ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
місто Київ
24 лютого 2011 року 18:19 справа № 2а-12346/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., при секретарі Писулька О.М., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доКиївська міська рада
третя особа
про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)
визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2,
від відповідача: Телицька В.А.,
третя особа: не з'явилась.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 24 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міської Ради, третя особа Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача -Київської міської ради проти позовних вимог заперечував, надавши суду усні та письмові заперечення.
Представник третьої особи - Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) в судове засідання не з'явився, однак про час та дату судового засідання зазначену особу повідомлено належним чином.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 подано заяву до Київської міської ради про передачу у приватну власність земельну ділянку площею 0,02 га для ведення садівництва по АДРЕСА_2 Дарницького району м. Києва.
Крім того, позивачкою до Київської міської ради (Виконавчого орану Київської міської державної адміністрації -Головного управління земельних ресурсів) надано наступні документи: дозвіл Дарницької районної у м. Києві міської ради від 16 грудня 2005 року; висновок Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, щодо використання земельної ділянки № 19-7941 від 21 вересня 2006 року; висновок Київської міської санепідемстанції № 109 від 23 січня 2006 року щодо відбору (відведення) земельної ділянки під забудову; дозвіл Головного управління охорони культурної спадщини від 18 листопада 2005 року.
Також позивачем зазначено, що висновком Головного управління земельних ресурсів від 10 липня 2007 року по справі А-9250 погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (арк. № 35).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка неодноразово зверталась із заявами до відповідача щодо розгляду питання про передачу земельної ділянки, однак розгляд даної заяви так і не вирішено.
Статтею 14 Конституції України встановлено, що право власності на землю гарантується і це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.
Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Законом України «Про столицю України місто-герой Київ»визначено, що місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та їх виконавчі органи.
Отже, враховуючи положення статті 9 Земельного Кодексу України розпорядження землями територіальних громад міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відноситься до повноважень Київської міської ради.
Згідно статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, тобто Київська міська рада.
Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначено, що Ради в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішенням Київської міської ради від 15 липня 2004 року № 457/1867 затверджений Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність у місті Києві (далі - Тимчасовий порядок), згідно з яким, місце розташування земельної ділянки, її розмір, цільове призначення, правовий режим, обмеження та обтяження землекористування визначаються проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який затверджується рішенням Київської міської ради після його розроблення на підставі дозволу, наданого Київською міською радою на підставі матеріалів вибору місяця розташування земельної ділянки.
Пунктом 5 зазначеного вище Тимчасового положення визначено, що зацікавлена особа, яка має право і намір одержати земельну ділянку в користування чи у власність за проектом землеустрою щодо її відведення, якщо така ділянка потребує вилучення (викупу) у землекористувача (власника) та/або погодження питання вибору місця розташування земельної ділянки, звертається з клопотанням (заявою) про вибір місця розташування земельної ділянки, до якого додаються: матеріали обґрунтування необхідності вилучення (викупу) та відведення земельної ділянки; позначене на відповідному графічному матеріалі бажане місце розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами; викопіювання з кадастрового плану міста: документи щодо правового статусу будівель чи споруд, якщо такі розташовані на земельній ділянці; копії документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою (за наявності); копії рішень уповноважених органів про передачу (надання) земельної ділянки в користування або довідка Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо відсутності в архіві документів щодо відведення відповідної земельної ділянки; засвідчена нотаріально письмова згода землекористувача (Землевласника) на вилучення (викуп) земельної ділянки (її частини) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (викупу) земельної ділянки та умов її вилучення (викупу) або засвідчена нотаріально письмова згода землекористувача на припинення права користування земельною ділянкою (її частиною); засвідчені нотаріально копії установчих документів та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця і довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу, копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; копія довіреності, на підставі якої інтереси заявника представлятиме його уповноважена особа (у разі якщо клопотання подається представником).
Отже, саме на громадянина покладений обов'язок зазначити місце розташування земельної ділянки, яку він бажає одержати безоплатно у власність. Слід звернути увагу, що така земельна ділянка не обов'язково повинна бути вільною.
Пунктом 6 статті 118 Земельного кодексу України, передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Відповідно до пункту 7 даної статті 7 районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачкою було дотримано вимоги щодо подачі відповідних документів на отримання земельної ділянки у приватну власність для ведення садівництва.
Крім того, згідно заперечень поданих до суду Головним управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) вбачається, що Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської ради погоджено проект землеустрою (кадастрова справа А-9250) та підготовлено проект рішення Київської міської ради «Про передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 для ведення колективного садівництва»та передано на розгляд до Київської міської ради з проектом землеустрою.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та визнання вимог такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись статтями 6, 9, 11, 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Зобов'язати Київську міську раду прийняти рішення щодо заяви ОСОБА_1 про передачу земельної ділянки у власність.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.М. Клименчук