Справа № 2-1818/11
іменем України
03 червня 2011 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Кругового О.О., при секретарі Шуліка Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості та просив суд стягнути з відповідача заборгованість по кредитним договором № DNQ1R218630887 від 09.10.2008 року у сумі 22 959,08 гривень та судові витрати по справі.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час розгляду справи був належним чином повідомлений, про поважні причини неявки на час розгляду справи суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надав. Однак, при попередьному розгляді справи 23.05.2011року з позовними вимогами не погоджувався, посилаючись на письмові заперечення, надані суду.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково за наступних підстав.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно закону, договору.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.
В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та ОСОБА_1 09.10.2008року був укладений договір № DNQ1R218630887, згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 2694,26гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 09.10.2009року (а.с.5-7).
Проте, на порушення умов Договору, відповідач належним чином не виконав зобов'язання, передбачені цим Договором.
Відповідно до розрахунку заборгованості по кредитному договору №DNQ1R218630887 від 09.10.2008 року, станом на 01.03.2011року сума заборгованості складає 22959,08грн., з яких 2469,88грн. -заборгованість за кредитом; 1,84грн.-заборгованість по процентам за користування кредитом, 347,89грн. -заборгованість по комісії за користування кредитом, 18 569,99грн. -пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до п. 6.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00грн. -штраф (фіксована частина), 1069,48грн. -штраф (процентна складова) (а.с.4).
Таким чином, Банк у повному обсязі виконав свої зобов'язання, натомість відповідач порушив умови договору, в наслідок чого банк не може повернути кредитні кошти, які були видані відповідачу у тимчасове користування зі сплатою процентів за користування даними коштами.
Доводи відповідача, зазначені у письмових запереченнях правового значення для вирішення зазначеного матеріально-правового спору, з урахуванням його характеру та юридично значимих фактів, не мають, посилання відповідача є безпідставними і необґрунтованими, оскільки всі зобов'язання обумовлені договором.
Також суд не бере до уваги і фінансові документи надані відповідачем на підтвердження своїх доводів, оскільки частина їх жодного відношення до предмету спору не має, а інші вже враховані позивачем при проведенні розрахунку.
Суд також не бере до уваги позицію відповідача щодо спливу строку позовної давності, оскільки за умовами договору строк позовної давності встановлений в п'ять років.
В свою чергу суд, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 551 ЦК України, яка передбачає що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, суд вважає що зазначена норма підлягає застосуванню до даного правового спору.
Таким чином, виходячи з обставин справи та наставши наслідків, враховуючи майновий стан відповідача, фактично спричинені позивачу збитки, суд вважає за доцільне вдвічі зменшити розмір неустойки, який значно перевищує розмір спричинених збитків та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 13 674,09грн., а у задоволені іншої частини позовних вимог позивачу слід відмовити.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 71,47грн. та судовий збір у сумі 136,74грн., а разом 208,21грн., пропорційно від задоволених позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 57-61, 76, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд,
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»13674 (тринадцять тисяч шістсот сімдесят чотири) гривен 09 копійок, як сума заборгованості за кредитним договором № DNQ1R218630887 від 09.10.2008 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»в рахунок понесених судових витрат 208 (двісті вісім) гривень 21 копійка, з яких 136 (сто тридцять шість) гривень 74 копійок сплачений судовий збір та 71 (сімдесят одна) гривна 47 копійок витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В іншій частині позову у задоволені відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в 10-денний строк з дня проголошення рішення, шляхом подачі апеляційної скарги, а особи, які не були присутні при його оголошення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:ОСОБА_2