КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МАКІЇВКИ
Справа № 2-з-9/2011
14 лютого 2011 року м. Макіївка
Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі
головуючий суддя Ситенко А.І.
при секретарі Розсохи О.М.
розглянувши заяву ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову,
У вересні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з уточненим під час розгляду справи позовом до ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю «Ремжитлобуд», відділу громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області про визнання відповідача таким, що втратив право користування житлом, розташованим за адресою: АДРЕСА_1, з покладанням зобов'язання зняти відповідача з реєстрації за вказаною адресою, стягнення компенсації моральної шкоди у розмірі 50000 грн., мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачем його житлових прав.
Ухвалою суду від 30 вересня 2009 року по вказаній справі відкрито провадження.
У забезпечення заявлених позовних вимог представник позивача ОСОБА_1, яка діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, звернулась до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно -квартиру № 118, будинку № 20, розташованого на кварталі «Шахтарському»в Центрально -Міському районі міста Макіївки.
В обґрунтування зазначеної вимоги у тексті заяві зазначено, що відповідач ОСОБА_3 мешкає разом зі своєю бабцею за адресою: АДРЕСА_2 і на теперішній час виникла загроза продажу вказаної квартири, що буде унеможливлювати виконання рішення суду про вселення позивача за вказаною адресою, за позовними вимогами, які будуть заявлені позивачем у майбутньому, після отримання відповідних документів про належність даної квартири.
Відповідно до вимог частин 1 і 3 ст. 151 та ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Згідно зазначених норм закону завданням забезпечення позову є застосування судом, в провадженні якого перебуває справа, заходів щодо захисту матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання у майбутньому прийнятого судового рішення за його позовом.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
У позовні заяві ОСОБА_2 відсутні будь -які позовні вимоги, що стосуються об'єкту нерухомого майна -квартири № 118, розташованої в будинку № 20 на кварталі «Шахтарському»в Центрально -Міському районі міста Макіївки, на яку слід накласти заходи забезпечення позову.
Крім того, заявником не надано будь -яких відомостей про належність відповідачу на праві власності нерухомого майна, на яке слід накласти арешт, а також посилання та докази на підтвердження достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що є порушенням вимог ст. 151 ЦПК України.
Згідно з вимогами статей 10 і частини першої статті 60 ЦПК України розгляд та вирішення цивільних справ у судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Проаналізувавши фактичні обставини по справі і характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що заявник не довів беззаперечними доказами наявність тих обставин, на підставі яких він пропонує суду вжити заходів до забезпечення позову і які свідчать про те, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Таким чином, суд визнає, що реальної загрози невиконання відповідачами по цивільній справі можливого судового рішення і порушення матеріальних інтересів заявника немає, тому зазначені вимоги представника позивача задоволенню не підлягають.
Відповідно рішення Конституційного суду України № 12-рп/2010 від 28 квітня 2010 року ухвалу суду про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено в апеляційному порядку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 151 і 152 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю «Ремжитлобуд», відділу громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив користування житловим приміщенням, покладання зобов'язання про зняття відповідача з реєстрації за адресою спірного житлового приміщення, стягнення компенсації моральної шкоди відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення -протягом п'яти днів дня отримання копії цієї ухвали.
Суддя: