ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
29 березня 2011 року 12 год. 58 хв. № 2а-4293/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є., суддів Огурцова О. П. та Кротюка О. В., при секретарі судового засідання Яремій Г. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Всеукраїнського об'єднання суб'єктів авторських і суміжних
прав «Оберіг»
до
Треті особи Державного департаменту інтелектуальної власності
Міністерство освіти і науки України,
Об'єднання підприємств «Український музичний альянс»,
Об'єднання підприємств «Українська Ліга музичних прав»
про визнання протиправним рішення та несчинними свідоцтв
У судовому засіданні 29 березня 2011 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови.
Всеукраїнське об'єднання суб'єктів авторських і суміжних прав «Оберіг»(надалі -також «Позивач») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (надалі -також «Відповідач», «Департамент»), треті особи - Міністерство освіти і науки України (надалі -також «Третя особа 1»), Об'єднання підприємств «Український музичний альянс»(надалі -також «Третя особа 2»), Об'єднання підприємств «Українська Ліга музичних прав»(надалі -також «Третя особа 3»), та, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило скасувати рішення Державного департаменту інтелектуальної власності від 2 квітня 2009 року № 7/2009-УО; анулювати видане Державним департаментом інтелектуальної власності свідоцтво про визначення організації колективного управління уповноваженою організацією № 5/УО від 2 квітня 2009 року на ім'я Об'єднання підприємств «Українська ліга музичних прав» та свідоцтво про визначення організації колективного управління уповноваженою організацією № 6/УО від 2 квітня 2009 року на ім'я Об'єднання підприємств «Український музичний альянс».
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення Державного департаменту інтелектуальної власності від 2 квітня 2009 року № 7/2009-УО є протиправним та таким, що прийнято Відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, а, відтак, підлягає скасуванню.
Як зазначив в судовому засіданні представник Позивача, при прийнятті оскаржуваного рішення Відповідачем було порушено визначені чинним законодавством України обов'язкові критерії визначення уповноваженої організації колективного управління, яка здійснюватиме збирання і розподіл винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм.
Крім того, представник Позивача як на доказ протиправності оскаржуваного рішення Відповідача посилався на те, що його було прийнято всупереч наказу Міністерства освіти і науки України № 286 від 30 березня 2009 року, а саме пункту 6 зазначеного наказу, яким Міністерство освіти і науки України зупинило дію наказу Міністерства освіти і науки України від 22 грудня 2008 року № 1175 в частині визначення організацій колективного управління уповноваженими, до затвердження Міністерством освіти і науки України звітів комісії з перевірки обліку та діяльності організацій колективного управління відповідно до доручення Кабінету Міністрів України № 2224/0/308 від 17 жовтня 2008 року та заборонило Відповідачу вчиняти дії по визначенню таких організацій.
Представник Позивача також посилався на те, що форма оскаржуваного рішення не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки відповідно до таких вимог рішення Відповідачем повинні прийматися у формі наказів.
Представник Відповідача -Державного департаменту інтелектуальної власності, -в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність, та просила відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених в письмових запереченнях на позов.
Крім того, представник Відповідача зазначила про те, що Держдепартамент, виконуючи вимоги, передбачені чинним законодавством України вимоги, здійснив ряд заходів, а саме: у визначені строки оприлюднив на офіційному веб-сайті Держдепартаменту у мережі Інтернет інформацію про державну реєстрацію Наказу Міністерства освіти і науки України від 22 грудня 2008 року № 1175 «Про затвердження Порядку визначення уповноважених організацій колективного управління, які здійснюватимуть збирання і розподіл винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм, і Змін до Порядку обліку організацій колективного управління та здійснення нагляду за їх діяльністю»(надалі -також «Наказ № 1175») (28 січня 2009 року), письмово повідомив всі організації колективного управління про основні вимоги Наказу № 1175 щодо визначення уповноважених організацій колективного управління (30 січня 2009 року). Відповідно до пункту 6 Наказу № 1175, організації колективного управління у місячний строк з дня набрання чинності цим Наказом (дата набрання чинності -2 лютого 2009 року відповідно до пункту 3 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади») надали Держдепартаменту документи для визначення їх уповноваженими організаціями. Протягом одного місяця з дати закінчення строку подання документів (з 2 березня 2009 року по 2 квітня 2009 року) згідно із пунктом 7 Наказу № 1175, Держдепартамент прийняв рішення від 2 квітня 2009 року № 7/2009 -УО про визначення уповноважених організацій колективного управління.
Додатково представник Відповідача звернула увагу на те, що наказ Міністерства освіти і науки України № 286 від 30 березня 2009 року було отримано Держдепартаментом лише 7 квітня 2009 року (тобто після прийняття оскаржуваного рішення). Крім того, на думку представника Відповідача, зміни до Наказу № 1175 (наказ № 286) повинні бути затверджені та подані на державну реєстрацію, у порядку передбаченому зазначеним законодавством, і лише тоді - обов'язковими до виконання.
Представник Відповідача також звернула увагу на те, що жодний із закріплених чинним законодавством обов'язкових критеріїв визначення уповноваженої організації колективного управління, яка здійснюватиме збирання і розподіл винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм Відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не було порушено.
Представник Третьої особи 1 -Міністерства освіти і науки України, -в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, в повному обсязі підтримавши позицію Відповідача, та просив відмовити в їх задоволенні.
Представник Третьої особи 2 -Об'єднання підприємств «Український музичний альянс», -проти позову заперечив та просив відмовити в його задоволенні, враховуючи викладені в письмових поясненнях доводи.
На думку представника Третьої особи 2, Рішення Державного департаменту інтелектуальної власності від 2 квітня 2009 року № 7/2009-УО є законним та таким, що прийнято з дотриманням усіх вимог чинного законодавства України.
Визначаючи обсяг прав організацій колективного управління відповідно до пункту 3 Порядку, затвердженого Наказом № 1175, і приймаючи рішення про визначення уповноважених організацій колективного управління, Відповідач, на думку представника Третьої особи 2, діяв чітко в межах наданих йому законодавством повноважень і з дотриманням принципів, визначених частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Представник Третьої особи 3 -Об'єднання підприємств «Українська Ліга музичних прав», -в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, вказавши на їх безпідставність та необґрунтованість.
В обґрунтування заперечень на позов представник Третьої особи 3 зазначив про те, що, оскільки зазначена в оскаржуваному рішенні відмова у визначенні Позивача уповноваженою організацією колективного управління ґрунтується не на факті визначення уповноваженими організаціями Третьої особи 2 і Третьої особи 3, а на невідповідності Позивача окремим критеріям, встановленим пунктом 3 Порядку, затвердженому Наказом № 1175, та на неодноразових фактах порушення Позивачем законодавства у сфері авторського права і суміжних прав, що, на думку представника Третьої особи 3, є самостійними і достатніми підставами для такої відмови, отже, оскаржуване рішення в частині визначення уповноваженими організаціями Третьої особи 2 і Третьої особи 3 ніяким чином не могло порушити права та (чи) інтереси Позивача у питанні визначення його уповноваженою організацією.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення представників Позивача, представника Відповідача та представників Третіх осіб 1, 2 та 3, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
П О СПринципи охорони особистих немайнових прав і майнових прав авторів та їх правонаступників, пов'язаних із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва -авторського права, і прав виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення -суміжних прав, визначено Законом України «Про авторське право і суміжні права».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права»організація колективного управління (організація колективного управління майновими правами) -організація, що управляє на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і не має на меті одержання прибутку;
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України «Про авторське право і суміжні права»центральний орган виконавчої влади у сфері інтелектуальної власності (Установа) веде облік організацій колективного управління після їх реєстрації, здійснює нагляд за діяльністю цих організацій і надає їм методичну допомогу.
