27 квітня 2011 року 1449/11/1070
приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018
час прийняття постанови: 12 год. 28 хв.
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Леонтович А.М.
при секретарі - Воронюк М.М.
за участю представників сторін
від позивача: Криштопа А.А., Артазей В.І.
від відповідача: В.М. Шпанюк
третя особа: не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом
до
проВідкритого акціонерного товариства «Завод Точмаш»
Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області, третя особа яка Переяслав-Хмельницька міська рада
скасування податкового повідомлення-рішення
Відкрите акціонерне товариство «Завод Точмаш»(надалі - позивач) звернулося до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (надалі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001921501/0 від 06.10.2010 року, яким до позивача було застосовано суму грошового зобов'язання за платежем -орендна плата з юридичних осіб у розмірі 103758,12 грн., з яких за основним платежем 98817,26 грн., за штрафними санкціями -4940,86 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем допущено методологічні помилки при розрахунку податкового зобов'язання з земельного податку, в зв'язку з чим незаконно винесено податкове повідомлення-рішення № 0001921501/0 від 06.10.2010 року на загальну суму 103758,12 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених в письмовому заперечення, яке надав суду. Також пояснив, що працівниками Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції при проведенні камеральної перевірки та при прийнятті податкового повідомлення-рішення № 0001921501/0 від 06.10.2010 року дотримано норми чинного законодавства Україна. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити.
Судом задоволено клопотання представника позивача про залучення Переяслав-Хмельницької міської ради як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Переяслав-Хмельницька міська рада на адресу суду подала відзив на позовну заяву, в якому просила в задоволенні позовних вимог відмовити. Просила розглядати справу без участі її представника.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Переяслав-Хмельницькою об'єднаною державною податковою інспекцією в Київській області проведено камеральну перевірку, за результатами якої складено акт № 861 від 06.10.2010 року про результати камеральної перевірки податкової декларації позивача поданої за 2009 рік.
Як вбачається з Акту перевірки, відповідач дійшов висновку що розмір податкового зобов'язання з орендної плати за землю, зазначеного позивачем в уточнюючій податковій декларації є меншим ніж визначено за результатами камеральної перевірки, оскільки при заповненні податкової декларації (розрахунку) позивачем занижено зобов'язання на 2009 рік на 98817,26 грн.
Встановлене відповідачем порушення стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0001921501/0 від 06.10.2010 року, яким визначено суму зобов'язання з орендної плати за землю в розмірі 103758,12 грн., з яких за основним платежем 98817,26 грн., за штрафними санкціями -4940,86 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення позивач оскаржував до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції, Державної податкової адміністрації в Київській області та Державної податкової адміністрації України, але зазначені скарги задоволені не були. В зв'язку з чим позивач звернувся до суду.
Вирішуючи зазначений спір, суд виходив із того, що державна політика у сфері податкових відносин визначається загальними принципами, основні з яких це обов'язковість сплати встановлених законом податків та зборів; рівність усіх платників податків перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації -забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної приналежності, форми власності юридичної особи; невідворотності настання визначеної законом відповідальності, у разі порушення податкового законодавства; єдиний підхід до встановлення податків і зборів -визначення на законодавчому рівні усіх обов'язкових елементів податку.
14 жовтня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Завод Точмаш»(орендар) та Переяслав-Хмельницькою міською радою (орендодавець) був укладений договір оренди землі № 531 (надалі - Договір), який зареєстрований у ДП «Центр ДЗК»21.10.2008 року № 040833200082. Відповідно до умов договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку (загальна площа 22,37 га) під виробничу базу, яка знаходиться в місті Переяслав-Хмельницькому по вул. Петропавлівська, 34.
Пунктом 5 Договору визначено нормативну оцінку земельної ділянки, яка становить 5374294,21 грн. Відповідно до пункту 8 Договору, його укладено на 25 років. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3% в рік відносно нормативної грошової оцінки (п.9 Договору).
Пунктом 10 Договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Згідно пункту 11 Договору, орендна плата вноситься щомісячно у розмірі - 13435,74 грн.
Відповідно до умов пункту 13 Договору, розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами та в інших випадках, передбачених законом.
