91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
07.07.11 Справа № 6/97/2011
За позовом
Головного управління МНС України в Луганській області, м. Луганськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубіжанський Краситель", м. Рубіжне Луганської області
про стягнення 313 783 грн. 39 коп.
Суддя Василенко Т.А.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, дов. № 1/11 від 12.01.2011;
від відпоідача - ОСОБА_2, дов. № 217юр-1 від 01.01.2011;
В судовому засіданні 29.06.2011 оголошено перерву до 07.07.2011;
Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 213 030 грн. 39 коп., в тому числі: борг в сумі 210 239 грн. 30 коп.; інфляційні нарахування в сумі 1 569 грн. 78 коп., 3% річних в сумі 1 221 грн. 29 коп.
Позивачем подано уточнену позовну заяву від 29.06.11, за якою фактично збільшено позовні вимоги до 313 783 грн. 39 коп., в тому числі: борг в сумі 311 736 грн. 25 коп.; інфляційні нарахування в сумі 1 590 грн. 97 коп., 3% річних в сумі 456 грн. 17 коп.
Зазначена заява прийнята судом до розгляду відповідно до ст. 22 ГПК України, у зв'язку з чим позовними вимогами слід вважати: «стягнути з відповідача на користь позивача борг в сумі 311 736 грн. 25 коп.; інфляційні нарахування в сумі 1 590 грн. 97 коп., 3% річних в сумі 456 грн. 17 коп.
Відповідач за відзивом на позовну заяву від 28.05.11, проти позову заперечив, зокрема зазначивши, що за позовом визначено, що заборгованість утворилась за період лютий -квітень 2011, але фактично за розрахунком позивача до стягнення заявлена заборгованість і за інші періоди. Вказане на думку позивача є необґрунтованим та не стосується предмету позову. Крім цього, за доводами відповідача, позивач неправомірно включив до суми боргу заборгованість з вихідної допомоги за листами від 08.11.10 та 11.01.11, оскільки ці суми боргу утворились не у період заявлений до стягнення.
Позивачем надані відповідні заперечення на доводи відповідача.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд
. в с т а н о в и в:
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступне.
01.04.04 між сторонами у справі було укладено договір про організацію державної пожежної охорони № 394/113.
Відповідно до п. 1.3 договору позивач надає відповідачу послуги пожежної охорони силами 9-ї державної пожежної частини 5-го загону державної пожежної охорони.
Відповідно до п.4.1 договору відповідач зобов'язався здійснювати оплату за утримання ДПЧ-9 до 25-го числа поточного місяця.
Позивачем умови договору виконувалися належним чином, але відповідач відповідну оплату здійснював не в повному обсязі та несвоєчасно, у зв'язку з чим утворився борг в сумі 311 736 грн. 25 коп., який позивач просить стягнути на свою користь. Крім цього позивачем нараховані інфляційні в сумі 1 590 грн. 97 коп. та 3% річних в сумі 456 грн. 17 коп.
Відповідач з позовом не погодився з підстав викладених у відзиві та наведених вище
Оцінивши матеріали справи та доводи представника позивача у їх сукупності, суд прийшов до наступного.
Відповідно до Положення про Головне управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи є територіальним органом управління МНС України в Луганській області
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
01.04.04 між Головним управлінням МНС в Луганській області (позивач) і ТОВ «Рубіжанський «Краситель»(відповідач) було підписано договір №394/113 про організацію державної пожежної охорони МНС України на ТОВ «Рубіжанський Краситель».
Відповідно до 5.1 договору, цей договір укладається на один рік і вступає в силу з 01.04.04.
Відповідно до п. 5.2 якщо за один місяць до закінчення договору жодна із сторін не потребує його зміни, він діє на тих же умовах і на той же строк.
Разом з цим, між сторонами було підписано додаткові угоди до договору від 01.04.04 №1 від 01.07.05, № 2 від 02.01.07, № 3 від 01.07.08, № 4 від 28.12.09.