Порядок використання фонограм і відеограм, опублікованих з комерційною метою, визначено статтею 43 Закону України «Про авторське право і суміжні права».
Допускається без згоди виробників фонограм (відеограм), фонограми (відеограми) яких опубліковані для використання з комерційною метою, і виконавців, виконання яких зафіксовані у цих фонограмах (відеограмах), але з виплатою винагороди, таке пряме чи опосередковане комерційне використання фонограм і відеограм та їх примірників:
а) публічне виконання фонограми або її примірника чи публічну демонстрацію відеограми або її примірника;
б) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, в ефір;
в) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, по проводах (через кабель) (частина 1 статті 43 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).
Згідно з частиною 2 та 3 статті 43 Закону України «Про авторське право і суміжні права»збирання винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, і контроль за їх правомірним використанням здійснюються визначеними Установою уповноваженими організаціями колективного управління. Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Одержана від уповноваженої організації винагорода розподіляється відповідною організацією колективного управління у таких пропорціях: виконавцям -50 відсотків, виробникам фонограм (відеограм) -50 відсотків. Розмір винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, порядок та умови її виплати визначаються Кабінетом Міністрів України.
Порядок визначення уповноважених організацій колективного управління, які здійснюватимуть збирання і розподіл винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм визначено Наказом Міністерства освіти і науки України від 22 грудня 2008 року №1175 (надалі - також «Порядок»).
Відповідно до пункту 2 Порядку визначення уповноважених організацій здійснює Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (далі - ДДІВ). Визначення уповноважених організацій здійснюється за такими видами комерційного використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою: а) публічне виконання фонограм, опублікованих з комерційною метою, чи публічна демонстрація відеограм, опублікованих з комерційною метою; б) публічне сповіщення фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, в ефір; в) публічне сповіщення фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, по проводах (через кабель). За кожним із зазначених видів використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, визначається одна уповноважена організація. При цьому одна уповноважена організація може бути визначена за декількома видами використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою.
Організація колективного управління може бути визначена уповноваженою організацією, якщо вона:
а) перебуває на обліку організацій колективного управління в ДДІВ не менше п'яти років;
б) створена суб'єктами суміжних прав (крім організацій мовлення), не є державною організацією та має повноваження відповідних суб'єктів суміжних прав здійснювати управління на колективній основі їх майновими правами;
в) має кваліфікований персонал, необхідний для виконання функцій уповноваженої організації (керівник організації повинен мати вищу освіту та стаж роботи на керівних посадах не менше 3 років; головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку, - бухгалтерську або вищу економічну освіту та стаж роботи на посаді бухгалтера не менше 1 року);
г) здійснює збір, розподіл і виплату винагороди, у тому числі отриманої від уповноважених організацій, суб'єктам суміжних прав (виконавцям, виробникам фонограм, виробникам відеограм);
ґ) має необхідне для здійснення функцій уповноваженої організації матеріально-технічне та програмне забезпечення (комп'ютери, принтер, ксерокс, комп'ютерні програми, що дають змогу здійснювати розподіл зібраної винагороди, доступ до мережі Інтернет, телефон, телефон-факс, обладнані робочі місця);
д) має приміщення, необхідне для розміщення свого персоналу та виконання функцій уповноваженої організації;
е) має у більшості областей України (з урахуванням Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) відокремлені структури: осередки, філії, представництва, відділення або інші відокремлені структурні підрозділи чи осіб, які на підставі відповідних договорів уповноважені вести від імені уповноваженої організації переговори щодо укладання договорів;
є) управляє на території України майновими правами іноземних суб'єктів суміжних прав (виконавців, виробників фонограм, відеограм) на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями, у тому числі й про взаємне представництво інтересів;
ж) одержала від суб'єктів суміжних прав -резидентів майнові права в колективне управління на фонограми, опубліковані з комерційною метою, що мають найбільшу кількість публічних сповіщень вітчизняними телерадіоорганізаціями (радіо), які розповсюджували свої програми на території більшості областей України (з урахуванням Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) протягом кварталу, що передує даті подання документів на визначення уповноваженою організацією;
з) має затверджене вищим органом управління організації положення про порядок розподілу зібраної винагороди (роялті) за використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою.
Організація колективного управління може бути визначена уповноваженою організацією, якщо її організаційно-правова форма не передбачає задоволення та захист інтересів лише членів цієї організації (пункт 3 Порядку).
Згідно з пунктом 4 Порядку організація колективного управління для визначення її уповноваженою організацією подає до ДДІВ заяву встановленого зразка (додаток 1). До заяви додаються:
а) копія рішення уповноваженого органу організації колективного управління про намір стати уповноваженою організацією щодо одного або декількох видів використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, передбачених у частині першій статті 43 Закону України «Про авторське право і суміжні права»;
б) копія свідоцтва про облік організації колективного управління;
в) відомості про посадових осіб та кваліфікований персонал організації з наданням копій підтвердних документів (копія документа про освіту, копія трудової книжки тощо) (додаток 2);
г) відомості про укладені договори на управління майновими правами суб'єктів суміжних прав, зазначених у підпункті «б»пункту 3 цього Порядку (додаток 3);
ґ) відомості про збір, розподіл та виплату винагороди (роялті), зазначеної в підпункті «г»пункту 3 цього Порядку, за останні 5 років, що передують даті подачі заяви, за формою, наведеною у додатку 6 до Порядку обліку організацій колективного управління та здійснення нагляду за їх діяльністю, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 21.05.2003 N 311, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.06.2003 за N 436/7757 (із змінами);
д) відомості про матеріально-технічне та програмне забезпечення, зазначене у підпункті «ґ»пункту 3 цього Порядку;
е) копія документа, що підтверджує право власності на приміщення, або копія договору оренди (суборенди) приміщення, або інші документи на право користування цим приміщенням;
є) відомості про відокремлені структури організації: наявні осередки, філії, представництва, відділення або інші відокремлені структурні підрозділи чи осіб, які на підставі відповідних договорів уповноважені вести від імені організації переговори щодо укладання договорів, передбачені у підпункті «е»пункту 3 цього Порядку, з наданням відповідних документів (копій положень про осередки, філії, представництва, відділення або інші відокремлені структурні підрозділи, рішення про створення підрозділу, договорів) (додаток 4);
ж) копії установчих документів;
з) відомості про укладені договори з аналогічними іноземними організаціями, у тому числі й про взаємне представництво інтересів (країна, найменування організації, її місцезнаходження, реквізити договору, строк його дії);
и) копія положення про порядок розподілу зібраної винагороди (роялті), визначеного в підпункті «з»пункту 3 цього Порядку.
Документи, зазначені в цьому пункті, мають бути засвідчені в установленому законодавством порядку. Документи, визначені в цьому пункті, поверненню не підлягають і залишаються в ДДІВ. Уповноважені організації повинні забезпечити достовірність документів, поданих для визначення уповноваженої організації, та зазначеної в них інформації.
