальна сума непідтверджених витрат склала 41725 грн. (у т.ч. ПДВ 6954 грн.)
Заперечуючи проти вимог КРУ в Чернівецькій області у цій частині, позивач у позові зазначив, що з урахуванням умов виконання робіт по об'єкту “Заміна неізольованих проводів повітряної лінії ПЛ-0,4кВ на ізольовані проводи” підрядником ТОВ “Електросервіс-інвест” правомірно застосовано підвищуючі коефіцієнти 1,2 та 1,7 згідно з пунктами 4 і 8 ДБН Д.1,1-3-99 Додаток Б, що в цілому складає 2,04 до усіх трудовитрат (1,7 х 1,2), крім того, при погодженні договірної ціни та підписанні договору на виконання вказаних робіт сторони домовилися про компенсацію витрат на перевезення працівників в розмірі 1,5% від підсумку глав 1-8 та на пересувний характер робіт у розмірі добових, як це передбачено колективним договором товариства.
За клопотанням позивача та в зв'язку з тим, що питання визначення договірної ціни у будівництві потребують відповідних спеціальних знань, ухвалою від 10.03.2009 р. призначено судову будівельно-технічну експертизу, яку доручено провести СП “Західно-Український Експертно-Консультативний Центр” та на вирішення якої поставлено наступні запитання:
- чи правильно застосовані підвищуючі коефіцієнти згідно чинних нормативних актів у галузі будівництва та чи правильно визначена договірна ціна на виконання робіт по винесенню повітряної лінії ПЛ-110 кВ та заміні ПЛ-04 кВ згідно з договорами підряду № 56-юр від 16.07.2003 р. та № 12 від 12.07.2004 р., укладених між КП МТК “Калиновський ринок” та ТОВ “Електросервіс-інвест”?
- якщо при визначені договірної ціни були неправильно застосовані підвищуючі коефіцієнти, то яку суму складають завищені у зв'язку з цим витрати, включені до актів виконаних робіт?
- чи включені до актів приймання виконаних робіт по зазначених договорах непідтверджені витрати, якщо так, то на яку суму?
У висновку № 938 від 30.06.2010 р. будівельно-технічної експертизи (т.с. 4, а.с. 46-51), виконаної експертом Лещишиним В.В., за результатами проведеного дослідження зроблено такі висновки:
“ 1. Експерту не представляється можливим встановити фактичну кількість відпрацьованого в тиждень робочого часу працівниками ТОВ “Електросервіс-інвест” на об'єктах будівництва: Винесення лінії ПЛ-110 вК та заміна ПЛ-0,4 КП МТК “Калинівський ринок” в м. Чернівці. За умови тривалості робочого тижня до 20 годин, про що вказано в поясненні керівників ТОВ “Електросервіс-інвест”, розділ 2 Договору підряду № 12 від 12.07.2004 р., укладеного між КП МТК “Калинівський ринок” та ТОВ “Електросервіс-іневест”, та вищенаведені Державні будівельні норми передбачають застосування підвищуючих коефіцієнтів 1,7 та 1,2 одночасно, що разом становить 2,04 (за довідкою КРУ опосередковане значення застосованого підвищуючого коефіцієнту для врахування умов виконання роботи -1,8).
Договірна ціна на виконання будівельно-монтажних робіт по заміні ПЛ-0,4 кВ на території КП МТК “Калинівський ринок” в м. Чернівцях складає 250000 грн., прямих затрат 171,088 тисяч гривень, в тому числі основна заробітна плата 8,635 тис. грн. Договір підряду передбачав виконання будівельно-монтажних робіт по заміні ПЛ-04 кВ довжиною 3 км на території Калинівського ринку.
За актами приймання виконаних підрядних робіт за січень-липень 2005 року заробітна плата в прямих витратах будівництва 648011,00 грн. складає 35373,00 грн. (приведено в розрізі місяців).
Обсяги виконаних робіт та їх вартість, внесені до актів типової форми КБ-2в, значно перевищують обсяги та вартість робіт, передбачені Договором підряду № 12 від 12.07.2004 р. та Договірною ціною, складеною в поточних цінах станом на 01.06.2004 р.
Експерту не надається можливим встановити, чи перераховувалась Договірна ціна в зв'язку з появою додаткових умов, що передбачали збільшення обсягів робіт, але наявна в Договорі підряду № 12 від 12.07.2004 р. Договірна ціна на виконання будівельно-монтажних робіт по заміні ПЛ-0,4 кВ , складена в цінах станом на 01.06.2004 р., не відповідає актам приймання виконаних підрядних робіт за січень-липень 2005 року.
Розрахунок договірної ціни на виконання будівельно-монтажних робіт по заміні ПЛ-0,4 кВ на території КП МТК “Калинівський ринок” в цілому відповідає вимогам нормативних документів (зокрема ДБН Д.1.1-1-200 “Правила визначення вартості будівництва”), які ставляться до таких розрахунків (експерту не вдалося дослідити кошторисну документацію на об'єкт будівництва заміна ПЛ-0,4 кВ, на підставі якої проводився розрахунок договірної ціни).
