12 березня 2008 р.
№ 8/220
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коробенко Г.П.- головуючого,
Костенко Т. Ф.,
Ходаківської І.П.,
розглянувши матеріали
касаційної скарги
СПД ОСОБА_1
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2007 р.
у справі
господарського суду м. Києва
за позовом
ТОВ "Туплекс-Україна"
до
СПД ОСОБА_1
про
стягнення 87945, 48 грн.,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Аманжолов Д.Ю. (дов. від 16.01.08 № 19юр),
відповідача: ОСОБА_2(дов. від 30.10.07),
Рішенням від 08.08.06 господарського суду м. Києва в задоволенні позову про стягнення 87945, 48 грн. збитків. заподіяних невиконанням договору -доручення про надання експедиторських послуг відмовлено.
Постановою від 04.12.07 Київського апеляційного господарського суду вказане вище рішення скасовано, прийнято нове рішення про часткове задоволення позову в сумі 76972, 57 грн. збитків, 769, 73 грн. державного мита та 103, 28 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду, СПД ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати з огляду на порушення судом норм процесуального права, рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.
Як було встановлено господарськими судами, які приймали рішення у даній справі, відповідно до умов договору-доручення № 021/3-05 на надання експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 23.06.2005, укладеного між ТОВ "Туплекс-України" та СПД ОСОБА_1, останній як експедитор-повірений взяв на себе зобов'язання укласти від імені та за рахунок позивача договір на надання послуг по організації міжнародних перевезень вантажів з третьою особою -перевізником.
Відповідно до розд. 2 договору № 02/3-05 позивачем передано відповідачу заявку на міжнародне автотранспортне перевезення від 27.07.2005 вантажу за маршрутом: Жилина, Словацька Республіка -Київ та вказано автомобіль - 07481 РЕ НОМЕР_1.
Довідкою інспектора ОБ ДПС ВДАІ УМВС України в Житомирській області 08.08.2005 засвідчено, що на 74 км. автодороги Київ-Чоп в результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль КАМАЗ номерний знак НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження: деформацію рами, розірвання тенту кузова, деформацію задніх мостів, деформацію каркасу кузова; причеп НОМЕР_1-деформацію рами, вибиття та деформацію передніх та задніх осів, деформацію та розбиття каркасу причепу, порвано тент причепу.
На ПП № 100000010/5/660911 Житомирською митницею вчинено напис про те, що внаслідок аварії проведено заміну транспортного засобу НОМЕР_3/ НОМЕР_1 на транспортний засіб НОМЕР_5 та зазначені номери внесені до гр. 25 CMR № 090850.
При прийманні вантажу (акт від 18.08.05 б/н), доставленого за CMR № 090850, по кількості від 18.08.2005, перевіркою, здійсненою комісією у складі відповідача, представника та посадових осіб позивача, водіїв, нестачі не виявлено; приймання вантажу по якості не проводилось; якість прийнятого вантажу, у тому числі і вартість пошкодженого вантажу визначено на підставі акту експертизи торгово-промислової палати м. Києва.
Згідно з актом експертизи Київської торгово-промислової палати № І-3814 від 19.08.2005 при перевірці якості пластикових плит, доставлених у автомобілі НОМЕР_5 за CMR № 090850, шляхом поштучного огляду, експертом встановлено, що 193 плити - без механічних пошкоджень; 515 плит -з наявністю механічних пошкоджень та дефектів, поверхня плит частково або повністю забруднена. Детальний опис за найменуваннями, кількістю, розмірами, видами дефектів плит викладено у таблиці № 1, яка додана до даного акту експертизи та є його невід'ємною частиною, про що, зокрема, зазначено в п. 14 акту експертизи № І-3814.
За CMR № 090850 відправником вантажу -пластикових плит є юридична особа Словацької Республіки -"Quinn Plastics Slovakia s.r.o.", із якою позивачем укладено контракт № QPS-TU 12012005 від 15.12.2004 про поставку пластикових плит, згідно якого іноземна юридична особа є продавцем, а позивач - покупцем пластикових плит.
Платіжним дорученням № 340 від 15.11.2005 позивачем оплачено поставлені пластикові плити відповідно до супровідних інвойсів.
На запит позивача 06.05.2005 постачальником пластикових плит повідомлено, що матеріали Akrylon, HIPS і SAN використовуються для виготовлення зовнішньої реклами, друку; не допускається наявність подряпин, сколів, потертостей, пошкодження захисної плівки, тріщин на поверхні листа; у разі виявлення наведених дефектів листи не можуть бути застосовані за прямим призначенням.
Судами також з'ясовано, що позивачем з СПД ОСОБА_3 укладено договір поставки № 264/07с від 07.11.2007 пошкоджених полімерних матеріалів згідно зі специфікацією.
