01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"21" червня 2011 р. Справа № 10/075-11
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Марценюк О.М.
розглянувши справу № 10/075-11
за позовом прокурора м. Біла Церква в інтересах держави в особі управління
комунальної власності Білоцерківської міської ради, м. Біла Церква
до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1,
м. Біла Церква;
про стягнення 27 553,92 грн.
представники сторін:
від прокуратури: Сазонова С.В., посвідчення № 107 від 02.09.2010р.;
від позивача: ОСОБА_3, довіреність № 12-1-27/778 від 20.06.2011р.;
від відповідача: не з'явився.
обставини справи:
До Господарського суду Київської області звернувся з позовом прокурор м. Біла Церква в інтересах держави в особі управління комунальної власності Білоцерківської міської ради (надалі -позивач) до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (надалі -відповідач) про стягнення 27 553,92 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок порушення умов Договору оренди № 021 нежитлового приміщення від 29.01.2009р., укладеного між управлінням комунальної власності Білоцерківської міської ради та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1, за відповідачем утворилась заборгованість по орендній платі за період з вересня 2010 року по лютий 2011 року в сумі 26560,92 грн., за прострочення строків оплати якої нарахована пеня в сумі 993,00 грн.
Ухвалою від 10.05.2011р. суд порушив провадження у справі № 10/075-11 та призначив її розгляд на 31.05.2010р.
Присутній у судовому засіданні 31.05.2011р. представник позивача надав витребувані судом документи та клопотання про збільшення розміру позовних вимог.
Клопотанням від 30.05.2011р. №12-1-14/709 позивач по справі №10/075-11 збільшив свої позовні вимоги та просив суд стягнути заборгованість за порушення умов договору оренди в частині сплати орендних платежів з вересня 2010 року по травень 2011р. в сумі 42 476,54 грн.
Розглянувши подане клопотання про збільшення розміру позовних вимог, суд відмовив у його задоволенні з наступних підстав.
Згідно п. 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. В даному випадку позивачем у клопотанні про збільшення позовних вимог зазначено періоди, які раніше не були вказані в позовній заяві, а саме заборгованість за березень, квітень та травень 2011року.
При цьому, відповідач у судове засідання 31.05.2011р. не з'явився, вимоги ухвали суду від 10.05.2011р. не виконав, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд належним чином не повідомив.
Ухвалою від 31.05.2011р. суд відклав розгляд справи на 21.06.2011р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.
Присутні у судовому засіданні 21.06.2011р. представники прокуратури та позивача підтримали позовні вимоги у розмірі, зазначеному в позовній заяві.
Представник відповідача в засідання суду 21.06.2011р. вдруге не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив, хоча відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання, що підтверджується відбитком штампу загального відділу господарського суду на звороті у нижньому лівому куті ухвали суду від 31.05.2011р. Відзив на позов та інших витребуваних ухвалами суду від 10.05.2011р. та від 31.05.2011р. документів до суду не надіслав.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи обмеженість строків вирішення спору, встановлених ст. 69 ГПК України, та відсутність документів, що підтверджують неможливість прибуття в судове засідання представника відповідача, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши подані прокурором та позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області -
29.01.2009р. між управлінням комунальної власності Білоцерківської міської ради (за договором -орендодавець) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (за договором -орендар) було укладено Договір оренди № 021 нежитлового приміщення (далі -договір), відповідно до умов якого орендодавець передає в оренду, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 45,00 кв. м, розташоване на першому поверсі чотириповерхового цегляного будинку за адресою: АДРЕСА_2, яке перебуває на балансі комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційної контори № 3.
Згідно п.п. 2.1., 2.2. договору, передача нежитлового приміщення в оренду вперше здійснюється за актом прийому-передачі. Передача нежитлового приміщення в оренду не спричиняє передачу орендарю права власності на це приміщення. Власником орендованого приміщення залишається територіальна громада м. Білої Церкви, а орендар користується ним протягом строку оренди.
У відповідності з п. 3.1 договору, розмір орендної плати визначається на підставі «Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна»і становить 3654,54 грн. (в т.ч. ПДВ 609,09 грн.) за перший місяць оренди та перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 15-го числа місяця, за який вона вноситься. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на офіційно встановлений індекс інфляції за поточний місяць (п. 3.2. договору).
Відповідно до п. 10.1 договору, останній діє з 01.01.2009р. по 30.11.2011р.
На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у користування нежитлове приміщення площею 45,00 кв. м., про що свідчить наявний в матеріалах справи акт прийому-передачі нежилого приміщення від 01.01.2009 р.
Згідно п. 4.2 Договору, відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі вносити орендодавцю орендну плату.
Однак, на протязі з вересня 2010 року по лютий 2011 року відповідач свої зобов'язання щодо внесення орендної плати не виконував належним чином, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість з орендної плати перед управлінням комунальної власності Білоцерківської міської ради в загальному розмірі 26 560,92 грн.
Статтею 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Тобто, орендар зобов'язаний вносити орендодавцеві платіж за користування майном. Розмір, форма і строки внесення орендної плати встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата сплачується орендарем незалежно від результатів його господарської діяльності.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами частини першої статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по орендній платі за період з вересня 2010 року по лютий 2011 року в сумі 26560,92 грн. підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню.
Крім того, за порушення строків внесення орендної плати позивачем, на підставі п. 8.2. договору, нарахована відповідачу пеня в сумі 993,00 грн.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до п. 8.2 договору, за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі 0,07 % від суми недоплати за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України. У разі зміни облікової ставки НБУ, відповідно змінюється і розмір пені.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування пені та задоволено її в сумі 993,00 грн. за період з 16.09.2010р. по 28.02.2011р., згідно розрахунку позивача, доданого до позовної заяви.
Отже, виходячи з вищевикладених обставин, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярмаркова, 1/23, код ЄДРПОУ 23570409) 26 560 грн. 92 коп. -заборгованості, 993,00 грн. -пені.
3. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України 275 грн. 54 коп. -державного мита та 236 грн. 00 коп. -витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя
А.І. Привалов
Дата складення та підписання повного тексту рішення -05.07.2011 р.