2. Опосередковане підвищення основної заробітної плати для врахування умов виконання робіт на підвищуючий коефіцієнт 1,8, відображене в актах приймання виконаних підрядних робіт КБ-2в на об'єкті будівництва виконання будівельно-монтажних робіт по заміні ПЛ-04,кВ на території КП МТК “Калинівський ринок”, не перевищує максимально допустимого підвищуючого коефіцієнта згідно ДБН Д1.1-3-99 “Вказівки по застосуванню ресурсних елементних кошторисних норм на монтаж устаткування”, що складає 2,04.
3. Експертом не виявлено включених до актів приймання виконаних підрядних робіт КБ-2в на об'єкті будівництва виконання будівельно-монтажних робіт по заміні ПЛ-04 кВ на території КП МТК “Калинівський ринок” в м. Чернівцях та винесенню ПЛ-110 кВ із території КП МТК “Калинівський ринок” за Договорами, відповідно, № 12 від 12.07.2004 р. та № 56юр від 16.07.2003 р., укладених між КП МТК “Калинівський ринок” та ТОВ “Електросервіс-інвест”, непідтверджених витрат.”
Оцінивши висновок судової будівельно-технічної експертизи за правилами ст. 86 КАС України у сукупності іншими доказами по справі, суд відхиляє його як доказ по справі, виходячи з наступного.
Як видно з пояснень третьої особи ТОВ “Електросервіс-інвест”, у зв'язку із специфікою роботи ринку, що потягло зміни в розпорядку роботи працівників товариства і скорочення тривалості робочого тижня до 20 год., товариство керувалося п. 8 ДБН Д.1.1-3-99 Додаток Б, згідно якого коефіцієнт при 24-годинному робочому тижні складає 1,7, та пунктом 4 цього ж додатку Б: при виконанні в стислих умовах застосовується коефіцієнт 1,2, що в цілому складе К=2,04 до усіх трудовитрат (1,7 х 1,2).
В експертному висновку експерт підтвердив правомірність одночасного застосування цих коефіцієнтів.
Крім цього, пунктом 1.4 Технічної частини ДБН Д.2.3-8-99 у випадку проведення робіт на висоті від 2 до 8 метрів застосовується коефіцієнт 1,05 (т.с. 5, а.с. 95).
Однак, згідно з Приміткою 3 до Додатку Б “Коефіцієнти до норм витрат труда робітників-монтажників, машиністів, часу експлуатації будівельних машин і механізмів для врахування впливу умов виконання робіт, передбачених проектом”, ДБН Д.1.1-3-99, при виконанні робіт в умовах, передбачених у додатку Б, може бути застосований тільки один з коефіцієнтів за винятком коефіцієнтів наведених у пп. 6,7,8, які за наявності відповідних умов можуть застосовуватися одночасно з одним з коефіцієнтів, наведених у пп. 1 і 2 (т.с. 3, а.с. 167).
Таким чином, згаданим Додатком Б не передбачено можливості одночасного застосування коефіцієнтів, передбачених пунктами 4 та 8, про що, зокрема, пояснив сам експерт Лещишин В.В. у судовому засіданні.
Тому висновок експертизи, що опосередковане підвищення основної заробітної плати для врахування умов виконання робіт на підвищуючий коефіцієнт 1,8, відображене в актах приймання виконаних підрядних робіт КБ-2в по заміні ПЛ-04,кВ на території КП МТК “Калинівський ринок”, не перевищує максимально допустимого підвищуючого коефіцієнта 2,04 згідно ДБН Д1.1-3-99 “Вказівки по застосуванню ресурсних елементних кошторисних норм на монтаж устаткування”, не спростовує висновку контрольно-ревізійної служби, що підрядчиком ТОВ “Електросервіс-інвест” при включенні до актів приймання виконаних робіт по формі КБ-2в у січні-квітні 2005 року мав бути застосований лише один коефіцієнт 1,2, передбачений при виконанні робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередач, в діючих електроустановках, поблизу конструкцій та предметів, що перебувають під напругою, згідно з п. 4 Додатку Б ДБН Д.1.1-3-99.
Як видно з експертного висновку, під час дослідження даного питання експерт виходив із того, що застосуванню підлягав коефіцієнт 1,2 згідно з п. 2 ДБН Д.1.1-3-99 Додаток Б, а саме: виконання монтажних робіт на діючих підприємствах (у цехах, корпусах, на виробничих майданчиках) за наявності в зоні проведення робіт діючого технологічного устаткування (верстатів, установок, кранів тощо), або предметів, що захаращують приміщення (лабораторне устаткування, меблі тощо), або запиленості повітря, або руху транспорту по внутрішньоцехових коліях. Згідно примітки 3 цей коефіцієнт може бути одночасно застосований з коефіцієнтами, наведеними у пп. 6,7,8, тому експерт зробив висновок про можливість одночасного застосування Третьою особою-1 коефіцієнтів по пп. 1 і 8 Додатку Б (при 24-годинному робочому тижні).
Проте, за своїм характером роботи із заміни ПЛ-04 кВ відносяться до робіт, передбачених п. 4 Додатку Б, а саме: виконання робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередач, в місцях проходу комунікацій електропостачання, в діючих електроустановках, поблизу конструкцій і предметів, що перебувають під напругою (у випадках, коли повне зняття напруги через виробничі умови неможливе), якщо це пов'язано з обмеженням дії робітників спеціальними вимогами техніки безпеки. Окрім того, в пояснюючій ТОВ “Електросервіс-інвест” від 26.05.2008 р. зазначено, що підрядник керувався саме пунктом 4 Додатку Б ДБН Д.1.1-3-99, тому застосування експертом пункту 2 цього Додатку суд вважає безпідставним.
Представник Третьої особи-1 у судовому засіданні звернув увагу на зміни в Додатку Б ДБН Д.1.1-3-99, а саме, що з 2002 р. текст приміток 3 і 4 Додатку відрізняється від первісної редакції, якою керувався відповідач під час ревізії, і згідно з цими змінами допускається одночасне застосування тих коефіцієнтів, які застосував ТОВ “Електросервіс-інвест” .
Так, дійсно, з урахуванням Доповнень № 1 до ДБН Д.1.1-3-99, затверджених наказом Держбуду України від 11.03.2002 р. № 48, примітку 3 викладено в такій редакції: “Одночасно декілька коефіцієнтів (за винятком коефіцієнтів пп. 4 і 6) не застосовують. Коефіцієнти, вказані в пп. 4 и 6, можуть застосовуватися разом з іншими коефіцієнтами. При одночасному застосуванні коефіцієнти перемножаються” (т.с. 5, а.с. 161-163).
Однак, цими ж Доповненнями в пункті 6 виключено фразу “Те саме, зі шкідливими умовами праці, якщо робітники зайняті на монтажі, переведені на скорочений робочий день”, а також виключено коефіцієнти по пунктах 7 и 8 Додатку Б ДБН Д.1.1-3-99, тому в Третьої особи-1 взагалі не було підстав для застосування коефіцієнту по п. 8 (1,7).
Відтак, суд погоджується з доводами відповідача, що невірне застосування третьою особою ТОВ “Електросервіс-інвест” підвищуючих коефіцієнтів, передбачених ДБН Д.1.1-3-99 Додаток Б, потягло завищення вартості включених до актів форми КБ-2в за січень-липень 2005 року підрядних робіт на 31692 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 318 Господарського кодексу України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.
Згідно з ч. 1 ст. 320 ГК України замовник має право, не втручаючись у господарську діяльність підрядника, здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості і якості виконаних робіт проектам і кошторисам, перевіряти хід і якість будівельних і монтажних робіт, а також якість матеріалів, що використовуються.
Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. № 668 затверджено Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі -Загальні умови), які відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств, а також комплексів і видів робіт, пов'язаних із капітальним будівництвом об'єктів, і є обов'язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників).
Пунктами 99 та 100 Загальних умов передбачено, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.
У разі виявлення невідповідності робіт, пред'явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право за участю підрядника скоригувати суму, що підлягає сплаті.
Відтак, незважаючи на те, що КП МТК “Калинівський ринок” погодився в актах приймання виконаних підрядних робіт із застосованими Третьою особою-1 підвищуючими коефіцієнтами, один з яких не передбачено діючими ДБН, слід визнати, що кошти в сумі 31692 грн. сплачені позивачем ТОВ “Електросервіс-інвест” без достатніх правових підстав.
Щодо питання про безпідставне включення до актів приймання виконаних підрядних робіт за січень-липень 2005 року по договору підряду на капітальне будівництво № 12 від 12.07.2004 р. та по договору підряду № 1/01 від 03.01.2006 р. на виконання електромонтажних робіт витрат на відрядження та за роз'їзний характер робіт у розмірі 41725 грн. (у т. ч. ПДВ 6954 грн.), суд дійшов таких висновків.
Укладеним між позивачем і третьою особою ТОВ “Електросервіс-інвест” договором підряду на капітальне будівництво № 12 від 12.07.2004 р. на виконання будівельно-монтажних робіт по заміні ПЛ-04 кВ довжиною 3 км на території Калинівського ринку передбачено, що договірна ціна робіт є динамічною (п. 2.2 договору, т.с. 4, а.с. 64-66). Цим договором також передбачено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі довідок по формі № КБ-3 та актів виконаних робіт форми КБ-2в, причому замовник (позивач) протягом трьох днів перевіряє реальність (достовірність) цих довідок і актів.
У довідці зустрічної звірки від 23.05.2008 р. № 24-04/159 стосовно укладеного між позивачем і Третьою особою-1 договору підряду № 1/01 від 03.01.2006 р. зазначено, що вартість робіт по цьому договору згідно договірної динамічної ціни становить 280,00 тис. грн.
Зазначений договір та акти виконаних робіт до нього не витребовувалися судом з огляду на те, що і позивач і Третя особа-1 заперечують лише проти висновків ревізії про зайву оплату непідтверджених витрат на пересувний характер робіт і не оспорюють наведеної в акті ревізії та довідці зустрічної звірки інформації про реквізити і зміст цього договору, обсяг виконаних робіт за ним та розмір коштів на відрядження та роз'їзний характер робіт, включених до актів виконаних робіт у січні 2006 року.
Згідно з п. 3.3.1 Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000), затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 174 від 27.08.2000 р., договірна ціна - це кошторис вартості підрядних робіт, за яку підрядна організація, визначена виконавцем робіт, згодна виконати об'єкт замовлення. Договірна ціна входить до складу вартості будівництва і використовується при проведенні взаєморозрахунків.
Суд відхиляє твердження третьої особи ТОВ “Електросервіс-інвест”, що зазначені ДБН не поширюються на його взаємовідносини з позивачем, які випливають з договору підряду на капітальне будівництво № 12 від 12.07.2004 р., оскільки носять обов'язковий характер лише при визначенні вартості будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності.
Укладаючи згаданий договір підряду, в пункті 1.1 сторони обумовили, що підрядник (ТОВ “Електросервіс-інвест”) в межах договірної ціни, складеної згідно з Правилами визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, виконує роботи власними і залученими силами та засобами, відтак, застосування ДБН Д.1.1-1-2000 до спірних правовідносин є правомірним.
Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 78 Господарського кодексу України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління, а згідно з ч. 9 цієї статі особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом.
Відповідно до пп. 3.3.3 ДБН Д.1.1-1-2000 договірні ціни можуть встановлюватись твердими, динамічними та періодичними, приблизний кошторис (динамічна договірна ціна) встановлюється відкритим і може уточнюватися протягом всього строку будівництва (пп. 3.3.3.3 ДБН Д.1.1-1-2000).
Згідно з пп. 3.3.10.1, 3.3.10.2 ДБН Д.1.1-1-2000 за динамічної договірної ціни вартість прямих витрат при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт визначається на підставі нормативних витрат трудових і матеріально-технічних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт та уточнених цін ресурсів, передбачених в договірній ціні, а кошти на покриття решти статей загальновиробничих витрат та рівень заробітної плати працівників, заробітна плата яких враховується в загальновиробничих витратах, уточнюються в порядку, передбаченому контрактом.
Тобто, за динамічної договірної ціни при розрахунках за виконані будівельні роботи обсяги і вартість виконаних робіт повинні підтверджуватися відповідними розрахунками і первинними документами.
Підпунктом 3.3.12 ДБН Д.1.1-1-2000 передбачено, що незалежно від виду договірної ціни та способів взаєморозрахунків при виявленні у розрахунках за виконані роботи (форми № КБ-2в “Акт приймання виконаних підрядних робіт” та № КБ-3 “Довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрати”, які були відповідно оформлені та оплачені за попередні періоди) безперечних помилок та порушень чинного порядку визначення вартості будівництва загальна вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню з моменту виявлення зазначених помилок.
Також у довідці зустрічної звірки від 23.05.2008 р. № 24-04/159 вказано, що договірними цінами передбачено оплату витрат за перевезення працівників у розмірі 1,5 відсотка від вартості прямих витрат, однак, окрім цього, в акти форми КБ-2в включено витрати на відрядження працівників або на доплату за пересувний характер роботи в загальній сумі 41725 грн. (розшифровка -додаток № 7, т.с. 3, а.с.166).
Відповідно до пунктів 2.8.12, 3.1.16.6, ДБН Д.1.1-1-2000 кошти на покриття витрат підрядних будівельно-монтажних організацій на відрядження працівників та за пересувний характер робіт відносяться до глави 9 ЗКР “Інші роботи і витрати” (ЗКР -Зведений кошторисний розрахунок), до якої включаються кошти на покриття витрат замовника, які визначаються в цілому по будові та приблизний перелік яких наведено в додатку Б. Наприклад, витрати з перевезення працівників будівельно-монтажних організацій автомобільним транспортом розраховуються або калькуляційним методом на підставі даних проекту організації будівництва і діючих тарифів, або як ліміт коштів за усередненим відсотковим показником, який становить 1,5 % від кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт підсумку глав 1 - 8 ЗКР.
З наведеного випливає, що договірна ціна може включати в себе кошти на покриття витрат за перевезення робітників, та/або за пересувний характер робіт, та/або на виплату відряджень працівникам, що задіяні у виконанні робіт.
У графі 7 договірної ціни до договору підряду на капітальне будівництво № 12 від 12.07.2004 р. на виконання робіт по заміні ПЛ-0,4 кВ довжиною 3 км сторонами (позивачем і третьою особою ТОВ “Електросервіс-інвест”) передбачено кошти як на перевезення працівників, так і за пересувний характер робіт (т.с. 4, а.с. 66).
Однак під час зустрічної звірки ТОВ “Електросервіс-інвест” не надано доказів перебування його працівників у відрядженні, пов'язаному з виконанням робіт, передбачених зазначеними договорами.
Суд вважає неспроможними доводи ТОВ “Електросервіс-інвест”, що під терміном “відряджувальні” в актах приймання виконаних робіт слід розуміти саме витрати підрядника, пов'язані з роз'їзним характером робіт, оскільки це прямо суперечить змісту актів приймання виконаних робіт у відповідній частині (т.с. 4, а.с. 69, 84, 93, 111, 123).
Під відрядженням у трудовому праві розуміється поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства для виконання службового доручення поза місцем роботи, на період якого, в тому числі часу перебування в дорозі, за працівником зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток і сплачуються добові за кожен день перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення й назад та витрати за найм житла (ч. 1 Загальних положень Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 р. № 59).
Згідно з п.п 5.4.8 пункту 5.4 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в редакції, чинній протягом періоду складання актів приймання виконаних робіт по договору підряду на капітальне будівництво № 12 від 12.07.2004 р., до валових витрат платника податку включаються витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, лише за наявності підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхових полісів тощо.
Таким чином, для відшкодування витрат на відрядження, у тому числі й під час розрахунків між замовником і підрядником за виконані підрядні роботи, такі витрати повинні бути підтверджені відповідними документами.
Однак, під час проведення зустрічної звірки третьою особою ТОВ “Електросервіс-інвест” не подано документальних доказів у підтвердження витрат на відрядження в сумі 16040 грн. (без ПДВ), включених до актів приймання виконаних підрядних робіт за січень-березень і травень-червень 2005 року по договору підряду № 12 від 12.07.2004 р.
Втім, навіть якщо вважати, що під назвою “відряджувальні” Третя особа-1 включила до актів приймання виконаних підрядних робіт за січень-березень і травень-червень 2005 року витрати, пов'язані з роз'їзним характером робіт, то документальних доказів понесення таких витрат під час проведення зустрічної звірки ТОВ “Електросервіс-інвест” не подано, як не подано також доказів на підтвердження таких витрат на суму 14803 грн. (без ПДВ), включених до актів приймання виконаних підрядних робіт у квітні та липні 2005 року та на суму 3938 гр. (без ПДВ) у січні 2006 року по договору № 1/01 від 03.01.2006 р. (т.с. 3, а.с. 166, т.с. 4, а.с. 103,130).
Експерт Лещишин В.В. у судовому засіданні з цього приводу пояснив, що висновок про те, що ним не виявлено включених до актів приймання виконаних підрядних робіт КБ-2в на об'єкті будівництва по заміні ПЛ-04 кВ за договором підряду № 12 від 12.07.2004 р. непідтверджених витрат, зроблено виходячи із передбачених договірною ціною витрат на пересувний характер робіт без дослідження первинних документів, які безпосередньо підтверджують такі витрати ТОВ “Електросервіс-інвест”.
Виходячи з встановлених судом обставин, наведений у п. 3 судової будівельно-технічної експертизи висновок зроблено без необхідного документального обгрунтування, тому відхиляється судом як доказ по справі.
Суд погоджується з доводами позивача і Третьої особи-1, що згідно з постановою КМУ від 31.12.1999 р. № 490 “Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має пересувний (роз'їзний) характер” підприємства, установи, організації самостійно встановлюють надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником, однак це не звільняє підрядника від обов'язку підтвердити документально такі витрати під час проведення розрахунків за виконані підрядні роботи (за умови динамічної договірної ціни за договором будівельного підряду).
Оскільки ані позивач, ані Третя особа-1 не надали жодних первинних документів, які б підтверджували розмір витрат на пересувний характер робіт, за результатами розгляду позову в даній частині вимог суд дійшов висновку, що витрати ТОВ “Електросервіс-інвест” у сумі 41725 грн. (у т. ч. ПДВ 6954 грн.) на пересувний (роз'їзний) характер робіт, включені до актів виконаних підрядних робіт за січень-липень 2005 року та січень 2006 до договору підряду на капітальне будівництво № 12 від 12.07.2004 р., січень 2006 р. до договору підряду № 1/01 від 03.01.2006 р., не підтверджені документально, тому, з урахуванням вимог 3.3.10.1, 3.3.10.2, 3.3.12 ДБН Д.1.1-1-2000 не підлягали оплаті зі сторони замовника (позивача).
При цьому необгрунтованим є посилання представника Третьої особи-1 на те, що під час зустрічної звірки КРУ в області не вимагало надання документів, які б підтверджували витрати на роз'їзний характер, і не надало відповідних доказів незаконності таких витрат у судовому засіданні, оскільки Третя особа-1 не була позбавлена можливості надати відповідні документи самостійно чи ревізорам, чи експерту, чи суду під час розгляду даної справи.
Відтак, суд погоджується з висновками ревізії КРУ в частині безпідставного перерахування позивачем Третій особі-1 коштів у сумі 41725 грн. за роз'їзний характер робіт, зокрема, та в цілому щодо безпідставного перерахування останньому коштів у сумі 73417 робіт (з урахуванням 31692 грн., завищених унаслідок неправильного застосування коефіцієнтів до норм труда робітників-монтажників) і, відповідно, з вимогами п. 5.3 листа КРУ щодо забезпечення відшкодування вартості оплачених ТОВ “Електросервіс-інвест” будівельно-монтажних робіт на суму 73,42 тис. грн.
