01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"22" червня 2011 р. Справа № 11/047-11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Кампус
Коттон клаб", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-ЛТД",с. Івановичі
про стягнення 650 109,87 грн.
Суддя -Мальована Л.Я.
позивач -ОСОБА_1 -дов. № 6/11 від Представники: 01.02.2011р.
відповідач -не з'явився
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 650 109,87 грн., з яких 607 277 грн. 84 коп. -сума основного боргу за отриманий товар, 10 689 грн. 27 коп. -3 % річних, 32 142 грн. 76 коп. -пені.
До початку розгляду справи відповідачем повторно заявлено клопотання про фіксування судового процесу.
Відповідно до ст. 811 ГПК України на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Запис справи здійснювався за допомогою звукозаписувальних технічних засобів, а саме - програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду” на диск №1083110131229.
22.06.2011р. через загальний відділ господарського суду Київської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач стверджує, що зважаючи на фактичну відсутність невід'ємних додатків до договору, непогодження кількості та асортименту продукції, ненастання строку оплати, накладні не були оформлені належним чином, оскільки на них не містяться підписи уповноважених осіб, та не були засвідчені печаткою, тому накладні не можуть бути належними доказами по справі, оскільки не є документами в правовому розумінні.
22.06.2011р. через загальний відділ господарського суду Київської області надійшов зустрічний позов про визнання договору поставки недійсним оскільки між сторонами не досягнуто згоди щодо предмету, ціни та розмірів платежів також наявна невідповідність договору вимогам законодавства, а саме ст..ст. 203, 207, 215, 638 ЦК України.
Відповідно до ост. 60 ГПК України, відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Зустрічний позов приймається судом до розгляду по суті.
Відповідач в засідання суду не з'явився, не виконав вимоги суду викладені в ухвалах від 20.04.2011р. та 18.05.2011р., 08.06.2011р. але через канцелярію суду представником відповідача подано клопотання в якому просить суд відкласти розгляд справи, так як представник відповідача в призначений час розгляду цієї справи буде представляти інтереси в господарському суді Київської області у справі №21/004-11, про що свідчить копія ухвали №21/004-11від 09.06.2011р.
Що стосується клопотання про відкладення розгляду справи слід зазначити наступне:
Оскільки представник відповідача втретє не з'явився в судове засідання, суд вважає, що відповідач недобросовісно користується наданими йому процесуальними правами та виявляє неповагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.
Відповідно до ст.. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами. Справу від імені підприємств можуть вести керівники підприємств, організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчим документом. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства. Таким чином, ОСОБА_2. не є єдиним можливим законним представником, за відсутності якого справа не може бути розглянута.
Слід також звернути увагу на те, що 18.05.2011р. представником відповідача був Рижий А.А., про що свідчить ухвала суду. Також в матеріалах справи є інші клопотання про ознайомлення зі справою, в яких приймали участь інші представники на підставі довіреностей, виданих керівником. Іншою підставою для відмови у задоволенні клопотання є те, що справа розглядалась в межах двомісячного терміну, передбаченого статтею 69 ГПК України (порушено 20.04.2011р., винесено рішення 22.06.2011р.), тому у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина рішенн.
На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
02.01.2004р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Кампус Коттон клаб" (далі -позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВС-ЛТД" (далі- відповідач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу №8 (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує медичну продукцію, в асортименті, кількості та за цінами, що вказані у видаткових наклданих (специфікаціях), які є невідємною частиною цього договору (п.п. 1.1 Договору). Вказаний договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками.
Приписами п. 5.1 Договору передбачено, що покупець здійснює оплату за товар не пізніше строків вказаних у видаткових накладних, складених продавцем.
Оплата вартості товару проводиться в національній валюті шляхом перерахування покупцем сум на розрахунковий рахунок продавця (п.п. 5.2 Договору).
Підпунктом 9.1 Договору передбачено, що він набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками двох сторін і діє до 31.12.2008р.
Між цими ж сторонами укладено ряд додаткових угод до договору купівлі-продажу від 02.01.2004р. № 8, а семе:
02.01.2004р. додаткову угоду №1 відповідно до умов якої сторони погодили строк оплати, знижку, якість та умови повернення товару; 02.01.2004р. додаткову угоду № 2 відповідно до умов якої сторони внесли зміни в п. 2.1, доповнили п.3 та п. 6.5 договору купівлі-продажу, та викладено реквізити сторін у новій редакції; 10.10.2007р. додаткову угоду № 3 відповідно до умов якої сторони внесли зміни в 10 розділ Договору в частині реквізитів покупця; 09.10.2008р. додаткову угоду № 4 відповідно до умов якої сторони виклали в новій редакції адреси та реквізити продавця; 03.12.2008р. додаткову угоду № 5 відповідно до умов якої сторонни виклали в новій редакції п. 9.1. щодо набрання договором чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками двох сторін, і діє до 31 грудня 2013р.; 20.02.2009р. додаткову угоду № 6 відповідно до умов якої п. 3 додатку № 1 до договору внесено зміни щодо розміру знижки на товар шляхом оформлення акту зменшення дебіторської заборгованості та коригувальної накладної до кожної поставки товару; 20.11.2009р. додаткову угоду № 7 відповідно до умов якої в додаток № 6 до договору внесено зміни щодо знижки на товар у розмірі 10 % від оптових цін продавця, крім масок та порядок надання даної знижки. Всі вищезазначені додаткові угоди підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками.
