Рішення від 05.07.2011 по справі 5020-971/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

05 липня 2011 року справа № 5020-971/2011

Господарський суд міста Севастополя у складі: судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом:

Державного підприємства “Севастопольський виноробний завод”

(вул. Портова, буд. 8, м. Севастополь, 99009)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноінженерінг»

(пр. Перемоги, б.39, кв.47, м. Севастополь, 99023;

вул. Портова, б.8, м. Севастополь, 99009)

про визнання недійсними пунктів додаткових угод до договорів оренди та визнання договорів оренди продовженими,

за участю представників:

позивача -ОСОБА_1, довіреність №540/1 від 16.05.2011;

відповідача -ОСОБА_2, довіреність б/н від 04.07.2011.

Державне підприємство “Севастопольський виноробний завод” (далі -Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноінженерінг»(далі -Відповідач) про визнання недійсними пункту 12 додаткової угоди від 18.12.2009 до договору оренди №60-97/2СВЗ від 01.10.2007, пункту 11 додаткової угоди №2 від 25.12.2009 до договору оренди №37-105СВЗ від 08.11.2007, пункту 9.4 договору оренди №40/2 від 24.04.2009 та визнання договорів оренди №60-97/2СВЗ від 01.10.2007, №37-105СВЗ від 08.11.2007, №40/2 від 24.04.2009 продовженими до 31.12.2013.

Свої вимоги з посиланням на приписи частин першої та другої статті 651 Цивільного кодексу України, частини першої та другої статті 291 Господарського кодексу України Позивач обґрунтовує тим, що внесенні пунктом 12 додаткової угоди від 18.12.2009 до договору №60-97/2СВЗ від 01.10.2007 і пунктом 11 додаткової угоди №2 від 25.12.2009 до договору №37-105СВЗ від 08.11.2007 зміни до зазначених договорів та пункт 9.4 договору №40/2 від 24.04.2009 не відповідають вимогам чинного законодавства, тому можуть бути визнанні недійсними.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, на задоволенні позову наполягав з підстав, викладених у позові.

Відповідач проти задоволення позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов /а.с.74-75/, зокрема, вважає, що вимогами статті 651 Цивільного кодексу України та статті 188 Господарського кодексу України передбачена можливість в односторонньому порядку змінювати або розірвати договір у разі, якщо це передбачено договором, або законом, тому у зв'язку з належним підписанням договорів та додаткових угод до них, в яких передбачено розірвання договорів у односторонньому порядку відповідні договори оренди №60-97/2СВЗ від 01.10.2007, №37-105СВЗ від 08.11.2007, №40/2 від 24.04.2009 є розірваними.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2007 між Державним підприємством “Севастопольський виноробний завод” (Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техноінженерінг»(Орендодавець) був укладений договір №60-97/2СВЗ (далі -Договір №60-97/2ВЗ), згідно з пунктом 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування рухоме майно: автоматичну двохкарусельну машину для насадки; автоматичну етикировочну машину; акратофор об'ємом 25 м.куб. 4 шт.; контрольне обладнання EXAN LEVEL-K конвеєрів; машину для наповнення й закупорки ігристих він; машину для зовнішньої мийки пляшок »; машину для розвантаження нових скляних пляшок; мюзлевочну машину «DRATOMAT 6-1»; пластинчастий конвеєр DPN; пластинчастий однорядковий та багаторядковий конвеєр; пластинчатий фільтр-прес; систему центрального змазування конвеєрів; тунельну сушарку т 10-ЗКМТ; пакувальну машину; електрощит для конвеєрів /а.с.10-12/. Строк його дії встановлено з моменту підписання і до 31.12.2013 (пункт 9.1 Договору №60-97/2СВЗ).

08.11.2007 між Державним підприємством “Севастопольський виноробний завод” (Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техноінженерінг»(Орендодавець) був укладений договір №37-105СВЗ (далі -Договір №37-105СВЗ), згідно з пунктом 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування рухоме майно: три газово-бензийних навантажувача TOYOTA, модель 32-8Р015 серійний номер №308РО18-12371, медаль 32-8РС15 серійний номер №308РО18-12356, модель 32-8РС15 серійний номер №308РО18-12376, на умовах цього Договору /а.с.18-19/. Строк його дії встановлено з моменту підписання до 31.12.2013 (пункт 9.1 Договору №37-105СВЗ).

Передача майна в оренду здійснюється шляхом підписання акту приймання-передачі (пункти 2.4 Договорів №60-97/2СВЗ та №37-105СВЗ).

Відповідно до пункту 9.4 Договорів №60-97/2СВЗ та №37-105СВЗ, у випадку відсутності заяви одній з сторін про припинення або зміну даного Договору за один місяць до закінчення строку його дії Договір вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах, які були передбачені цим Договором.

Пунктом 9.6 Договорів №60-97/2СВЗ та №37-105СВЗ встановлено, що дія цього Договору припиняється у разі: закінчення строку, на який він був укладений; загибелі орендованого майна; дострокового за взаємною згодою сторін або за рішенням Господарського суду.

У ці Договори неодноразово вносилися зміни. Так, додатковими угодами від 18.12.2009 до Договору №60-97/2СВЗ від 01.10.2007 та від 25.12.2009 до Договору №37-105СВЗ від 08.11.2007 був у черговий раз внесений ряд змін до цих Договорів, у тому числі: пунктом 12 додаткової угоди від 18.12.2009 до Договору №60-97/2СВЗ та пунктом 11 додаткової угоди №2 від 25.12.2009 до Договору №37-105СВЗ визначено викласти пункт 9.6 Договорів у наступній редакції: «9.6 Дія цього договору може бути достроково припинена з ініціативи Орендодавця, про що Орендодавець попереджає Орендаря не пізніше ніж за 5 календарних днів до моменту розірвання. Дострокове розірвання Договору за ініціативою Орендаря не допускається».

24.04.2009 між Державним підприємством “Севастопольський виноробний завод” (Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техноінженерінг»(Орендодавець) був укладений договір №40/2 (далі -Договір №40/2), згідно з пунктом 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар, приймає в строкове платне користування рухоме майно: апарати для шампанізації виноматеріалів резервуарним засобом -акратофоров напірних АВЭ-РТН-25 циліндричної форми, вертикального виконання, із днищами еліптичної форми, на 4-х опорних ніжках, із трьома спіральнокатаними сорочками охолодження та термоізоляційним корпусом, у кількості 3 (трьох) штук: в обсязі 20 метрів - 1 (одна) штука, в обсязі 25 метрів кубічних - 2 (дві) штуки /а.с.26-28/. Строк його дії встановлено з моменту підписання і до 31.12.2013 (пункт 9.1 Договору №40/2). Передача майна в оренду здійснюється шляхом підписання акту приймання-передачі (пункти 2.2 Договору №40/2).

Відповідно до пункту 9.4 Договору №40/2 дія цього договору може бути достроково припинена з ініціативи Орендодавця, про що Орендодавець попереджає Орендаря не пізніше ніж за 5 календарних днів до моменту розірвання. Дострокове розірвання Договору за ініціативою Орендаря не допускається.

Факт передачі у користування Позивачу рухомого майна за зазначеними договорами оренди підтверджений актами приймання-передачі від 01.06.2008 /а.с.13/, від 10.09.2009 /а.с.15 зворотна сторінка/, від 01.12.2007 /а.с.20/ та від 01.07.2009 /а.с.30/, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Повідомленнями №28-4/11/6 від 28.04.2011 /а.с.33/, №28-4/11/4 від 28.04.2011 /а.с.34/ та №28-4/11/1 від 28.04.2011 /а.с.35/ Відповідач, з посиланням на пункт 12 додаткової угоди від 18.12.2009 до Договору №60-97/2СВЗ, пункт 11 додаткової угоди від 25.12.2009 до Договорів №37-105СВЗ та пункт 9.4 Договору №40/2, повідомив Відповідача про припинення Договорів, відповідно, з 15.05.2011. У цьому ж повідомленні Відповідач зазначив, що після закінчення зазначеного терміну ним планується демонтаж та вивіз вказаного обладнання.

