ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
27 квітня 2011 року 13 год. 05 хв. № 2а-1358/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є., суддів Клочкової Н.В. та Огурцова О.П., при секретарі судового засідання Миколаєнко І. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс"
до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва
провизнання протиправними податкових повідомлень-рішень
У судовому засіданні 27 квітня 2011 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови.
ТОВ «Нафтогаз-Альянс» (надалі -також «Позивач») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Печерському районі міста Києва (надалі -також «Відповідач») про визнання протиправними податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 0009022304/0 від 12 листопада 2010 року, яким за несвоєчасну оплату податку на прибуток застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 4 258 грн. 00 коп.; визнання протиправним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 0009032304/0 від 12 листопада 2010 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 192 953 грн. 00 коп., та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 096 476 грн. 00 коп., всього на суму 3 289 429 грн. 00 коп.; визнання протиправним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 0009042304/0 від 12 листопада 2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2010 року в сумі 34 064 грн. 00 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 0009022304/0 від 12 листопада 2010 року, № 0009032304/0 від 12 листопада 2010 року, № 0009042304/0 від 12 листопада 2010 року, -є протиправними, так як не відповідають вимогам чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.
Як зазначив представник Позивача, 31 липня 2009 року між ТОВ «Нафтогаз-Альянс»(Покупець) та ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод»(Продавець) було укладено Договір № 19-09 купівлі-продажу продукції, виробленої підприємством. Предметом договору визначено продаж за плату Покупцеві товару, лінзи скляної для окулярів, виготовленої з необробленого оптичного скла 0,0 дптр діам. 68 мм. Кількість та вартість товару відповідно до 2 та 5 розділу Договору № 19-09 визначається в окремих Специфікаціях, що є невід'ємною частиною Договору.
На виконання положень Закону України «Про податок на додану вартість», як зазначив представник Позивача, ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод»надало ТОВ «Нафтогаз-Альянс»належним чином оформлені податкові накладні: № 29 від 31 липня 2009 року та № 36 від 31 серпня 2009 року, на підставі яких суми ПДВ -2 192 952 грн. 96 коп. було включено ТОВ «Нафтогаз-Альянс»до складу податкового кредиту.
В той же час, висновок Відповідача про неналежне оформлення вказаних податкових накладених, на думку представника Позивача, є незаконним, оскільки підстави для визнання отриманих податкових накладних від ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод», як таких що є неналежним чином оформленні відповідно до вимог чинного законодавства України відсутні.
На думку представника Позивача, відповідно до вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»для визначення звичайної ціни товару податковим органом мала бути взята інформація з відповідних договорів купівлі-продажу, в тому числі, з договорів, які укладалися між ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод»та іншими юридичними особами у відповідний період. Проте, податковим органом для визначення звичайної ціни в розмірі 4 грн. 00 коп., протиправно, як вказав представник Позивача, був взятий висновок судово-товарознавчої експертизи № 5183/10-16 від 27 липня 2010 року, що є порушенням вимог чинного законодавства, оскільки ані нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ані нормами інших чинних нормативних актів не передбачено можливість для визначення звичайної ціни використання даних з експертних висновків замість використання інформації про укладені на момент продажу такого товару договори з ідентичними товарами у співставних умовах.
Представник Позивача також посилався на те, що відповідно до вимог чинного законодавства України ціни на лінзи скляні для окулярів є вільними та визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін конкретного договору. Ринок лінзи скляної для окулярів (діаметром 68) був унікальним, тобто на території Україні були відсутні будь-які інші виробники, окрім ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод», які б здійснювали виробництво та реалізацію ідентичного товару у липні-жовтні 2009 року.
Отже, здійснене податковим органом нарахування податкових зобов'язань, на думку представника Позивача, не відповідає вимогам Закону Закон України «Про податок на прибуток підприємств»та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Крім того, представник Позивача звернув увагу на те, що висновки податкового органу про завищення валових витрат на вартість послуг з інформаційного обслуговування є безпідставними та не відповідають чинному законодавству, оскільки завдяки належним чином оформленим документам, отриманої інформації та фахових консультацій, ТОВ «Нафтогаз-Альянс»змогло своєчасно здійснювати постачання природного газу та отримати за нього грошові кошти, частина яких була спрямована до бюджету у вигляді податків та цільової надбавки до тарифу на постачання природного газу. Таким чином, відсутні підстави стверджувати, що такі послуги не пов'язані з веденням господарської діяльності.
