Категорія №3.7.2
Іменем України
07 липня 2011 року Справа № 2а-5386/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ципко О.В.
при секретарі - Гаркуші Ю.О.,
за участю сторін:
прокурора: Кудіни Т.А. (посвідчення № 184),
представника позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 05.07.11р. № 41/1-8-723),
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Луганського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України в особі її структурного підрозділу - Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області до ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій,-
25.06.2011 року до Луганського окружного адміністративного суду звернувся Луганський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України в особі її структурного підрозділу - Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, що постановою Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області від 01.02.2011 року № 118826 на підставі акту перевірки від 26.01.2011 року № 212085 щодо ОСОБА_2 на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовані фінансові санкції у розмірі 1700 грн. В установлений законом строк сума штрафу сплачена не була, у зв'язку з чим просив стягнути її з відповідача.
В судовому засіданні позивач та представник прокурора підтримали позовні вимоги з підстав, наведених в позовній заяві. Просили задовольнити позов.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.2 ст.128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Тому, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, на підставі наявних матеріалів.
Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що за результатами проведеної Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Луганській області перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом складено акт від 26.01.2011 року № 212085, в якому вказувалося на те, що під час здійснення регулярних пасажирських перевезень на транспортному засобі, виявлено, що перевізник не забезпечив наявності у водія транспортного засобу визначених ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, а саме: ліцензійної картки, схеми маршруту, розкладу руху. З актом водія ознайомлено в день його складання(а.с.9).
На адресу ОСОБА_2 було направлено повідомлення про призначення розгляду справи про порушення на 31.01.2011 року (зворотній бік а.с.9).
Розгляд справи відбувся без участі перевізника.
Постановою Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Луганській області від 01.02.2011 року № 118826 щодо ОСОБА_2 на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовані фінансові санкції у розмірі 1700 грн.(а.с.10).
Постанову направлено на адресу відповідача та отримано ним 01.02.2011 року, однак штраф сплачено не було.
Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Пунктом 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567, визначено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, мм. Києві та Севастополі.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документами для регулярних пасажирських перевезень для водія автобуса є: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
Згідно з п. 15 Порядку під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Відповідно до п.п. 20 та 27 Порядку за результатами планової або позапланової перевірки за місцезнаходженням суб'єкта господарювання складається акт за відповідною формою.
Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.
Пунктом 28 Порядку визначено, що фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.
Згідно з п. 29 Порядку копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.
У разі оскарження постанови про застосування фінансових санкцій стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За порушення норм законодавства про автомобільний транспорт, що знайшло підтвердження в ході розгляду справи, суб'єктом владних повноважень щодо відповідача правомірно застосовані санкції у вигляді штрафу в порядку та розмірах, що відповідали вимогам законодавства.
Оскільки протягом встановленого законом строку та на час розгляду справи сума штрафу сплачена не була, тому вона підлягає стягненню з відповідача.
На підставі вищевикладеного суд вважає позов обґрунтованим, таким, що підлягає задоволенню та приймає визнання позову відповідачем.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, ст.ст. 17, 69-71, 94, 158- 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Луганського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України в особі її структурного підрозділу - Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області до ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1) до Державного бюджету на рахунок УДК Артемівського району м.Луганська, ідентифікаційний код 24046582, № 31118106700003 в ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, код 21081100) фінансові санкції у сумі 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот грн. 00 коп).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Постанову складено в повному обсязі та підписано 12.07.2011 року.
СуддяО.В. Ципко