Категорія №10.1
Іменем України
07 липня 2011 року Справа № 2а-5418/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Ципко О.В.,
при секретарі: Гаркуші Ю.О.,
за участю представників сторін:
позивач: Романенко Д.Ю.,
відповідач: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області до виробничого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільський райсількомунгосп" про стягнення заборгованості, -
25 червня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулося управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області з позовом до виробничого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільський райсількомунгосп" про стягнення заборгованості в розмірі 6 453, 96 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не сплачено заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень 2011 року.
Ухвалою суду від 29.06.2011 р. було відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду на 07.07.2011 р.
Представник позивача у судовому засіданні дав пояснення по суті позовних вимог, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час, місце та дату слухання справи був повідомлений належним чином,причини неявки суду не відомі.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.2 ст.128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Тому, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судовчинства встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Справи за участю управлінь Пенсійного фонду України є адміністративними, оскільки відповідають вимогам пункту 1 частини першої статті 3 КАС стосовно визначення адміністративної справи.
Пункт 4 частини першої статті 17 КАС України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених законом.
Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною другою статті 17 КАС, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В судовому засіданні встановлено, що виробниче підприємство товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільський райсількомунгосп" зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області як платник страхових внесків.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким введено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку вказаного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до ч. 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
При вирішенні справи судом взято до уваги , що відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010р. № 2464-VІ (далі -Закон № 2464-VІ) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Станом на 22 червня 2011 року виробниче підприємство товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільський райсількомунгосп" має борг по сплаті єдиного внеску за рахунок несплачених страхових внесків нарахованих за березень 2011 року в сумі 6 453,96 грн.
Згідно з пп. 8.2 п. 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадку, зокрема, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.
На суму заборгованості позивачем було сформовано вимогу від 06.05.2011 року № Ю-30.1, яку відповідач отримав 17.05.11р., що підтверджується підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення, однак сума заборгованості сплачена не була.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Суд дійшов до висновку, що відповідно до наведених вимог законодавства управлінням Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області правомірно було сформовано вимогу на всю суму боргу.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 6 названого Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Як вбачається з абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VІ, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Відповідно до вимог абз. 6 та 7 ч. 4 ст. 25 названого Закону у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Наявні матеріали справи свідчать, що станом на дату подачі позовної заяви у відповідача існує заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 6 453,96 грн., що підтверджується структурою боргу виробничого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільський райсількомунгосп".
Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідачем суду надано не було.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи, що спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області до виробничого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільський райсількомунгосп" про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з виробничого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільський райсількомунгосп" (ідентифікаційний номер 05439574) адреса: м.Старобільськ. пл. Товарна, 2, р/р 26008710588 Київська філія КП «Укркомунбанк», МФО 322357 на користь управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області (ідентифікаційний номер 21792643) адреса: м. Старобільськ, пл. Гоголя,5, р/р 25609313755 в ЛОД ВАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 6 453, 96 грн. (шість тисяч чотириста п'ятдесят три грн. 96 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанову складено в повному обсязі та підписано 12.07.2011 року.
СуддяО.В. Ципко