21 лютого 2010 року між вищезазначеними сторонами була підписана додаткова угода про перерахунок розміру орендної плати до Договору оренди землі № 531 від 14.10.2008 року. Згідно даної додаткової угоди змінено розмір орендної плати, що склав - 16532,51 грн.
Статтею 13 Конституції України визначено, що земля України є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади й органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Відповідно до статті 93 та статті 124 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно статті 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним.
Розміри й порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрямки використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників і контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначає Закон України «Про плату за землю».
Відповідно до статті 2 Закону України «Про плату за землю», існують два види плати за землю: земельний податок та орендна плата. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), що перебуває у власності чи користування, в тому числі на умовах оренди.
Земельний податок -це обов'язковий платіж, що стягується з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками.
Орендна плата -це обов'язковий платіж, що стягується з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками на основі договору оренди.
Порядок орендних відносин за землю визначено Законом України «Про орендну землі»від 06.10.1998 року № 161-XIV (надалі - Закон).
Стаття 1 Закону визначає, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до статті 21 Закону, орендна плата за землю -це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Відповідно до статті 15 Закону, однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Пунктом 36 вищезазначеного договору оренди землі передбачено, що зміна умов договору здійснюється виключно у письмовій формі за взаємною згодою сторін, (шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди).
Статтею 30 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Таким чином, з метою приведення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у відповідність до діючого законодавства, орендодавець може вимагати перегляду орендної плати, якщо інше не передбачено умовами договору оренди. Зміна умов договору оренди здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі, спір вирішується в судовому порядку.
Враховуючи зазначене, Переяслав-Хмельницька міська рада, як розпорядник земель, мала підстави для прийняття рішення про зміну розміру орендної плати за землю та внести відповідні пропозиції щодо внесення змін до договору оренди землі з врахуванням збільшення мінімального розміру орендної плати за землю.
Судом встановлено, що пропозицій щодо внесення змін до договору оренди землі від Переяслав-Хмельницької міської ради стосовно умов договору оренди (включно орендної плати) не поступало.
Водночас, суд зазначає, що відповідач під час проведення камеральної перевірки, зазначив в Акті, що згідно з пунктом 13 договору оренди землі від 14.10.2008 року (зареєстрованого у ДП «центр ДЗК»21.10.2008 року № 040833200082) розмір орендної плати переглядається щорічно у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів у т.ч. внаслідок інфляції. Згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданої відділом земельних ресурсів у м. Переяслав-Хмельницький від 20.01.2009 року № 92, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 22,37 га становить 9485097,62 грн. Орендна плата на 2009 рік становить 3% від нормативної грошової оцінки, або 284552,93 грн.
З матеріалів справи випливає, що позивач сплачував орендної плату за землю щомісяця в розмірі 13435,74 грн, відповідно до пункту 11 договору оренди землі, а з 21.02.2010 року 16532,51 грн, у відповідності до додаткової угоди.
Судом встановлено, що 20.01.2010 року за № 264, відділом земельних ресурсів у м. Переяслав-Хмельницький, після безпосереднього виїзду до місця розташування земельної ділянки, видано Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 22,37 га становить 6613005,51 грн.
З огляду на вищенаведене, зазначений позивачем податковий розмір з орендної плати за землю в поданій уточнюючій декларації не призвів до заниження податкового зобов'язання зазначеного відповідачем в Акті перевірці.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 06.10.2010 року № 0001921501/0 підлягає до скасування.
Відповідно до статей 11 та 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України
Відповідно до вимог частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Цей критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею та документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган самоврядування, його посадова чи службова особа).
Згідно із статтею 97 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням однієї із сторін, визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.
Позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 3,40 грн., та заявив вимогу про відшкодування судових витрат, тому судові витрати підлягають присудженню з Державного бюджету України на користь позивача.
Керуючись статтями 9, 69-71, 97, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 06.10.2010 року № 0001921501/0.
Відшкодувати судові витрати Відкритому акціонерному товариству «Завод Точмаш»за рахунок Державного бюджету України в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні -протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Леонтович А.М.
Постанова у повному обсязі виготовлена 29 квітня 2011 року.