Представник Відповідача -ДПІ у Печерському районі міста Києва, -в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.
В обґрунтування заперечень на позов представником Відповідача було зазначено про те, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Відповідач діяв на підставі, в межах наданих повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством України, а тому підстави для їх скасування -відсутні.
Як зазначила представник Відповідача, в ході проведеної перевірки податковим органом було встановлено порушення Позивачем пункту 5.1, підпункту 5.2.1, пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за півріччя 2010 року на суму 170 321 грн. та несвоєчасно сплачено податок на прибуток за І квартал 2010 року на суму 42 580 грн.; підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 192 953 грн., та завищено суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за червень 2010 року у сумі 34 064 грн.
Враховуючи вищевикладене, як зазначила представник Відповідача, на підставі акту перевірки Відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 12 листопада 2010 року № 0009022304/0, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 4 258,00 грн.; № 0009032304/0, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 3 289 429,00 грн.; № 0009042304/0, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на зальну суму 34 064,00 грн.
Представником Відповідача було зазначено про те, що згідно наданих Відповідачу до перевірки документів, - послуги по інформаційному обслуговуванню, отримані Позивачем від ТОВ «Укрнафтогазенерго»по договору № Г-78-02/09/П від 30 грудня 2009 року, не використовувались ним у власній господарській діяльності. Вищевказані операції не призвели до отримання доходу ТОВ «Нафтогаз-Альянс». Таким чином, ТОВ «Нафтогаз-Альянс»було завищено валові витрати на вартість послуг по інформаційному обслуговуванню, отриманих від ТОВ «Укрнафтогазенерго», на загальну суму 170 321,00 грн.
В обґрунтування висновку про неправомірне віднесення Позивачем до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 2 192 953 грн., представник Відповідача посилалася на те, що згідно висновку № 5183/10-16 від 27 липня 2010 року судово-товарознавчої експертизи у кримінальній справі № 76-00277, наданого Київським науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України, ринкова вартість лінзи для окулярів не для коригування зору ТУУ 33.4-330110077-001:2006 0,0 дптр. діаметр 68 мм. виробництва ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод»(ТОВ «ІОМЗ»), складала: станом на 2008 р. -2,00 грн. (дві грн. 00 коп.) в т.ч. з ПДВ 1 шт.; станом на 2009 р. -4,00 грн. (чотири грн. 00 коп.) в т.ч. з ПДВ 1 шт.; станом на 2010 р. -6,00 грн. (шість грн. 00 коп.) в т.ч. з ПДВ 1 шт.
Таким чином, як вказала представник Відповідача, в порушення підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ТОВ «Нафтогаз-Альянс»в липні 2009 року та в серпні 2009 року неправомірно віднесено до складу податкового кредиту ПДВ з вартості товару (лінза скляна для окулярів, виготовлених з необробленого оптичного скла 0,0 діоптрій, діаметром 68 мм., ТУУ 33.4-33011077-001:2006), придбаного у ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод»в сумі 2 192 953 грн., що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ за липень 2009 у розмірі 477 481 грн.; в серпні 2009 року у розмірі 1 715 472 грн.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення представника Позивача та представника Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Станом на час винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень спірні правовідносини регулювалися Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», Законом України «Про податок на додану вартість»(станом на час розгляду справи закон втратив чинність), Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ (станом на час розгляду справи закон втратив чинність) (надалі -також «Закон № 2181»).
ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Нафтогаз-Альянс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2009 року по 30 червня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2009 року по 30 червня 2010 року.
За результатами проведено перевірки Відповідачем складено Акт № 866/23-4/34881820 від 5 листопада 2010 року, яким встановлено порушення ТОВ «Нафтогаз- Альянс», зокрема, вимог:
- пункту 5.1, підпункту 5.2.1, пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за півріччя 2010 року на суму 170 321 грн.;
- пункту 5.1, підпункту 5.2.1, пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено несвоєчасну сплату податку на прибуток за І квартал 2010 року на суму 42 580 грн.;
- підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 192 953 грн.,
- підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого та завищено суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за червень 2010 року у сумі 34 064 грн.
