91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
07.07.11 Справа № 24/41/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРЕКС", м. Донецьк
до Фермерського господарства "НОТА", с. Новоастрахань Кремінського району Луганської області
про стягнення 312553 грн. 62 коп.
Суддя Рябцева О.В.
в присутності представників сторін:
від позивача -ОСОБА_1 -предст. за дов. від 11.01.2011 № 103 (16.06.2011, 07.07.2011);
від відповідача -ОСОБА_2 -адвокат, дов. від 06.06.2011 б/н (16.06.2011, 07.07.2011).
Позивачем заявлена вимога про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 163000 грн., яка сплачена за договором поставки від 19.08.2010 № 1839/19/08, пені в сумі 146700 грн., процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 2853 грн. 62 коп., всього 312553 грн. 62 коп.
На обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що відповідно до умов договору поставки від 19.08.2010 № 1839/19/08п позивач платіжним дорученням від 21.08.2010 № 899 здійснив оплату вартості товару в сумі 250000 грн. Відповідач поставив 33,19 тон соняшника на суму 82975 грн. 00 коп., залишок складає 66,81 тон на загальну суму 167025 грн. 00 коп. 18.03.2011 позивач надіслав відповідачу претензію з вимогою про повернення суми передплати в розмірі 167025 грн. 00 коп. Відповідач частково повернув суму передплати в розмірі 4025 грн. 00 коп., заборгованість складає 163000 грн. 00 коп. Відповідальність постачальника за прострочення поставки товару передбачена п. 6.2. договору у вигляді пені за кожен день прострочення у розмірі 0,5%, що складає 146700 грн. 00 коп. Крім того, відповідачу відповідно до ст. 536 ЦК України нараховано проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі, передбаченому ст. 625 ЦК України, в сумі 2853 грн. 62 коп.
Відповідач наявність основного боргу не заперечує. Що стосується нарахованих 3% річних та пені, то відповідач не згодний з цими нарахуваннями, оскільки позивач за один і той же період часу здійснив нарахування за порушення грошового зобов'язання, а також за порушення зобов'язань щодо поставки товару. Відповідач заперечує проти вимог в частині стягнення пені за недопоставку товару за 180 днів, оскільки згідно п. 4 Специфікації № 1 від 19.08.2010, яка є невід'ємною частиною договору, у разі непостачання товару протягом 30 календарних днів відповідач зобов'язаний повернути передплату. Оскільки повернення коштів виключає постачання товару, то після спливу 30-денного строку на поставку товару, встановленого п. 4 Специфікації, у відповідача припинилось зобов'язання щодо поставки товару і виникло зобов'язання щодо повернення суми передплати. Позовні вимоги позивача в частині стягнення пені за недопоставку товару можуть бути задоволені судом лише за 30 календарних днів.
Також відповідач заперечує проти нарахованих 3% річних за період з 11.10.2010 по 11.05.2011, оскільки згідно ст. 625 ЦК України 3% річних нараховуються за прострочення грошового зобов'язання, в той час, як грошове зобов'язання виникло пізніше.
Відповідач клопотанням, яке надійшло до суду поштою 29.06.2011, просить зменшити розмір пені, заявлений позивачем до стягнення, відповідно до ст. 83 ГПК України. На обґрунтування зазначеного клопотання відповідач зазначає, що основним видом сільськогосподарської діяльності господарства є тваринництво (вирощування свиней). Оскільки підприємство не мало орної землі, то воно змушено закупати корма для тваринництва у інших суб'єктів господарювання. У зв'язку зі зривом постачання контрагентами кормів для підприємства з врожаю 2010 року, різкого зниження закупівельних цін на свиней, різким збільшенням закупівельних цін на корми, підприємство опинилося в скрутному фінансовому становищі.
Позивач клопотанням від 10.06.2011 № 1-101, наданим у судовому засіданні 16.06.2011, відповідно до ст. 40 ГПК України просить повернути оригінал поштової квитанції від 17.05.2011, яка підтверджує докази направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу.
