01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"22" червня 2011 р. Справа № 49/91-21/055-11
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-АВТО», м. Київ
до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», м. Київ
про стягнення 3 677,47 гривень
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1. (довіреність №1557-1/14 від 10.05.2011р.)
від відповідача: ОСОБА_2. (довіреність №1606 від 16.05.2011р.)
Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(далі-ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»/позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»(далі-АТ «Українська пожежно-страхова компанія»/відповідач) про стягнення 4 187,47 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.03.2011р. порушено провадження у справі №49/91 та призначено її до розгляду.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.04.2011р. справу №49/91 передано за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області.
Ухвалою господарського суду Київської області від 10.05.2011р. справу №49/91 прийнято до свого провадження суддею Яремою В.А., справі присвоєно №49/91-21/055-11 та призначено її до розгляду на 23.05.2011р.
Ухвалами господарського суду Київської області від 23.05.2011р. та 06.06.2011р. розгляд даної справи відкладався на 06.06.2011р. та 22.06.2011р. відповідно.
В судовому засіданні 06.06.2011р. представником позивача подано суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 3 677,47 грн. страхового відшкодування в порядку регресу. Зазначені уточнення судом прийняті.
Ухвалою господарського суду Київської області від 06.06.2011р. замінено позивача - ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»його правонаступником - Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Гарант-АВТО»(далі-ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-АВТО»/позивач).
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.06.2011р. замінено відповідача - Акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» його правонаступником - Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія»(далі-ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія»/відповідач).
В судовому засіданні 22.06.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд
08.10.2009р. між ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», правонаступником якого є ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-АВТО»(далі-страховик) та Чукановим Ігорем Олександровичем (далі-страхувальник) укладено поліс добровільного страхування транспортного засобу водія, та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності №19G-0267454 (далі-Поліс), відповідно до якого був застрахований транспортний засіб «КІА», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_2.
30.06.2010р. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «КІА», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3., та автомобіля «ВАЗ 21099», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_4.
Винним у зазначеному ДТП, відповідно до постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16.08.2010р., копія якого міститься в матеріалах справи, визнано ОСОБА_4.
Відповідно до висновку експертного дослідження про оцінку вартості матеріального збитку №0719/10/СК від 19.07.2010р., вартість відновлювального ремонту автомобіля «КІА», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 4 668,02 грн.
Відповідно до страхового акту №1008177 (108958) від 23.07.2010р. розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті за Полісом становить 4 297,47 грн.
Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за Полісом в частині виплати 4 297,47 грн. страхового відшкодування виконав належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень останнього №1383 від 26.07.2010р. та №1382 від 26.07.2010р.
Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4., як власника автомобіля «ВАЗ 21099», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 у відповідності до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів №ВЕ/3070890 від 17.12.2009р. застрахована АТ "УПСК", правонаступником якого є ПАТ "УПСК", на підставі ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів", 21.09.2010р. позивачем направлено відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування в порядку регресу, сплаченого першим на виконання умов Полісу.
На зазначену заяву відповідач у терміни, передбачені ст. 37 зазначеного Закону не відповів, суму страхового відшкодування не виплатив.
Предметом позову є вимога позивача про стягнення з відповідача 3 677,47 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, які полягають у розмірі виплаченого першим страхового відшкодування за Полісом (4 297,47 грн.) за вирахуванням франшизи (510,00 грн.).
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.
Оцінивши матеріали даної в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, з урахуванням всіх обставин справи, та враховуючи їх причинний зв'язок, суд дійшов висновку, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Приписами статей 175, 173, 193 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Враховуючи, що позивач на виконання Полісу здійснив виплату 4 297,47 грн. страхового відшкодування, до нього перейшло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача в силу приписів ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України.
Приписами пунктів 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
Отже, якщо страхувальник або водій, який спричинив ДТП, повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 вищезазначеного Закону, то до страховика, що виплатив страхове відшкодування потерпілій та застрахованій ним особі, переходить право регресного позову до страховика, який застрахував відповідальність особи, що спричинила дорожньо-транспортну пригоду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України №22/5190 від 08.12.2009р.
Пунктом 37.4 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Оскільки страхувальник за полісом №ВЕ/3070890 від 17.12.2009р. повідомив відповідача про ДТП, яке сталося 30.06.2010р., що підтверджується наданими в судовому засіданні 22.06.2011р. поясненнями представника відповідача, позивач у відповідності до приписів п. п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", набув право регресної вимоги до відповідача.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Таким чином, особами, відповідальними за завдані позивачу збитки, у даному випадку, є відповідач відповідно до положень ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом №ВЕ/3070890 від 17.12.2009р., та ОСОБА_4. відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню ПАТ "УПСК" як страховиком.
Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач не сплатив розмір виплаченого позивачем страхового відшкодування, зазначений факт відповідачем не спростований, розмір страхового відшкодування заявленого до стягнення відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3 677,47 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 979, 1187 Цивільного кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 20602681) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-АВТО»(01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 16467237) 3 677 (три тисячі шістсот сімдесят сім) грн. 47 коп. страхового відшкодування в порядку регресу, 89 (вісімдесят дев'ять) грн. 58 коп. державного мита та 207 (двісті сім) грн. 26 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя В.А. Ярема
Повне рішення складено 25.06.2011р.