На підставі вищевказаного акту перевірки Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № 0009022304/0 від 12 листопада 2010 року, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 4 258,00 грн.;
- № 0009032304/0 від 12 листопада 2010 року, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 3 289 429,00 грн. (основний платіж 2 192 953,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 1 096 476,00 грн.);
- № 0009042304/0 від 12 листопада 2010 року, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на зальну суму 34 064,00 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення було оскаржено Позивачем до ДПІ у Печерському районі міста Києва, в результаті чого Рішенням першого заступника начальника ДПІ у Печерському районі міста Києва від 21 січня 2011 року № 1573/10/25-0011 скаргу ТОВ «Нафтогаз-Альянс»було залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення -без змін.
Позивач вважає податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва № 0009022304/0 від 12 листопада 2010 року, № 0009032304/0 від 12 листопада 2010 року та № 0009042304/0 від 12 листопада 2010 року, протиправними та таким, що суперечать вимогам чинного станом на час їх винесення податкового законодавства.
Відтак, предметом судового розгляду в даній адміністративній справі є позовні вимоги про визнання протиправними податкових повідомлення-рішень ДПІ у Печерському районі м. Києва № 0009022304/0 від 12 листопада 2010 року, № 0009032304/0 від 12 листопада 2010 року та № 0009042304/0 від 12 листопада 2010 року, як рішень суб'єкта владних повноважень. Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) даних рішень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
«На підставі»означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
«У спосіб»означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Стосовно висновку Відповідача про неправомірне віднесення Позивачем до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 2 192 953 грн.
31 липня 2009 року між ТОВ «Ізюмський оптико -механічний завод»(код за ЄДРПОУ 33011077), в особі директора ОСОБА_2 та ТОВ «Нафтогаз-Альянс»(код за ЄДРПОУ 34881820), в особі директора Янковського П. Ю. було укладено договір купівлі-продажу № 19-09, відповідно до якого Продавець зобов'язався продати, а а Покупець купити та оплатити товар (лінза скляна для окулярів, виготовлена з необробленого оптичного скла 0,0 дптр діам. 68 мм).
Відповідно до специфікації № 1 від 31 липня 2009 року до договору № 19-09 від 31 липня 2009 року, ТОВ «Ізюмський оптико -механічний завод»реалізує ТОВ «Нафтогаз - Альянс»21 120 «лінз скляних для окулярів, виготовлених з необробленого оптичного скла 0, 0 діоптрій, діаметром 68 мм, ТУУ 33.4-33011077-001:2006».
Згідно з вищевказаною специфікацією вартість однієї лінзи скляної для окулярів, виготовленої з необробленого оптичного скла 0,0 дптр діам. 68 мм складає 113,04 гривень (без ПДВ). Вартість усієї партії складає 2 387 404,8 гривень., в тому числі ПДВ -477 480,96 гривень. Загальна вартість товару за умовами специфікації № 1 від 31 липня 2009 року складає 2 864 885,76 грн.
Відповідно до Специфікації № 2 від 31 серпня 2009 року до Договору № 19-09 від 31 липня 2009 року, ТОВ «Ізюмський оптико -механічний завод»реалізує ТОВ «Нафтогаз - Альянс»75 240 «лінз скляних для окулярів, виготовлених з необробленого оптичного скла 0,0 діоптрій, діаметром 68 мм, ТУУ 33.4-33011077-001:2006».
Згідно з Специфікацією № 2 від 31 серпня 2009 року вартість однієї лінзи скляної для окулярів складає 114 гривень (без ПДВ). Вартість усієї партії складає 8 577 360,00 грн., крім того ПДВ -1 715 472,00 грн. Загальна вартість товару за умовами Специфікації № 2 від 31 серпня 2009 року складає 10 292 832 грн.
ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод»на виконання умов Договору № 19-09 від 31 липня 2009 року виписало на адресу ТОВ «Нафтогаз-Альянс»акти прийому-передачі продукції та податкові накладні.
