Справа №4-1937/11
02.06.2011 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Луняченко О.А.,
при секретарі Гостєвої О.О.,
за участю прокурора Ракіна В.С.,
особи, яка подала скаргу, ОСОБА_1,
захисника особи, яка подала скаргу, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника ОСОБА_3, діючої в інтересах ОСОБА_1, на постанову про порушення кримінальної справи,
Постановою слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Одеській області Балахтіна І.М. від 24.04.2009 року була порушена кримінальна справа у відношенні ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України, тобто, умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.
До суду звернулась захисник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 із проханням скасувати вказану постанову.
Так, постановою Приморського районного суду м. Одеси від 03.07.2009 року скарга була задоволена і постанова слідчого була скасована.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16.07.2009 року апеляція прокурора відділу прокуратури Одеської області Ракіна В.С. була частково задоволена і постанова місцевого суду залишена без змін.
Ухвалою Колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 01.07.2010 року касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, задоволене та постанова Приморського районного суду м. Одеси від 03.07.2009 року, якою задоволено скаргу захисника ОСОБА_3 діючої в інтересах ОСОБА_1 і скасовано постанову слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Одеській області від 24.04.2009 року про порушення кримінальної справи щодо ліквідатора ТОВ «Альтавол»ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України, та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 16.07.2009 року скасовано, а матеріали справи направлені на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 19.08.2010 року зазначена скарга знову була задоволена і постанова слідчого про порушення кримінальної справи знову ж таки була скасована.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 03.09.2010 року апеляція прокурора відділу прокуратури Одеської області Ракіна В.С. була залишена без задоволення, а постанова місцевого суду - без змін.
Ухвалою Колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31.03.2011 року касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом, задоволене та постанова Приморського районного суду м. Одеси від 19.08.2010 року, якою задоволено скаргу захисника ОСОБА_3 діючої в інтересах ОСОБА_1 і скасовано постанову слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Одеській області від 24.04.2009 року про порушення кримінальної справи щодо ліквідатора ТОВ «Альтавол»ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України, та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 03.09.2010 року скасовано, а справа направлена на новий судовий розгляд.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2, посилаючись на наведені у скарзі обставини, просили суд скаргу задовольнити.
Прокурор вказав на наявність законних приводів та підстав до порушення кримінальної справи та просив суд відмовити скаржнику у задоволенні представленої скарги.
Заслухавши думки усіх учасників судового розгляду скарги та дослідивши матеріали справи, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, та вказівки ухвали Колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31.03.2011 року щодо нового судового розгляду скарги, суд приходить до висновку про те, що скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.
Відповідно до п. 15 ст. 236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Відповідно до ст. 94 КПК України кримінальна справа може бути порушена за наявності приводів і підстав для її порушення.
Зі змісту скарги убачається, що скаржник, обґрунтовуючи незаконність оскаржуваної постанови, посилається на докази та встановлює обставини, які суд на виконання вимог зазначеного Закону при перевірці достовірності підстав до порушення кримінальної справи не має права перевіряти докази про наявність чи відсутність ознак злочину, що може бути лише при провадженні досудового слідства після порушення кримінальної справи в порядку, визначеному КПК України.
Тому, суд не бере до уваги наведені у судовому засіданні доводи скаржника ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2
Так, в судовому засіданні встановлено, що постановою слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Одеській області Балахтіна І.М. від 24.04.2009 року була порушена кримінальна справа у відношенні ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України, тобто, умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.
Як вбачається із постанови, ОСОБА_1, будучи ліквідатором ТОВ «Альтавол», у період ліквідаційної процедури, маючи всі необхідні дані про фінансово-господарську діяльність товариства, а також можливість складання і надання податкової звітності банкрота у державну податкову службу, з метою умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, не склав і не надав до ДПІ у Приморському районі м. Одеси декларацію з податку на прибуток підприємства за 2008 рік, в результаті чого заподіяв шкоду бюджету держави у розмірі 1452770 гривень.
Зі змісту матеріалів справи, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, вбачається, що приводом до порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину, а підставою -матеріали дослідчої перевірки, в ході якої виявлені достатні дані, які вказують на наявність у діях ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України.
Так, суд не може погодитися із такими висновками слідчого, оскільки безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину має ґрунтуватися на законних джерелах отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи. В матеріалах справи, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 відсутні будь-які заходи та підстави для проведення оперативно-розшукової діяльності в установленому законом порядку, або акти документальної перевірки чи ревізії фінансово-господарської діяльності, в результаті яких слідчий шляхом безпосереднього виявлення зробив висновок про наявність ознак злочину саме в діях ОСОБА_1 та порушив у відношенні нього кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України, тобто, умисного ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.
