Справа № 2117/2-706/11 .
16 травня 2011 року
Новокаховський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді - Пилипенко С.В.,
при секретарі - Стародубцевій Л.В.,
представників відповідачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Каховка Херсонської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4, компанія «Натавіль Лімітед», служба у справах дітей виконкому Новокаховської міської ради про визнання договору купівлі-продажу недійсним, -
встановив:
Позивачка звернулася до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу недійсним, посилаючись на те, що 29.12.2000 року між нею та відповідачем ОСОБА_4 був укладений шлюб, який зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану м. Нова Каховка Херсонської області, запис № 343. Внаслідок чого, прізвище було змінено в шлюбі з ОСОБА_5 на ОСОБА_4. Від цього шлюбу вони мають неповнолітню доньку -ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. 20.07.2009 року рішенням Новокаховського міського суду шлюб між ними було розірвано. 20.07.2009 року рішенням Новокаховського міського суду за позовом позивачки, здійснено поділ майна, набутого ними у шлюбі. Окрім спільного сумісного майна набутого у шлюбі, поділ якого здійснено на підставі рішення суду, ОСОБА_4 перебуваючи в шлюбі з нею у 2007 році став засновником Товариства з обмеженою відповідальністю „Каховка-Буд”. Частка ОСОБА_4 у статутному капіталі ТОВ „Каховка-Буд” становила 24 948,00 грн. та складала 56,7% статутного капіталу. Після другого перерозподілу Статутного капіталу у грудні 2008 року, частка ОСОБА_4 склала 22 000,00 грн., що становить 50% статутного капіталу ТОВ „КАХОВКА - БУД” (статут ТОВ „КАХОВКА - БУД” зареєстрований 16.12.2008 р.). Статутний капітал ТОВ „Каховка-Буд” було сформовано грошовими коштами, які були набуті ними у шлюбі та належали їм на праві спільної сумісної власності. Однак, 04.03.2009 р. відповідач перебуваючи у шлюбі, без її погодження, за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу здійснив відчуження 50 % Статутного капіталу, належного йому в ТОВ „Каховка-Буд” на користь компанії «Натавіль Лімітед». Продаж 50 % статутного капіталу в ТОВ «Каховка-Буд» було здійснено ОСОБА_4 по номінальній вартості - за 3 000,00 доларів США. Відповідно до вимог закону ОСОБА_4 при укладенні 04.03.2010 р. нотаріально посвідченого договору відчуження корпоративних прав ТОВ „Каховка-Буд”, повинен був отримати її згоду, як на майно, що набуте ними у шлюбі та належить їм на праві спільної сумісної власності. Оскільки договір купівлі-продажу корпоративних прав підлягає нотаріальному посвідченню, то відповідно до норм п. 2 ст. 369 ЦК України моя згода, як співвласника, повинна була бути нотаріально посвідчена на момент укладення такого договору; дана вимога закону не була дотримана. Той факт, що продаж корпоративних прав по ТОВ „Каховка-Буд” було здійснено відповідачем без її погодження підтверджується п. 5.1. нотаріально посвідченого договору купівлі - продажу корпоративних прав від 04.03.2009 р., в якому зазначено, що: „Продавець запевняє та гарантує, що на момент укладення цього договору він отримав згоду дружини...”В той же час, Інструкцією „Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5, передбачено: договори щодо належного подружжю на праві спільної сумісної власності майна, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також правочини щодо іншого цінного майна можуть бути посвідчені нотаріусом за наявності письмової згоди другого з подружжя. Згода на укладення такого договору повинна бути посвідчена нотаріально. Про наявність згоди другого подружжя зазначається в тексті договору з посиланням на реєстровий номер, за яким ця згода посвідчена, та дату її посвідчення. Однак у тексті договору купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ „Каховка-Буд” від 04.03.2009 р., укладеним відповідачем, відсутнє посилання на її згоду на відчуження корпоративних прав, дата та номер надання такої згоди. З огляду на викладене, при укладенні договору купівлі-продажу корпоративних прав від 04.03.2010 р. ОСОБА_4 було порушено моє право, як співвласника майна, що належало нам на праві спільної сумісної власності, як таке, що набуте у шлюбі. Окрім цього, при здійснені правочину щодо відчуження корпоративних прав від 04.03.2010 р. відповідачем були порушені права їх неповнолітньої дитини - ОСОБА_6
Просить суд визнати недійсним нотаріально посвідчений Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ „Каховка-Буд” (ідентифікаційний код 35115782), укладений між ОСОБА_4 та Компанією „Натавіль Лімітед”, щодо відчуження 50% статутного капіталу, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 04.03.2009 р., зареєстрованим в реєстрі за № 3369; зобов'язати ОСОБА_4 повернути Компанії „Натавіль Лімітед” 3 000,00 тисячі доларів США, отриманих за нотаріально посвідченим Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ „Каховка-Буд” (ідентифікаційний код 35115782), посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 04.03.2009 р., зареєстрованим в реєстрі за № 3369; що за курсом НБУ станом на 10.05.2011 р. становить 796.84* 3000 доларів США = 23 905,20 грн. Зобов'язати Компанію „Натавіль Лімітед” повернути ОСОБА_4 % статутного капіталу ТОВ „Каховка-Буд” (ідентифікаційний код 35115782), набутих за нотаріально посвідченим Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 04.03.2009 р., зареєстрованим в реєстрі за № 3369. Скасувати державну реєстрацію змін до Статуту ТОВ „Каховка-Буд” (ідентифікаційний код 35115782), проведену 10.03.2009 р. Державним реєстратором Виконавчого комітету Новокаховської міської ради, номер запису 13551050008002423, здійснених на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ „Каховка-Буд” (ідентифікаційний код 35115782), укладеного ОСОБА_4 та Компанії „Натавіль Лімітед”, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 04.03.2009 р., який зареєстрованого в реєстрі за № 3369.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнали та пояснили, що на момент укладання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Каховка-Буд”, ОСОБА_4 перебував у шлюбі з ОСОБА_3, проте письмової згоди дружина на відчуження частки у статутному капіталі не надавала, оскільки на час оформлення угоди він перебував у м. Києві, і був певен, що вона заперечувати не буде.
