20 червня 2011 р. № 7/776-26/212
Вищий господарський суд України у складі судді Козир Т.П.,
розглянувши касаційну скаргу (заяву)Міністерства оборони Російської Федерації
на постановуВищого господарського суду України від 26.04.2011
у справі№ 7/776-26/212
за позовом Заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України
до
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору НАК "Нафтогаз України"
1. Міністерство оборони Російської Федерації
2. ТОВ "ТД"Босфор"
про визнання векселів такими, що не мають юридичної сили та не підлягають оплаті,
Рішенням господарського суду міста Києва від 13.09.2006, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2011, позовні вимоги задоволено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2011 зазначене рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційній інстанції у справі № 7/776-26/212 залишено без змін.
Міністерство оборони Російської Федерації звернулося з касаційною скаргою (заявою) на постанову Вищого господарського суду України від 26.04.2011 в порядку статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в якій просить її скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно з положеннями статті 11114 ГПК України Верховний Суд України переглядає рішення господарських судів виключно на підставі і в порядку, встановлених цим Кодексом.
В частині першій статті 11115 ГПК України встановлено, що сторони у справі та Генеральний прокурор України мають право подати заяву про перегляд судових рішень господарських судів після їх перегляду в касаційному порядку.
Разом з тим, Міністерством оборони Російської Федерації подано касаційну скаргу на постанову Вищого господарського суду України у даній справі, що не відповідає приписам зазначеної статті Кодексу.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11118 ГПК України, у заяві про перегляд судових рішень господарських судів зазначаються конкретні різні за змістом судові рішення, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Відповідно до пункту 1 та 3 частини першої статті 11119 ГПК України, заява про перегляд судових рішень господарських судів подається до Верховного Суду України через Вищий господарський суд України. До заяви повинні бути додані: копії заяви відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі; копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Однак Міністерством оборони Російської Федерації не дотримано вимог зазначених норм права, оскільки не додано до заяви копій заяви відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
З урахуванням викладеного, заявнику необхідно усунути недоліки заяви, подати до суду копії заяви відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, та привести назву поданої касаційної скарги у відповідність до вимог статті 111-15 ГПК України.
Відповідно до частини другої статті 11120 ГПК України у разі якщо заяву подано без додержання вимог, зокрема, статей 11118 та 11119 цього Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 11115, 11118,11120 ГПК України, Вищий господарський суд України
1. Надати Міністерству оборони Російської Федерації строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків до 01.07.2011 року.
2. Попередити Міністерство оборони Російської Федерації про те, що неусунення недоліків заяви протягом установленого строку є підставою для її повернення заявникові.
Суддя Т. Козир