Також, із матеріалів справи вбачається, що незрозуміло із яких підстав Управління податкової міліції ДПА в Одеській області направило документи до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз із проханням визначення суми податку на прибуток, що належить до сплати ТОВ «Альтавол»за 2008 рік, які надалі із висновком спеціаліста були зареєстровані у Книзі обліку інформації про злочини Управління податкової міліції ДПА в Одеській області 15.04.2009 року за №45 в порядку ст. 97 КПК України.
22.04.2009 року УПМ ДПА в Одеській області матеріали були направлені на адресу СВ ПМ ДПА в Одеській області, в результаті чого постановою слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Одеській області Балахтіна І.М. від 24.04.2009 року була порушена кримінальна справа у відношенні ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України, тобто, умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.
Слідчий, порушуючи кримінальну справу стосовно особи, яка вчинила злочин, не встановив її, а лише вказав, що у ході дослідчої перевірки місцезнаходження директора ТОВ «Анчар Груп»ОСОБА_1 встановити не представилось можливим.
Адже, ст. 98 КПК України передбачає порядок порушення кримінальної справи, зокрема, якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин.
Таким чином, у постанові про порушення кримінальної справи не має достовірних даних про факт умисного ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, та вчиненого службовою особою підприємства саме ОСОБА_1, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.
Ті підстави до порушення кримінальної справи, які у Постанові вказав слідчий, а саме: висновок спеціаліста, пояснення спеціаліста-економіста ОСОБА_6 і справа про банкрутство ТОВ «Альтавол»та інше не дають суду саме виявити в них факт умисного ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, та вчиненого службовою особою підприємства саме ОСОБА_1, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, в результаті чого можливо отримати та вважати їх підставами до порушення кримінальної справи.
Вказане свідчить про те, що строком у десятиденний термін слідчому потрібна була перевірка виявлених ним даних шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів, на які він послався у Постанові, та чого він не зробив, передчасно порушуючи кримінальну справу у дводенний термін.
Із наведеного вбачається, що кримінальна справа у відношенні ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України, спочатку порушена, а потім слідчий намагався розібратися у наявності приводів та підстав до її порушення.
На виконання вимог ст. 130 КПК України слідчий склав не зовсім мотивовану постанову про порушення кримінальної справи, оскільки в ній не має конкретних даних про місце, час, спосіб та мотив вчинення злочину, із чого не видно причинного зв'язку між діями ОСОБА_1 та їх наслідками, що є обов'язковим при порушенні кримінальної справи та що могло б свідчити про факт умисного ухилення ОСОБА_1 від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, та вчиненого службовою особою підприємства саме ОСОБА_1, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.
У Постанові відсутні ті достатні фактичні дані, які вказують на наявність у діях ОСОБА_1 ознак вказаного злочину, обставин та причин такого виявлення або механізму його вчинення та умислу.
Саме однією із ознак ст. 212 КК України є умисне ухилення від сплати податків, тому суд розглядає умисні дії особи як сукупність ознак злочину, а не як суб'єктивну сторону злочину у формі прямого умислу.
Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність усіх ознак злочину.
Таким чином, суд вважає, що слідчий з ОВС СВ ПМ ДПА в Одеській області Балахтін І.М. 24.04.2009 року порушуючи кримінальну справу у відношенні ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України, тобто, умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, поспішно зробив висновки про наявність у його діях всіх ознак вказаного злочину та виніс постанову із порушенням вимог ст. ст. 94, 97, 98 та 130 КПК України.
З огляду на наведені обставини та керуючись ст. ст. 236-7, 236-8 КПК України, суд, -
Скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 на постанову слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Одеській області Балахтіна І.М. від 24.04.2009 року про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України, тобто, умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, задовольнити.
Постанову слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Одеській області Балахтіна І.М. від 24.04.2009 року про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України, тобто, умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, скасувати.
Постанова може бути оскаржена протягом семи днів з дня її винесення шляхом подачі апеляції до апеляційного суду Одеської області. Подача апеляції не зупиняє виконання даної постанови.
Набрання законної сили постановою судді про скасування постанови про порушення справи тягне за собою скасування запобіжних заходів, повернення речей та поновлення прав, щодо яких на час досудового слідства встановлювались обмеження.
Копію постанови направити прокурору, органу, який порушив кримінальну справу, органу, в провадженні якого вона перебуває, особі, яка подала скаргу та її захиснику.
Подані до суду документи зберігаються в матеріалах провадження по скарзі до набрання законної сили даною постановою судді. У подальшому ці матеріали зберігаються в суді.
Суддя: