12.05.2011
Справа 2-1678/11
12 травня 2011 року Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:
головуючого судді -Щербакова С.О.
при секретарі - Стрекоченковій І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 комунального майна Севастопольської міської Ради про визнання права власності,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 комунального майна Севастопольської міської Ради, в якому просила суд визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 придбала у власність квартиру АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованому філією Дніпровської аграрної біржі в Севастополі. Після укладення договору було зареєстровано право власності у БТІ.
На даний час у позивачки виникла необхідність розпорядитися вказаною квартирою,яка належить їй на праві власності, але не може цього зробити, оскільки нею втрачений оригінал договору купівлі-продажу квартири, з огляду на що позивачка не може розпорядитися належним їй майном в зв'язку з чим змушена звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, у разі неявки відповідача, у разі неявки відповідача, не заперечували проти ухвалення заочного рішення по справі.
У судове засідання представник відповідача - ОСОБА_2 комунального майна Севастопольської міської Ради не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином,про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч.2 с.197 ЦПК України, фіксація судового розгляду справи технічними засобами не здійснювалася.
Визнаючи матеріали про права та взаємовідносини сторін достатніми, відповідно до положень ст. ст. 169, 224 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справу за відсутності відповідача, по наявним у справі матеріалам.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно біржового договору купівлі-продажу квартири рестр. № 36 від 15 грудня 1997 року у Філії Дніпровської аграрної біржі у м. Севастополі, був укладений договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_3, ОСОБА_4, які діяли в особі їх представника на підставі доручення ОСОБА_5 продали, а ОСОБА_6 придбала двох-кімнату квартиру АДРЕСА_1, загальною площею - 64 м2, житловою площею 30,2 м2.
Пунктом 7 договору встановлено, що вказаний договір купівлі-продажу квартири підлягає реєстрації в бюро технічної інвентаризації.
Відповідно до реєстраційного напису на правовстановлюючому документі вказаний договір був зареєстрований у ГКП БТІ і ДРОНМ м. Севастополя.
Згідно довідки ГКП БТІ і ДРОНМ м. Севастополя про наявність житлової площі за реєстровим № 8-19 від 08 грудня 2010 року квартира №64 ц будинку №20 по пр. Перемоги у м. Севастополі зареєстрована за ОСОБА_1.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч.1 ст.334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу, цей правочин - біржовий договір було укладено з дотриманням Закону України "Про товарну біржу" від 10 грудня 1991 року № 1956. Умови біржового договору сторонами виконані, тобто квартира фактично перейшла у власність до позивача, остання передала за квартиру відповідачу гроші у сумі 12730 гривень і в свою чергу позивач цей договір зареєстрував у БТІ.
Суд вважає, що вказаний договір був укладений між сторонами і його умови були виконані фактично, цей договір був зареєстрованим в органах державної реєстрації належним чином. Але на даний час оригінал договору позивачем втрачений.
Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. В даному випадку позивачка володіє, користується, але не має можливості розпорядитися своїм майном. Це її право підлягає захисту згідно ст.55 Конституції України, ст.4 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 204,210,317,328,334,392 ЦК України, ст.ст.10,11,74,169,209,212,214-215,224-226 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на двохкімнатну квартиру АДРЕСА_3.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя Нахімовського районного
суду м. Севастополя С.О. Щербаков