Відповідно до п. 11 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 15.07.1965р. № П-6, приймання товарів мають право здійснювати робітники отримувача (покупця), уповноважені на то керівництвом підприємства-отримувача, і ці працівники повинні відноситись до категорії матеріально-відповідальних осіб. Відпуск товарно-матеріальних цінностей покупцям або передача їх безоплатно здійснюється підприємствами тільки на підставі доручень отримувачів (покупців).
Порядок використання доручень регулюється наказом Мінфіну України №99 від 16.05.96р. "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних доручень на отримання цінностей" (зареєст. у Мін'юсті України 12.06.96 р. N 293/1318). Пунктом 2 Інструкції визначено, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувача.
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено інший первинний документ - накладну-вимогу, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей.
Факт отримання відповідачем ТОВ "ВВС-ЛТД" товару підтверджується наявними в матеріалах справи копіями накладних: РКв2-1 від 04.01.2010р. на суму 9 079 грн., РКв2-2 від 04.01.2010р. на суму 10 929,40 грн., РКв2-7 від 13.01.2010р. на суму 11 358, 60 грн., РКв2-8 від 13.01.2010р. на суму 48 799,78 грн., РКв2-19 від 18.01.2010р. на суму 29 528,50 грн., РКв2-20 від 18.01.2010р. на суму 19 203,58 грн., РКв2-21 від 18.01.2010р. на суму 60 000 грн., РКв2-80 від 15.03.2010р. на суму 15 835 грн., РКв2-81 від 15.03.2010р. на суму 33 987, 18 грн., РКв2-108 від 02.04.2010р. на суму 11 385 грн., РКв2-109 від 02.04.2010р. на суму 20 664,74 грн., РКв2-175 від 26.05.2010р. на суму 14 740 грн., РКв2-176 від 26.05.2010р. на суму 24 170,20 грн., РКв2-189 від 01.06.2010р. на суму 1 053,82 грн., РКв2-202 від 07.06.2010р. на суму 6 310 грн., РКв2-203 від 07.06.2010р. на суму 12 658,66 грн., РКв2-286 від 13.08.2010р. на суму 18 972 грн., РКв2-287 від 13.08.2010р. на суму 31 568,60 грн., РКв2-299 від 20.08.2010р. на суму 4 134 грн., РКв2-300 від 20.08.2010р. на суму 31 950,96 грн., РКв2-357 від 23.09.2010р. на суму 82 264,90 грн., РКв2-359 від 24.09.2010р. на суму 37 032,74 грн., РКв2-368 від 04.10.2010р. на суму 155 385,90 грн., РКв2-391 від 11.10.2010р. на суму 104 019,22 грн., РКв2-405 від 18.10.2010р. на суму 77 698,60 грн., РКв2-410 від 25.10.2010р. на суму 182 479,28 грн., всього на 1 055 209,66 грн., які містять відтиск штампа відповідача в графі "одержав" та копіями довіреностей від 04.01.10р. № 8010, від 13.01.10р. № 8103, від 18.01.10р. № 8170, від 15.03.10р. № 9555, від 02.04.2010р. № 10208, від 26.05.2010р. № 11553, від 01.06.2010р. № 11684, від 07.06.2010р. № 11798, від 13.08.2010р. № 13498, від 20.08.2010р. № 13639, від 23.09.2010р. № 14347, від 04.10.2010р. № 14599, від 11.10.2010р. № 14726, від 18.10.2010р. № 14925, від 25.10.2010р. № 15050, які видані відповідачем на отримання матеріальних цінностей від позивача.
В період з 01.01.2010р. по 31.08.2010р. позивач надав знижку відповідачу в сумі 99 761,46 грн. та відповідачем здійснена часткова оплата по зазначеним накладним на суму 721 500,92 грн. Враховуючи наявну суму заборгованості на 01.01.2010р. в розмірі 373 330,56 грн., (про що свідчить акт звірки розрахунків на 01.01.2010р. підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками) та часткову проплату зі знижкою заборгованість відповідача становить 607 277,84 грн.
З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача позивачем було направлено претензійну вимогу від 19.01.2011 року № 1/004 та досудове попередження № 1/004/2 від 04.03.2011р. з пропозицією про погашення в 7-денний термін заборгованості за товар. Відповідачем відповідь не була надана, кошти не сплачені.
В порушення своїх договірних зобов'язань (п.п. 5.1 Договору) відповідач не оплатив вартість поставленого товару повністю.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 607 277,84 грн. -заборгованості за поставлений товар підлягає задоволенню.