Юридично неспроможними є спростування представником Третьої особи-1 заперечень відповідача з посиланням на те, що сторони підписали договори підряду, договірні ціни, акти виконаних робіт без будь-яких претензій щодо ціни, обсягу та якості виконаних робіт, а розрахунки за виконані роботи проводилися позивачем за власні кошти, одержані від господарської діяльності, а не за кошти місцевого бюджету.
Як зазначалося вище, згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу” до підконтрольних органам ДКРС відносяться не лише державні підприємства та установи, а й підприємства і організації, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно.
Оскільки за статутом позивач є комунальним підприємством, створеним на власності міської Ради (тобто використовує для своєї діяльності комунальне майно), то він є підконтрольним КРУ підприємством в усіх сферах його діяльності.
Суд також відхиляє доводи позивача, що в разі виявлення фактів одержання підконтрольними установами бюджетних коштів з порушенням чинного законодавства органи контрольно-ревізійної служби повинні звертатися до таких установ з відповідними позовними заявами про стягнення коштів, а не пред'являти вимоги установам, які такі кошти сплатили.
Незаконному отриманню коштів бюджету одними суб'єктами кореспондує їх незаконна виплата установами (підприємствами)-контрагентами, що в свою чергу є підставою для реалізації органами контрольно-ревізійної служби повноважень, передбачених п. 7 ст. 10 Закону, а саме пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.
З огляду на встановлені обставини у задоволенні позову в частині визнання нечинним п. 5.3 вимоги КРУ в Чернівецькій області від 08.08.2008 р. № 24-01-09/3870 у позові належить відмовити.
IV) По вимозі про визнання нечинною вимоги КРУ в Чернівецькій області від 08.08.2008 р. № 24-01-09/3870 “Про усунення виявлених ревізією порушень” в частині підпункту 5.8 пункту 5, яким на позивача покладено обов'язок забезпечити відшкодування на рахунки підприємству у встановленому законодавством порядку витрачені без підтверджуючих документів щодо участі у Всеукраїнській асоціації “Укрринок” -12,3 тис. грн.
В обґрунтування вимоги про відшкодування коштів у сумі 12,3 тис. грн. відповідач посилається на те, що сплата цих коштів ВА “Укрринок” відбулася за відсутності документів щодо участі у цій асоціації, що є порушенням п. 1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, та без дозволу на здійснення зазначених витрат від власника -Чернівецької міської ради, чим порушено п.п. 5 та 8 ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.
Розглядом зазначеної вимоги суд установив, що протягом 2005-2007 років позивачем було перераховано 12,24 тис. грн. в якості членських внесків до Всеукраїнської Асоціації “Укрринок” (т.с. 2, а.с. 139-141).
Згідно з Положенням про розмір і порядок нарахування внесків у структурі Всеукраїнської асоціації “Український ринок”, затвердженим рішенням другого етапу Першого з'їзду Асоціації “Укрринок” від 10.09.1999 р. та постановою Правління Асоціації “Укрринок” від 03.09.1999 р., розмір вступних внесків визначається Правлінням Асоціації, перерахування внеску здійснюється до прийняття рішення про членство в Асоціації, а рішення про прийом у члени Асоціації та перерахування суми вступного внеску є підставою для видачі сертифіката, яким підтверджується членство в Асоціації (т.с. 1, а.с. 133).
Сертифіката, який би підтверджував членство КП МТК “Калинівський ринок” у Всеукраїнській асоціації “Укрринок”, позивачем не надано.
У відповідності до ст. 70 Господарського кодексу України підприємства мають право на добровільних засадах об'єднувати свою господарську діяльність (виробничу, комерційну та інші види діяльності) на умовах і в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами.
Правові підстави створення і функціонування в Україні об'єднань громадян, які виступають у формах політичної партії та громадської організації регулює Закон України “Про об'єднання громадян”.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 цього Закону у діяльності громадських організацій у випадках, передбачених їх статутами, можуть брати участь колективні члени.
Як видно з роздруківки сторінки офіційного сайту Міністерства юстиції в Україні, Всеукраїнська Асоціація “Український ринок” є громадською організацією і зареєстрована Мінюстом 28.04.1999 р. (т.с. 5, а.с.102,103).
Зі згадуваного вище Положення про розмір та порядок перерахування внесків в структурі Всеукраїнської асоціації “Український ринок” видно, що до її складу можуть входити крім фізичних осіб колективні члени, в тому числі колективи працівників ринків, розмір членських внесків яких визначається в залежності від кількості наявних торгових місць.
З норм чинного законодавства не випливає, що підприємство має право вступити до господарського об'єднання або громадської організація в якості колективного члена лише за наявності дозволу власника (засновника). Зазвичай статутними документами господарюючих суб'єктів такі питання відносяться до компетенції їх органів управління.
Статут КП МТК “Калинівський ринок” не містить положення про те, що підприємство може вступати в господарські об'єднання або громадські організації лише з дозволу власника -Чернівецької міської ради.
Не містять таких вимог і норми Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, на які посилається відповідач.
