02 червня 2011 року 2а-2044/11/1070
приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018
час прийняття постанови: 16 год. 40 хв.
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Леонтович А.М.
при секретарі - Воронюк М.М.
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_2 (за довіреністю),
від відповідача: ОСОБА_3 (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом
до
проТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Буд центр»
Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі
скасування наказу та зобов'язання утриматись від вчинення дій,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будцентр»(надалі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі (надалі - відповідач) про скасування наказу від 26.04.2011р. № 505 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та зобов'язання утриматись від проведення документальних позапланових перевірок за відсутності підстав, передбачених Податковим кодексом України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваний наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки прийнято контролюючим органом з порушенням вимог статті 78 Податкового кодексу України, а саме, без зазначення обставин, які б підтверджували законність призначення даної перевірки.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку представників сторін, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будцентр»зареєстроване Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області 25 жовтня 2007 року (ідентифікаційний код 35324979).
Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції відповідно до абзацу 1 пункту 1 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу»здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.
Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на виконання Розпорядження Державної податкової адміністрації України від 24.02.2011р. № 48-р та Державної податкової адміністрації в Київській області від 28.02.2011р. № 25-р «Про відпрацювання підприємств»визначено алгоритм відбору ризикових СГД та критеріальні показники параметрів відбору та класифікації підприємств за категоріями «вигодонабувач», «транзитер»та «податкова яма».
Відповідно доведених списків, позивача віднесено до підприємств категорії -«вигодонабувач».
Схемний кредит позивача сформовано за рахунок МП «Баланс», яке відповідно до доведених списків віднесено до підприємств категорії -«транзитер».
Відповідачем 23 березня 2011 р. надіслано запит № 2002/10/23-121 про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження щодо формування податкового кредиту та податкового зобов'язання в декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 р. по взаємовідносинах з МП «Баланс».
Листом від 08 квітня 2011р. позивачем надано контролюючому органу всі необхідні для перевірки документи.
На підставі наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 26 квітня 2011р. № 505 та повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість по взаємовідносинах з МП «Баланс»за грудень 2010 р. від 26 квітня 2011р. ДПІ Києво-Святошинського району Київської області проведено перевірку позивача, за результатами якої складено довідку перевірки від 12 травня 2011р. № 557/23-1/35324979.
Також, у висновку вищезазначеної довідки зазначено, що перевіркою підтверджено взаємовідносини з МП «Баланс»за грудень 2010 р.
Підпунктом 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.
Відповідно до пункту 79.2. статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Суд звертає увагу на те, що перевірку проведено з відома директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Буд центр» Вєрєщагіна Олександра Івановича, що підтверджується повідомленням про проведення невиїзної документальної перевірки від 26 квітня 2011 р. за № 128 та Наказом від 26 квітня 2011р. за № 505.
Суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що посадовими особами ДПА у Київській області було порушено процедуру проведення перевірки, а саме, безпідставне прийняття оскаржуваного наказу, оскільки самі по собі процедурні порушення порядку проведення перевірки не є безумовною підставою для висновку про неправомірність проведення перевірки.
Зокрема, суд вважає за необхідне зазначити, що підпунктом 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України передбачено право платника податків оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами роз'яснення.
Рішення, прийняті контролюючим органом, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 1 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого Державною податковою адміністрацією України 11 грудня 1996 р. № 29 передбачено, що кожна особа має право оскаржити рішення органів державної податкової служби, якщо вони обмежують її права, установлені законами України, в адміністративному або в судовому порядку.
Згідно з Інформаційним листом Вищого адміністративного суду України від 27 липня 2010р. № 1145/11/13-10 наказ керівника податкового органу про призначення перевірки є актом в розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому може бути оскаржений платником податку до адміністративного суду.
Таким чином, право позивача щодо оскарження зазначеного наказу керівника контролюючого органу прямо передбачено нормами чинного законодавства, яким позивач мав можливість скористатися ще до вчинення податковим органом будь-яких дій щодо проведення перевірки.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем доведено що оскаржуваний наказ від 26 квітня 2011р. № 505 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки є обґрунтований. Належних доказів які б спростували доводи відповідача, позивачем не надано.
Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову -відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні -протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Леонтович А.М.
Постанова у повному обсязі виготовлена 07 червня 2011 року.