15 липня 2010 р.Справа № 2-а-1468/09/1512
Категорія: 2.19.6Головуючий в 1 інстанції: Гаращенко Д.Р.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
доповідача -Єщенка О.В.
суддів -Димерлія О.О., Домусчі С.Д.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси на постанову Київського районного суду м. Одеси від 07 липня 2009 року за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про визнання дій незаконними, стягнення невиплаченої державної соціальної допомоги,-
ОСОБА_4 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги за статусом “Діти війни” з 01 січня 2006 року до 31 грудня 2008 року.
В обґрунтування позову зазначалося, що ОСОБА_4 являється пенсіонеркою та має статус дитини війни. Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсія підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 07 липня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені частково. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси щодо невиплати ОСОБА_4 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 09.07.07р. по 31.12.07р. та з 22.05.08р. по 31.12.08р. у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком -незаконними. Зобовязано Управління Пенмсійного фонду України в Київському районі м. Одеси нарахувати та виплатити ОСОБА_4, як «дитині війни»підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком з розрахунку за період з 09.07.07р. по 30.09.07р. -123, 02 грн. на місяць, за період з 01.10.07р. по 31.12.07р. -124, 53 грн. на місяць; за період з 01.07.08р. по 30.09.08р. -144, 6 грн. на місяць, за період з 01.10.08р. по 31.12.08р. -149,4 грн. на місяць.
В решті вимог -відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, останнім, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є пенсіонеркою та має статус дитини війни. Відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року позивачка має право на підвищення мінімальної пенсії за віком на 30 %.
Такі виплати позивачці у 2006 та у 2007 роках відповідачем не проводились, а в 2008 році було нараховано 10% від прожиткового мінімуму.
Правильно встановивши обставини справи, суд першої інстанції при винесенні рішення допустив порушення норм процесуального права, а саме.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які мають статус дитини війни, на їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріпленні в Законі України “Про соціальний захист дітей війни”.
Законом України від 19 січня 2006 року №3367-VI внесені зміни до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”, відповідно до яких виключено пункт 17 статті 77, а стаття 110 викладена в іншій редакції. Зокрема установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 статті 5 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, запроваджуються з 01 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році не визначив порядку виплати надбавки до пенсії дітям війни, то вимоги позивачки що стосуються 2006 року, задоволенню не підлягають.
Дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2007 рік було зупинено статтею 111 Закону України від 19 грудня 2006 року “Про Державний бюджет України на 2007 рік”(з урахуванням положень пункту 12 статті 71 цього закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”щодо такого зупинення дії статті 6 Закону.
Відповідно, при вирішенні справи та задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача провести виплату підвищення до пенсії позивачу за 2007 рік, судом першої інстанції було враховано з якого періоду (дати) зупинення дії статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” відновлено та визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним), у 2007 році з 09 липня 2007 року з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення.
Подібні до 2007 року відносини склалися і в 2008 році, оскільки зміни до статті 6 Закону, що внесені пунктом 41 розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року.
Отже, позивачка відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має право на підвищення пенсії за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Таким чином, суд першої інстанції правильно визнав право позивачки на підвищення пенсії за 2007 та 2008 роки відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, однак при розгляді справи та винесені постанови не врахував строки звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивачка звернулася до суду з позовом 27 квітня 2009 року.
Враховуючи положення ст. 99 КАС України, позивачкою було порушено строк для звернення до суду за захистом порушених прав.
Доводи щодо необізнаності не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому Кодексом.
За таких підстав колегія суддів приходить до висновку, що права позивачки підлягають захисту з 27 квітня 2008 року.
Доводи апеляційної скарги про те, що поняття “Мінімальна пенсія за віком”, про яке йдеться в ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, застосовується виключно для визначення пенсії, що призначається лише за цим Законом і не стосується “Дітей війни” відповідно до ст. 6 Закону, колегія суддів вважає безпідставними.
Положення ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Крім того, судова колегія вважає, що адміністративний суд може лише визнавати дії суб'єктів владних повноважень незаконними та покласти обов'язок на відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону за відповідний рік, і не є уповноваженим органом проводити розрахунок суми заборгованості.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає необхідним відповідно до п.2 ч.1 ст.201 КАС України змінити постанову суду першої інстанції, а відтак апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Одеси -залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду міста Одеси від 07 липня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про визнання дій незаконними, стягнення невиплаченої державної соціальної допомоги -змінити.
Позовні вимоги ОСОБА_4 -задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Одеси щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_4 державної соціальної допомоги як “дитині війни” за період з 22 травня 2008 року по грудень 2008 року включно -неправомірними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Одеси здійснити перерахунок та забезпечити проведення виплати на користь ОСОБА_4 недоплаченої як “дитині війни” щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року, за період з 22 травня 2008 року по грудень 2008 року включно, з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені чинним законодавством України.
Головуючий:
Судді: