23.06.2011
Справа № 22ц-568/2011р. Головуючий у першій
інстанції Кукурекін К.В.
Категорія 27 Доповідач у апеляційній
інстанції Водяхіна Л.М.
23 червня 2011 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Водяхіної Л.М.,
суддів - Клочка В.П., Птіціної В.І.,
при секретарі - Одажиу Л.І.,
за участю - представника позивача Регитової Д.В., представників відповідачів: ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 04 лютого 2011 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У вересні 2009 року Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» (далі ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 та, вточнивши протягом розгляду справи свої позовні вимоги, просило стягнути у солідарному порядку суму заборгованості у розмірі 9702375,33 грн., а також судові витрати.
Вимоги мотивовані тим, що з ОСОБА_6 27.11.2007 року був укладений кредитний договір. Порушуючи умови кредитного договору в установленому порядку ОСОБА_6 своїх зобов'язань не виконує. Відповідно до договору поруки від 27.11.2007 року ОСОБА_7 є поручителем ОСОБА_6, а тому разом з останнім несуть солідарну відповідальність перед позивачем.
Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 04 лютого 2011 року позовні вимоги задоволено. Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» у рахунок відшкодування заборгованості по кредитному договору від 27.11.2007 року №262 суму 9702375,33 грн. та судові витрати у розмірі 1820 грн.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_6, подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду та постановлення нового, яким у задоволені позову відмовити. Вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав .
Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив с того, що відповідачі не виконали своїх зобов'язань перед позивачем за укладеними договорами позики та поруки у зв'язку з чим з відповідачів на користь банку слід стягнути суму заборгованості.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується судова колегія.
З матеріалів справи вбачається, що 27.11.2007 року між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір №262, згідно з яким ОСОБА_6 отримав кредит на придбання нерухомого майна в сумі 1180000 доларів США на строк до 26.11.2032 року зі сплатою 13,5% річних (арк.с6-13). Отримання вказаних грошових коштів також підтверджується заявою про видачу готівки (арк.с.27).
З метою забезпечення зобов'язань за кредитним договором 27.11.2007 року між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ОСОБА_7 був укладений договір поруки б/н, за яким поручитель несе солідарну з боржником відповідальність по зобов'язанням позичальника ОСОБА_6 по кредитному договору №262 від 27.11.2007 року (арк.с.30-31).
У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)(ст.610 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений законом або договором.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
21.04.2009 року ОСОБА_6 була направлена досудова вимога в якій було запропоновано погасити борг у добровільному порядку протягом 5 днів з моменту отримання вимоги. Вимога залишилась без задоволення.
Відповідно до ст.1050 Цивільного Кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
В порушення умов кредитного договору ОСОБА_6 належна до сплати сума кредиту не погашена та не сплачені відсотки, що підтверджується розрахунком заборгованості, яка станом на 04.02.2011 року встановлювала, з врахуванням курсу НБУ, 9702375,33 грн.
Таким чином суд першої інстанції правомірно встановив, що відповідачі порушили умови кредитного договору, а саме п.1.7, п.2.5.1, п.3.3.3., у зв'язку з чим прийшов до вірного висновку про те, що з ОСОБА_6, ОСОБА_7 солідарно на користь ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» слід стягнути суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 9702375,33 грн.
Вимоги ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» про дострокове виконання боргових зобов'язань в цілому відповідають п.2.7.1, п.3.2.4, п.3.2.12 кредитного договору у зв'язку з чим, підлягають задоволенню вимоги про погашення кредиту у повному обсязі, сплаті процентів за його користування, сплата відповідних штрафних санкцій та стягнення неустойки, за невиконання або за неналежне виконання умов кредитного договору.
Оскільки у відповідності до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, судова колегія погоджується с висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивачів судових витрат.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не відклав розгляд справи у випадку першої неявки відповідача у судове засідання, порушив п.2 ч.1 ст.169 ЦПК України не можуть бути прийняти до уваги з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи спір знаходиться у провадженні з 14.09.2009 року, справа призначалась до розгляду п'ять разів з яких тільки в одному судовому засіданні приймав участь представник відповідачів. Інші судові засідання відкладались у зв'язку з неявкою відповідачів та їх представників та у зв'язку з заявами про відкладення розгляду справи.
Крім того, про розгляд справи призначеної на 04.02.2011 року відповідачі були сповіщені належним чином (арк.с.115,116) та знаходження відповідачів у відрядженні не позбавляло можливості приймати участь у судовому засіданні їх представників, повноваження яких підтверджені довіреністю (арк.с.56,57).
На підставах викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення суду ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування чи зміни немає.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 307, ст.ст.308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 04 лютого 2011 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Л.М.Водяхіна
Судді: В.П.Клочко
В.І.Птіціна