Оспорюючи дійсність визначених пунктів додаткових угод до вище вказаних договорів оренди, Позивач посилається на те, що відповідно до умов частини першої та другої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною, а відповідно до частин першої та другої статті 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається, припинення договору оренди можливо у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.

На думку Позивача, оскільки жодна з перерахованих вище умов не настала пункт 12 додаткової угоди від 18.12.2009 до Договору №60-97/2СВЗ, пункт 11 додаткової угоди №2 від 25.12.2009 до Договору №37-105СВЗ та пункт 9.4 Договору №40/2 не можуть бути визнані дійсними.

Зазначене стало підставою для звернення Позивача до суду з зазначеним позовом.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Правове регулювання визнання правочинів недійсними здійснюється на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України та статті 207 Господарського кодексу України.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону може бути на вимогу однією зі сторін визнано судом недійсним повністю або в частині.

Таким чином, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом.

Позивач вважає, що пункт 12 додаткової угоди від 18.12.2009 до Договору №60-97/2СВЗ, пункт 11 додаткової угоди №2 від 25.12.2009 до Договору №37-105СВЗ та пункт 9.4 Договору №40/2 суперечать вимогам та принципам діючого законодавства, а саме частинам першої та другої статті 651 Цивільного кодексу України, яка передбачає підстави для змін або розірвання договору та першої та другої статті 291 Господарського кодексу України, яка в свою чергу встановлює умови припинення договору оренди та порушує його права та законні інтереси.

Однак, з обґрунтованістю таких доводів погодитись не можна.

Відповідно до положень статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об'єктом оренди може бути нерухоме майно (будівля, споруди, приміщення).

Матеріали справи свідчать, що на стадії укладення спірних Договорів №60-97/2СВЗ від 01.10.2007, №37-105СВЗ від 08.11.2007 та №40/2 від 24.04.2009 його сторони: Державне підприємство “Севастопольський виноробний завод” та Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноінженерінг», - домовились укласти угоди у певній формі, узгодили їх умови, предмет, підписали договори та приступили до їх виконання.

Так, досліджуючи обставини справи, пов'язані з вчиненням сторонами спірних договорів юридично значимих дій, спрямованих на виконання цих договорів, судом встановлено, що Позивач на підставі актів приймання-передачі від 01.06.2008, від 10.09.2009, від 01.12.2007 та від 01.07.2009 вступив у фактичне володіння та користування відповідними об'єктами оренди.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 651 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 291 Господарського кодексу України На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Частиною першою статті 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Таким чином, передбачений пунктом 12 додаткової угоди від 18.12.2009 до Договору №60-97/2СВЗ, пунктом 11 додаткової угоди №2 від 25.12.2009 до Договору №37-105СВЗ та пунктом 9.4 Договору №40/2 порядок дострокового розірвання договорів оренди не суперечить чинному законодавству України.

Умови додаткових угод до договорів оренди були узгодженні сторонами в порядку та згідно з вимогами статей 179 та 181 Господарського кодексу України, при цьому Позивач не заперечував проти таких умов, протоколи розбіжностей не складав.

Виходячи з викладеного, суд не вбачає підстав для визнання пункту 12 додаткової угоди від 18.12.2009 до Договору №60-97/2СВЗ від 01.10.2007, пункту 11 додаткової угоди №2 від 25.12.2009 до Договору №37-105СВЗ від 08.11.2007 та пункту 9.4 Договору №40/2 від 24.04.2009 недійсними, а строків дії Договорів Оренди №60-97/2СВЗ від 01.10.2007, №37-105СВЗ від 08.11.2007, №40/2 від 24.04.2009 продовженими до 31.12.2013.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в задоволенні позову витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суддя підпис О.М.Юріна

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

та підписано 11.07.2011

Попередній документ
17069882
Наступний документ
17069884
Інформація про рішення:
№ рішення: 17069883
№ справи: 5020-971/2011
Дата рішення: 05.07.2011
Дата публікації: 20.07.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд м. Севастополя
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Орендні правовідносини