Справа № 2117/2-203/11 .
28 лютого 2011 року
Новокаховський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді: Чирського Г.М.,
при секретарі: Білоус Л.П.,
за участю відповідача (заявника): ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Каховка заяву ОСОБА_1 про ухвалення у цивільній справі за позовом Кредитної спілки “Добробут” до ОСОБА_1 про стягнення боргу - додаткового рішення, -
12.08.2009 року рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області, яке набрало чинності, відмовлено позивачу - Кредитної спілки «Добробут» про стягнення на їх користь з відповідача ОСОБА_1 сплачений прибутковий податок у розмірі 5234 грн. 14 коп. та сплачену вихідну допомогу при звільненні у розмірі 2400 грн.
18.10.2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про ухвалення у справі додаткового рішення, посилаючись на те, що у справі нею понесені витрати на правову допомогу ПП ОСОБА_2 в сумі 1000 грн., які просила стягнути з позивача.
В судовому засіданні відповідач (заявник) заяву підтримала із зазначених вище підстав.
Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, в судове засідання не з»явився з невідомих причин.
Заслухавши відповідача ( заявника), дослідивши матеріали справи суд вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав
Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема: стосовно будь-якої позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення не ухвалено рішення, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Згідно з п. 2 ч.2 ст. 79 ЦПК України до судових витрат серед інших належать і витрати на правову допомогу.
Відповідно до ч.1 ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.
Але, заявником (відповідачем) не надані докази, які свідчать про те, що приватний підприємець ОСОБА_2, якому заявник відповідно до квитанції від 15.07.2009 р. (а.с. 72) сплатив 1000 грн. за консультації та складання заперечень, є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання такої допомоги. При цьому договір про надання правової допомоги, акт виконання юридичних послуг, Свідоцтво про державну реєстрацію, про сплату єдиного податку ПП Кошель, диплом про вищу юридичну освіту підприємця такими документами не являються.
Також, постановою Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2006 р. «Про гранічні розміри компенсації витрат, пов»язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», затверджено граничні розміри компенсації витрат, пов»язаних з розглядом справ. Так, граничний розмір витрат, пов»язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення у цивільній справі у випадку, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не повинен перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи. В розумінні зазначеного Закону підставами для присудження компенсацій понесених заявником судових витрат є надання правової допомоги адвокатом або іншим фахівцем в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги.
Згідно п. 1 Договору на надання юридичних послуг від 15.07.2009 р., ОСОБА_2 зобов»язувалася надати ОСОБА_1 юридичні послуги.
Але, заявником не наведені докази, що ПП ОСОБА_2, надавши юридичні послуги, є фахівцем у галузі права та на підставі якого закону вона має право на надання такої правової допомоги.
Крім того, наданий виконаний ОСОБА_1 від руки розрахунок (а.с. 85) не підтверджений документально та не може свідчить про належне обгрунтування її доводів щодо стягнення суми саме 1000 грн., а не іншої, а також, часу, витраченого ПП ОСОБА_2 за договором від 15.07.2009 р.
Керуючись ст. ст. 56, 79, 88, 220 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Відмовити в ухваленні додаткового рішення у цивільній справі за позовом Кредитної спілки “Добробут” до ОСОБА_1 про стягнення боргу за заявою ОСОБА_1 про стягнення з Кредитної спілки «Добробут» витрат на правову допомогу.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Херсонської області протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Г.М.Чирський