Харківський апеляційний адміністративний суд
"06" березня 2008 року м. Харків
Справа № 22-а-297/08
Категорія: 33 Головуючий 1 інстанції: П*янова Я.В.
Доповідач: Водолажська Н.С.
Колегія суддів у складі:
Головуючий суддя Філатов Ю.М.,
Суддя Водолажська Н.С., Суддя Шевцова Н.В.
при секретарі Житєньової Н.М.
за участю представників:
представника позивача - ОСОБА_2
представників відповідача - Поярко І.В., Криволапова О.В.
Позивач, ФОП ОСОБА_1, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, в якому просила визнати її такою, що правомірно перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності (є платником єдиного податку) в 2007 р., як передбачен Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», скасувати повністю рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 11.06.07 р. № 0001651720/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 382214,7 грн. та № 0001641720/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1280,0 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.07 р. адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про скасування рішень був задоволений частково, а саме скасоване рішення ДПІ Жовтневого району м. Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001651720/0 від 11.06.07 р. на суму 382214,7 грн. та № 0001641720/0 від 11.06.2007 р. на суму 1280,0 грн.
В частині позову про визнання ОСОБА_1 такою, що правомірно перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності (є платником єдиного податку) в 2007 р., було відмовлено.
Відповідач не погодився з зазначеною постановою суду та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.07 р. по справі № 2а-543/2007р. та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову повністю, посилаючись на обставини, викладені в скарзі.
Позивач надав до суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та письмові заперечення на неї, вислухавши осіб, які прибули в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 30.05.07 р. працівниками ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова була проведена планова документальна перевірка позивачки з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 16.02.06 р. по 31.03.07 р., за результатами якої був складений акт № 596/17-205/21006420360/231 від 30.05.07 р.
При проведенні перевірки були виявлені порушення вимог ст. 1, п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та п. 1 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», пов'язані з тим, що позивачка, в порушення вимог ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування" за результатами роботи за 2006 р. перевищила обсяги виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 500000,0 грн., а тому повинна була, починаючи з 01.01.07 р. перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності та за результатами роботи за 1 квартал 2007 р. надати до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова декларацію про отримані доходи, застосовувати в своїй господарській діяльності РРО та придбати патент.
За даними перевіряючих позивачка протягом 2006 р. здійснювала реалізацію скла за угодами купівлі-продажу та за угодами комісії. Загальний обсяг реалізації придбаного та отриманого на комісію товару становив суму 3680501,68 грн. Розрахунки здійснювалися у безготівковому вигляді та за готівку.
Посилаючись на те, що згідно ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування" виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг), а в самому Указі та інших нормативних актах ДПА України, які стосуються спрощеної системи оподаткування, прямо не зазначено яким чином визначається виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) для цілей оподаткування, відповідачем був зроблений висновок про те, що всі грошові надходження є виручкою позивачки.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно довільного і неправомірного тлумачення відповідачем норм чинного законодавства, оскільки відповідачем не було взято до уваги те, що ст. 1011 Цивільного кодексу України чітко визначено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента, при цьому право власності на товар, переданий на реалізацію залишається за комітентом. Йому ж належать і грошові кошти, отримані від продажу цього товару, а виручкою комісіонера (позивача) в цілях оподаткування є лише комісійна винагорода за виконання такого договору комісії, саме така комісійна винагорода і повинна враховуватися для визначення обсягу виручки позивача за відповідний рік з метою перебування позивачем на спрощеній системі оподаткування.
Таким чином, виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та відповідно об'єктом оподаткування єдиним податком є лише комісійна винагорода, яка надійшла суб'єкту підприємницької діяльності - платнику єдиного податку як плата за надані послуги, а ні вся сума транзитних грошових коштів, які підлягають обов'язковому перерахуванню третій особі (комітенту). Тобто, грошові кошти, що надійшли суб'єкту підприємницької діяльності - платнику єдиного податку, не є його власністю, оскільки піддягають обов'язковому перерахуванню третій особі (комітенту); а тому ці кошти не є виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та не можуть бути об'єктом оподаткування єдиним податком та не можуть враховуватися для визначення обсягу виручки за відповідний рік з метою визначення можливості застосування спрощеної системи оподаткування.
Згідно з ст. 51 ЦКУ до підприємницькій діяльності фізичних осіб - підприємців застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом.
Виходячи з Закону України «Про систему оподаткування", згідно з яким при визначенні зобов'язань по сплаті податків та зборів (обов'язкових платежів) повинен бути забезпечений однаковий підхід до всіх платників, можливо зробити висновок, що порядок визначення виручки від посередницьких операцій повинен бути однаковим і для фізичних, і для юридичних осіб.
Посилання відповідача на лист Державної податкової адміністрації України від 23.11.2006 р. №13290/17-0436 судом першої інстанції не прийняті до уваги правомірно, оскільки лист не є нормативно-правовим актом.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що включення органом податкової служби до складу оподатковуваної виручки і транзитних коштів, отриманих підприємцем від договорів комісії законодавчо не обґрунтовано. Тобто виручкою є лише комісійна винагорода підприємця, а не вся сума, що поступила йому на рахунок.
Кошти, що поступили транзитом на розрахунковий рахунок суб'єкта підприємницької діяльності - платника єдиного податку, не є його власністю, оскільки підлягають обов'язковому перерахуванню третій особі, тому ці кошти не являються виручкою від реалізації продукції (товарів, послуг, робіт) та не можуть бути, предметом оподаткування єдиним податком.
Позивачем до матеріалів справи надано книгу обліку доходів та витрат (форма № 10), звіти суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку (додаток № 3 до Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затв. Наказом ДПА від 2940.1999р. № 599 в ред. Наказу ДПА України від 28.12.2001р.) за 2006 р.
Позивачем була отримана виручка у такому обсязі: винагорода позивача за виконання зобов'язань за договорами комісії (в яких позивач є комісіонером) - 219000,0 грн.; виручка позивача за договорами купівлі-продажу товарів (в яких позивач є продавцем) - 185337,45 грн.; доходи, отримані за банківськими відсотками - 274,23 грн., всього виручка, отримана позивачем від здійснення підприємницької діяльності протягом 2006 р., яка враховується для визначення можливості застосування спрощеної системи оподаткування, склала 404611,68 грн., що знайшло своє відображення в книзі обліку доходів та витрат (форма № 10) позивача та в наданих позивачем звітах суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку (додаток № 3 до Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затв. Наказом ДПА від 29.10.3999р. № 599 в ред. Наказу ДПА України від 28.12.2001р.) за 2006 р.
Згідно з ч. 3 ст. 21 Закону України «Про комітети Верховної Ради України" комітети з питань, віднесених до предметів їх відання, мають право надавати роз'яснення щодо застосування положень законів України.
Відповідно до листа Комітету Верховної ради України з питань фінансів і банківської діяльності № 06-10/206 від 11.04.01 р. у нормах Указу мова може йти лише про виручку від реалізації (продажу) продукції (товарів, робіт, послуг), що належить суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі за правом власності. Обсяг виручки фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, який є платником єдиного податку згідно з Указом та здійснює діяльність згідно з договором комісії і виступає у цьому договорі комісіонером, складається з сум комісійної винагороди, отримуваної таким комісіонером згідно з договором комісії.
Колегія суддів зазначає, що позивачем до суду апеляційної інстанції надані засвідчені копії договорів комісії (на продаж товару), актів приймання-передачі виконаних робіт, звітів комісіонера за 2006 р., які підтверджують вищевикладені обставини.
За результатами роботи за 2006 р. обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) позивачки не перевищив встановлені ст. 1 Указу обсяг у 500000,00 грн., а тому позивачка повністю законно та обґрунтовано перебуває на спрощеній системі оподаткування протягом 2007 р. (є платником єдиного податку).
Оскільки висновки відповідача про перевищення позивачкою обсягу виручки у 500000,00 грн. зроблені при помилковому розумінні норм чинного законодавства та не враховують фактичні обставини, відповідачем було необґрунтовано та безпідставно застосовано до позивача положення нормативно-правових актів, які не підлягають застосуванню до осіб, що перебувають на спрощеній системі оподаткування (закони України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності») та це стало причиною прийняття ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова незаконних рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.06.2007р. № 0001651720/0 та №0001641720/0 від 11.06.07 р.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла до висновку стосовно того, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.07 р. по справі № 2а-543/2007р. прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.
Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2007 року по справі № 2а-543/2007р. - залишити без задоволення.
Ухвала набирає чинності негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом 30 днів з моменту виготовлення повного тексту.
Головуючий Ю.М. Філатов
Судді Н.С. Водолажська
Н.В. Шевцова
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 11.03.2008 року.
Суддя
Харківського апеляційного
адміністративного суду Н.С. Водолажська