ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
15 червня 2011 року 13:41 № 2а-6464/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є., при секретарі судового засідання Миколаєнко І.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Національний комітет «МІС ЮКРЕЙН»
до
Третя особа Державного департаменту інтелектуальної власності
Міс Юніверс ЛП. ЛЛЛП (Miss Universe L.P.LLLP)
проскасування рішення
У судовому засіданні 15 червня 2011 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Національний комітет «МІС ЮКРЕЙН»(надалі - також «Позивач», «ТОВ «Національний комітет «МІС ЮКРЕЙН») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного департаменту інтелектуальної власності (надалі -також «Відповідач»), за участю Міс Юніверс ЛП. ЛЛЛП (надалі -також «Третя особа») про визнання протиправним та скасування рішень Державного департаменту інтелектуальної власності від 5 січня 2006 року вих. 149/п-1, від 5 січня 2006 року вих. 150/п-1, від 5 січня 2006 р. вих. 151/п-1, від 5 січня 2006 року вих. 152/п-1, від 5 січня 2006 року вих. 153/п-1, від 5 січня 2006 року вих. 154/п-1 (надалі -також «оскаржувані рішення») та визнання недійсними свідоцтв України № № 59479, 59480, 59481, 59482, 59483, 59484 на знаки для товарів і послуг (надалі -також «оскаржувані свідоцтва»).
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані рішення Відповідача, прийняті за результатами розгляду заявок № № m 2005 14388, m 2005 14389, m 2005 14390, m 2005 14391, m 2005 14392, m 2005 14393 від 24 листопада 2005 року на реєстрацію знаків для товарів і послуг «МІС УКРАЇНА-ВСЕСВІТ», «МИСС УКРАИНА ВСЕЛЕННАЯ», «МІС УКРАЇНА ВСЕСВІТ»(комбінований), «MISS UKRAINE-UNIVERSE», «МИСС УКРАИНА ВСЕЛЕННАЯ»(комбінований), «MISS UKRAINE UNIVERSE»(комбінований), є протиправними та такими, що підлягають скасуванню у зв'язку із їх невідповідніст вимогам чинного законодавства.
В обґрунтування невідповідності висновків оскаржуваних рішень Відповідача вимогам закону представник Позивача в судовому засіданні зазначив про те, що позначення «МІС УКРАЇНА-ВСЕСВІТ», «МИСС УКРАИНА ВСЕЛЕННАЯ», «МІС УКРАЇНА ВСЕСВІТ»(комбінований), «MISS UKRAINE-UNIVERSE», «МИСС УКРАИНА ВСЕЛЕННАЯ»(комбінований), «MISS UKRAINE UNIVERSE»(комбінований) є схожими настільки, що їх можна сплутати з раніше зареєстрованим знаком для товарів і послуг «МІС УКРАЇНА»за свідоцтвом України № 22859, який належить Позивачу, для таких самих та споріднених з ними товарів 16 класу та послуг 35 та 41 класів МКТП; а також є такими, що можуть ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари 16 класу МКТП та/або надає послуги 35 та 41 класів МКТП.
На підтвердження зазначених доводів представником Позивача було надано висновок спеціаліста № 12-11/2009 від 12 листопада 2009 року, підписаний атестованим судовим експертом Пейкрішвілі М. Ш.
На думку представника Позивача, при проведенні кваліфікаційної експертизи та при затвердженні оскаржуваних рішень Відповідач повинен був виявити і протиставити заявкам № № m 2005 14388, m 2005 14389, m 2005 14390, m 2005 14391, m 2005 14392, m 2005 14393 від 24 листопада 2005 року раніше зареєстрований знак Позивача за свідоцтвом України № 22859 від 15 січня 2002 року, чого ним протиправно зроблено не було.
Враховуючи незаконність оскаржуваних рішень Відповідача за заявками № № m 2005 14388, m 2005 14389, m 2005 14390, m 2005 14391, m 2005 14392, m 2005 14393 від 24 листопада 2005 року, як зазначив представник Позивача, свідоцтва України № № 59479, 59480, 59481, 59482, 59483, 59484 на знаки для товарів і послуг також мають бути визнані судом недійсними.
