01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26
"27" квітня 2011 р. Справа № 14/039-11
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.
за участю представників учасників процесу:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 78 від 23.07.2010 р.);
від відповідача: не з'явились;
розглянувши матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства „Чорноморський банк розвитку та реконструкції”, м. Сімферополь
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Облбудінвест”, м. Ірпінь
про визнання договору купівлі-продажу майнового паю дійсним
ПАТ „Чорноморський банк розвитку та реконструкції” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Облбудінвест” про визнання договору купівлі-продажу майнового паю № 22 від 30.03.2009 р., укладеного між ПАТ „Чорноморський банк розвитку та реконструкції” та ТОВ „Облбудінвест”, дійсним.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем вчиненням відповідачем дій щодо ухилення від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу майнового паю № 22 від 30.03.2009 р., укладеного між ПАТ „Чорноморський банк розвитку та реконструкції” та ТОВ „Облбудінвест”, що в свою чергу перешкоджає позивачу здійснити оформлення права власності на приміщення.
Ухвалою господарського суду Київської області від 25.02.2011 р. порушено провадження у справі № 14/039-11 за позовом ПАТ „Чорноморський банк розвитку та реконструкції” до ТОВ „Облбудінвест” про визнання договору купівлі-продажу майнового паю дійсним і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 09.03.2011 р.
09.03.2011 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 23.03.2011 р.
23.03.2011 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 06.04.2011 р.
06.04.2011 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшла заява № 04/1 від 04.04.2011 р. про визнання позову, у якій він зазначає, що позов визнає частково, у зв'язку із тим, що вважає, що договір купівлі-продажу майнового паю № 22 від 30.03.2009 р., укладений між ПАТ „Чорноморський банк розвитку та реконструкції” та ТОВ „Облбудінвест”, взагалі не потребує нотаріального посвідчення. Саме нотаріальне посвідчення такого договору вимагатиме від відповідача суттєвих додаткових витрат, а з грудня 2009 р. відповідач не здійснює фінансової діяльності, а тому такі додаткові витрати є неможливими. У зв'язку із чим, відповідач просить суд визнати договір купівлі-продажу майнового паю № 22 від 30.03.2009 р., укладений між ПАТ „Чорноморський банк розвитку та реконструкції” та ТОВ „Облбудінвест”, дійсним та таким, що не підлягає нотаріального посвідчення.
06.04.2011 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 20.04.2011 р.
20.04.2011 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 27.04.2011 р.
27.04.2011 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив.
За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.
Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
21.03.2008 р. між ПАТ „Чорноморський банк розвитку та реконструкції” та гр. ОСОБА_2, ТОВ „Облбудінвест” було укладено договір пайової участі у фінансуванні будівництва № 72/252/10, згідно умов п. 1.1. якого забудовник (замовник) і пайовик по даному договору зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи, на основі об'єднання своїх власних пайових вкладів для досягнення спільної мети: будівництва багатоквартирного житлового будинку на земельній ділянці, що має кадастровий номер 3210900000:01:002:0002 за адресою: АДРЕСА_1, і введення його в експлуатацію.
Згідно п. 3.1. договору пайової участі у фінансуванні будівництва пайовик зобов'язується в якості свого вкладу по даному договору внести грошові кошти в сумі, еквівалентній 1 079 000, 00 доларів США у відповідності до порядку, визначеному у п.п. 3.1.1., 3.1.2. договору.
Відповідно до п. 3.3. договору пайової участі у фінансуванні будівництва забудовник зобов'язується в якості свого вкладу по даному договору, своїми і залученими силами, власними і залученими трудовими ресурсами, наявними професійними навиками, кваліфікацією, діловою репутацією і діловими якостями, на основі наявних ліцензій, дозвільних документів, механізмів, обладнання, а також власних і залучених коштів юридичних і фізичних осіб, залучених забудовником на підставі укладених ним договорів з третіми особами, в межах частки забудовника в спільній частковій власності учасників у відповідності до ст. 361 ЦК України, завершити будівництво об'єкту у відповідності з проектом і вимогами ДБН із виділенням пайовику до закінчення будівництва об'єкту із створеної учасниками спільної часткової власності, його частки в натурі, у вигляді підвального приміщення, загальною площею 1 439, 8 кв.м., корисною площею 1 319, 9 кв.м., без обробки чи з обробкою у відповідності із паспортом обробки.
Пунктом 3.4. договору пайової участі у фінансуванні будівництва передбачено, що грошові та майнові вклади учасників, а також збудований в результаті спільної діяльності об'єкт, є їх спільною частковою власністю.
Пунктом 3.16. договору пайової участі у фінансуванні будівництва передбачено, що у випадку порушення пайовиком умов кредитного договору банк:
- на підставі договору уступки права вимоги набуває право замість пайовика вимагати від забудовника належного виконання зобов'язань по даному договору; чи
- ініціює розірвання даного договору чи вимагає від забудовника повернення банку грошових коштів, внесених пайовиком для оплати паю в сумі, достатній для погашення заборгованості пайовика по кредитному договору і в порядку, передбаченому п. 3.1.1. даного договору.
Пунктом 9.2. договору пайової участі у фінансуванні будівництва передбачено, що оформлення документів на право власності на частку пайовика здійснюється після поної оплати паю, в найбільш сприятливому для сторін і передбаченому діючим законодавством України порядку, з оформленням, додатково до даного договору, нотаріально засвідченого договору купівлі-продажу між забудовником та пайовиком.
21.03.2008 р. між ПАТ „Чорноморський банк розвитку та реконструкції” та гр. ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 1308/252/237, згідно умов якого банк згідно до цього договору надає іпотечний кредит на придбання нерухомого майна, а саме: підвального приміщення, у багатоповерховему будинку, загальною площею 1 439, 8 кв.м., корисною площею 1 319, 9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у розмірі 2 500 000, 00 гривень до 20.03.2023 року.
21.03.2008 р. між ПАТ „Чорноморський банк розвитку та реконструкції” та гр. ОСОБА_2 було укладено договір уступки вимоги (під відкладальною умовою), згідно умов п. 1.1. якого первісний кредитор передає, а новий кредитор одержує право вимоги пайового внеску (в грошовій або натуральній формі) у будівництві багатоповерхового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за договором пайової участі в фінансуванні будівництва № 72/252/10 від 21.03.2008 р., укладений між первісним кредитором і ТОВ „Облбудінвест”.
Згідно п. 1.2. договору уступки вимоги договір укладений під відкладальною умовою тієї обставини, що первісний кредитор, що є позичальником за кредитним договором № 1308/252/237 від 21.03.2008 р., не виконає (або виконає неповністю) взяті на себе зобов'язання перед новим кредитором за договором кредиту, а саме:
- повернення кредиту у розмірі 2 500 000,00 грн. згідно до графіку, передбаченого у п. 4.1. договору кредиту та кінцевим терміном погашення не пізніше 21.03.2023 р. включно, а також дострокового погашення у випадках, передбачених договором кредиту;
- сплата відсотків за користування кредитом у розмірі 18 відсотків річних щомісяця, згідно до умов Договору кредиту;
- сплата комісійних, визначених договором кредиту;
- сплата можливої неустойки (штрафу, пені), визначених договором кредиту.
Відповідно до п. 1.3. договору уступки вимоги у разі виконання первісним кредитором зобов'язань, передбачених у п. 1.2. цього договору в повному обсязі права та обов'язки сторін за цим договором не виникають.
Пунктом 1.4. договору уступки вимоги передбачено, що у разі невиконання первісним кредитором зобов'язань, передбачених у п. 1.2. цього договору в повному обсязі або в частині, цей договір вступає в силу та новий кредитор набуває право вимоги за основним договором.
Пунктом 1.5. договору уступки вимоги передбачено, що за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від забудовника належного виконання всіх зобов'язань за основним договором.
На виконання умов договору пайової участі у фінансуванні будівництва гр. ОСОБА_2 21.03.2008 р. було виконано свій обов'язок по внесенні грошового вкладу та перераховано відповідачу грошові кошти у розмірі 2 500 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 33263 від 21.03.2008 р. на суму 2 500 000, 00 грн., наявним у матеріалах справи.
26.12.2008 р. гр. ОСОБА_2 звернувся до позивача із заявою б/н від 26.12.2008 р., у якій зазначив, що у відповідності до п. 1.4. договору уступки вимоги передає у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 1308/252/237 від 21.03.2008 р. майнові права на пай, яким є підвальне приміщення, у багатоповерховему будинку, загальною площею 1 439, 8 кв.м., корисною площею 1 319, 9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та відповідно до п. 2.2. договору уступки вимоги просить прийняти всі документи, які підтверджують право вимоги, що передається за договором пайової участі у фінансуванні будівництва № 72/252/10 від 21.03.2008 р.
26.12.2008 р. між ПАТ „Чорноморський банк розвитку та реконструкції” та гр. ОСОБА_2 було підписано акт приймання-передачі, згідно якого гр. ОСОБА_2 передав, а ПАТ „Чорноморський банк розвитку та реконструкції” прийняло всі документи, які підтверджують право вимоги, що передається за договором пайової участі у фінансуванні будівництва № 72/252/10 від 21.03.2008 р.
30.03.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу майнового паю № 22, згідно умов п. 1.1. якого на виконання п.п. 9.2. договору пайової участі у фінансуванні будівництва № 72/252/10 від 21.03.2008 р., продавець передає у власність покупцеві майновий пай, а саме: нежилі підвальне приміщення загальною площею 1 439, 8 кв.м, згідно технічної документації:
СЕКЦІЯ 1: III - 43, 8 кв.м., IV - 3, 6 кв.м., V - 3,6 кв.м., VI - 43, 9 кв.м., VII - 19, 4 кв.м., VIII - 2, 7 кв.м., IX - 117 ,9 кв.м., X - 32, 0 кв.м., XI - 2, 5 кв.м., XII - 21, 1 кв.м., XIII - 2,5 кв.м., XIV - 83, 5 кв.м., XV - 2, 4 кв.м., XVI - 2, 5 кв.м., XVII - 31, 1 кв.м., XVIII - 2, 7 кв.м., XIX - 18, 2 кв.м., XX - 15, 8 кв.м., XXI - 15, 6 кв.м., XXII - 17, l кв.м., XXIII - 23, 5 кв.м., XXIV - 48, 0 кв.м., XXV - 4, 4 кв.м., XXVI - 8, 0 кв.м., XXVII - 49, 3 кв.м., XXVIII - 4, 4 кв.м., загальною площею 519, 4 кв.м.
СЕКЦІЯ 2: І - 2, 7 кв.м., II - 40, 0 кв.м., IІІ - 37, 8 кв.м., IV - 17, 8 кв.м., V - 47, 9 кв.м., VI - 4, 4 кв.м., VII- 4, 2 кв.м.,VIII - 8, 1 кв.м., IX - 12, 1 кв.м., X - 18, 0 кв.м., XI - 10, 1 кв.м., XII - 48, 1 кв.м., XIII - 4, 1 кв.м., XIV -18, 1 кв.м., XIX - 4,4 кв.м., загальною площею 277, 8 кв.м.
СЕКЦІЯ 3: III - 44, 1 кв.м., IV - 3, 6 кв.м., V - 3, 6 кв.м., VI - 44, 3 кв.м., VII - 16, 4 кв.м., VIII - 23, 4 кв.м., IX - 17, 1 кв.м., X - 12, 4 кв.м., XI - 2, 9 кв.м., XII - 15, 9 кв.м., XIII - 17, 9 кв.м., XIV - 2, 7 кв.м., XV - 35, 1 кв.м., XVI - 2, 4 кв.м., XVII - 84, 8 кв.м., XVIII - 2, 4 кв.м., XIX - 2, 4 кв.м., XX - 2, 5 кв.м., XXI - 21, 1 кв.м., XXII - 32, 1 кв.м., XXIII - 18, 0 кв.м., XXIV - 2, 7 кв.м., XXV - 48, 6 кв.м., XXVI - 4, 4 кв.м., XXVII - 8, 3 кв.м., XXVIII - 49, 2 кв.м.., XXIX - 4, 4 кв.м., загальною площею 522, 7 кв.м.
У спільне користування АКБ „ЧБРР” та ТОВ „Облбудінвест” залишаються приміщення:
СЕКЦІЯ 1: І - 3, 6 кв.м., II - 40, 1 кв.м., загальною площею 43, 7 кв.м.;
СЕКЦІЯ 2: XVII - 11, 0 кв.м., XVI - 5, 1 кв.м., XVIII - 8, 6 кв.м., XV - 5, 5 кв.м., загальною площею 30, 2 кв.м.;
СЕКЦІЯ 3: І - 5, 3 кв.м., II - 40, 7 кв.м., загальною площею 46, 0 кв.м.
Загальна площа приміщень, що передаються у власність складає 1 319, 9 кв.м. Приміщення знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а покупець зобов'язується прийняти майновий пай і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.
Згідно п. 1.2. договору купівлі-продажу майнового паю право власності на майновий пай виникає у покупця з моменту підписання акта приймання-передачі.
Відповідно до п. 1.3. договору купівлі-продажу майнового паю майновий пай вказаний у п. 1.1. цього договору належить продавцю на підставі договору про уступку вимоги (під відкладальною умовою) № 1308/252/237-У.
Пунктом 1.4. договору купівлі-продажу майнового паю передбачено, що сторони оцінюють майновий пай в сумі 2 500 000 грн.