Згідно п.1.3 договору «Пожежна охорона»-позивач у справі здійснює пожежну охорону на об'єкті «Госпоргану»- відповідача силами 9-ї державної пожежної частини 5-го загону Державної пожежної охорони.
Згідно п.4.1 договору плата за утримання пожежної охорони здійснюється на фактичну кількість особистого складу щомісячно, не пізніше 25-го числа поточного місяця.
Відповідно до п.4.2 договору сума договору встановлюється сторонами на підставі розрахунку, що подається до цього договору і є його складовою частиною та складає 381 978,24 грн. на рік. Згідно розрахунку до договору щомісячна вартість послуг складала 31 831 грн. 52 коп.
При зміні витрат за утримання пожежної охорони зміна суми договору можлива тільки при умові підписаннями сторонами додаткової угоди.
Разом з цим між сторонами було підписано додаткові угоди до договору від 01.04.04 №1 від 01.07.05, № 2 від 02.01.07, № 3 від 01.07.08, № 4 від 28.12.09.
За вказаними додатковими угодами змінювалася ціна договору та визначався строк дії цих угод.
Так, додатковою угодою №4 від 28.12.08 сторони змінили п.4.2 договору та зазначили, що загальна сума по утриманню штатної чисельності ДПЧ-9 складає 40 137,00 грн. на місяць.
Крім цього п. 4 додаткової угоди зазначено, що ця додаткова угода вступає в дію з 01.01.09 і діє до 31.12.09.
Після 31.12.09 додаткові угоди до договору не підписувалися.
Із матеріалів справи та наданого позивачем розрахунку вбачається, що ціна позову складається з вартості послуг за лютий -червень 2011 року та вартості за листами від 08.01.10, 11.01.11, 10.05.11 (розрахунок арк. справи 77) у загальній сумі 311 736 грн. 25 коп., з яких вартість послуг - 181 133,00 грн., вартість вихідної допомоги працівникам пожежної охорони -130 503,25 грн.
В обґрунтування стягнення з відповідача вартості вихідної допомоги позивач посилається на п.4.6 договору за яким зазначено: «Производить оплату выходных пособий при увольнении сотрудников ГПЧ-9 ОГПО-5 сверх установленной сметы согласно «Положения о прохождении службы…»с предоставлением подтверждающих документов».
При цьому з наведеного пункту та розділу 4 до якого він включений не вбачається, що саме відповідач має сплачувати вихідну допомогу працівникам позивача при звільненні.
Як було наведено вище при підписанні договору між сторонами була узгоджена певна сума яку відповідач повинен сплачувати позивачу щомісячно не пізніше 25-го числа поточного місяця, що останнім зроблено не було.
Так, за розрахунком позивача відповідачем не оплачено вартість послуг із організації та здійснення пожежного контролю за період лютий -червень 2011 року в сумі 181 233,00 коп. із розрахунку 40 137.00 в місяць.
В той же час, додатковою угодою №4 сторони узгодили, що вартість відповідних послуг в сумі 40 137,00 грн. встановлюється в період з 01.01.09 по 31.12.09. та строк дії даної додаткової угоди продовжено не було.
Тобто, в даному випадку нарахування вартості плати за утримання пожежної охорони за період лютий -червень 2011 року в сумі 40137,00 щомісячно є неправомірним, оскільки строк дії додаткової угоди №4 скінчив, а строк дії договору автоматично продовжується на тих же умовах та на той же строк, тобто на рік згідно пунктів 5.1, 5.2 договору.
Виходячи з наведеного, розрахунок вартості наданих послуг за період з лютого по червень 2011 слід рахувати із кошторису, що був складений при підписанні договору в сумі 31 831,52 грн. щомісячно. З огляд на викладене, за вказаний період борг складає із розрахунку 31831.52х5-19452,00=139 705,60 грн. (де 31831,52 - щомісячна плата, 5 - кількість місяців, 19452,00 -часткова оплата).