Представник Відповідача -Державного департаменту інтелектуальної власності, -в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.
В обґрунтування заперечень на позов представником Відповідача було зазначено про те, що рішення Державного департаменту інтелектуальної власності вих. № 149/п-1, № 150/п-1, № 151/п-1, № 152/п-1, № 153/п-1 та № 154/п-1 від 5 січня 2006 року прийняті за результатами розгляду заявок № № m 2005 14388, m 2005 14389, m 2005 14390, m 2005 14391, m 2005 14392, m 2005 14393 від 24 листопада 2005 року на реєстрацію знаків для товарів і послуг «МІС УКРАЇНА-ВСЕСВІТ», «МИСС УКРАИНА ВСЕЛЕННАЯ», «МІС УКРАЇНА ВСЕСВІТ»(комбінований), UKRAINE-UNIVERSE», «МИСС УКРАИНА ВСЕЛЕННАЯ»(комбінований), UKRAINE UNIVERSE»(комбінований), є законними та такими, що прийняті Відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.
У судовому засіданні представником Відповідача також було подано письмову заяву про відмову в задоволені позову у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Представник Третьої особи -Міс Юніверс ЛП. ЛЛЛП, -в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив та просив відмовити в їх задоволенні.
На думку представника Третьої особи, доводи Позивача про схожість та оманливість знаків для товарів і послуг за свідоцтвами України № № 59479, 59480, 59481, 59482, 59483, 59484 зі знаком Позивача є безпідставними та спростовуються фактичними обставинами спірних правовідносин.
В судовому засіданні представник Третьої особи звернув увагу на те, що при винесенні оскаржуваних рішень Відповідачем було вірно встановлено відповідність позначень умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційних експертиз, зокрема, те, що знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України № № 59479, 59480, 59481, 59482, 59483, 59484 не є схожими настільки, що їх можна сплутати з раніше зареєстрованим знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № 22859 для таких самих та споріднених з ними товарів і послуг 16, 35 та 41 класів МКТП, а також не є такими, що можуть ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар або надає послуги.
На підтвердження вищевказаного, представником Третьої особи було надано, зокрема, висновок № 55/10-НМ експертного дослідження об'єктів інтелектуальної власності від 12 квітня 2010 р., підписаний атестованим судовим експертом Мещеряковою Н. М., та докази щодо фактичного використання знаків для товарів і послуг «МІС УКРАЇНА-ВСЕСВІТ», «МИСС УКРАИНА ВСЕЛЕННАЯ», «МІС УКРАЇНА ВСЕСВІТ»(комбінований), «MISS UKRAINE-UNIVERSE», «МИСС УКРАИНА ВСЕЛЕННАЯ»(комбінований), «MISS UKRAINE UNIVERSE»(комбінований) за період з 2005 по 2010 роки.
Крім того, представник Третьої особи просив відмовити в задоволенні позову у зв'язку з пропущенням Позивачем строку звернення до адміністративного суду, на чому наполягає одна із сторін (Відповідач у поданій суду письмовій заяві) без жодних поважних на те причин.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення представника Позивача, представника Відповідача та представника Третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та Правилами складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затвердженими наказом Державного патентного відомства України від 23 липня 1995 року № 116.
Право інтелектуальної власності -це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом (частина 1 статті 418 Цивільного кодексу України).
Відносини, що виникають у зв'язку з набуттям і здійсненням права власності на знаки для товарів і послуг в Україні регулюються Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (надалі також -«Закон»).
Суд звертає увагу на те, що спори, що виникають за участю Державного департаменту інтелектуальної власності щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, як форми владного прояву суб'єкта владних повноважень, зокрема, оскарження рішень щодо реєстрації знаків для товарів і послуг, є публічно-правовими (оскільки їм притаманні всі ознаки такого спору) та становлять предмет адміністративного судочинства.
