Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"13" липня 2011 р. Справа № 5023/4073/11 (н.р. 5023/619/11
вх. номер 4073/11
Суддя Господарського суду Харківської області Лаврова Л.С.
при секретарі судового засідання- Васильева ЛО.
позивача- Андросов А.О. відповідача- не з*явилась
розглянувши матеріали справи за позовом: ЗАТ "Хлібозавод "Салтівський" м. Харків
до СПДФО ОСОБА_1, м. Валки
про стягнення 6905,85грн.
ЗАТ"Хлібзавод" "Салтівський" ( позивач) просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( відповідача) суму основного боргу 6482,15 грн, пеню з 21.08.10 року по 21.01.11 - 432,70грн. та судові витрати.
В обгрунтування позову позивач посилається на те, що 09.11.2004 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки хлібобулочних виробів . На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві продукцію на суму 6482,15 грн., яка не оплачена відповідачем.
Відповідач проти завлених вимог заперечує та просить суд відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі(відзив від 05.07.2011 року).
В судовому засіданні оголошувалася перерва з 05.07.11 року по 13.07.11 року до 10 години.
21.06.2011 року позивач повідомив суд про те, що у зв'язку з приведенням діяльності Товариства у відповідність вимогам Закону України "Про акціонерні товариства" № 514-VI від 17.09.2008 року, рішенням загальних зборів акціонерів від 12.04.2011 року було прийнято рішення про зміну найменування Закритого акціонерного товариства "Хлібзавод "Салтівський" на Приватне акціонерне товариство "Хлібзавод "Салтівський". На підставі зазначеного вважати належним позивачем у справі : " Приватне акціонерне товариство "Хлібзавод "Салтівський".
Розглянуши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, судом встановлено, що 09.11.2004 ркоу між позивачем та відповідачем було укладено договір за № 1787 на поставку хлібобулочних виробів. У відповідності до умов договору позивач зобов*язався поставити відповідачу, а відповідач прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та по цінам в накладних,які є невід*ємною частиною договору. Кількість та асортимент поставляємої продукції погоджується сторонами та вказується в заявці відповідача. (п.1.2.договору). У відповідності до п. 3.2 договору, відповідач зобов*язався проводити розрахунки за отриману продукцію в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача, або готівкою в касу позивача на протязі 7 днів з дати поставки.
Датою поставки продукції вважається дата вказана в накладній яка підверджує передачу товару.( п.3.3.догоовору). При систематичному порушенні відповідачем строків ополати продукції, позивач вправі перевести відповідача на попередню оплату продукції.( п.3.4 договору). Сторони щомісячно проводять звірку розрахукнів станом на кожне 1 -ше число місяця, послідуючого за звітним (п.3.5 договора).
За порушення строків оплати, вказаних в п.3.2 договору, відповідач зобов*язався сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми боргу.
В обгрунтування позовних вимог позивач надає товаро-транспортні накладні за № РП-S11-0358276 від 21.06.08 року на суму ( 296,75 грн. ( а.с.33), № РП- S11-0360299 від 22.06.08 року на суму 264,75 грн.,( а.с.34), № РП-S11-0362143 від 23.06.08 року на суму 283,75 грн. ( а.с.35),№ РП-S11-0370843 від 27.06.08 року на суму 331,95 грн.( а.с.36), № РП-S11-0372991 від 28.06.08 року на суму 336,65 грн. ( а.с.37), № РП-S11-0375035 від 29.06.08 року на суму 331,95,75 грн . ( а.с.38), № РП-S11-0376939 від 30.06.08 року на суму 350,45 грн.( а.с.30), № РП-S11-0378963 від 01.07.08 року на суму 350,45 грн.( а.с.40), № РП-S11-0381153 від 02.07.08 року на суму 350,45 грн. ( а.с.41), № РП-S11-0383275 від 03.07.08 року на суму 337,45 грн.( а.с.42), № РП-S11-0389592 від 06.07.08 року на суму 296,75 грн.( а.с.43), № РП-S11-0387584 від 05.07.08 року на суму 235,95 грн. ( а.с.44), № РП-S11-0385402 від 04.07.08 року на суму 296,75 грн. ( а.с.45), № РП-S11-0391480 від 07.07.08 року на суму 235,75 грн. ( а.с.46), № РП-S11-0399971 від 11.07.08 року на суму 246,25 грн.( а.с.47), № РП-S11-0402128 від 12.07.08 року на суму 296,75 грн. ( а.с.48),№ РП-S11-0404142 від 13.07.08 року на суму 328,75 грн. ( а.с.49), № РП-S11-00406040 від 14.07.08 року на суму 328,75 грн. ( а.с50),№ РП-S11-0408138 від 15.07.08 року на суму 328,75 грн. ( а.с.51), № РП-S11-0410264 від 16.07.08 року на суму 328,75 грн. (а.с.52),№ РП-S11-0412386 від 17.07.08 року на суму 264,75 грн.( а.с.53),№ РП-S11-0414501 від 18.07.08 року на суму 251,75 грн.( а.с.54).