Пунктом 5 Порядку визначено, що заява організації колективного управління про визначення її уповноваженою організацією розглядається ДДІВ протягом 15 робочих днів з дня подання всіх необхідних документів. У разі виникнення потреби в перевірці інформації, зазначеної у наданих документах, строк розгляду заяви може бути продовжений, але не більше ніж на 10 робочих днів, про що письмово повідомляється організації. ДДІВ опрацьовує документи, після чого приймає рішення про визначення організації колективного управління уповноваженою організацією або приймає рішення про відмову у визначенні її такою організацією. Про визначення організації колективного управління уповноваженою організацією щодо одного або декількох видів використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, передбачених у частині першій статті 43 Закону України «Про авторське право і суміжні права», ДДІВ видає свідоцтво про визначення організації колективного управління уповноваженою організацією (далі -свідоцтво) встановленого зразка (додаток 5). Свідоцтво підписується керівником ДДІВ, засвідчується печаткою та вручається або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення організації не пізніше трьох робочих днів з дати прийняття рішення про визначення організації колективного управління уповноваженою організацією. У визначенні організації колективного управління уповноваженою організацією відмовляється у разі: невідповідності вимогам пункту 3 цього Порядку; подання неповного переліку документів, передбачених у пункті 4 цього Порядку; подання документів з порушенням встановлених цим Порядком вимог щодо їх оформлення або зміст яких не відповідає вимогам законодавства у сфері авторського права і суміжних прав.
Рішенням Державного департаменту інтелектуальної власності від 2 квітня 2009 року № 7/2009-УО визначено уповноваженими організаціями здійснювати збір і розподіл винагороди (роялті) за використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою та зафіксованих у них виконань, а також контроль за правомірним використанням таких фонограм, відеограм зафіксованих у них виконань, наступні організації колективного управління:
1) ОП «Український музичний альянс»за видами комерційного використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою: публічне сповіщення фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, в ефір; публічне сповіщення фонограм, відеограм, опублікованих комерційною метою, по проводах (через кабель); 2) ОП «Українська ліга музичних прав»за видами комерційного використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою: публічне виконання фонограм, опублікованих з комерційною метою, публічна демонстрація відеограм, опублікованих з комерційною метою (пункт 1 Рішення);
- видано ОП «Український музичний альянс», ОП «Українська ліга Музичних прав»відповідні свідоцтва про визначення організацій колективного управління уповноваженими організаціями та включено ці організації до Реєстру уповноважених організацій колективного управління (пункт 2 Рішення);
- визнано такими, що втратили чинність та є недійсними з дня прийняття цього рішення, свідоцтво про визначення організації колективного управління уповноваженою організацією від 07.10.2003 № 2, свідоцтво про визначення організації колективного управління уповноваженою організацією від 07.10.2003 № 3, видані, відповідно, ОП «Український музичний альянс», ОП «Українська ліга музичних прав»до дати набрання чинності Порядком (пункт 3 Рішення);
- відмовлено у визначенні організації колективного управління Всеукраїнське об'єднання суб'єктів авторських і суміжних прав «Оберіг»(далі -Об'єднання «Оберіг») уповноваженою організацією (пункт 4 Рішення);
- анульовано та визнано таким, що втратило чинність з дня прийняття цього рішення, свідоцтво про визначення організації колективного управління уповноваженою організацією від 31.07.2003 № 1, видане Об'єднанню «Оберіг»до дати набрання чинності Порядком (пункт 5 Рішення).
Позивач вважає Рішення Державного департаменту інтелектуальної власності від 2 квітня 2009 року № 7/2009-УО протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відтак, предметом судового розгляду в даній адміністративній справі, є, зокрема, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування Рішення Державного департаменту інтелектуальної власності від 2 квітня 2009 року № 7/2009-УО (надалі -також «Рішення № 7/2009-УО»), як рішення суб'єкта владних повноважень. Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) даного рішення з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
«На підставі»означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
«У спосіб»означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Адміністративний суд, оцінюючи відповідність чинному законодавству рішення суб'єкта владних повноважень, передусім, досліджує його на предмет відповідності принципам Кодексу адміністративного судочинства України, а, зокрема, принципу обґрунтованості, закріпленому в пункті 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Закріплений частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при винесенні рішення про визначення уповноважених організацій колективного управління) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення, в тому числі рішення про відмову особі в визначенні уповноваженою організацією колективного управління, повинно бути мотивованим.
Так, Суд звертає увагу на те, що, перевіряючи факт відповідності заявників вимогам, встановленим пунктом 3 Порядку № 1175 (вимогам встановлених даною правовою нормою критеріїв), суб'єкт владних повноважень -Відповідач, -повинен системно застосовувати положення законодавства та конкретних обставин кожної справи, аналізуючи зміст всіх документів, які подаються заявниками. Суд звертає увагу на те, що формальне подання всіх, передбачених Порядком № 1175 документів, автоматично не означає відповідності їх змісту вимогам чинного законодавства. При прийнятті оскаржуваного рішення Відповідач, в силу вимог принципу обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, зобов'язаний аналізувати зміст кожного поданого документу, і лише результати такого аналізу можуть бути підставами для відповідних висновків та покладення їх в основу оскаржуваного рішення.
Вищезазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Як випливає зі змісту Рішення № 7/2009-УО, за результатами розгляду та опрацювання поданих Всеукраїнським об'єднанням суб'єктів авторських і суміжних прав «Оберіг», Об'єднанням підприємств «Український музичний альянс»та Об'єднанням підприємств «Українська Ліга музичних прав»заяв та документів, Відповідачем було встановлено, що:
- ОП «Український музичний альянс», ОП «Українська Ліга музичних прав»та Об'єднання «Оберіг»надано документи, передбачені підпунктами «а»- «и»пункту 4 Порядку, у повному обсязі.
- ОП «Український музичний альянс»та ОП «Українська Ліга музичних прав»відповідають вимогам, встановленим підпунктами «а»- «з»пункту 3 Порядку;
- Об'єднання «Оберіг»відповідає вимогам, визначеним підпунктами «а»- «в», «г»- «є», «з»пункту 3 Порядку та не відповідає вимогам, встановленим підпунктами «г», «ж» пункту 3 Порядку, а саме: г) затримує виплату винагороди протягом п'яти років; ж) має найнижчі показники у порівнянні з показниками ОП «Український музичний альянс»та ОП «Українська Ліга музичних прав». Тобто Об'єднання «Оберіг»одержало від суб'єктів суміжних прав майнові права в колективне управління на фонограми, опубліковані з комерційною метою, що мають найменшу кількість публічних сповіщень зазначеними вище радіостанціями. Крім того, беручи до уваги, надані відповідно до підпункту «г»пункту 3 Порядку відомості про збір, розподіл та виплату винагороди, Об'єднання «Оберіг»всупереч рішенню Держдепартаменту від 27.12.2006 року про виключення його з реєстру уповноважених організацій колективного управління та, незважаючи на неодноразове попередження Держдепартаменту про необхідність припинення збору винагороди, повернення оригіналу свідоцтва про визначення організації колективного управління уповноваженою організацією, здійснювало збір винагороди за використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою та зафіксованих у них виконань, що є порушенням законодавства у сфері авторського права і суміжних прав.