В рахунок оплати за поставлений товар ТОВ «Нафтогаз-Альянс»перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод»грошові кошти на загальну суму 13 157 717,76 грн., в тому числі ПДВ -2 192 952,97 грн.
В подальшому, з метою реалізації товару на експорт, 31 липня 2009 року між ТОВ «Нафтогаз-Альянс»(Комітент) в особі директора Янковського П.Ю. та ТОВ «Міжнародний Торговий Дім «Ізюмський оптико -механічний завод»(код за ЄДРПОУ 33327213) (Комісіонер), в особі директора ОСОБА_4 було укладено Договір комісії № 3107/209.
Відповідно до умов договору та специфікації № 1 від 31 липня 2009 року до договору комісії № 3107/209 від 31 липня 2009 року ТОВ «Міжнародний Торговий Дім «Ізюмський оптико -механічний завод»взяло на себе зобов'язання реалізувати за межі митної території України 21 120 лінз скляних для окулярів, із застосуванням «нульової»ставки ПДВ.
Згідно з специфікацією № 1 від 31 липня 2009 року вартість однієї лінзи скляної для окулярів склала 15 доларів США, вартість усієї партії склала 316 800 доларів.
Відповідно до умов договору та Специфікації № 2 від 31 серпня 2009 року до Договору комісії № 3107/209 від 31 липня 2009 року ТОВ «Міжнародний Торговий Дім «Ізюмський оптико -механічний завод»взяло на себе зобов'язання реалізувати за межі митної території України 75 240 лінз скляних для окулярів, із застосуванням «нульової»ставки ПДВ.
Згідно з Специфікацією № 2 від 31 серпня 2009 року вартість однієї лінзи скляної для окулярів склала 15 доларів США, вартість усієї партії склала 1 128 600 доларів США.
ТОВ «Нафтогаз-Альянс» на виконання умов Договору комісії № 3107/209 від 31 липня 2009 року виписало на адресу ТОВ «Міжнародний торговий дім Ізюмський оптико-механічний завод»відповідні акти приймання-передачі товарів, згідно з якими ТОВ «Нафтогаз-Альянс»(Комітент) передав, а ТОВ «Міжнародний торговий дім Ізюмський оптико-механічний завод»(Комісіонер) прийняв на реалізацію товар -лінза скляна для окулярів, виготовлена з оптичного необробленого скла.
Згідно з інформацією митних органів, ТОВ «Нафтогаз-Альянс»через комісіонера ТОВ «Міжнародний торговий дім «Ізюмський оптико-механічний завод»(код ЄДРПОУ 33327213) задекларувало на Куп'янській митниці до експорту ТМЦ -«лінза скляна для окулярів, виготовлена з оптичного необробленого скла 0,0 дптр, діаметром 68 мм, коефіцієнт заломлення 1,523, ТУУ 33.4-33011077-001:2006»за ВМД № 804000001/9/004549 від 15 вересня 2009 року на загальну суму 11 558 719,26 грн. по курсу валюти в дол. США -7,9969.
Згідно з ВМД декларантом від імені ТОВ «Міжнародний торговий дім «Ізюмський оптико-механічний завод»на Куп'янській митниці виступав ФОП ОСОБА_7 (і.п.н. НОМЕР_1); одержувачем ТМЦ виступав «SANMAX ENTERPISES LIMITED»Hong Kong.
Відповідно до документів, що були подані Куп'янській митниці, вартість однієї лінзи за вищевказаною ВМД складає 15 доларів США (ВМД №804000001/9/004549).
Відповідно до Звіту комісіонера від 8 жовтня 2009 року до Договору комісії № 3107/209 Комісіонером -ТОВ «Міжнародний торговий дім «Ізюмський оптико-механічний завод», -прийнято товар на комісію, згідно специфікації № 1 від 31 липня 2009 року, специфікації № 2 від 31 серпня 2009 року та підписано специфікацію № 48 від 3 вересня 2009 року до додаткової угоди № 21 від 3 вересня 2009 року по контракту № 410SA6 від 11 жовтня 2006 року на поставку лінзи скляної для окулярів, виготовленої з оптичного необробленого скла 0,0 дптр, з компанією ENTERPRISES LIMITED», Hong Kong.