Так, згідно з ч. 5 ст. 60 зазначеного Закону органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Тобто, в даній нормі Закону йдеться про право органу місцевого самоврядування реалізувати права власника стосовно об'єкта комунальної власності (яким у відповідності до ч. 1 цієї статті є в тому числі комунальне підприємство), однак у спірному випадку йдеться про комунальне підприємство -позивача, не як про об'єкт комунальної власності, а як про суб'єкта господарювання, який наділений цивільною і господарською правоздатністю, яка реалізується в тому числі у праві такого суб'єкта самостійно приймати рішення про участь підприємства в об'єднаннях підприємств чи громадських організаціях.
У ч. 8 ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” зазначено, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом. З наведеного видно, що дана норма, на яку посилається відповідач, не стосується спірного випадку.
Натомість ст. 26 зазначеного Закону, яка визначає компетенцію сільських, селищних, міських рад, не містить вказівки на те, що органи місцевого самоврядування надають дозвіл на вступ створених ними комунальних підприємств до різного роду об'єднань, спілок, асоціацій, або на перерахування членських внесків до таких формувань.
Актами звірки взаємних розрахунків між ВА “Український ринок” і КП МТК “Калинівський ринок” від 01.06.2006 р., від 01.01.2007 р., від 01.01.2008 р. підтверджується перерахування внесків ринку за членство в асоціації (т.с. 5, а.с. 70-72).
Посилання відповідача, що згідно зі ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” за відсутності первинних документів сплата членських внесків до Асоціації “Укрринок” є незаконною і підлягає поверненню на рахунки підприємства, суд відхиляє, оскільки в даному випадку ревізорами не доведено обов'язкову необхідність виставлення рахунку на оплату членських внесків, перерахування членських внесків підтверджується відповідними двосторонніми актами звірок, а невидача сертифіката про членство в Асоціації за умови сплати членських внесків є підставою вимагати видачі такого сертифіката з боку позивача.
За таких обставин вимога КРУ про відшкодування коштів, перерахованих позивачем як членські внески до ВА “Укрринок”, є безпідставними і в цій частині вимог позов належить задовольнити.
V) По вимозі про визнання нечинною вимоги КРУ в Чернівецькій області від 08.08.2008 р. № 24-01-09/3870 “Про усунення виявлених ревізією порушень” в частині підпункту 5.9 пункту 5, яким на позивача покладено обов'язок забезпечити відшкодування на рахунки підприємству у встановленому законодавством порядку вартість навчання працівника ринку у Міжрегіональній академії управління персоналом на суму 2,0 тис. грн., оплата якого не передбачалася колективним договором на 2005 рік.
Як слідує з матеріалів справи, згідно з наказом по КП МТК “Калинівський ринок” № 133 від 19.07.2004 р. з метою підвищення рівня кваліфікації працівників підприємства у відповідності до виробничих потреб направлено на навчання для підвищення рівня кваліфікації працівника підприємства ОСОБА_6 (т.с. 1, а.с. 130).
Відповідно до укладеного з Міжрегіональною Академією управління персоналом договору № 2/04/76 юр від 30.07.2004 р. за навчання ОСОБА_6 за напрямом “менеджмент” спеціалізація “економіка та управління бізнесом” позивачем як замовником сплачено у 2005 році на рахунок МАУП 2000 грн. (т.с. 1, а.с. 26, 131-132).
Згідно з висновками ревізії оплата за навчання працівника не передбачена Колективним договором підприємства на 2005 рік, тому проведена безпідставно, всупереч ст. 7 Закону України “Про колективні договори і угоди”, якою передбачена участь трудового колективу у формуванні, розподілі та використанні прибутку підприємства.
В обґрунтування заперечень проти позову в цій частині відповідач посилається також на те, що статтею 15 Закону України “Про оплату праці” форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних витрат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Однак такі висновки і твердження відповідача є хибними.
Відповідно до ст. 201 Кодексу законів про працю України для професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників, особливо молоді, власник або уповноважений ним орган організує індивідуальне, бригадне, курсове та інше виробниче навчання за рахунок підприємства, організації, установи, а згідно з ч. 2 ст. 69 Господарського кодексу України підприємство забезпечує підготовку кваліфікованих робітників та спеціалістів, їх економічне і професійне навчання як у власних навчальних закладах, так і в інших навчальних закладах за відповідними угодами.
Отже, чинне законодавство декларує безпосередній обов'язок роботодавця здійснювати професіональну підготовку і підвищення кваліфікації працівників.
Разом з тим, за наявності передбаченого в ст. 201 КЗПП України обов'язку роботодавця організовувати індивідуальне, бригадне, курсове та інше виробниче навчання за рахунок підприємства, організації, установи, цей обов'язок не може бути кваліфікований як такий, якому кореспондує суб'єктивне трудове право працівників, забезпечення якого повинно обумовлюватися в колективному договорі.
Зі статті 201 КЗПП не випливає також конкретний юридичний обов'язок підприємства перед територіальною громадою, органами місцевого самоврядування, місцевими органами державної виконавчої влади організувати виробниче навчання працівників, особливо молоді, або суб'єктивне право цих органів вимагати від підприємства виконання обов'язку, про який йдеться.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України “Про освіту” вища освіта забезпечує фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку, здобуття громадянами освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей, удосконалення наукової та професійної підготовки, перепідготовку та підвищення їх кваліфікації, а згідно з ч. 3 цієї статті навчання у вищих навчальних закладах державної форми власності оплачується державою, за винятком випадків, передбачених частиною четвертою статті 61 цього Закону, у вищих навчальних закладах інших форм власності - юридичними та фізичними особами.
За змістом ст. 43 названого Закону Міжрегіональна академія управління персоналом відноситься до вищих навчальних закладів.
Згідно з ч. 5 ст. 61 Закону України “Про освіту” розмір плати за весь строк навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів або за надання додаткових освітніх послуг встановлюється у договорі, що укладається між навчальним закладом та особою, яка навчатиметься, або юридичною особою, що оплачуватиме навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів або надання додаткових освітніх послуг...
З наведених положень КЗПП України, Господарського кодексу України та Закону України “Про освіту” випливає, що підприємство як господарюючий суб'єкт не обмежений у праві укладати договори про навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації своїх працівників, такі договори носять господарсько-правовий характер (ст.ст. 179-188 ГК України), а відносини, що з них випливають, не регулюються нормами трудового законодавства та Закону України “Про колективні договори і угоди”.
Згідно з преамбулою Закон України “Про оплату праці” визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі - підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати.
За змістом визначених у цьому Законі видів оплати праці, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат витрати роботодавця на оплату навчання своїх працівників не відносяться до виплат, які підпадають під дію зазначеного Закону.
Статтею 1 Закону України “Про колективні договори і угоди” встановлено, що колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.
Зміст колективного договору визначає ст. 7 Закону, згідно з ч. 2 якої у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: участі трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства (якщо це передбачено статутом).
Відповідно до ст. 57 Господарського кодексу України відомості про порядок розподілу прибутків і збитків повинні міститися у статуті суб'єкта господарювання.
За Статутом КП МТК “Калинівський ринок” зі змінами, чинними в 2005 році, порядок розподілу прибутку підприємства визначає його власник -тобто Чернівецька міська рада, чистий прибуток направляється до місцевого бюджету, резервного фонду та підприємству у вигляді реінвестицій в статутний фонд (п.п. 4.1, 4.2), а Розділом VІІІ Статуту “Трудовий колектив та його самоврядування” не передбачено право трудового колективу приймати участь у розподілі прибутку підприємства (т.с. 2, а.с. 10-17,28).
З наведеного випливає, що на законодавчому рівні не передбачено включення обов'язку роботодавця організовувати навчання за рахунок підприємства до колективного договору, а участь трудового колективу в розподілі прибутку підприємства ставиться в залежність від того, чи таке передбачено його статутними документами, тому в спірному випадку позивач мав право на власний розсуд, виходячи з виробничої потреби та наявності джерел для відповідних витрат, укласти договір про оплату за навчання свого працівника.
За таких обставин суд дійшов висновку, що висунуті до позивача вимоги відповідача забезпечити відшкодування на рахунки підприємству вартість навчання працівника ринку у Міжрегіональній академії управління персоналом на суму 2,0 тис. грн. не засновані на законі, тому в цій частині позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що при пред'явленні позову підлягав сплаті судовий збір з розрахунку 3,40 грн. за кожну з позовних вимог, а їх є 10, тобто позивач мав сплатити 34 грн., а сплатив лише 3,40 грн. (т.с. 1, а.с. 13).
Відтак, враховуючи, що в частині 5-ти позовних вимог позов залишено без розгляду, у задоволенні двох вимог позивачеві відмовлено, а три вимоги задоволено, застосовуючи залік сум, що підлягають до стягнення з бюджету на користь позивача в зв'язку з частковим задоволенням позову, з позивача належить достягнути до Державного бюджету судовий збір у сумі 20,40 грн.(розрахунок т.с. 5 а.с. 190).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 6-12, 17, 94, 160-163, 167, п.п. 3, 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати нечинними вимоги Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області від 08.08.2008 р. № 24-01-09/3870 “Про усунення виявлених ревізією порушень” в частині підпунктів 5.2, 5.8, 5.9 пункту 5, якими на позивача покладено обов'язок забезпечити відшкодування на рахунки підприємству у встановленому законодавством порядку:
5.2) перерахованих ДКП “Чернівціводоканал” 40,3 тис. грн. за послуги, які документально не підтверджені;
5.8) витрачені без підтверджуючих документів щодо участі у Всеукраїнській асоціації “Укрринок” -12,3 тис. грн.;
5.9) вартість навчання працівника ринку у Міжрегіональній академії управління персоналом на суму 2,0 тис. грн., оплата якого не передбачалася колективним договором на 2005 рік.
3. У решті позовних вимог у позові відмовити.
4. Стягнути з комунального підприємства “Міський торгівельний комплекс “Калинівський ринок” (м. Чернівці, вул. Калинівська,13А, код ЄДРПОУ 22849693) до Державного бюджету України судовий збір у сумі 20,40 грн. (стягувач -державна податкова інспекція у м. Чернівці, м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 200А).
Порядок і строки апеляційного оскарження
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У судовому засіданні 13.07.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст підписано 14.07.2011 р.
Суддя Т.І.Ковальчук