Як вже було зазначено, пунктом 3 Порядку встановлено обов'язкові критерії, яким повинна відповідати організація колективного управління, для того, щоб її було визначено уповноваженою організацією, а саме:
а) перебуває на обліку організацій колективного управління в ДДІВ не менше п'яти років;
б) створена суб'єктами суміжних прав (крім організацій мовлення), не є державною організацією та має повноваження відповідних суб'єктів суміжних прав здійснювати управління на колективній основі їх майновими правами;
в) має кваліфікований персонал, необхідний для виконання функцій уповноваженої організації (керівник організації повинен мати вищу освіту та стаж роботи на керівних посадах не менше 3 років; головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку, - бухгалтерську або вищу економічну освіту та стаж роботи на посаді бухгалтера не менше 1 року);
г) здійснює збір, розподіл і виплату винагороди, у тому числі отриманої від уповноважених організацій, суб'єктам суміжних прав (виконавцям, виробникам фонограм, виробникам відеограм);
ґ) має необхідне для здійснення функцій уповноваженої організації матеріально-технічне та програмне забезпечення (комп'ютери, принтер, ксерокс, комп'ютерні програми, що дають змогу здійснювати розподіл зібраної винагороди, доступ до мережі Інтернет, телефон, телефон-факс, обладнані робочі місця);
д) має приміщення, необхідне для розміщення свого персоналу та виконання функцій уповноваженої організації;
е) має у більшості областей України (з урахуванням Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) відокремлені структури: осередки, філії, представництва, відділення або інші відокремлені структурні підрозділи чи осіб, які на підставі відповідних договорів уповноважені вести від імені уповноваженої організації переговори щодо укладання договорів;
є) управляє на території України майновими правами іноземних суб'єктів суміжних прав (виконавців, виробників фонограм, відеограм) на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями, у тому числі й про взаємне представництво інтересів;
ж) одержала від суб'єктів суміжних прав -резидентів майнові права в колективне управління на фонограми, опубліковані з комерційною метою, що мають найбільшу кількість публічних сповіщень вітчизняними телерадіоорганізаціями (радіо), які розповсюджували свої програми на території більшості областей України (з урахуванням Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) протягом кварталу, що передує даті подання документів на визначення уповноваженою організацією;
з) має затверджене вищим органом управління організації положення про порядок розподілу зібраної винагороди (роялті) за використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою.
Організація колективного управління може бути визначена уповноваженою організацією, якщо її організаційно-правова форма не передбачає задоволення та захист інтересів лише членів цієї організації (пункт 3 Порядку).
Для цілей даної адміністративної справи, Суд звертає увагу на відповідні визначення термінів, якими оперує чинне законодавство України у сфері авторського права та суміжних прав, що містяться в статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права».
Виконавець -це актор (театру, кіно тощо), співак, музикант, танцюрист або інша особа, яка виконує роль, співає, читає, декламує, грає на музичному інструменті, танцює чи будь-яким іншим способом виконує твори літератури, мистецтва чи твори народної творчості, циркові, естрадні, лялькові номери, пантоміми тощо, а також диригент музичних і музично-драматичних творів (абзац 5 статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).
Системний аналіз змісту вищевказаного нормативного визначення свідчить про те, що виконавцем у розумінні чинного законодавства України може бути лише фізична особа.
Виробник відеограми -фізична або юридична особа, яка взяла на себе ініціативу і несе відповідальність за перший відеозапис виконання або будь-яких рухомих зображень (як із звуковим супроводом, так і без нього) (абзац 6 статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).
Виробник фонограми -фізична або юридична особа, яка взяла на себе ініціативу і несе відповідальність за перший звукозапис виконання або будь-яких звуків (абзац 7 статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).
Таким чином, відповідно до вищенаведених правових норм, виробником відеограми/фонограми може бути як фізична, так і юридична особа.
Статтею 36 Закону України «Про авторське право і суміжні права» визначено, що суб'єктами суміжних прав є:
а) виконавці творів, їх спадкоємці та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо виконань;
б) виробники фонограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм;
в) виробники відеограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо відеограм;
г) організації мовлення та їх правонаступники.
Майнові права виконавців закріплено статтею 39 Закону України «Про авторське право і суміжні права», а статтею 40 Закону України «Про авторське право і суміжні права»- майнові права виробників фонограм і виробників відеограм.
В контексті вищевказаного та для цілей даної справи, Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до статті 1109 Цивільного кодексу України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.
Таким чином, за ліцензійним договором право щодо використання об'єкта права інтелектуальної власності передається лише у використання на визначених в цьому договорі умовах, а, відтак, ліцензіат за ліцензійним договором не набуває статусу суб'єкта суміжних прав, а лише отримує такі права в користування.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи заяви та документи, які подавалися ОП «Український музичний альянс», ОП «Українська Ліга музичних прав»та Об'єднанням «Оберіг»Відповідачу для визначення їх організаціями колективного управління (а.с. 1-249, Том 2; а.с. 1-163, Том 3) на відповідність вищевказаним обов'язковим критеріям, закріпленим пунктом 3 Порядку, колегія суддів приходить до наступних висновків.
? Стосовно висновку Відповідача про відповідність ОП «Український музичний альянс», ОП «Українська Ліга музичних прав»вимогам, встановленим підпунктами «а»- «з»пункту 3 Порядку.
1) Критерій а) пункту 3 Порядку «перебуває на обліку організацій колективного управління в ДДІВ не менше п'яти років».
Як встановлено Судом та підтверджується поданими заявниками документами, ОП «Український музичний альянс», ОП «Українська Ліга музичних прав»станом на час прийняття оскаржуваного рішення відповідали критерію а), оскільки перебували на обліку організацій колективного управління в ДДІВ не менше п'яти років.
2) Критерій б) пункту 3 Порядку «створена суб'єктами суміжних прав (крім організацій мовлення), не є державною організацією та має повноваження відповідних суб'єктів суміжних прав здійснювати управління на колективній основі їх майновими правами»;
Вказаний критерій передбачає наступні вимоги до організації колективного управління:
? така організація повинна бути створена суб'єктами суміжних прав (крім організацій мовлення);
Відповідно до вимог Закону України «Про авторське право і суміжні права»та, зокрема, вищенаведених визначень понять, статус суб'єкта суміжних прав може бути визнано за фізичною особою, яка є виконавцем, виробником фонограм та відеограм, або за третьою особою (фізичною або юридичною), якій на законних підставах належать відповідні майнові права на фонограми та відеограми.
Як підтверджується матеріалами справи, а саме Протоколом № 1 установчих зборів по створенню об'єднання підприємств «Український музичний альянс»від 3 вересня 2001 року (який подавався ОП «Український музичний альянс») Третя особа 2 була заснована Приватним підприємством «Юкрейниан Рекордс», ТОВ «Мюзик Фактори Груп», ТОВ «Б.У.М.», ЗАТ «Нова Рекордз», СП «Киев-Євро Стар».
Згідно з Протоколом № 1 установчих зборів по створенню об'єднання підприємств «Українська Ліга Музичних Прав»від 20 січня 2003 року, Третю особу 3 було засновано Приватним підприємством «Юкрейниан Рекордз», Приватним підприємством «Українське Музичне Видавництво», ТОВ «Комп Мюзік».
В той же час, жодних доказів на підтвердження того, що вищезазначені юридичні особи -засновники ОП «Український музичний альянс»та ОП «Українська Ліга Музичних Прав», -є суб'єктами суміжних прав, -ні оскаржуване рішення Відповідача, ані подані Третіми особами 2 та 3 документи не містять.
Таким чином, Суд звертає увагу на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення Відповідач, всупереч вимогам закону, не переконався в тому, що ОП «Український музичний альянс»та ОП «Українська Ліга Музичних Прав» було створено суб'єктами суміжних прав (що повинно було підтверджуватися належними доказами), що, в свою чергу, суперечить принципу обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень.
2) не є державною організацією;
Судом встановлено та підтверджується поданими Третіми особами 2, 3 документами, що вказані організації не є державними організаціями.
3) має повноваження відповідних суб'єктів суміжних прав здійснювати управління на колективній основі їх майновими правами.
Вказаний критерій вимагав від Відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення детально аналізувати подані організаціями договори, вивчаючи їх суб'єктний склад та перевіряючи повноваження договірних контрагентів Третіх осіб 2 та 3 на наявність статусу суб'єкта суміжних прав.
При цьому, Додатки 3 до заяв Третьої особі 2 та Третьої особи 3, які подавалися разом із заявою про визначення уповноваженою організацією відповідно до підпункту г) пункту 4 Порядку «Відомості про укладені договори на управління майновими правами суб'єктів суміжних прав»-не містить відповідних відомостей про навність у контрагентів Третіх осіб 2 та 3 статусу суб'єктів суміжних прав, а тому не можуть вважатись належним доказом того, що Третя особа 2 та Третя особа 3 станом на момент прийняття оскаржуваного рішення отримали повноваження здійснювати управління на колективній основі майновими правами саме від суб'єктів суміжних прав.
Крім того, Суд звертає увагу на те, що договори, зазначені в Додатках 3 до заяв про визначення уповноваженою організацією колективного управління, подані Третьою особою 2 та Третьою особою 3, подано у вигляді їх переліку, що містить лише реквізити та термін дії, проте вказаний перелік не містить посилань на те, що вказані договори є договорами про передання повноважень здійснювати управління на колективній основі майновими правами.
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку про те, що висновок Відповідача про відповідність Третьої особи 2 та Третьої особи 3 вимогам підпункту б) пункту 3 Порядку в частині наявності у них повноважень від суб'єктів суміжних прав здійснювати управління на колективній основі їх майновими правами, є таким, що не ґрунтується на поданих вказаними особами документах.
Відтак, Суд дійшов висновку про те, що станом на час прийняття оскаржуваного рішення наявні у Відповідача документи (які подавалися Третіми особами 2 та 3) не давали Відповідачу підстав дійти висновку про повну відповідність ОП «Український музичний альянс»та ОП «Українська Ліга Музичних Прав»критерію, закріпленому в підпункті б) пункту 3 Порядку та надання відповідних документів в повному обсязі.
3) Критерій в) пункту 3 Порядку «має кваліфікований персонал, необхідний для виконання функцій уповноваженої організації (керівник організації повинен мати вищу освіту та стаж роботи на керівних посадах не менше 3 років; головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку, - бухгалтерську або вищу економічну освіту та стаж роботи на посаді бухгалтера не менше 1 року)»
Як встановлено Судом та підтверджується поданими організаціями документами, ОП «Український музичний альянс»та ОП «Українська Ліга музичних прав»станом на час прийняття оскаржуваного рішення відповідали критерію, закріпленому в підпункті в) пункту 3 Порядку, оскільки мали кваліфікований персонал, необхідний для виконання функцій уповноваженої організації.
4) Критерій г) пункту 3 Порядку «здійснює збір, розподіл і виплату винагороди, у тому числі отриманої від уповноважених організацій, суб'єктам суміжних прав (виконавцям, виробникам фонограм, виробникам відеограм)»
Виходячи зі змісту закріпленого статтею 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права»визначення понять «виконавець», «виробник фонограм», «виробник відеограм», Суд звертає увагу на те, що подані Відповідачу Третіми особами 2 та 3 документи, не містять підтвердження розподілу і виплати винагороди Третьою особою 2 та Третьою особою 3, у тому числі отриманої від уповноважених організацій, саме суб'єктам суміжних прав (виконавцям, виробникам фонограм, виробникам відеограм).
Зокрема статтями 42 та 43 Закону України «Про авторське право і суміжні права»визначено діяльність уповноважених організацій колективного управління, які збирають та виплачують винагороду авторам (стаття 42), виконавцям і виробникам фонограм (відеограм) (статті 42 та 43).
Таким чином, якщо Третя особа 2 та Третя особа 3 отримували винагороду як уповноважена організація або від уповноваженої організації, для відповідності вимогам підпункту г) пункту 3 Порядку вони зобов'язані були подати Відповідачу документи на підтвердження виплати сум відповідної винагороди22, в тому числі, виконавцям -фізичним особам.
Судом встановлено, що разом із заявою про визначення уповноваженою організацією, Третьою особою 2 та Третьою особою 3 на виконання підпункту г) пункту 3 Порядку надано відомості у формі «Додатку 6»«Інформація про збір і розподіл винагороди (роялті) організацією колективного управління».
Так в «Додатку 6», поданому ОП «Український музичний альянс»(а.с. 45-50, Том 2), зазначені відомості про збір та розподіл винагороди, у тому числі від уповноважених організацій, за використання об'єктів суміжних прав, а також про виплату винагороди суб'єктам суміжних прав.
Проте, зважаючи на те, що Третя особа 2 була уповноваженою організацією в період, що передував прийняттю оскаржуваного Рішення, а також зазначила про отримання винагороди від інших уповноважених організацій (зокрема від ОП «Українська Ліга музичних прав») (а. с. 50, Том 2), відсутність відомостей про сплату Третьою особою 2 сум відповідної винагороди виконавцям свідчить про порушення Третьою особою 2 відповідних положень Закону України «Про авторське право і суміжні права»та неналежне невиконання критерію, встановленого підпунктом г) пункту 3 Порядку.
Відповідно до «Додатку 6», поданого Третьою особою 2 (а. с. 50, Том 2), нею було розподілено та перераховано 1 493 188, 45 грн. винагороди, зібраної як уповноваженою організацією колективного управління Третій особі 3.
В «Додатку 6», поданому ОП «Українсько Ліга Музичних Прав»(а. с. 172-174, Том 2), зазначені відомості про збір і розподіл винагороди (роялті) за використання об'єктів суміжних прав організацією колективного управління за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2008 року.
В той же час, інші подані Третьою особою 3 відомості не дозволяють стверджувати про виплату нею винагороди суб'єктам суміжних прав та виконавцям, виробникам фонограм (відеограм) -зважаючи на те, що Третя особа 3 отримувала суми відповідно винагороди від Третьої особи 2, як уповноваженої організації колективного управління на підставі статті 43 Закону України «Про авторське право і суміжні права»в попередній період.
Інших документів, які б підтверджували збір, розподіл і виплату Третьою особою 2 та Третьою особою 3 винагороди, у тому числі отриманої від уповноважених організацій, суб'єктам суміжних прав, та виконавцям, виробникам фонограм, виробникам відеограм Третіми особами 2 та 3 Відповідачу не подавалося.
Враховуючи вищевикладене, Суд звертає увагу на необґрунтованість висновку Відповідача про те, що ОП «Український музичний альянс»та ОП «Українська Ліга музичних прав»відповідають критерію, закріпленому в підпункті г) пункту 3 Порядку.
5) Критерій ґ) пункту 3 Порядку «має необхідне для здійснення функцій уповноваженої організації матеріально-технічне та програмне забезпечення (комп'ютери, принтер, ксерокс, комп'ютерні програми, що дають змогу здійснювати розподіл зібраної винагороди, доступ до мережі Інтернет, телефон, телефон-факс, обладнані робочі місця)».
Враховуючи те, що Порядком передбачено спеціальну вимогу щодо наявності у заявників комп'ютерні програми, що дає змогу здійснювати розподіл зібраної винагороди, для підтвердження відповідності вказаній вимозі заявники повинні були надати відомості, які б засвічували здатність комп'ютерної програми забезпечити розподіл винагороди відповідно до вимог чинного законодавства України.
Частиною 2 статті 43 Закону України «Про авторське право і суміжні права»визначено, що зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Одержана від уповноваженої організації винагорода розподіляється відповідною організацією колективного управління у таких пропорціях: виконавцям - 50 відсотків, виробникам фонограм (відеограм) -50 відсотків.
Відтак, відповідна комп'ютерна програма повинна забезпечувати розподіл зібраної винагороди у відповідності до положень частини 2 статті 43 Закону України «Про авторське право і суміжні права».
В той же час, Суд звертає увагу на те, що подані Відповідачу Третьою особою 2 (а.с.52, Том 2) та Третьою особою 3 (а.с. 166, Том 2) документи та відомості не містять підтвердження наявності в ОП «Український музичний альянс»та ОП «Українська Ліга музичних прав»комп'ютерної програми, що дає змогу здійснювати розподіл зібраної винагороди відповідно до вимог частини 2 статті 43 Закону України «Про авторське право і суміжні права».
Відтак, висновок Відповідача про те, що Треті особи 2 та 3 відповідають вимогам підпункту ґ) пункту 3 Порядку в частині наявності відповідних комп'ютерних програм є безпідставним та необґрунтованим, оскільки подані Третіми особами 2 та 3 документи не давали підстав для такого висновку.
6) Критерій д) пункту 3 Порядку «має приміщення, необхідне для розміщення свого персоналу та виконання функцій уповноваженої організації»
Судом встановлено, що з поданих Третьою особою 2 (а.с.54-63, Том 2) та Третьою особою 3 (а.с. 167-169, Том 2) документів вбачається відповідність даних організацій підпункту д) пункту 3 Порядку.
7) Критерій е) пункту 3 Порядку «має у більшості областей України (з урахуванням Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) відокремлені структури: осередки, філії, представництва, відділення або інші відокремлені структурні підрозділи чи осіб, які на підставі відповідних договорів уповноважені вести від імені уповноваженої організації переговори щодо укладання договорів»
Судом встановлено, що на виконання вимог вищенаведеної норми ОП «Український музичний альянс»та ОП «Українська Ліга музичних прав»було подано Відповідачу інформацію у формі «Додатку 4»«Відомості про відокремлені структури організації».
Відповідно до викладеної в «Додатку 4»інформації та наданих договорів (а.с 65-112, Том 2) -Третя особа 2 у 18 областях України має осіб, які на підставі відповідних договорів уповноважені вести від імені уповноваженої організації переговори щодо укладання договорів, що свідчить про відповідність закріпленому підпунктом е) пункту 3 Порядку критерію.
Згідно з інформацією, викладеною в «Додатку 4»та наданих копій договорів (а.с. 170-171, 193-249, Том 2) -Третя особа 3 в 24 областях України та в Автономній республіці Крим перебуває в договірних відносинах з відповідними юридичними та фізичними особами-підприємцями, які уповноважені вести від імені уповноваженої організації переговори щодо укладання договорів, що свідчить про відповідність закріпленому підпунктом е) пункту 3 Порядку критерію.
Таким чином, Суд звертає увагу на те, що висновок Відповідача про відповідність ОП «Український музичний альянс»та ОП «Українська Ліга музичних прав»вимогам, закріпленим в підпункті е) пункту 3 Порядку, є обґрунтованим та відповідає дійсним обставинам.
8) Критерій є) пункту 3 Порядку «управляє на території України майновими правами іноземних суб'єктів суміжних прав (виконавців, виробників фонограм, відеограм) на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями, у тому числі й про взаємне представництво інтересів».
На виконання вищевказаного критерію ОП «Український музичний альянс»надано Відповідачу Відомості про укладені договори ОП «Український музичний альянс»з аналогічними іноземними організаціями, в тому числі про взаємне представництво інтересів, викладені у формі вміщеного у таблицю переліку (а.с. 133-134, Том 2).
В той же час, Суд звертає увагу на те, що вказану інформацію подано лише у формі її переліку, в той же час, жодних документів (договорів) на підтвердження факту існування договірних відносин між ОП «Український музичний альянс»та наведеними в переліку іноземними організаціями, Третьою особою 2 не було надано Відповідачу.
Відтак, у Відповідача були відсутні підстави для висновку про відповідність ОП «Український музичний альянс»вимогам підпункту є) пункту 3 Порядку.
ОП «Українська Ліга Музичних Прав»на вкидання вимог даного критерію подано інформацію «Про укладення ОП «Українська Ліга Музичних Прав»двосторонніх чи багатосторонніх договорів з іноземними організаціями колективного управління»(а.с. 188, Том 2) у формі наведеного в таблиці переліку.
Однак, оскільки вказаний перелік містить лише реквізити сторін, місцезнаходження, реквізити та строк дії договору, а жодних документів (договорів) на підтвердження факту існування договірних відносин між ОП «Українська Ліга Музичних прав»та наведеними в переліку іноземними організаціями, Третьою особою 3 не було надано Відповідачу, Суд приходить до висновку про те, що висновок Відповідача про відповідність Третьої особи 3 підпункту є) пункту 3 Порядку є таким, що не ґрунтується на належних доказах.
За таких обставин, висновок Відповідача про те, що Треті особи 2 та 3 відповідають вимогам підпункту є) пункту 3 Порядку є безпідставним та необґрунтованим, оскільки поданих Третіми особами 2 та 3 документів було недостатньо для такого висновку.
9) Критерій ж) пункту 3 Порядку «одержала від суб'єктів суміжних прав -резидентів майнові права в колективне управління на фонограми, опубліковані з комерційною метою, що мають найбільшу кількість публічних сповіщень вітчизняними телерадіоорганізаціями (радіо), які розповсюджували свої програми на території більшості областей України (з урахуванням Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) протягом кварталу, що передує даті подання документів на визначення уповноваженою організацією»
Вказаний критерій характеризується сукупністю наступних умов, які ставляться до організації:
- організація одержала від суб'єктів суміжних прав -резидентів майнові права в колективне управління;
- фонограми, на які організація одержала майнові права, опубліковані з комерційною метою, мають найбільшу кількість публічних сповіщень вітчизняними телерадіоорганізаціями (радіо), які розповсюджували свої програми на території більшості областей України (з урахуванням Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) протягом кварталу, що передує даті подання документів на визначення уповноваженою організацією.
Враховуючи вищенаведене, Суд звертає увагу на те, що подані Третіми особами 2 та 3 Відповідачу документи не містять відомостей про передання Третій особі 2 та Третій особі 3 в колективне управління майнових прав саме суб'єктами суміжних прав.