Разом з тим позивач просить суд стягнути з відповідача 32 142 грн. 76 коп. -пені, 10 689 грн. 27 коп. 3 % річних.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В обґрунтування нарахованої пені, позивач посилається на п. 7.1 договору, відповідно до умов якого за порушення строків оплати товару покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Таким чином, позовна вимога про стягнення 3% річних та пені є обґрунтованою, та такою що підлягає задоволенню. Розрахунок відповідає матеріалам справи.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем дотримано вимог даної норми процесуального законодавства і подано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог.
Заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву є не обґрунтованими та безпідставними, оскільки відповідачем не спростовано факту поставки йому товару та факту існування заборгованості перед позивачем за первісним позовом, тому первісний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
В поданому зустрічному позові позивач (відповідач за первісним) обґрунтовує позов невідповідністю договору купівлі-продажу № 8 від 02.01.04р., який укладений між ТОВ «Торговий дім «Кампус Коттон клаб»та ТОВ "ВВС-ЛТД" вимогам законодавства.
Згідно з частиною сьомою статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України та іншими нормативно -правовими актами.
Приписами частини першої статті 180 ГК України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Відповідно до частини третьої статті 180 ГК України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до частини першої, п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою, шостою статті 203 ЦК України.
02.01.2004р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Кампус Коттон клаб" (далі -позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВС-ЛТД" (далі- відповідач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу №8 (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує медичну продукцію, в асортименті, кількості та за цінами, що вказані у видаткових накладних (специфікаціях), які є невід'ємною частиною цього договору (п.п. 1.1 Договору). Вказаний договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками.
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Договору, поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі замовлень покупця, в замовленні вказується найменування, кількість, ціна товару за одиницю в гривнях, строки поставки, номер договору, номер та дата замовлення.
Приписами п.п. 5.1 Договору передбачено, що покупець проводить оплату за отриманий товар не пізніше строків вказаних у видаткових накладних, складених продавцем.
Оплата вартості товару проводиться в національній валюті шляхом перерахування покупцем сум на розрахунковий рахунок продавця (п.п. 5.2 Договору).
Згідно п.п. 9.2 Договору, всі зміни та доповнення до даного Договору оформлюються в письмовій формі та підписуються уповноваженими представниками двох сторін.
Підпунктом 9.1 Договору передбачено, що він набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками двох сторін і діє до 31.12.08р.
Позивач за зустрічним позовом, як на підставу своїх вимог посилається на те, що замовлення та видаткові накладні, які фактично є специфікаціями до Договору не було підписано уповноваженими представниками сторін, додатки до Договору не було укладено, і відповідно зазначає, що істотні умови Договору не було погоджено сторонами.
Проте, такі твердження господарський суд вважає необґрунтованими та такими що спростовуються матеріалами справи з огляду на наступне:
Оскаржуваним договором від 02.01.04р. № 8 чітко визначено його предмет, а саме: зазначено, що продавець продає, а покупець купує продукцію, відповідно до замовлень на покупку, визначено вартість товару та визначено порядок розрахунків, і, відповідно, доводи позивача за зустрічним позовом щодо не погодження сторонами у належній формі предмета даного договору господарський суд вважає безпідставними та надуманими.
Посилання ТОВ "ВВС-ЛТД" на те, що довіреності від 04.01.10р. № 8010, від 13.01.10р. № 8103, від 18.01.10р. № 8170, від 15.03.10р. № 9555, від 02.04.2010р. № 10208, від 26.05.2010р. № 11553, від 01.06.2010р. № 11684, від 07.06.2010р. № 11798, від 13.08.2010р. № 13498, від 20.08.2010р. № 13639, від 23.09.2010р. № 14347, від 04.10.2010р. № 14599, від 11.10.2010р. № 14726, від 18.10.2010р. № 14925, від 25.10.2010р. № 15050, які видані відповідачем (при цьому скріплені його печаткою) на отримання матеріальних цінностей від позивача за первісним позовом є неналежними доказами, господарський суд вважає безпідставними, оскілки останні є первинними документами та відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Позивачем за зустрічним позовом не подано належних доказів в обґрунтування позовних вимог, тому позовні вимоги про визнання недійсними договору купівлі-продажу від 02.01.04р. № 8 з підстав, викладених у позовній заяві, задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при відмові в задоволенні позову покладається на позивача (за зустрічним позовом).
Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 60, 82-85 ГПК України, суд -
Первісний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-ЛТД" (08632, Київська обл., Васильківський район, с. Іванковичі, вул. Шевченка, 4, код ЄДРПОУ 19351156) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кампус Коттон клаб» (03150, м. Київ, вул. Дмитрова 6, код ЄДРПОУ 23721570) -607 277 грн. 84 коп. основного боргу, 32 142 грн. 76 коп. пені, 10 689 грн. 27 коп. 3% річних, 6 501грн. 10 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні зустрічного позову -відмовити повністю.
Суддя Мальована Л. Я.
дата підпису: 25.06.2011р.