В пункті 3 Звіту комісіонера від 8 жовтня 2009 року визначено, що вартість реалізованого на зовнішньоекономічному ринку товару (лінза скляна, для окулярів, виготовлена із необробленого оптичного скла 0,0 дптр.) в доларах США становить 1 445 400 доларів США (11 558 719,26 грн.).
Як зазначено в пункті 4 Звіту комісіонера, Комісіонер протягом жовтня 2009 року перерахував Комітенту грошові кошти в національній валюті України, які надійшли від експортної реалізації товару на загальну суму 11 558 719,26 грн.
Комісійна винагорода ТОВ «Міжнародний торговий дім «Ізюмський оптико-механічний завод»згідно з пунктом 7 звіту комісіонера, становить 28 896,8 грн., в т.ч. ПДВ -4 816,13 грн.
Згідно з Висновком № 5183/10-16 від 27 липня 2010 року судово-товарознавчої експертизи у кримінальній справі № 76-00277, наданого Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, ринкова вартість лінзи для окулярів не для коригування зору ТУУ 33.4-330110077-001:2006 0,0 дптр. діаметр 68 мм. виробництва ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод»(ТОВ «ІОМЗ»), складала:
- станом на 2008 рік -2,00 грн. (дві грн. 00 коп.) в т.ч. з ПДВ 1 шт.
- станом на 2009 рік -4,00 грн. (чотири грн. 00 коп.) в т.ч. з ПДВ 1 шт.
- станом на 2010 рік -6,00 грн. (шість грн. 00 коп.) в т.ч. з ПДВ 1 шт.
Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Згідно з підпунктом 12.5 пункту 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, до розділу І податкової накладної вносяться дані в розрізі номенклатури поставки товарів (послуг), а саме зазначається ціна поставки одиниці продукції без урахування податку на вдану вартість.
Враховуючи те, що у податкових накладних, виданих ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод»на адресу ТОВ «Нафтогаз-Альянс», визначено ціну товару з порушенням вимог пункту 1.18, пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість»та підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Суд приходить до висновку про те, що вищевказані податкові накладні не могли бути прийняті до уваги та не могли формувати податковий кредит Позивача.
Відтак, вищевказаний висновок Відповідача є обґрунтованим та таким. що не спростовано представником Позивача належними засобами доказування.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість»база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита,інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.
Відповідно до пункту 1.18 Закону України «Про податок на додану вартість» звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Підпунктом 1.20.1. пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
Справедлива ринкова ціна -це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності -однорідних) товарів (робіт, послуг) (підпункт 1.20.1. пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
Ідентичні товари (роботи, послуги) - це товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися (підпункт 1.20.1. пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
Таким чином, Судом встановлено, що в порушення підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ТОВ «Нафтогаз-Альянс»в липні 2009 року та в серпні 2009 року неправомірно віднесено до складу податкового кредиту ПДВ з вартості товару (лінза скляна для окулярів, виготовлена з необробленого оптичного скла 0,0 діоптрій, діаметром 68 мм., ТУУ 33.4-33011077-001:2006), придбаного у ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод»в сумі 2 192 953 грн., що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ за липень 2009 у розмірі 477 481 грн.; в серпні 2009 року у розмірі 1 715 472 грн.
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку про обгрунтованість та правомірність висновку Відповідача про неправомірне віднесення Позивачем до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 2 192 953 грн.
Суд також звертає увагу на те, що як підтверджується матеріалами справи, в провадженні СВ ПМ ДПА у м. Києві знаходиться кримінальна справа № 76-00277, порушена відносно генерального директора ТОВ «Промгаз України»ОСОБА_6, директора ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод»ОСОБА_2 та директора ТОВ «Міжнародний Торговий Дім «Ізюмський оптико -механічний завод»ОСОБА_4 за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України.
В ході розслідування вищевказаної кримінальної справи встановлено, що «генеральний директор ТОВ «Промгаз України» ОСОБА_6 при невстановлених слідством обставинах, в першому кварталі 2009 року, вступив у попередню змову з директором ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод»ОСОБА_2 та директором ТОВ «Міжнародний Торговий Дім «Ізюмський оптико -механічний завод»ОСОБА_4, метою якої стало розроблення злочинного плану, направленного на ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах шляхом незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість, під виглядом надмірно сплаченого до бюджету податку на додану вартість. Для досягнення своєї злочинної мети, директор ТОВ «Промгаз України»ОСОБА_6 за попередньою змовою з директором ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод»ОСОБА_2 та директором ТОВ «Міжнародний Торговий Дім «Ізюмський оптико -механічний завод»ОСОБА_4, розробили та в подальшому реалізували спільний злочинний план, який полягав у необхідності створити документальну видимість виробництва та продажу через ряд підприємств певного товару, тобто документально оформити господарські відносини, за наслідками яких останній покупець такого товару на території України експортує вказаний товар за межі митної території країни та незаконно формує від'ємне значення чистої суми зобов'язань з ПДВ. Для реалізації цього злочинного плану ОСОБА_6, за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_4, залучили ряд юридичних осіб -ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод», ТОВ «Промгаз України»та ТОВ «Міжнародний Торговий Дім «Ізюмський оптико -механічний завод», а також обрали предмет продажу, тобто «товар», який буде фігурувати в первинних документах - «лінзи скляні для окулярів, виготовлені з необробленого оптичного скла 0, 0 діоптрій, діаметром 68 мм., ТУУ 33.4-33011077-001:2006».
Крім цього, проведеним розслідуванням встановлено, що комісіонер у зазначеній експортній операції -ТОВ «Міжнародний торговий дім «Ізюмський оптико -механічний завод», також являвся комісіонером по експортних операціях аналогічного товару (лінзи скляні для окулярів, виготовлені з необробленого оптичного скла 0, 0 діоптрій, діаметром 68 мм., ТУУ 33.4-33011077-001:2006), комітентом в яких виступало ТОВ «Нафтогаз -Альянс».
Стосовно висновку Відповідача про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та несвоєчасної сплати податку на прибуток.
Як встановлено Відповідачем в ході перевірки, між ТОВ «Нафтогаз-Альянс»(Замовник) та ТОВ «Укрнафтогазенерго»(Виконавець) було укладено Договір про надання послуг по інформаційному обслуговуванню № Г-78-02/09/П від 30 грудня 2009 року, предметом якого є надання Замовнику інформаційно-консультативних послуг по аналізу отриманих від Замовника заяв на придбання природного газу, підготуванню пропозицій по плануванню його придбання на наступні періоди, тощо.
Відповідно до пункту 1.1 Договору № Г-78-02/09/П в обсяг послуг, які надаються Виконавцем входять:
- Аналіз отриманих від Замовника заяв на придбання природного газу.
- Документальне забезпечення виконання Договору купівлі-продажу природного газу, укладеного між Виконавцем та Замовником. Документальне забезпечення включає в себе:
- розроблення та оформлення Актів приймання-передачі газу по завершенню місяця поставки;
- оформлення та надання Актів звірки розрахунків між Замовником та Виконавцем по Договору купівлі-продажу природного газу;
- оформлення та надання додаткових угод до Договору купівлі-продажу природного газу, укладеного між Замовником та Виконавцем;
- надання рахунків з зазначенням вартості природного газу, що має оплатити Замовник, згідно договору купівлі-продажу природного газу.
- Надання Замовнику інформації про цінову політику та ціноутворення, яка склалася на території України.
4 січня 2010 року між сторонами укладено Доповнення від до Договору № Г-78-02/09/П від 30 грудня 2009 року, відповідно до якого пункт 1.1 статті 1 «Предмет договору»викладено у наступній редакції: «предметом даного договору є встановлення між «Замовником»та «Виконавцем»тарифу на постачання природного газу за вільними цінами, який відповідно до чинного законодавства додається Сторонами до ціни природного газу. До змісту тарифу Сторони за взаємною згодою включають послуги, зазначені у пункті 1.2 даного договору».
Крім того, між ТОВ «Нафтогаз-Альянс»(Покупець) та ТОВ «Укрнафтогазенерго»(Продавець) було укладено Договір на купівлю-продаж природного газу від 30 січня 2009 року № Г-78-02/09. Предметом договору є придбання природного газу. Фактичний обсяг поставки природного газу за даним Договором визначався на підставі актів приймання-передачі.
