30 травня 2011 року 1877/11/1070
приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26 , зал судових засідань № 1022
час прийняття постанови: 12 год. 01 хв.
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Леонтович А.М.
при секретарі - Воронюк М.М.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 (за довіреністю),
від відповідача 1: ОСОБА_3 (за довіреністю),
від відповідача 2: ОСОБА_4 (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом
Приватного підприємства «Елегант - Бориспіль»
до Управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі Київської області та Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області
проскасування вимоги № Ю 1087 від 02.02.2011 року, рішень № 1548/02 від 04.03.2011 року, № 2507/10 від 04.04.2011 року
Приватне підприємство «Елегант - Бориспіль» (надалі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі Київської області (надалі -відповідач 1) та Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (надалі -відповідач 2) про скасування вимоги № Ю 1087 від 02 лютого 2011 р., рішень № 1548/02 від 04 березня 2011 р., № 2507/10 від 04 квітня 2011 р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач вважає, що оскаржувані вимога Ю 1987 від 02 лютого 2011 року, рішення № 1548/02 від 04 березня 2011 року та рішення № 2507/10 від 04 квітня 2011 року суперечать нормам чинного законодавства України, не є правомірним та підлягають до скасування, оскільки відповідальність повинен нести банк, а не позивач.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві та просив позов задовольнити.
Представник відповідача 1 у судовому засіданні проти позову обґрунтовано заперечував, зазначив що оскаржувана позивачем вимога винесена в межах та у відповідності до вимог чинного законодавства України. Надав суду письмове заперечення на адміністративний позов, в якому просив у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача 2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Суду подав письмове заперечення проти позову, в якому зазначив що оскаржувані позивачем рішення винесені в межах та у відповідності до вимог чинного законодавства України, у задоволенні позову просив відмовити з підстав викладених в письмовому запереченні.
Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представників сторін, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
2 лютого 2011 р. Управлінням Пенсійного фонду України у м. Борисполі Київської області винесено вимогу № Ю 1087 про сплату боргу, сплату недоїмки зі страхових внесків, фінансових санкцій (штрафів) та пені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 3661 грн 63 коп.
В лютому місяці 2011 р. на Приватне підприємство «Елегант - Бориспіль»отримало вищезазначену вимогу № Ю 1087.
Не погодившись із вимогою, позивач 22 лютого 2011 р. направив скаргу на адресу Управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі Київської області, в якій просив скасувати вищезазначену вимогу.
Управлінням Пенсійного фонду України у м. Борисполі Київської області, розглянувши скаргу, винесено рішення від 4 березня 2011 р. № 1548/02, яким відмовлено в задоволенні скарги, а вимогу № Ю 1087 залишено без змін.
Не погоджуючись із рішенням Управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі Київської області, 21 березня 2011 р. позивач звернувся із скаргою до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про скасування вимоги № Ю 1087 та рішення № 1548/02.
4 квітня 2011 р. Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, розглянувши скаргу Приватного підприємства «Елегант - Бориспіль», прийняло рішення № 2507/10, яким відмовлено в задоволенні скарги, а вимогу № Ю 1087 та рішення № 1548/02 залишено без змін.
Позивач не погоджуючись із вимогою № Ю 1087 від 02 лютого 2011 р., рішеннями № 1548/02 від 04 березня 2011 р. та № 2507/10 від 04 квітня 2011 р. звернувся з позовом про їх скасування до суду.
Відносини у сфері сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі ? Закон України № 1058 - IV), Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (надалі -Інструкція 1), а також Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (в редакції від 15 квітня 2005 р.) затвердженої Постановою Національного банку України № 22 від 21 квітня 2004 р. (надалі -Інструкція 2).
Судом встановлено, що 11 лютого 2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційним банком «Арма»(надалі - Банк) та позивачем був укладений договір банківського рахунку № БР-02/7 (надалі - Договір).
У відповідності до п. 1.2 Договору, Банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий Клієнту (позивачу), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахунок і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до п. 3.3.1 та п. 3.3.4 Договору, Банк бере на себе зобов'язання своєчасно здійснювати розрахункові операції Клієнта згідно з вимогами чинного законодавства України та юридичних актів Національного Банку України, а за розпорядженням Клієнта (позивача) видати або перерахувати з його рахунку кошти в день, дата якого збігається з датою валютування.
З матеріалів справи слідує, що позивач в визначені терміни та передбачених розмірах надав доручення обслуговуючому банку перерахувати обов'язкові платежі до Управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі Київської області, що підтверджують наступним.