Статтею 2 Закону до повноважень Відповідача віднесено забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг, для чого, Державний департамент інтелектуальної власності, зокрема, організовує приймання заявок, проведення їх експертизи, приймає рішення щодо них; видає свідоцтва на знаки для товарів і послуг, забезпечує їх державну реєстрацію; забезпечує опублікування офіційних відомостей про знаки для товарів і послуг; приймає в установленому порядку нормативно-правові акти у межах своїх повноважень.
24 листопада 2005 року Приватним підприємством «Міс Україна-Всесвіт»було подано заявки № № m 2005 14388, m 2005 14389, m 2005 14390, m 2005 14391, m 2005 14392, m 2005 14393 на реєстрацію знаків для товарів і послуг «МІС УКРАЇНА-ВСЕСВІТ», «МИСС УКРАИНА ВСЕЛЕННАЯ», «МІС УКРАЇНА ВСЕСВІТ»(комбінований), UKRAINE-UNIVERSE», «МИСС УКРАИНА ВСЕЛЕННАЯ»(комбінований), UKRAINE UNIVERSE»(комбінований) для товарів і послуг 03, 14, 16, 18, 25, 26, 35, 37, 40, 41, 42, 44 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг (надалі також -«МКТП»).
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.
Частиною 2 статті 5 Закону встановлено, що об'єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень.
Підстави для відмови в наданні правової охорони визначено статтею 6 Закону.
Відповідно до частини 2 статті 6 Закону не можуть одержати правову охорону також позначення, які: звичайно не мають розрізняльної здатності та не набули такої внаслідок їх використання; складаються лише з позначень, що є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду; складаються лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв'язку з ними, зокрема вказують на вид, якість, склад, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг; є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу; складаються лише з позначень, що є загальновживаними символами і термінами; відображають лише форму, що обумовлена природним станом товару чи необхідністю отримання технічного результату, або яка надає товарові істотної цінності.
Не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати зі: знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг; знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності; фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Установи заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг; кваліфікованими зазначеннями походження товарів, що охороняються відповідно до Закону України «Про охорону прав на зазначення походження товарів». Такі позначення можуть бути лише елементами, що не охороняються, знаків осіб, які мають право користуватися вказаними зазначеннями; знаками відповідності (сертифікаційними знаками), зареєстрованими у встановленому порядку (частина 3 статті 6 Закону).
Порядок та умови проведення експертизи поданої заявки на реєстрацію знака для товарів і послуг встановлено статтею 10 Закону.
Так, відповідно до частини 1 статті 10 Закону експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи, складається з формальної експертизи та кваліфікаційної експертизи (експертизи по суті) і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі Установою.
Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження його Установою. На підставі такого висновку Державний департамент інтелектуальної власності приймає рішення про реєстрацію знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг або про відмову в реєстрації знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг, або про реєстрацію знака щодо частини зазначених у заявці товарів і послуг та відмову в реєстрації знака для іншої частини зазначених у заявці товарів і послуг. Рішення Державного департаменту інтелектуальної власності надсилається заявнику (частина 3 статті 10 Закону).
Частиною 9 статті 10 Закону передбачено, що під час проведення формальної експертизи: встановлюється дата подання заявки на підставі статті 8 цього Закону; заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам статті 7 цього Закону та правилам, встановленим на його основі Установою; документ про сплату збору за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам.
Відповідно до частини 15 статті 10 Закону під час кваліфікаційної експертизи перевіряється відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони, визначеним цим Законом. При цьому використовуються інформаційна база закладу експертизи, в тому числі матеріали заявки, а також довідково-пошуковий апарат та відповідні офіційні видання.
Висновками про відповідність позначень умовам надання правової охорони вих. № 149/п-1 від 5 січня 2006 року, № 150/п-1 від 5 січня 2006 року, № 151/п-1 від 5 січня 2006 року, № 152/п-1 від 5 січня 2006 року, № 153/п-1 від 5 січня 2006 року, № 154/п-1 від 5 січня 2006 року, затвердженими відповідними рішеннями Державного департаменту інтелектуальної власності (оскаржувані рішення), за результатами проведення Відповідачем формальної та кваліфікаційної експертизи заявлених на реєстрацію знаків для товарів і послуг встановлено, що заявлені позначення повністю відповідають умовам надання правової охорони (пункт 1 статті 5, стаття 6 Закону).