З аналізу юридичного змісту та умов вищезазначених договорів, укладених з ТОВ «Укрнафтогазенерго», вбачається, що умовами обох договорів передбачено: надання актів приймання-передачі газу, надання обсягу передаваємого природного газу за відповідний період, надання додаткових угод до Договору, надання рахунків з зазначенням вартості природного газу.
В ході перевірки Відповідачем, на підставі наданих первинних документів, встановлено, що документальне забезпечення виконання Договору купівлі-продажу природного газу здійснювалось одночасно двома договорами, а саме Договором від 30 січня 2009 року № Г-78-02/09, який укладено Позивачем на початку 2009 року (і діяв станом на час проведення перевірки) та Договором від 30 грудня 2009 року № Г-78-02/09/П, про що свідчать акти виконаних робіт, податкові накладні, одержані ТОВ «Нафтогаз-Альянс»від ТОВ «Укрнафтогазенерго»за вищезазначеними договорами.
Крім того, Суд звертає увагу на те, що в Доповнені від 4 січня 2010 року до Договору № Г-78-02/09/П від 30 грудня 2009 року зазначено, що встановлення між Замовником та Виконавцем тарифу на постачання природного газу за вільними цінами, який відповідно до чинного законодавства додається Сторонами до ціни природного газу. До змісту тарифу Сторони за взаємною згодою включають послуги, зазначені у пункті 1.2 даного договору.
Тобто, послуги по документальному забезпеченню виконання Договору купівлі-продажу природного газу було включено до ціни природного газу.
Відповідно пункту 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
При цьому, господарська діяльність -це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (пункт 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
Відповідно до пункту 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
Відтак, згідно з наданими до перевірки документами, послуги по інформаційному обслуговуванню, отримані від ТОВ «Укрнафтогазенерго»по договору № Г-78-02/09/П від 30 грудня 2009 року, не використовувались у власній господарській діяльності Позивача; вищевказані операції не призвели до отримання доходу ТОВ «Нафтогаз-Альянс».
Таким чином, Судом встановлено, що ТОВ «Нафтогаз-Альянс»було завищено валові витрати на вартість послуг по інформаційному обслуговуванню, отриманих від ТОВ «Укрнафтогазенерго»на загальну суму 170 321,00 грн.
Крім того, перевіркою було встановлено, що за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року ТОВ «Нафтогаз-Альянс»задекларовано податок на прибуток у сумі 386 630,00 грн. За період з 1 січня 2010 року по 30 червня 2010 року ТОВ «Нафтогаз-Альянс» задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 418 486,00 грн.
В той же час, як вже було зазначено, проведеною Відповідачем перевіркою було встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за півріччя 2010 року на суму 170 321,00 грн. та несвоєчасну сплату податку на прибуток за І квартал 2010 року на суму 42 580,00 грн., що є порушенням абзацу «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відтак, у зв'язку із вищевказаним порушенням, керуючись підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 Відповідачем було донараховано Позивачу штрафні санкції на загальну суму 4 258,00 грн.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що викладені в позовній заяві та в судових засіданнях пояснення представника Позивача не спростовують висновку Відповідача про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та несвоєчасної сплати податку на прибуток Позивачем, Суд дійшов висновку про вірність та обґрунтованість вказаного висновку Відповідача.
Належних доказів, які б спростовували викладені в акті перевірки висновки Відповідача про порушення ТОВ «Нафтогаз-Альянс»вимог податкового законодавства України, чинного станом на час виникнення спірних правовідносин, представником Позивача не надано, а Судом не встановлено.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що при винесенні податкових повідомлень-рішень № 0009022304/0 від 12 листопада 2010 року, № 0009032304/0 від 12 листопада 2010 року, № 0009042304/0 від 12 листопада 2010 року Відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, а викладені в акті перевірки висновки про порушення Позивачем податкового законодавства є такими, що ґрунтуються на дійсних обставинах спірних правовідносин.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні адміністративного позову -відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуюча суддя Н. Є. Блажівська
Судді Н.В. Клочкова
О.П. Огурцов