Крім того, ОП «Український музичний альянс»та ОП «Українська Ліга музичних прав»не подавалися (а Відповідачем не отримувалися від інших уповноважених органів) документи, які б містили відомості про кількість публічних сповіщень в Україні фонограм, опублікованих з комерційною метою, майнові права на які передано Третім особам 2 та 3 суб'єктами суміжних прав.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»телерадіоорганізація -це зареєстрована у встановленому законодавством порядку юридична особа, яка на підставі виданої Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення ліцензії на мовлення створює або комплектує та/чи пакетує телерадіопрограми і/або передачі та розповсюджує їх за допомогою технічних засобів мовлення.
Таким чином, при перевірці поданих організаціями документів на відповідність критерію, закріпленому в підпункті ж) пункту 3 Порядку, в частині найбільшої кількості публічних сповіщень, Відповідач повинен був врахувати те, що такі публічні сповіщення повинні здійснюватися вітчизняними телерадіоорганізаціями (що включає як теле-, так і радіоорганізації), які розповсюджували свої програми на території більшості областей України.
В той же час, як встановлено Судом, Відповідачем розглядалася та аналізувалася кількість публічних сповіщень фонограм лише на радіо, що суперечить вимогам Порядку.
Крім того, Суд акцентує увагу на тому, що аналіз Відповідачем кількості публічних сповіщень фонограм лише в частині радіо, свідчить про порушення ним вимог чинного законодавства.
Так, як підтверджується матеріалами справи, а саме Листом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 16/294 від 21 лютого 2011 року (а.с. 195, Том 3) станом на 1 січня 2009 року у Державному реєстрі телерадіоорганізацій було зареєстровано 13 загальнонаціональних радіомовників.
В той же час, зі змісту оскаржуваного рішення Відповідача випливає, що аналіз інформації за ІV квартал 2008 року щодо кількості публічних сповіщень, наданої радіоорганізаціями, що розповсюджують свої програми на території більшості областей України, здійснено Відповідачем лише щодо 6 радіоорганізацій, а не щодо 13 зареєстрованих загальнонаціональних радіомовників.
Відтак, отримана Відповідачем інформація щодо найбільшої кількості публічних сповіщень фонограм на підставі інформації, наданої лише шістьома радіоорганізаціями, є неповною та такою, що не в повній мірі відображає відповідні фактичні обставини, а тому таку інформацію не могло бути поставлено Відповідачем в основу висновків оскаржуваного рішення.
За таких обставин, Суд звертає увагу на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення Відповідачем було порушено вимоги підпункту ж) пункту 3 Порядку, оскільки не в повній мірі отримано та проаналізовано відповідну інформацію, що, в свою чергу, призвело до прийняття немотивованого висновку про відповідність Третіх осіб 2 та 3 та невідповідність Позивача вказаному критерію.
10) Критерій з) пункту 3 Порядку «має затверджене вищим органом управління організації положення про порядок розподілу зібраної винагороди (роялті) за використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою»
Порядок розподілу зібраної винагороди (роялті) за використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою затверджено частиною 2 статті 43 Закону України «Про авторське право і суміжні права».
Так, зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Одержана від уповноваженої організації винагорода розподіляється відповідною організацією колективного управління у таких пропорціях: виконавцям -50 відсотків, виробникам фонограм (відеограм) -50 відсотків.
Відтак, Закон України «Про авторське право і суміжні права»передбачає виплату винагороди і виконавцям, і виробникам фонограм (відеограм).
Судом встановлено, що на виконання вимог вищевказаного критерію ОП «Український музичний альянс»було подано Відповідачу Положення про розподіл винагороди (роялті) (у редакції від 27 червня 2008 року) (а.с. 136-142, Том 2).
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ вказаного Положення Альянс зобов'язується розподіляти та виплачувати винагороду Правовласникам або через інші організації передано суміжні права.
Згідно з пунктом 3 Розділу ІІ Положення загальна сума винагороди (роялті) розподіляється виплачується тим правовласникам, на користь яких вона була зібрана відповідно до Закону. З частини цієї суми може бути створено резерв випадкових вимог власників суміжних прав. Розмір такого резерву щорічно затверджується Загальними Зборами членів Альянсу.
Винагорода (роялті) розподіляється між суб'єктами суміжних прав у такому співвідношенні: виконавцям -50 відсотків, виробникам фонограм і (або) виробникам відеограм -50 відсотків загальної суми винагороди (пункт 4 Розділу ІІ Положення).
Поняття «правовласник»міститься в пункті 4 Розділу 1 Положення.
Так, правовласник -це член Альянсу, який є суб'єктом суміжних прав і передав права на публічне сповіщення і ретрансляцію об'єктів суміжних прав у колективне управління Альянсу. Правовласник може бути представлений в Альянсі як безпосередньо, так і через іншу організацію колективного управління, в тому числі організації колективного управління інших країн.
В той же час, згідно з пунктом 1 Розділу 1 Положення винагорода (роялті) -це винагорода, зібрана Альянсом на користь суб'єктів суміжних прав, а саме, виробників фонограм і виконавців. Винагорода (роялті) сплачується телерадіокомпаніями і провайдерами програмної послуги України, що уклали з Альянсом договір про виплату винагороди.
Таким чином, Суд звертає увагу на те, що Положення про розподіл винагороди (роялті) (у редакції від 27 червня 2008 року) передбачає розподіл винагороди лише на користь виробників фонограм і виконавців, в той же час виплату винагороди виробникам відеограм вказаним положенням не передбачено, що суперечить вимогам частини 2 статті 43 Закону України «Про авторське право і суміжні права».
На виконання вимог підпункту з) пункту 3 Порядку ОП «Українська Ліга музичних прав»було подано Відповідачу Положення про розподіл винагороди (роялті) від 12 січня 2009 року (а.с. 190-192, Том 2).
Відповідно до пункту 1 Розділу І Положення винагорода (роялті) -винагорода, зібрана Лігою на користь суб'єктів суміжних прав, а саме, виробників фонограм і виконавців. Винагорода (роялті сплачується суб'єктами господарювання, які в процесі здійснення комерційної діяльності використовують фонограми, виконання зафіксовані в фонограмах шляхом їх публічного виконання та уклали з Лігою договір про виплату винагороди.
Пунктом 4 Розділу І Положення визначено, що правовласник -це фізична або юридична особа, яка є суб'єктом суміжних прав передала права на публічне виконання та публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) об'єктів суміжних прав у колективне управління Лізі на підставі договору. Правовласник може бути представлений в Лізі як безпосередньо, так і через іншу організацію колективного управління, в тому числі організації колективного управління інших країн.
Винагорода (роялті) розподіляється між суб'єктами суміжних прав у такому співвідношенні: виконавцям -50 відсотків, виробникам фонограм -50 відсотків співвідношенні: виконавцям.
Враховуючи вищезазначене, Суд звертає увагу, що Положення про розподіл винагороди (роялті) від 12 січня 2009 року ОП «Українська Ліга музичних прав»передбачає розподіл винагороди лише на користь виробників фонограм і виконавців, в той же час виплату винагороди виробникам відеограм вказаним положенням не передбачено, що суперечить вимогам частини 2 статті 43 Закону України «Про авторське право і суміжні права».
