Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "13" липня 2011 р.Справа № 19/5007/11/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Макаревича В.А.
судді
за участю представників сторін
від позивача ОСОБА_1 - паспорт серії НОМЕР_1
від відповідача не з'явився
Розглянув справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м.Житомир)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Романівський склозавод" (смт. Романів Житомирська область)
про стягнення 10953,13 грн.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача на його користь 10953,13 грн., з яких: 9675 грн. основного боргу, 326,82 грн. 3% річних, 951,31 грн. інфляційних.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Надала довідку № 27 від 13.07.2011р., з якої вбачається, що станом на 13.07.2011р. за відповідачем рахується борг в сумі 9675 грн.
Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.
Ухвала господарського суду від 08.06.2011р., що була направлена відповідачу за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві (13002, Житомирська область, смт. Романів, вул. Жовтнева, буд. 97), повернулася до суду з відміткою поштового зв'язку " за закінченням терміну зберігання". Інші адреси господарському суду позивачем не повідомлялись.
Згідно Довідки з ЄДРПОУ відповідач станом на 30.06.2011р. значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за адресою: 13002, Житомирська область, смт. Романів, вул. Жовтнева, буд. 97.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
В обґрунтування своїх позовних вимог Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач у справі) посилається на наступне.
Згідно усної домовленості між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (м. Житомир) (позивачем по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Романівський склозавод" (смт. Романів, Житомирської області) (відповідачем по справі) позивач згідно видаткових накладних №РН-0000045 від 01.04.2010, №РН-0000025 від 12.02.2010р., № РН-0000024 від 12.02.2010р., №РН-0000023 від 10.02.2010р. передав у власність відповідача товар на загальну суму 9675 грн. та на даний час ТОВ "Романівський склозавод" (смт. Романів, Житомирської області) розрахунки за отриманий товар не провів.
Тому вважає, що за відповідачем на день розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 9675 грн., в підтвердження надала довідку №27 від 13.07.2011р. про те, що станом на 13.07.2011р. за відповідачем рахується борг в сумі 9675 грн.
Крім суми основного боргу - 9675 грн. позивач просить стягнути з відповідача 326,82 грн. 3% річних та 951,31 грн. інфляційних.
З усних пояснень позивача ( протокол засідання від 23.06.2011р.,а.с. 25) вбачається, що 04.06.2011р. направлялись відповідачу в одному конверті копія позовної заяви з вимогою (претензією). Разом з тим, до матеріалів справи доданий фіскальний чек від 04.06.2011р. (а.с.13) та фіскальний чек від 07.07.2011р. з описом в цінний лист про направлення відповідачу акту звірки взаєморозрахунків та довідки про заборгованість (а.с.35-36). При цьому, докази про направлення вимоги (претензії) відповідачу до дати порушення провадження у справі (до 08.06.2011р.) відсутні. Ухвалою суду від 23.06.2011р. позивача було зобов'язано надати докази надіслання відповідачу вимоги про сплату боргу. З усних пояснень позивача вбачається, що докази надіслання вимоги відповідачу до порушення провадження у справі відсутні ( протокол судового засідання, а.с. 36).
Свої вимоги позивач обгрунтовує ст.692 ЦК України та ст. 193 ГК України.
Оцінивши в сукупності всі надані докази , суд прийшов до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Із змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи ст. 174 ГК України.
Статтею 173 ГК України та статтею 509 ЦК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно п.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Оскільки у видаткових накладних відсутній строк оплати за поставлений товар, тому, положення ч.1 ст.692 ЦК України слід розцінювати як встановлення події, з настанням якої пов'язане виникнення обов'язку щодо сплати, а не строк чи термін здійснення такої оплати. Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 26.04.2011р. №5/1746-10.
Відповідно до положень ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав суду доказів звернення з вимогою (претензією) до відповідача щодо оплати за отриманий товар.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, позивачем не доведено факту звернення до позивача з вимогою, встановленого строку для оплати товару та відповідно несплати боргу(відмови сплатити борг) у встановлений строк, що є необхідною передумовою для зверення до суду щодо стягнення боргу з відповідача.
Враховуючи викладене, в позові необхідно відмовити.
Судові витрати покладаються на позивача.
На підставі ст.11 ЦК України, керуючись ст. 530 ЦК України, ст. ст. 32,33,43,49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
СуддяМакаревич В.А.
Повне рішення складено:18.07.2011р.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу
3 - відповідачу ( рек. з пов.)