ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
14 липня 2011 р. Справа № 5010/1243/2011-2/63
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
Cудді Круглової О.М.
При секретарі Харук Т.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Протектор", вул.Шевченка,9а, м.Долина, Івано-Франківська область,77503
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Захід", вул. Обліски, 139,м. Долина, Івано-Франківська область,77503
про стягнення штрафних санкцій в розмірі 14670 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - (довіреність №69 від 25.05.11р. - представник);
від відповідача: ОСОБА_2 - представник, (довіреність № 420 від 13.07.11).
Позивач звернувся до суду з позовною заявою за Вх.№1904 від 14.06.11 про стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 14670 грн. Позивач в судовому засіданні 14.07.11 подав заяву за Вх.№5994/2011-свх від 14.07.11 про зменшення позовних вимог, згідно якої просив стягнути 14670 грн. штрафних санкцій (50 % від заявленої суми).
Враховуючи закріплений ст.129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, які визначено ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, оскільки ці дії не суперечать законодавству і не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
У пункті 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 N 01-8/2351 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" зазначалося, зокрема, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.
Таким чином, предметом спору у даній справі є стягнення штрафних санкцій в розмірі 14670 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на п.6.10 Договору сторін №ТЗ-02/11 від 04.01.10. який обумовлює відповідальність первізника (відповідача) за протермінування доставки вантажу.
Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що його вина відсутня у наднормативному простої автомобіля, а також подав Протокол Державної митної служби України про порушення митних правил №0924/20908/10 від 19.06.10 та постанову Галицького районного суду м.Львова від 03.08.10.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом
встановлено:
04.01.10 між сторонами по справі було укладено Договір №ТЗ-02/11 Про надання транспортних послуг при перевезенні вантажів у міжнародному автомобільному сполученні.
На виконання вказаного договору із перевізником було погоджено разове транспортне замовлення від 07.06.10 (а.с.13), за умовами якого відповідач зобов"язався доставити вантаж (шини автомобільні бувші у вжитку) за маршрутом: Німеччина-Україна з кінцевим терміном доставки - 21.06.10. Хоча завантаження автомобіля вантажовідправником було проведено у відповідності до попередньої домовленості (міжнародна товаро-транспортна накладна - а.с.14), вантаж позивач отримав лише 20.08.10 (акт про надання послуг від 20.08.10 - а.с.15).
Відповідно до п.6.10 Договору, за протермінування доставки вантажу Перевізником, у випадку, обумовленому транспортним замовленням строку доставки вантажу одержувачу, Замовник має право пред"являти штрафні санкції Перевізнику у розмірі 50 євро за кожен день протермінування, що мало місце в даному випаку (60 днів протермінування).
Відповідно до ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Відповідно до ст.923 ЦК України, у разі прострочення доставки вантажу перевізник зобов'язаний відшкодувати другій стороні збитки, завдані порушенням строку перевезення, якщо інші форми відповідальності не встановлені договором, транспортними кодексами (статутами), в даному випадку відповідальність перевізника обумовлена Договором (п.6.10).
В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.
Згідно ч. 2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений (що має місце в спірному випадку) або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Зобов"язання по оплаті заявленої суми (14670 грн.) виникло у відповідача перед позивачем відповідно до ст.530 ЦК України - в семиденний термін з моменту отримання вимоги про оплату. Такою вимогою являється претензія №76 від 17.09.10 (а.с.12), яка відповідачем залишена без відповіді і задоволення.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовну вимогу щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 14670 грн. обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.
Щодо заперечень відповідача про відсутність його вини у наднормативному простої автомобіля, то слід зазначити, що відповідач є стороною по договору, укладеного між ним та позивачем, а тому несе відповідальність за умови його виконання. У випадку понесення ним збитків за вини інших організацій він не позбавлений права відшкодувати ці збитки за рахунок підприємств, за чиєї вини він їх поніс.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати з врахуванням заяви пр зменшення позовних вимог, а саме: 146,7 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 232 ГК України, ст.ст.15-16 526, 530, 546,549, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Протектор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Захід" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 14670 грн. - задовольнити .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Захід", вул. Обліски, 139,м. Долина, Івано-Франківська область,77503 (код 30906034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Протектор", вул.Шевченка,9а, м.Долина, Івано-Франківська область,77503 (код 33715205) - 14670 (чотирнадцять тисяч шістсот сімдесят) грн. 00 коп. штрафних санкцій, 146 (сто сорок шість) грн. 70 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Круглова О.М.
повне рішення складено 18.07.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
_______помічник судді Шунтов О. М. 18.07.11