Представник відповідача компанії «Натавіль Лімітед» ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав.
Третя особа служба у справах дітей виконкому Новокаховської міської ради позов підтримала та пояснила, що просить суд винести рішення яке б не порушувало прав дитини.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Сімейного кодексу України, ЦК України.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про одруження ОСОБА_4Ю та ОСОБА_5 уклали шлюб 29 грудня 2000 року, актовий запис №343. який зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану м. Нова Каховка Херсонської області. З свідоцтва про народження вбачається, що ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2, батьками зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_3.
Згідно рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 20 липня 2009 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано.
Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 20 липня 2009 року, розподілено спільно набуте майно ОСОБА_3 та ОСОБА_4
На момент укладання угоди купівлі-продажу ОСОБА_4 був власником корпоративних прав - частки у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Каховка-Буд”, у розмірі 22 000 грн., що дорівнює 50 %, сформованих ним за рахунок грошових коштів, які були набуті у шлюбі та належали їм на праві спільної сумісної власності.
04 березня 2009 року між ОСОБА_4 та компанією «Натавіль Лімітед» укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Каховка-Буд”, що складає 22 000 грн. та становить 50% статутного капіталу товариства, ціна продажу частки у статутному капіталі складає 3000 доларів США, який нотаріально посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстровано в реєстрі за № 3369.
У пункті 5.1 договору купівлі-продажу частки вказано, що продавець запевняє та гарантує, що на момент укладення цього договору він отримав згоду інших учасників товариства та згоду дружини продавця на відчуження частки у статутному капіталі товариства на користь покупця.
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.
Стаття 147 ч.1 ЦК України передбачає право учасника товариства з обмеженою відповідальністю продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.
Відповідно до ч.1,3 ст.167 Господарського кодексу України - корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Як роз'яснено у ч.1 п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», статтею 12 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, що власником майна, переданого товариству його засновниками та учасниками, є саме товариство.
Відповідно до ст. 113 ЦК товариство з обмеженою відповідальністю є господарським товариством, тому на нього розповсюджуються положення Закону України «Про господарські товариства».
Ст.1 Закону України „Про господарські товариства" із наступними змінами вказує, що товариство з обмеженою відповідальністю належить до господарських товариств. Як зазначено у ст. 4 вищеназваного закону товариство з обмеженою відповідальністю створюється і діє на підставі установчого договору і статуту.
Стаття 53 Закону України „Про господарські товариства" встановлює, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю може за згодою решти учасників відступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам цього ж товариства, а якщо інше не передбачено установчими документами, то і третім особам. Учасники товариства користуються переважним правом придбання частки (її частини) учасника, який її відступив, пропорційно їх часткам у статутному фонді товариства або в іншому погодженому між ними розмірі.
Згідно роз'яснень, що містяться в ч.ч. 2 і 3 п.28 вище вказаної постанови Пленуму, виходячи зі змісту ч.ч.2 і 3 ст. 61 СК, якщо вклад до статутного фонду господарського товариства зроблено за рахунок спільного майна подружжя, в інтересах сім»ї, той із подружжя, хто не є учасником товариства, має право на поділ одержаних доходів, а у разі використання одним із подружжя спільних коштів усупереч ст. 65 СК інший з подружжя має право на компенсацію вартості його частки.
Таким чином, корпоративні права в товаристві належать тільки ОСОБА_4, тому він вправі розпоряджатися ними на свій розсуд. Проте, як було встановлено в судовому засіданні ОСОБА_4 продавши частку в товаристві, а саме 50% статутного капіталу позбавив ОСОБА_3 та їх малолітню дитину права на одержання доходів з ТОВ „Каховка-Буд”, чим порушуються її права передбачені ст.ст. 60, 61 СК України .
Ч.1 ст. 60 СК України передбачено, що майно набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з ним не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляду за дітьми, хвороби тощо) самостійного заробітку доходу).
Згідно ч.1,2 ст. 61 СК України якщо вклад до статутного фонду господарського товариства зроблено за рахунок спільного майна подружжя, в інтересах сім'ї, той, із подружжя, хто не є учасником товариства, має право на поділ одержаних доходів.
Згідно ч.1 ст.62 СК України - якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч.1,2,3 ст.65 СК України - дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.
Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.
Ст.190 ЦК України встановлено, що майном, як особливим об'єктом вважаються окремі річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Ч.2 вказаної статті передбачено, що майнові права є не споживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Згідно статті 203 ч.1 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Ч.2 вказаної статті передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Ст.204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його дійсність прямо не встановлена Законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу”; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Наслідком укладення недійсного правочину є двостороння реституція, що передбачено п. 1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Інструкцією „Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5, п.44 передбачено, що договори щодо належного подружжю на праві спільної сумісної власності майна, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також правочини щодо іншого цінного майна можуть бути посвідчені нотаріусом за наявності письмової згоди другого з подружжя. Згода на укладення такого договору повинна бути посвідчена нотаріально. Про наявність згоди другого подружжя зазначається в тексті договору з посиланням на реєстровий номер, за яким ця згода посвідчена, та дату її посвідчення ...”
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки вчинена угода повинна бути визнана недійсною як така, що суперечить статтям ЦК України, Закону України „Про господарські товариства" у частині, що регулює правовідносини учасників товариств у сфері товариств з обмеженою відповідальністю, а також моральним засадам суспільства, оскільки при здійсненні спірного правочину продавцем та покупцем порушено п.5.1 договору купівлі-продажу частки де вказано, що продавець запевняє та гарантує, що на момент укладення цього договору він отримав згоду інших учасників товариства та згоду дружини продавця на відчуження частки у статутному капіталі товариства на користь покупця.
Таким чином, враховуючи, що відповідач ОСОБА_4, укладаючи нотаріально посвідчену угоду про передачу своїх корпоративних прав другому співвласнику без нотаріально посвідченої письмової згоди другого з подружжя (дружини), тим самим розпорядився спільним майном подружжя, позбавивши ОСОБА_3 та їх малолітню дитину ОСОБА_6 права на одержання доходу від Товариства з обмеженою відповідальністю „Каховка-Буд”. Оскільки без повернення 50% статутного капіталу товариства позивачка втрачає право на одержання доходу, суд вбачає підстави для визнання даного правочину недійсним.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог суд керується статтею 216 ЦК України яка передбачає, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Тому суд вважає , що необхідно повернути сторони у первісне положення.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої постановлене рішення.
На підставі ст.ст. 60, 61, 62, 65 СК України, 190, 203, 204, 215, 216 ЦК України, керуючись статтями 88, 208, 209, 213, 215, 218 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати недійсним нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Каховка-Буд” (ідентифікаційний код 35115782), укладений між ОСОБА_4 та компанією «Натавіль Лімітед», щодо відчуження 50% статутного капіталу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 04.03.2009 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3369.
Зобов'язати ОСОБА_4 повернути компанії «Натавіль Лімітед» 3 000,00 тисячі доларів США, отриманих за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Каховка-Буд” (ідентифікаційний код 35115782), посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 04.03.2009 р., зареєстрованим в реєстрі за № 3369, що за курсом НБУ станом на 10.05.2011 р. становить 796.84* 3000 доларів США = 23 905,20 грн.
Зобов'язати компанію «Натавіль Лімітед» повернути ОСОБА_4 50 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю „Каховка-Буд” (ідентифікаційний код 35115782), набутих за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 04.03.2009 р., зареєстрованим в реєстрі за № 3369.
Скасувати державну реєстрацію змін до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод будівельних матеріалів №1” (ідентифікаційний код 35115782), проведену 10.03.2009 року Державним реєстратором Виконавчого комітету Новокаховської міської ради, номер запису 13551050008002423, здійснених на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Каховка-Буд” (ідентифікаційний код 35115782), укладеного ОСОБА_4 та компанією «Натавіль Лімітед», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 04.03.2009 року, який зареєстрованого в реєстрі за № 3369.
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_4 та компанії «Натавіль Лімітед» на користь ОСОБА_3 сплаченої суми судового збору 237,25 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Херсонської області через Новокаховський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя С.В. Пилипенко