Також слід зазначити, що підписання актів виконаних робіт у 2011 році із розрахунку 40137,00 грн. щомісячно не приймається судом до уваги як зміна ціни за договором по п.4.2 оскільки сторони передбачили, що зміна ціни відбувається лише на підставі додаткової угоди, але будь-яких додаткових угод про збільшення розміру послуг за період після 31.12.09 позивачем до суду не надано.
Виходячи з наведеного, позовні вимоги щодо стягнення боргу за надані послуги слід задовольнити частково в сумі 139 705,60 грн., в решті слід відмовити.
Крім цього, слід зазначити, що позивачем до стягнення заявлені суми виплат вихідної допомоги працівникам позивача, що звільняються від останнього відповідно до листів № 13/3037 від 08.11.10 в сумі 38 880,00 грн., № 30/78 від 11.01.11 в сумі 71 456,50 грн., № 30/1219 від 10.05.11 в сумі 2011,75.
При огляді вказаних листів вбачається, що вони складені та підписані керівництвом ДПЧ-9 та за ними висловлено клопотання про виплату грошової допомоги вивільняємим працівникам.
Відповідно до Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 629 (далі за текстом Положення) зазначено, що цим Положенням регулюються відносини, пов'язані з проходженням служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу).
Особами рядового і начальницького складу є громадяни України, які прийняті на службу до органів і підрозділів цивільного захисту і яким присвоєні відповідно до цього Положення спеціальні звання.
В той же час, відповідно до Інструкції про виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженої Наказом МНС 10.06.2008 N 447, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 7 липня 2008 р. за N 612/15303 зазначено, що ця інструкція визначає порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу, які проходять службу в органах і підрозділах цивільного захисту Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Згідно п. 1.3 Інструкції до грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу належать: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Розділом 15 вказаної інструкції передбачений порядок нарахування та виплати грошового зобов'язання особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту при звільненні.
Тобто в даному випадку всі виплати що стосуються грошових зобов'язань таким особам здійснюються в межах асигнувань, визначених у кошторисі органу управління (підрозділу) на грошове забезпечення особового складу.
Разом з цим відповідач у справі -ТОВ «Рубіжанський Краситель»ніяким чином не може бути таким органом оскільки позивач є державною установою, а саме територіальним органом управління МНС України Луганській області і грошові виплати працюючим в данім установі повинні здійснюватися власне цією установою.
Виходячи з наведеного, стягнення з відповідача боргу в якості виплати вихідної допомоги працівникам позивача є необґрунтованим, у зв'язку з чим у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 1590.97 та 3% річних в сумі 456,17 грн. є необґрунтованим виходячи з наступного.
Позивач здійснював розрахунок вказаних нарахувань виходячи з вартості послуг 40 137.00 грн., а також із кількості прострочки за повний місяць, але за умовами договору про строчка оплати наступає з 26 числа поточного місяця.
Розрахунок інфляційних нарахувань слід здійснювати з урахування вартості у 31831,52 грн. щомісячно за період з лютого по червень 2011 року виходячи із розрахунку здійсненого судом та долученого до справи, у зв'язку з чим розмір інфляційних нарахувань складає 118 грн. 39 коп., а розмір 3% річних -372 грн. 37 коп.
Тобто, позовні вимоги в цій частині слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні нарахування в сумі 118 грн. 39 коп. та 3% річних в сумі 372 грн. 37 коп.
За таких обставин, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача борг у сумі 139 705 грн. 60 коп., інфляційні нарахування в сумі 118 грн. 39 коп., 3% річних в сумі 372 грн. 37 коп. (усього 140 196 грн. 36 коп.). У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. ст. 44,49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно обґрунтовано заявлених та задоволених вимог.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 ГПК України суд , -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубіжанський Краситель», м. Рубіжне Луганської області, пл. .Хіміків, 2, код 32803997, борг у сумі 139 705 грн. 60 коп., інфляційні нарахування в сумі 118 грн. 39 коп., 3% річних в сумі 372 грн. 37 коп. , витрати по оплаті державного мита в сумі 1 401 грн. 96 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 105 грн. 44 коп., видати наказ позивачу.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.
Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 12.07.2011.
Суддя Т.А.Василенко