За таких обставин, Суд дійшов висновку про невідповідність поданих Третіми особами 2 та 3 Положень про розподіл винагороди (роялті) вимогам Закону України «Про авторське право і суміжні права», що свідчить про невідповідність ОП «Український музичний альянс»та ОП «Українська Ліга музичних прав»вимогам підпункту з) пункту 3 Порядку та необґрунтованість висновку Відповідача в цій частині.
Висновок 1
Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши подані Третіми особами 2 та 3 Відповідачу документи, системно проаналізувавши вимоги чинного законодавства України, колегія суддів звертає увагу на те, що висновки оскаржуваного рішення Відповідача в частині надання ОП «Український музичний альянс»та ОП «Українська Ліга музичних прав»та Об'єднання «Оберіг»документів, передбачених підпунктами «а»- «и»пункту 4 Порядку, у повному обсязі та в частині відповідності ОП «Український музичний альянс»та ОП «Українська Ліга музичних прав»вимогам, встановленим підпунктами «а»- «з»пункту 3 Порядку, -є необґрунтованими, так як не ґрунтуються на належних доказах, а відтак, рішення Відповідача в частині визначення уповноваженими організаціями ОП «Український музичний альянс»та ОП «Українська ліга музичних прав»(пункт 1), видання ОП «Український музичний альянс»та ОП «Українська ліга Музичних прав»відповідних свідоцтв (пункт 2), визнання такими, що втратили чинність та є недійсними попередніх свідоцтв (пункт 3) є протиправним, а, відтак, підлягає скасуванню.
? Стосовно висновку Відповідача про невідповідність Об'єднання «Оберіг»вимогам, встановленим підпунктами «г», «ж»пункту 3 Порядку.
Критерій г) пункту 3 Порядку «здійснює збір, розподіл і виплату винагороди, у тому числі отриманої від уповноважених організацій, суб'єктам суміжних прав (виконавцям, виробникам фонограм, виробникам відеограм)»
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, висновок Відповідача про невідповідність Об'єднання «Оберіг»вимозі підпункту г) пункту 3 Порядку ґрунтується на тому, що Позивач затримує виплату винагороди протягом п'яти років.
На виконання вказаного критерію Позивачем було подано Відповідачу Інформацію про виплату винагороди (роялті) уповноваженою організацією колективного управління (а.с.40-41, 43, Том 3), з якої вбачається, що залишок невиплаченої винагороди (роялті) на кінець звітного періоду становить 1701247,62 грн.
В той же час, інші колонки наведеної таблиці містять інформацію про суми зібраної, розподіленої та виплаченої винагороди Позивачем.
Крім того, позивачем в додаток до зазначеної таблиці було подано Пояснювальну записку з обґрунтуванням причин невиплати винагороди (роялті) Третім особам 2 та 3.
В той же час, вказані пояснювальні підстави взагалі не було проаналізовано Відповідачем, оскільки в оскаржуваному рішення відсутні дані щодо їх спростування.
Крім того, Суд звертає увагу на те, що підпункт г) пункту 3 Порядку передбачає вимогу до організації щодо здійснення збору, розподілу і виплати винагороди, у тому числі отриманої від уповноважених організацій, суб'єктам суміжних прав (виконавцям, виробникам фонограм, виробникам відеограм, а не вимогу щодо наявності найменшого показника суми невиплаченої винагороди (роялті).
З поданої Позивачем інформації вбачається, що ним здійснюється збір, розподіл і виплата винагороди, однак існує відповідна сума невиплаченої винагороди.
Відтак, у Відповідача були відсутні правові підстави для висновку про невідповідність Позивача критерію г) пункту 3 Порядку саме з підстави затримки виплати винагороди протягом п'яти років, оскільки такої вимоги вказаний критерій не містить.
Критерій ж) пункту 3 Порядку «одержала від суб'єктів суміжних прав -резидентів майнові права в колективне управління на фонограми, опубліковані з комерційною метою, що мають найбільшу кількість публічних сповіщень вітчизняними телерадіоорганізаціями (радіо), які розповсюджували свої програми на території більшості областей України (з урахуванням Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) протягом кварталу, що передує даті подання документів на визначення уповноваженою організацією».
Як вже було зазначено Судом вище (сторінки 17-19 постанови), при перевірці заявників на відповідність даному критерію Відповідачем неправомірно проаналізовано інформацію за ІV квартал 2008 року щодо кількості публічних сповіщень, наданої радіоорганізаціями, що розповсюджують свої програми на території більшості областей України, лише щодо 6 радіоорганізацій, а не щодо 13 зареєстрованих загальнонаціональних радіомовників.
Відтак, отримана Відповідачем інформація щодо найбільшої кількості публічних сповіщень фонограм на підставі інформації, наданої лише шістьома радіоорганізаціями, є неповною та такою, що не в повній мірі відображає відповідні фактичні обставини, а тому таку інформацію не могло бути поставлено Відповідачем в основу висновків оскаржуваного рішення щодо найнижчої кількості публічних сповіщень відносно Позивача.
Висновок 2
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновків про необґрунтованість висновку відповідача про невідповідність вимогам, встановленим підпунктами «г», «ж»пункту 3 Порядку, а тому оскаржуване рішення Відповідача в частині відмови Позивачу у визначенні уповноваженою організацією колективного управління (пункт 4 Рішення) та в частині анулювання анулювання та визнання таким, що втратило чинність свідоцтво Позивача (пункт 5 Рішення) є протиправним та підлягає скасуванню.
Відтак, підсумовуючи зазначене, Суд дійшов до висновку про те, що Рішення Державного департаменту інтелектуальної власності від 2 квітня 2009 року № 7/2009-УО є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Стосовно позовної вимоги про анулювання виданих Державним департаментом інтелектуальної власності свідоцтва про визначення організації колективного управління уповноваженою організацією № 5/УО від 2 квітня 2009 року на ім'я Об'єднання підприємств «Українська ліга музичних прав»та свідоцтва про визначення організації колективного управління уповноваженою організацією № 6/УО від 2 квітня 2009 року на ім'я Об'єднання підприємств «Український музичний альянс», Суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до пункту 9 Порядку за порушення уповноваженою організацією вимог законодавства України у сфері охорони авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі і цього Порядку, рішенням ДДІВ свідоцтво анулюється. Свідоцтво також анулюється на підставі відповідного рішення суду.
Відтак, за таких обставин, оскільки в даній адміністративній справі Суд дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування Рішення Державного департаменту інтелектуальної власності від 2 квітня 2009 року № 7/2009-УО (в тому числі і щодо видачі Третім особам 2 та 3 відповідних свідоцтв), дане судове рішення є правовою підставою для прийняття Відповідачем рішення про анулювання свідоцтв, виданих ОП «Українська ліга музичних прав»та ОП «Український музичний альянс». Відтак, вказана позовна вимога не підлягає задоволенню.
Крім того, Суд звертає увагу на необґрунтованість посилань представника Позивача на Наказ № 286 як на підставу обґрунтованості позовних вимог, оскільки, чк встановлено Судом, вказаний наказ не було офіційно зареєстровано у встановленому чинним законодавством України порядку.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача є частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 181 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Державного департаменту інтелектуальної власності від 2 квітня 2009 року № 7/2009-УО.
3. В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
4. Стягнути 1,00 грн. судових витрат з рахунків Державного Бюджету України.на користь Всеукраїнського об'єднання суб'єктів авторських і суміжних прав «Оберіг»
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуюча суддя Н. Є. Блажівська
Судді О. П. Огурцов
О. В. Кротюк