Відповідно до платіжного доручення № 71, приватне підприємство «Елегант - Бориспіль» 13 лютого 2009 року доручило Банкові провести відрахування зі свого рахунку грошових коштів в сумі 11 328 грн 68 коп. за січень, лютий 2009 р. на рахунок Управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі.
Згідно з випискою за лицевими рахунками за 2 березня 2009 р., Банк провів списання з рахунку приватного підприємства «Елегант - Бориспіль»на рахунок Управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі 27 лютого 2009 року.
Платіжним дорученням № 127, приватне підприємство «Елегант - Бориспіль»6 березня 2009 р. доручило Банку провести відрахування зі свого рахунку грошових коштів в сумі 11 112 грн 48 коп. за лютий 2009 р. на рахунок Управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі.
Відповідно до виписки за лицевими рахунками за 31 березня 2009 р., Банк провів списання з рахунку приватного підприємства «Елегант - Бориспіль»на рахунок Управління пенсійного фонду України у м. Борисполі 2 березня 2009 року.
Отже, грошові кошти Банком вчасно зараховані не були на рахунок Управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі, чим порушено передбачені законодавством строки.
Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України № 1058 - IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч. 1 ст. 12 цього Закону. Частиною 3 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків з дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду.
Згідно з вимогами ч. 6, 12 ст. 20 Закону України № 1058 - IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду; страхові внески сплачуються незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до вимог ч. 2 п. 10 ст. 106 Закону України № 1058 -IV, за порушення вимог, передбачених ч. 12 ст. 20 цього закону, накладається штраф у розмірі суми страхових внесків, яка підлягає сплаті страховиком.
Згідно п. 9 ст. 20 Закону України № 1058 - IV, днем сплати страхових внесків вважається: день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду (у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду або у випадках, передбачених цим Законом, на рахунок Накопичувального фонду), або день внесення страхувальником коштів у банківську установу чи відділення зв'язку для перерахування на банківські рахунки органу Пенсійного фонду та/або Накопичувального фонду (у разі сплати сум страхових внесків готівкою).
У відповідності до п. 2.14 Інструкції 2, банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити «Дата надходження»і «Дата виконання», засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп «Вечірня». Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту «Дата надходження», який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення. У розрахункових документах дата, зазначена в реквізиті "Дата виконання", має відповідати: даті списання коштів з рахунку платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку, або даті списання коштів з рахунку платника та з кореспондентського рахунку банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.
Згідно з абз. 4 п. 2.24 Інструкції 2, умови (строки, періодичність, тощо) передавання розрахункових документів, у тому числі електронних розрахункових документів, що підтверджують списання/зарахування коштів з/на рахунків(и) клієнтів банку або підтверджують прийняття документів на інкасо та інших документів, визначаються в договорах банківського рахунку клієнтів з урахуванням вимог цієї Інструкції.
Відповідно до пп. 8.2 Інструкції 1, якщо страхувальник має на кінець звітного періоду недоїмку зі сплати страхових внесків, фінансових санкцій та пені, то йому щомісяця протягом 5 робочих днів, наступних за звітним базовим періодом, надсилається вимога. Вимога формується на підставі особових рахунків платників на всю суму.
Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що Управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі Київської області, відповідно наданих повноважень та законодавчих норм, встановивши фактичні порушення у сфері сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, винесло правомірні та законні вимогу № Ю 1087 та рішення № 1548/02, а Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області -рішення № 2507/10 у відповідності до чинного законодавства України.
Крім того, суд зазначає, що несвоєчасне здійснення Банком операцій є питання правовідносин позивача з Банком, з яким укладено Договір банківського рахунку клієнта.
Судом враховано пояснення представник позивача про те, що кошти були списані із запізненням по вині Банку, але своїм правом (передбаченим п. 6.1 Договору), позивач не скористався.
За таких обставин та враховуючи наявні у справі матеріали, судом не може бути взято до уваги твердження представника позивача про те, що відповідальність за порушення Закону України № 1058 -IV, а саме за несвоєчасне перерахування позивачем страхових внесків, має нести відповідальність саме Банк, а не позивач.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Цей критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи те, що відповідачами обгрунтовано доведено правомірність винесення вимоги та рішень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача не є обґрунтованими, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 9, 69-71, 97, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову -відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні -протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Леонтович А.М.
Постанова у повному обсязі виготовлена 03 червня 2011 року.