Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"11" липня 2011 р. Справа № 5023/4564/11
вх. № 4564/11
Суддя господарського суду Добреля Н.С.
при секретарі судового засідання Холодна Д.С.
за участю представників сторін:
прокурора - Пилипенко О.Г., посвідчення №17 від 11.01.11;
позивача - ОСОБА_1, довіреність №01-36/531 від 02.03.11;
відповідача - не з"явився;
розглянувши справу за позовом Первомайського міжрайонного прокурора Харківської області, м. Первомайський, в особі Первомайської міської ради Харківської обл., м. Первомайськ;
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Первомайський;
про стягнення коштів
Первомайський міжрайонний прокурор Харківської області, в інтересах держави, в особі Первомайської міської ради Харківської області, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою (вих.№04-31/259-11 від 23.05.11), в якій просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь міського бюджету Первомайської міської ради 12243,52грн. збитків; судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 червня 2011 року було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду.
Ухвалою суду від 21.06.2011р. розгляд справи було відкладено на 11.07.2011р.
У призначеному судовому засіданні прокурор підтримав позов, але документів витребуваних ухвалою суду не надав.
Представник позивача підтримав позовну заяву подану прокурором.
Представник відповідача у судове засідання не з"явився, причину неявки не повідомив, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві. Проте, 22.06.11 вищевказана ухвала повернулась до канцелярії суду з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Враховуючи те, що норми ст.65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Під час порушення провадження по справі та в процесі розгляду справи, згідно п. 4 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду: зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
В процесі розгляду справи господарський суд зобов"язував прокурора та позивача надати документи, необхідні для повного та всебічного розгляду даної справи, а саме ухвалами у справі №5023/4564/11 від 10.06.11р. та 21.06.11р. суд зобов"язав прокурора та позивача надати:
- правове обґрунтування позовних вимог;
- виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на момент розгляду справи стосовно позивача та відповідача;
-обгрунтований розрахунок понесених збитків;
- докази наявності понесених збитків;
- докази в підтвердження того, що ці збитки були завданні саме ФОП ОСОБА_2.
Прокурор та позивач витребувані судом документи не надали.
Відповідно п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин, у зв"язку з ненаданням прокурором та позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, що необхідні для вирішення спору, суд залишає позовні вимоги без розгляду.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи викладені обставини, а також те, що при подачі позову прокурором не було сплачено державне мито, оскільки він звільнений від сплати таких витрат, державне мито та витрати на ІТЗ - стягненню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, та, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, ч.1 ст. 38, ст. 49, п. 4 ст. 65, п. 5 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов прокурора залишити без розгляду.
Суддя Добреля Н.С.
Ухвала складена 12 липня 2011 року.