20 квітня 2011 року 1789/11/1070
приміщення суду за адресою:
м. Київ, бул. Лесі Українки, 26 , зал судових засідань № 1018
час прийняття постанови: 10 год. 14 хв.
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Леонтович А.М.
при секретарі - Воронюк М.М.
за участю:
прокурора - Мінько Н.Є.
представника позивача - ОСОБА_2 (за довіреністю)
відповідача - ОСОБА_3
представника відповідача - ОСОБА_4 (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомпрокурора міста Біла Церква в інтересах держави в особі Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості
до ОСОБА_3
про стягнення незаконно отриманої допомоги
Прокурор міста Біла Церква в інтересах держави в особі Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся з позовною заявою до суду, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 5967 грн 48 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, проведеною прокуратурою м. Біла Церква перевіркою додержання вимог чинного законодавства України про зайнятість населення встановлено, що відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець з 21.02.2006 року, також виявлено факт обману служби зайнятості, а тому прокурора міста Біла Церква в інтересах держави в особі Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості звертається до суду на захист інтересів Держави.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві. Суду пояснив, що відповідачем при подачі заяви до центру зайнятості, подано неправдиву інформацію щодо займання підприємницькою діяльністю. Просив суд позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, стверджував, що на момент реєстрації в Білоцерківському міськрайонному центрі зайнятості він не займався підприємницькою діяльністю та не перебував у статусі фізичної особи-підприємця.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, суду пояснив, що відповідач з 2008 року не займається підприємницькою діяльністю. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши сторони, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
24.12.2008 року ОСОБА_3 подано до Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості заяву про вирішення питання працевлаштування останнього. В даній заяві відповідач зазначив, що на момент подачі заяви він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.
З 24.12.2008 року ОСОБА_3 зареєстровано у Білоцерківському міськрайонному центрі зайнятості як особу, що шукає роботу та надано йому статус безробітної та встановлено допомогу по безробіттю відповідно до Законів України «Про зайнятість населення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». На обліку відповідач перебував по 11.01.2011 року.
Згідно з підпунктом «є»пункту 1 статті 4 Закону України «Про зайнятість населення», статті 6 підпункту 1.3.4 статті 22 та пункту 1 статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 року № 307, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.12.2000 року, безробітному ОСОБА_3 на підставі поданих ним відомостей та документів призначено допомогу по безробіттю.
За період перебування на обліку, відповідачу було нараховано та виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 5967 грн 48 коп.
Згідно статтею 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.
В Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».
Відповідно до Порядку надання допомоги по безробіттю, в тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого Наказом Мінпраці від 13.02.2009 року № 60/62, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
Статтею 39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»спори, що виникають з правовідносин за цим Законом вирішуються в судовому порядку.
Згідно з статтею 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.
Прокуратурою проведена перевірка додержання вимог чинного законодавства України «Про зайнятість населення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Перевіркою встановлено, що 01.02.2006 року ОСОБА_3 був зареєстрований, як фізична особа -підприємець та належав до зайнятого населення і під час одержання допомоги по безробіттю не подав відомості про обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю.
Частиною 1 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» визначено, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі прийняття фізичною особою - підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності; смерті фізичної особи - підприємця; постановлення судового рішення про оголошення фізичної особи померлою або визнання безвісно відсутньою; постановлення судового рішення про визнання фізичної особи, яка є підприємцем, недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності; постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Відповідно до частини 3 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Судом встановлено, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 проведена 06.10.2010 року за судовим рішенням, що не пов'язано з його банкрутством та про що зроблено відповідний запис у Єдиному державному реєстрі. Таким чином, право на отримання допомоги у відповідача виникло тільки з 06.10.2010 року.
Отже, з 01.02.2006 року по 06.10.2010 року відповідач, будучи фізичною особою -підприємцем, належав до зайнятого населення, а тому зазначені в заяві від 24.12.2008 року відповідачем дані про те, що він не зареєстрований як фізична особа -підприємець, не відповідають дійсності.
Беручи до уваги те, що допомога по безробіттю у сумі 5967 грн. 48 коп. була виплачена ОСОБА_3 на підставі документів, що містять неправдиві відомості і, що в період з 01.02.2006 року по 06.10.2010 року відповідач був зареєстрований, як фізична особа -підприємець та належав до зайнятого населення і під час одержання допомоги по безробіттю не подав відомості про обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а доказів понесення ним інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, суду не надано, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 69-71, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 (09100, АДРЕСА_1) на користь Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 5967 (п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят сім) грн. 48 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні -протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Леонтович А.М.
Постанова у повному обсязі виготовлена 21 квітня 2011 року.