Іменем України
05 липня 2011 року справа № 5020-709/2011
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»
(бульвар Тараса Шевченка, будинок 18, м. Київ, 01030),
в особі Севастопольської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»
(вул. Генерала Петрова, будинок 15, м. Севастополь, 99011),
до відповідача -Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя
(вул. Совєтська, будинок 9, м. Севастополь,99011)
про стягнення 8 974,34 грн.,
Суддя С. М. Альошина
Від позивача - ОСОБА_1 -юрисконсульт відділу правового забезпечення, довіреність № 305 від 23.09.2009 (копія довіреності у справі);
Від відповідача -ОСОБА_2 -головний спеціаліст юридичного відділу, довіреність № 3110/43-1.1. від 04.07.2011 (копія довіреності у справі).
Суть спору:
Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Севастопольської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя про стягнення 71 474,62 грн., у тому числі 50 519,79 грн. основного боргу (позивачем при вказанні суми основного боргу була допущена помилка), 1 000,78 грн. пені, 3 178,72 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 1 263,47 грн.
19.05.2011 позивачем передано через канцелярію суду клопотання від 19.05.2011 про виправлення помилки, в якому вказано, що при підготовці позовної заяви була допущена помилка при розрахунку суми позовної заяви в частині розміру основного боргу і просив вважати суму основного боргу у розмірі 66 031,65 грн.
Суд клопотання задовольнив.
Ухвалою суду від 05.07.2011 провадження у справі в частині вимог про стягнення 62 500,28 грн. основного боргу було припинено на підставі п. 1-1 частини першої ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача у судовому засіданні решту позовних вимог про стягнення 8 974,34 грн., у тому числі 3 531,37 грн. основного боргу, 1 000,78 грн. пені, 3 178,72 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 1 263,47 грн., підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у засіданні суду надав відзив від 05.07.2011 на позовну заяву, в якому з рештою позовних вимог погодився повністю, однак, при винесенні рішення просив надати відповідачу розстрочку виконання судового рішення строком на 10 місяців рівними частинами, починаючи з серпня 2011 року.
Представник позивача у судовому засіданні залишив вирішення заявленого відповідачем клопотання про надання розстрочки виконання судового рішення на розсуд суду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
21.01.2003 між сторонами був укладений договір № 210 про надання послуг електрозв'язку.
Відповідно до п.п. 2.1.1. п. 2.1. цього договору підприємство зв'язку (позивач) зобов'язувалось забезпечувати безперебійне та якісне надання послуг телефонного зв'язку.
Згідно з п.п. 3.2.8. п. 3.2. договору споживач (відповідач) зобов'язувався своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.
Пунктом 4.3. договору передбачено, що споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги.
У відповідності з п. 4.5. договору розрахунки за фактично отримані у кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Позивач, на виконання умов вищевказаного договору, свої зобов'язання виконав у повному обсязі.
Однак відповідач, у порушення умов зазначеного договору, свої зобов'язання виконував несвоєчасно та не у повному обсязі, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість за період з вересня 2009 року по лютий 2011 у сумі 66 031,65 грн.
Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання відповідача перед позивачем.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.
Як вже зазначалось, ухвалою суду від 05.07.2011 провадження у справі в частині стягнення 62 500,28 грн. основного боргу було припинено на підставі п. 1-1 частини першої ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з погашенням відповідачем цієї заборгованості у ході розгляду справи.
У відповідності з п. 5.8. договору у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.
Статтею 36 Закону України «Про телекомунікації»передбачено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Так, згідно розрахунку позивача, відповідачу нараховано пеню у сумі 1 000,78 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача.
Згідно з частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми боргу, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Тому, позивачем нараховано відповідачу 3 178,72 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 1 263,47 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
Контррозрахунків на розрахунки позивача щодо сум основного боргу, пені, індексу інфляції та 3 % річних відповідачем суду надано не було.
Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем, на день розгляду справи, в сумі 8 974,34 грн., у тому числі 3 531,37 грн. основного боргу, 1 000,78 грн. пені, 3 178,72 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 1 263,47 грн., документально встановлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорювався відповідачем, а визнаний відповідачем у вищевказаному відзиві від 05.07.2011 на позовну заяву.
Також, як вже зазначалось, у відзиві від 05.07.2011 на позовну заяву відповідач просив суд надати йому розстрочку виконання судового рішення строком на 10 місяців рівними частинами, починаючи з серпня 2011 року.
Представник позивача залишив вирішення заявленого відповідачем клопотання про надання розстрочки судового рішення на розсуд суду.
Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, зокрема, за заявою сторони, суд розглядає це питання у судовому засіданні та у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може розстрочити виконання рішення.
У зв'язку з тим, що це не суперечить чинному законодавству України, суд вважає можливим задовольнити клопотання Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя про надання їй розстрочки виконання судового рішення, надавши відповідачу розстрочку виконання судового рішення на 10 місяців, зі сплатою по 897,43 грн. з серпня 2011 року по квітень 2012 року та 897,47 грн. у травні 2012 року.
За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю, з наданням відповідачу розстрочки виконання рішення суду згідно вищевказаного графіку.
Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки питання розподілу судових витрат вищевказаною ухвалою суду від 05.07.2011 не вирішувалось, то судові витрати у вказаній частині також підлягають покладенню на відповідача.
Згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представників сторін про складення повного рішення 11.07.2011.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1). Позов задовольнити повністю.
2). Стягнути з Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя (вул. Совєтська, будинок 9, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 04055593, а/р 35219001000011 в УДК у Ленінському районі ГУ ДКУ у м. Севастополі, або з інших рахунків) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(01030, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, б. 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Севастопольської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(вул. Генерала Петрова, буд. 15, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 01190103, р/р 2600613647 у Кримській республіканській дирекції «Райффайзен банк Аваль», МФО 324021, або на інші рахунки) 8 974,34 грн., у тому числі 3 531,37 грн. основного боргу, 1 000,78 грн. пені, 3 178,72 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 1 263,47 грн., зі сплатою по 897,43 грн. з серпня 2011 року по квітень 2012 року та 897,47 грн. у травні 2012 року.
3). Стягнути з Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя (вул. Совєтська, будинок 9, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 04055593, а/р 35219001000011 в УДК у Ленінському районі ГУ ДКУ у м. Севастополі, або з інших рахунків) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(01030, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, б. 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Севастопольської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(вул. Генерала Петрова, буд. 15, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 01190103, р/р 2600613647 у Кримській республіканській дирекції «Райффайзен банк Аваль», МФО 324021, або на інші рахунки) 714,75 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.
Суддя С. М. Альошина
Рішення складено відповідно до вимог
статті 84 Господарського процесуального
кодексу України та підписано 11.07.2011.