У судовому засіданні 16.06.2011 відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 07.07.2011.
Оцінивши надані докази і доводи сторін, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що 19.08.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрекс" (покупець) та Фермерським господарством "Нота" (постачальник) укладено договір поставки № 1839/19/08п.
За умовами цього договору відповідач зобов'язався поставити, а позивач прийняти та оплатити соняшник врожаю 2010 року, за ціною та на умовах цього договору. Ціна, загальна вартість, строк поставки та порядок оплати товару, передбачений сторонами в Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору. Загальна вартість товару дорівнює сумі вартості товару по всіх специфікаціях.
Сторонами 19.08.2010 підписано специфікацію № 1 до договору поставки № 1839/19/08п, якою відповідач зобов'язався поставити до 10.10.2010 соняшник врожаю 2010 року в кількості 100 тон за ціною 2500 грн. за тону, а покупець прийняти і оплатити соняшник протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку позивачу. В пункті 4 Специфікації зазначено, що у разі прострочки поставки (не поставки) оплаченого товару більше ніж на 30 календарних днів, відповідач зобов'язується повернути позивачу оплату, на яку не було поставлено товар, протягом 5-ти календарних днів з моменту закінчення строку поставки (передачі).
Позивач платіжним доручення від 21.08.2010 № 899 перерахував відповідачу 250000 грн. 00 коп. згідно рахунку-фактури від 19.08.2010 № СФ-0000039.
Відповідач поставив позивачу 33,19 тон соняшника на загальну суму 82975 грн. 00 коп., а саме: за видатковою накладною від 19.11.2010 № РН-0000043 -21,84 тон соняшника на суму 54600 грн. 00 коп., за видатковою накладною від 03.12.2010 № РН-0000051 -11,35 тон соняшника на суму 28375 грн. 00 коп.
Залишок соняшника, що підлягав поставці складав 66,81 тон на загальну суму 167025 грн. 00 коп.
Позивач 18.03.2011 надіслав відповідачу претензію від 16.03.2011 № 1-42 з вимогою про повернення суми передплати в розмірі 167025 грн. 00 коп. та сплату неустойки в сумі 182057 грн. 25 коп.
Листом від 31.03.2011 № 15 відповідач визнав претензію в частині недопоставленого соняшника на суму 167025 грн. 00 коп. та запропонував розглянути можливість складання графіку поетапного погашення заборгованості. Листом від 14.04.2011 № 16 відповідач надіслав позивачу для узгодження графік погашення заборгованості, який передбачав погашення заборгованості з квітня по вересень 2011 року включно.
Позивач листом від 10.05.2011 № 1-80 відмовився від запропонованого графіку та попросив у найкоротший строк повернути всю суму попередньої оплати в розмірі 167025 грн. 00 коп.
Відповідач частково повернув передплату в загальній сумі 4025 грн. 00 коп., а саме: 14.04.2011 в сумі 2025 грн. 00 коп., 05.05.2011 в сумі 2000 грн. 00 коп. Залишок боргу складає 163000 грн. 00 коп.
У зв'язку з неповерненням передплати позивач звернувся до суду.
Доказів повернення передплати на час прийняття рішення відповідачем не надано.
Пунктом 6.2. договору встановлено, що у разі несвоєчасної поставки товару або недопоставки товару відповідач сплачує пеню в розмірі 0,5% від вартості непоставленого (несвоєчасно поставленого) товару за кожен день прострочки. Пунктом 4 Специфікації передбачено, що у разі прострочки поставки (не поставки) оплаченого товару більше ніж на 30 календарних днів, відповідач зобов'язується повернути позивачу оплату, на яку не було поставлено товар, протягом 5-ти календарних днів з моменту закінчення строку поставки (передачі), тобто сторони в момент укладання договору визначили, що у разі прострочення поставки товару у покупця виникає грошове зобов'язання по поверненню грошових коштів.
Позивач просить стягнути пеню в сумі 146700 грн. 00 коп. за період з 11.10.2010 по 09.04.2011, а також проценти за користування чужими грошовими кошовими в розмірі, передбаченому ст. 625 ЦК України, в сумі 2853 грн. 62 коп. за період з 11.10.2010 по 11.05.2011.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 ГК України.
У відповідності з п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Матеріалами справи підтверджений факт перерахування грошових коштів відповідачу та факт прострочення поставки товару, що змусило позивача відмовитись від поставки товару і вимагати повернення передплати.
Статтею 665 ЦК України визначено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитись від договору купівлі-продажу. Згідно ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 163000 грн. 00 коп. і процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 11.10.2010 по 11.05.2011 в сумі 2853 грн. 62 коп. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Доводи відповідача щодо неправильного визначення періоду нарахування 3% річних судом відхиляються, оскільки позивач просить стягнути проценти за користування чужими грошовими коштами відповідно до ст.ст. 536, 693 ЦК України, а не ст. 625 ЦК України. Стаття 625 ЦК України застосовується за аналогією для визначення розміру процентів за користування чужими грошовими коштами.
Вимоги про стягнення пені за недопоставку товару за період з 11.10.2010 по 09.04.2011 в сумі 146700 грн. 00 коп. підлягають задоволенню частково в сумі 24450 грн. 00 коп. за період з 11.10.2010 по 09.11.2010 за 30 днів, оскільки умовами договору передбачено нарахування пені за несвоєчасну поставку або недопоставку товару, втім пеня нараховується за час існування такого обов'язку у відповідача, а саме: за період з 11.10.2010 по 09.11.2010.
Всього підлягає задоволенню 190303 грн. 62 коп.
У задоволенні решти вимог слід відмовити за необґрунтованістю.
Клопотання відповідача про зменшення розміру пені задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Згідно п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Статтею 233 ГК України також передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Позивач на вимогу суду поясненням від 10.06.2011 № 1-100 щодо настання збитків у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором зазначив, що непостачання соняшника призвело до заморожування обігових коштів у сумі попередньої оплати, що призвело до неможливості придбання соняшника у інших постачальників і неотриманні прибутку від таких операцій, у зв'язку з прострочкою поставки товару позивач зазнає збитки у вигляді відсотків за користування кредитом. Крім того, з моменту попередньої оплати ринкова вартість насіння соняшника збільшилась майже у 2 рази і становить 4925 грн. за 1 тону. Таким чином, позивач має витрати в сумі 329039 грн. 25 коп., що на 162014 грн. 25 коп. перевищує вартість соняшника, який мав поставити відповідач.
Відповідач документально не обґрунтував підстав для зменшення розміру пені, не надав доказів скрутного фінансового становища. Крім того, розмір пені, який підлягає стягненню, є співрозмірним.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам: з державного мита в сумі 1903 грн. 04 коп., з витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 143 грн. 69 коп. В решті судові витрати покладаються на позивача.
Крім того, позивачу відповідно до ст. 40 ГПК України підлягає поверненню оригінал фіскального чеку від 17.05.2011 № 9328, який підтверджує надіслання відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.
У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 40, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1.Позовні вимоги задоволити частково.
2.Стягнути з Фермерського господарства "Нота", Луганська область, Кремінський район, с. Новоастрахань, вул. Артема, 56, ідентифікаційний код 24050288 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрекс", м. Донецьк, вул. Капітана Ратникова, 1, ідентифікаційний код 25602906 суму попередньої оплати в розмірі 163000 грн. 00 коп., пеню в сумі 24450 грн. 00 коп., проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 2853 грн. 62 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1903 грн. 04 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 143 грн. 69 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3.У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРЕКС" про стягнення з Фермерського господарства "Нота" пені в сумі 122250 грн. 00 коп. відмовити.
4.Повернути позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРЕКС", м. Донецьк, вул. Капітана Ратникова, 1 оригінал фіскального чеку від 17.05.2011 № 9328.
5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
6.Повне рішення складено і підписано - 12.07.2011.
Суддя О.В.Рябцева