Зазначені у специфікації № 1 до договору поставки № 264/07с плити за кількістю, найменуваннями, видами та описами дефектів відповідають даним акту експертизи № І-3814 від 19.08.2005; у специфікації вказана ціна -1 500,00 грн. За видатковою накладною № ТУ-0-0005051 покупцем одержані пошкоджені плити, та згідно з реєстром прийнятих платежів 07.11.2007 здійснена їх оплата позивачу.
Пунктом 20 Інструкції № П-7 встановлено, що у разі відсутності представника виготовлювача (відправника) перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції по якості продукції, а перевірка якості товарів -експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості.
Згідно зі ст. 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислові палати мають право, зокрема, проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів, у тому числі експортних та імпортних, і визначати їх вартість; методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування по всій території України.
З огляду на вказане вище, судом апеляційної інстанції зроблено обгрунтований висновок, що акт експертизи № І-3814 від 19.08.2005 є належним доказом стану якості пластикових плит, доставлених позивачу за CMR № 090850.
Також обгрунтовано судом апеляційної інстанції враховано, що у пакувальних листах постачальника №№ 800/145806, 800/145808, 800/145810 від 01.08.2005 зазначено про якісну упаковку та про те, що товар прийнятий у належному стані.
Відповідно до умов п. 2.16 спірного договору відповідач зобов'язався слідкувати за правильністю навантаження, приймаючи вантаж вантажовідправника у цілій упаковці. З огляду на те, що вантаж було прийнято від вантажовідправника без зауважень, то вірним вабчається висновок про те, що відправником було здійснено належне навантаження.
При цьому колегія суддів Вищого господарського суду України вважає. що судом апеляційної інстанції правомірно враховано той факт, що оскільки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася у процесі здійснення автомобільного перевезення за CMR № 090850 відбулося пошкодження завантаженого автомобіля, то причиною пошкодження вантажу і була саме зазначена дорожньо-транспортна пригода.
Згідно зі ст. 316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Статтями 932, 934 ЦК України передбачено, що у разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору; за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.
За приписами ст. 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.
З огляду на вказане правомірним є висновок суду попередньої інстанції про те, що перед позивачем саме відповідач несе відповідальність за збитки, спричинені пошкодженням вантажу.
Відповідно до п. 6 контракту № QPS-TU 12012005 продавець гарантує високу якість виготовлення товарів, а також їх повну відповідність умовам контракту та сертифікату якості.
Згідно з ч. 3 ст. 268 ГК України у разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмету договору чи загальних критеріїв якості.
Частиною 2 ст. 712, ст. 673 ЦК України встановлено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу; у разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.
З врахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що пошкоджений вантаж, стан якого детально описаний в акті експертизи № І-3814, по якості не відповідає умовам контракту № QPS12012005
За приписами ст.ст. 224, 225 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені; до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Позивачем здійснена оплата постачальнику пластикових плит за платіжним дорученням № 340 від 15.11.2005, вартість товару визначена в інвойсах №№ 800/20500974, 800/20500975, 800/20500976, попередня оплата митних платежів проведена позивачем за платіжним дорученням № 1976 від 17.08.2005, види, розміри, ставки нарахування митних платежів відображені в УАД форма МД-2 № 100000010/5/136300, УАД форма МД-3.
При цьому судом попередньої інстанції правомірно враховано, що експертом було виявлено пошкоджених 328 шт. плит - Полістирол, високоміцний синій HIPS 2,0 мм M/G blue F2, проте у гр. 11 наведено опис дефектів лише 326-ти плит, отже позивачем не доведено того, що 2 плити зазначеного найменування були пошкодженими, у зв'язку з чим немає підстав їх вартість включати до загальної суми вартості пошкоджених плит, а також оскільки позивачем були реалізовані пошкоджені плити за 1500 грн., сума збитків підлягає зменшенню на 1500 грн. та відповідно підлягає зменшенню і загальна сума відшкодування витрат по оплаті за проведення митних процедур.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів про те, що оскільки витрати позивача по оплаті юридичних послуг не відповідають умовам глави 25 ГК України щодо збитків, які підлягають відшкодуванню, підстави для задоволення позовних вимог у цій частині відсутні, з врахуванням того, що позивачем не надано доказів надання послуг адвоката або адвокатського об'єднання, які згідно зі ст. 44 ГПК України віднесені до складу судових витрат.
З врахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанову Київського апеляційного господарського суду прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для її скасування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову від 04.12.2007 Київського апеляційного господарського суду у справі № 8/220 залишити без змін.
Головуючий Коробенко Г.П.
Судді Костенко Т.Ф.
Ходаківьска І.П.