В судовому засіданні відповідач заперечувала щодо отримання нею продукції та стверджувала , що позивачем не надано довіреностей на отримання товару, крім того при огляді в судовому засіданні товаро-транспортних накладних підпис "Киян" не відповідає дійносному підпису відповідача по справі.
Проте провести почеркознавчу експертизу сторони згоди не надали.
Суд зазначає, що накладна на передачу товару повинна відповідати вимогам чинного законодавства України та підтверджувати передачу товару Покупцю, або його представнику на підставі належним чином оформленої довіреності.
Довіреність на отримання цінностей є документом, що підтверджує право довіреної особи отримати ТМЦ від імені суб'єкта господарювання. У свою чергу, для постачальника довіреність є підставою для відпуску ТМЦ одержувачу. По суті, довіреність є гарантією доставлення цінностей за призначенням.
У відповідності до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. N 99.
Сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів. Довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному підприємстві. Довіреність особам, що не працюють на даному підприємстві, може бути видана з дозволу керівника підприємства, якщо підприємство, де працює дана особа, видало їй довіреність на одержання тих самих цінностей і такої ж кількості з цього підприємства.
При централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній,акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.
Що стосується безпосередньо поняття "централізовано-кільцеві перевезення", то його роз'яснено в листі Мінфіну України від 05.03.2002 р. N 053-2930. Централізовано-кільцеві перевезення - це перевезення, за якими вантажо-відправником (товаровиробником, товаропостачальником тощо) здійснюється систематичне завезення товарно-матеріальних цінностей за узгодженими на певний період параметрами (кількість, асортимент, час тощо) за адресою одного чи більше замовників (юридичних осіб або їх відділень, дільниць, філій). Водночас будь-які роз'яснення щодо тлумачення таких критеріїв, як "систематичне завезення" та "узгодження на певний період", на сьогодні відсутні. Через таку невизначеність, наприклад, уже третя поставка цінностей через певний проміжок часу може розглядатися як систематичне завезення. Тому для обґрунтування відпуску цінностей без довіреності доцільніше безпосередньо в договорі зазначити, що поставка цінностей здійснюється централізовано-кільцевим завезенням. На підтвердження критерію узгодженості можна заручитися листом (чи іншим документом) підприємства-покупця про попереднє замовлення.
Порядок застосування довіреностей приватними підприємцями роз'яснено в листах Мінфіну України від 31.10.2000 р. N 053-29151 і від 06.11.2000 р. N 053-4154.
Так, відпуск цінностей фізичній особі - приватному підприємцю не потребує пред'явлення довіреності у разі, якщо вона особисто одержує цінності від підприємства, установи, організації за наявності в неї таких документів: паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу; Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності. Дані паспорта і свідоцтва (номер, найменування органу і дата видачі) зазначаються в первинних документах, якими підприємство оформляє відпуск цінностей (накладній, накладній-вимозі, товарно-транспортній накладній).
За роз'ясненнями Мінфіну, якщо підприємець доручає отримати цінності іншій особі, наприклад, своєму найманому працівнику, то разом із паспортом (чи іншим документом, що засвідчує особу) така особа має пред'явити постачальнику довіреність, яку може бути оформлено - відповідно до Інструкції N 99 (із підписом та печаткою фізичної особи).
Якщо підприємець оформляє довіреність на отримання цінностей відповідно до Інструкції N 99 , у цьому випадку він має дотримуватися норм цієї Інструкції (зокрема, порядку реєстрації, виписування довіреностей тощо).
Як встановлено судом, в товаро-транспортних накладних як № РП-S11-0370843 від 27.06.08 року на суму 331,95 грн.( а.с.36), № РП-S11-0372991 від 28.06.08 року на суму 336,65 грн. (а.с.37), № РП-S11-0375035 від 29.06.08 року на суму 331,95,75 грн . ( а.с.38), № РП-S11-0376939 від 30.06.08 року на суму 350,45 грн. (а.с.30), № РП-S11-0378963 від 01.07.08 року на суму 350,45 грн. (а.с.40), № РП-S11-0381153 від 02.07.08 року на суму 350,45 грн. (а.с.41), № РП-S11-0383275 від 03.07.08 року на суму 337,45 грн.( а.с.42), № РП-S11-0387584 від 05.07.08 року на суму 235,95 грн. ( а.с.44),№ РП-S11-0399971 від 11.07.08 року на суму 246,25 грн.( а.с.47),№ РП-S11-0402128 від 12.07.08 року на суму 296,75 грн. (а.с.48), № РП-S11-0404142 від 13.07.08 року на суму 328,75 грн. (а.с.49), № РП-S11-00406040 від 14.07.08 року на суму 328,75 грн.(а.с.50), № РП-S11-0410264 від 16.07.08 року на суму 328,75 грн. (а.с.52), № РП-S11-0412386 від 17.07.08 року на суму 264,75 грн.(а.с.53), № РП-S11-0414501 від 18.07.08 року на суму 251,75 грн.(а.с.54), всього товару на суму 4671,05 грн. відсутній підпис відповідача, накладні підписані іншими особами без надання їм відповідних повноважень (довіреності) на отримання товару.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Стаття 33 ГПК визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України. Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Суд вважає, що позивачем не доведено факту поставки товару відповідачу на суму 4671,05 грн. і в цій частині позов не підлягає задоволенню.
За таких обставин, позовні вимоги в частині основного боргу є доведеним матерілами справи лише частково та підлягають задоволенню в сумі 1811,10 грн. В іншій сумі позову у розмірі 4671,05 слід відмовити в позові.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Умовами договору передбачена сплата пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення. Позивачем пеня розраховувалась з дотриманням вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”. Разом з тим, суд вважає, що пеню слід нараховувати з суми 1811,10 грн. за період з 25.08.2008 року, оскільки остання поставка відбулась 17.07.2008 року. Враховуючи, що оплата товару здійснена в останнє 05.06.2009 року, то позивач мав дізнатися про своє порушене право 05.06.2009 року.
Нарахування штрафних санкцій, якщо інше не встановлено договором або законом, обмежено шестимісячним терміном від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (частина 6 статті 232 Господарського кодексу України).
Згідно з п.1 ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. Частиною 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Позивач нарахував пеню за період з 21.08.2010 року по 21.01.2011 року, тобто після строку позовної давності. Тому, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 423,70 грн. є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються пропорційно сумі задоволених позовних вимог та підлягає стягненню з відповідача державне мито в сумі 26,75 грн. , витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - в сумі 13,25 грн.
Керуючись ст. 32, 33, 44-49, 82-85 ГПК України, ст. 257, 258, 267, 509, 530, 712 ЦК України, суд
Вважати належним позивачем у справі "Приватне акціонерне товариство "Хлібзавод "Салтівський".
Позовні відмоги задовільнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь ПАТ "Хлібзавод "Салтівський" (61153, м. Харків, вул. Гв.Широнінцев, 1 р/р 2600801315173 в ПАТ АКБ "Базис" МФО 351760, код ЄДРПОУ 31340536) основний борг в сумі 1811,10 грн., державне мито в сумі 26,75 грн. , витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 13,25 грн.
В іншій частині відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя
рішення підписане 13.07.11 року