30.03.2009 р. між позивачем та відповідачем було підписано акт приймання-передачі майнового паю до договору купівлі-продажу майнового паю № 22 від 30.03.2009 р., згідно якого продавець передав, а покупець прийняв майновий пай, що є предметом договору купівлі-продажу майнового паю № 22 від 30.03.2009 р.
У квітні 2009 р. позивач звернувся до відповідача із листом № К-274 від 09.04.2009 р., у якому просив віповідача призначити дату нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу майнового паю № 22 від 30.03.2009 р.
На лист № К-274 від 09.04.2009 р. відповідач звернувся до позивача із листом № 68 від 10.04.2009 р., у якому зазначив, що він не може нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу майнового паю № 22 від 30.03.2009 р. у зв'язку із відсутністю грошових коштів для цього.
У вересні 2009 р. позивач звернувся до відповідача із листом № К-632 від 21.09.2009 р., у якому вимагав від відповідача провести нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу майнового паю № 22 від 30.03.2009 р.
На лист № К-632 від 21.09.2009 р. відповідач звернувся до позивача із листом № 164 від 22.09.2009 р., у якому зазначив, що він не може нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу майнового паю № 22 від 30.03.2009 р. у зв'язку із відсутністю грошових коштів для цього.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із укладенням договорів купівлі-продажу майнового паю здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 цього ж кодексу договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 639 цього ж кодексу передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Договір про закупівлю, який укладається відповідно до Закону України „Про здійснення державних закупівель”, на вимогу замовника підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню та вважається укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ст. 203 цього ж кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Частиною 2 ст. 207 цього ж кодексу передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Відповідно до ст. 220 цього ж кодексу у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
У процесі розгляду справи судом встановлено, що у відповідності до п. 9.2. договору пайової участі у фінансуванні будівництва № 72/252/10 від 21.03.2008 р. сторони домовились про нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу майнового паю № 22 від 30.03.2009 р., щодо якого чинним законодавством України не вимагається нотаріальне посвідчення.
Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” передбачено, що з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.
Вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.
При розгляді таких справ суди повинні з'ясувати, чи підлягає правочин обов'язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.
У зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК. Інші вимоги щодо визнання договорів дійсними, в тому числі заявлені в зустрічному позові у справах про визнання договорів недійсними, не відповідають можливим способам захисту цивільних прав та інтересів. Такі позови не підлягають задоволенню.
Суд вважає за необхідне зазначити, що положеннями ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України визначено, що однією з умов визнання судом договору дійсним є ухиляння сторони від його нотаріального посвідчення. Під ухилянням сторони від нотаріального посвідчення договору слід розуміти вчинення нею як активних дій (протидій) цьому так і пасивне небажання вчинити цю дію. Тобто обов'язковим є наявність у сторони умислу щодо ухилення від нотаріального посвідчення договору. Слід також враховувати, що умовами застосування ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України є саме безповоротне ухилення та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити договір.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме із листа № 68 від 10.04.2009 р. ТОВ „Облбудінвест”, листа № К-632 від 21.09.2009 р. ТОВ „Облбудінвест”, заяви відповідача № 04/1 від 04.04.2011 р. про визнання позову, додаткових письмових пояснень відповідача № 38 від 18.04.2011 р. основною причиною неможливості з боку відповідача здійснити нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу майнового паю № 22 від 30.03.2009 р. є відсутність необхідних грошових коштів для цього.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність у відповідача необхідних грошових коштів на нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу майнового паю № 22 від 30.03.2009 р. не свідчить про наявність у нього умислу на ухилення від нотаріального посвідчення вказаного договору та не підтверджує вчинення ним як активних дій (протидій) так і пасивне небажання вчинити нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу майнового паю № 22 від 30.03.2009 р. Також, вказана обставина не підтверджує саме безповоротне ухилення та втрата позивачем остаточної можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити договір, оскільки позивач має можливість вчинити нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу майнового паю № 22 від 30.03.2009 р. за власні кошти.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У процесі розгляду справи позивачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду належних та допустимих доказів, що б підтверджували саме ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу майнового паю № 22 від 30.03.2009 р.
Отже, враховуючи те, що, як було встановлено судом, що недоведеним позивачем є факт ухилення з боку відповідача від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу майнового паю № 22 від 30.03.2009 р., то позовна вимога позивача про визнання договору купівлі-продажу майнового паю дійсним, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини, викладені у позовній заяві позивача, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, його позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні позову повністю.
Суддя В. М. Бацуца
Повний текст рішення підписаний
08 липня 2011 р.