В той же час, Позивач вважає Рішення Державного департаменту інтелектуальної власності вих. № 149/п-1 від 5 січня 2006 року, № 150/п-1 від 5 січня 2006 року, № 151/п-1 від 5 січня 2006 року, № 152/п-1 від 5 січня 2006 року, № 153/п-1 від 5 січня 2006 року, № 154/п-1 від 5 січня 2006 року про реєстрацію знаків для товарів і послуг, прийняті за результатами розгляду заявок № № m 2005 14388, m 2005 14389, m 2005 14390, m 2005 14391, m 2005 14392, m 2005 14393 про реєстрацію знаків для товарів і послуг «МІС УКРАЇНА-ВСЕСВІТ», «МИСС УКРАИНА ВСЕЛЕННАЯ», «МІС УКРАЇНА ВСЕСВІТ»(комбінований), ISS UKRAINE-UNIVERSE», «МИСС УКРАИНА ВСЕЛЕННАЯ»(комбінований), UKRAINE UNIVERSE»(комбінований), - незаконними та необгрунтованими, та такими, що підлягають, на його думку, визнанню протиправними та скасуванню.
Відтак, предметом судового розгляду в даній адміністративній справі є, зокрема, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вищевказаних рішень Державного департаменту інтелектуальної власності, як рішень суб'єкта владних повноважень. Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) даних рішень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
«На підставі»означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
«У спосіб»означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідні рішення.
Оцінюючи подані учасниками адміністративного процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд звертає увагу на наступне
Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень, знаки для товарів і послуг «МІС УКРАЇНА-ВСЕСВІТ», «МИСС УКРАИНА ВСЕЛЕННАЯ», «МІС УКРАЇНА ВСЕСВІТ»(комбінований), «MISS UKRAINE-UNIVERSE», «МИСС УКРАИНА ВСЕЛЕННАЯ»(комбінований), «MISS UKRAINE UNIVERSE»(комбінований), за висновком Відповідача, повністю відповідають умовам надання правової охорони (пункт 1 статті 5, стаття 6 Закону).
В той жже час, на думку Позивача, зазначені знаки для товарів і послуг є:
- такими, що можуть ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар або надає послугу;
- схожими настільки, що їх можна сплутати із раніше зареєстрованим знаком для товарів і послуг «МІС УКРАЇНА»за свідоцтвом України № 22859.
1. Стосовно оманливості знаків
Пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону визначено, що згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону також позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу.
Процедуру розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг визначено Правилами складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затвердженими наказом Державного патентного відомства України від 28 липня 1995 року № 116 (надалі -також «Правила»).
До позначень, що є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу, відносяться позначення, які породжують у свідомості споживача асоціації, пов'язані з певною якістю, географічним походженням товарів або послуг або з певним виробником, які насправді не відповідають дійсності. Позначення може бути визнане оманливим або таким, що здатне вводити в оману, коли є очевидним, що воно в процесі використання як знака не виключає небезпеку введення в оману споживача (пункт 4.3.1.9 Правил).
Як встановлено Судом та підтверджується матеріалами справи, протягом останніх шести років знаки для товарів і послуг «МІС УКРАЇНА-ВСЕСВІТ», «МИСС УКРАИНА ВСЕЛЕННАЯ», «МІС УКРАЇНА ВСЕСВІТ»(комбінований), UKRAINE-UNIVERSE», «МИСС УКРАИНА ВСЕЛЕННАЯ»(комбінований), UKRAINE UNIVERSE»(комбінований) активно використовуються для проведення конкурсу краси «Міс Україна-Всесвіт»(Мисс Украина-Вселенная, Miss Ukraine-Universe), який проходить в Україні кожен рік під егідою конкурсу краси «Міс Всесвіт»(Мисс Вселенная, Miss Universe). Власниками даного конкурсу краси є корпорація », ОСОБА_6 та організація Universe Organization». Організатором конкурсу краси «Міс Україна-Всесвіт»є ОСОБА_7, яка отримала від власника знаків для товарів і послуг -Третьої особи, -виключну ліцензію на проведення даного конкурсу та використання у зв'язку із даним конкурсом знаків для товарів і послуг за свідоцтвами України № № 59479, 59480, 59481, 59482, 59483, що підтверджується листом Міс Юніверс ЛП. ЛЛЛП (Miss Universe L.P.,LLLP) від 12 серпня 2005 року, ліцензійною угодою від 5 грудня 2005 року, укладеною між Третьою особою та ОСОБА_7 щодо проведення національного конкурсу «МІС УКРАЇНА-ВСЕСВІТ»для відбору конкурсанток для участі у конкурсі «МІС ВСЕСВІТ», які містяться в матеріалах справи.
9 листопада 2005 року, тобто, до дати прийняття оскаржуваних рішень та видачі оскаржуваних Свідоцтв, в Україні відбувся перший національний кастинг проекту «Стань Мисс Вселенная»та конкурсу «Міс Україна-Всесвіт».
Як підтверджується матеріалами справи, в Україні щорічно, починаючи з 2005 року, під егідою світового конкурсу краси «Міс Всесвіт»проводиться конкурс краси «Міс Україна-Всесвіт». Під час проведення даних конкурсів активно використовувались знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України № № 59479, 59480, 59481, 59482, 59483, 59484, що підтверджується листом Міністерства освіти і науки України № 717 від 20 грудня 2005 року.
Досліджуючи питання фактичного використання спірних знаків для товарів і послуг на ринку, Судом встановлено, що ці знаки для товарів і послуг фактично використовуються саме разом із знаком для товарів і послуг UNIVERSE»за свідоцтвом України № 81831. Офіційна публікація про видачу даного свідоцтва України Третій особі була здійснена у бюлетені «Промислова власність»№ 14 за 2007 рік (дата публікації -10 вересня 2007 року). Спільне фактичне використання даних знаків для товарів і послуг пояснюється тим, що відповідний конкурс краси «Міс Україна-Всесвіт»(Мисс Украина-Вселенная, Miss Ukraine-Universe) проходить в Україні кожен рік виключно під егідою міжнародного конкурсу краси «Міс Всесвіт»(Мисс Вселенная, Miss Universe) і виключно для відбору найчарівніших українських дівчат для подальшої участі у міжнародному конкурсі краси «Міс Всесвіт».
При цьому, Суд враховує, що знак для товарів і послуг «MISS UNIVERSE»за свідоцтвом України № 81831 використовується для проведення міжнародного конкурсу краси «Міс Всесвіт» (Мисс Вселенная, Miss Universe) щорічно ще з 1952 року.
Окрім того, Судом встановлено, що конкурси «МІС УКРАЇНА-ВСЕСВІТ», у процесі яких використовуються знаки для товарів і послуг за оскаржуваними Свідоцтвами України, висвітлюються засобами масової інформації України, включаючи пресу та телебачення. Провідним та ексклюзивним партнером щодо висвітлення цих конкурсів є телеканал «Інтер», де транслюються усі етапи відбірних конкурсів «МІС УКРАЇНА-ВСЕСВІТ».
Суд вважає за необхідне зазначити про те, що при проведенні дослідження у сфері інтелектуальної власності відносно оманливості знаків, відповідно до пункту 4.3.1.9. Правил, слід враховувати, що здатність введення в оману може бути підтверджена (або спростована) тільки самим ринком, тобто при безпосередній реалізації товару, позначеного товарним знаком, або при безпосередньому наданні послуг.
Так, розрізняльну функцію знаків за свідоцтвами України №№ 59479, 59480, 59481, 59482, 59483, 59484 несе саме словесний елемент «ВСЕСВІТ»(«ВСЕЛЕННАЯ», »), вказуючи на те, що знаки для товарів і послуг є назвою не просто національного жіночого конкурсу краси, а національного конкурсу жіночої краси, що визначає представницю України на міжнародному конкурсі «МІС ВСЕСВІТ».
Наведене дає змогу дійти висновку, що знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України № № 59479, 59480, 59481, 59482, 59483, 59484 асоціюються саме із проведенням конкурсу «Міс Україна - Всесвіт»(MISS UKRAINE-UNIVERSE), під егідою конкурсу «Міс Всесвіт»(MISS UNIVERSE), який проходить в Україні ще з 2005 року.
Суд звертає увагу на те, що саме у процесі використання знаків для товарів і послуг за свідоцтвами України № № 59479, 59480, 59481, 59482, 59483, 59484 відсутня будь-яка небезпека введення в оману споживача щодо особи, яка виробляє товар або надає послуги. Дані знаки не породжують асоціації у свідомості споживача, пов'язані з певною якістю, географічним походженням товарів або послуг або з певним виробником, які насправді не відповідають дійсності, і відповідно до п. 4.3.1.9. Правил не є оманливими або такими, що можуть ввести в оману.
Окрім того, відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини».
Згідно з постановою Господарського суду міста Києва від 28 лютого 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2007 року № 20/3-А, у адміністративній справі за позовом ТОВ «Національний комітет «МІС ЮКРЕЙН» до Міністерства освіти і науки України, третя особа -Приватне підприємство «Міс Україна -Всесвіт»про визнання протиправними дій, визнання нечинним листа вих. № 717 від 20 грудня 2005 року, визнання протиправною бездіяльності, скасування рішень № 16-11/5883 від 30 грудня 2005 року, № 16-11/5884 від 30 грудня 2005 року, № 16-11/5885 від 30 грудня 2005 року, № 16-11/5886 від 30 грудня 2005 року, № 16-11/5887 від 30 грудня 2005 року, № 16-11/5889 від 30 грудня 2005 року, встановлено, що використання офіційної назви держави «Україна» у складі торговельних марок за оспорюваними свідоцтвами України № № 59479, 59480, 59481, 59482, 59483, 59484, а також використання позначення «Міс Україна»у складі цих торговельних марок жодним чином не може ввести і не вводить громадськість в оману щодо особи, яка виробляє товар чи надає послугу.
Таким чином, постанова Господарського суду міста Києва від 28 лютого 2007 року у справі № 20/3-А, яка набрала законної сили, та її висновки, має преюдиційне значення в даній адміністративній справі в частині встановлення обставини відсутності небезпеки введення в оману споживача щодо особи, яка виробляє товар чи надає послугу у зв'язку із використанням Третьою особою позначень «Україна»та «Міс Україна»у складі знаків для товарів і послуг за Свідоцтвами України № № 59479, 59480, 59481, 59482, 59483, 59484, що, в свою чергу, спростовує доводи Позивача про оманливість цих знаків для товарів і послуг.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку про те, що знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України № № 59479, 59480, 59481, 59482, 59483, 59484 не є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу.
2. Стосовно схожості знаків до ступеня змішування
Пунктом 1 частини 3 статті 6 Закону встановлено, що не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених із ними товарів і послуг.
Згідно з пунктом 3 статті 6 Закону не реєструються як знак позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи щодо однорідних товарів і/або послуг (пункт 4.3.2.1 Правил).
Порядок проведення пошуку тотожних або схожих позначень визначено пунктом 4.3.2.4 Правил.
Так, позначення вважається тотожним з іншим позначенням, якщо воно збігається з ним у всіх елементах. Позначення вважається схожим настільки, що його можна сплутати з іншим позначенням, якщо воно асоціюється з ним в цілому, незважаючи на окрему різницю елементів. При перевірці позначень на тотожність і схожість необхідно:
- провести пошук тотожних або схожих позначень;
- визначити ступінь схожості заявленого позначення та виявлених при проведенні пошуку позначень;
- визначити однорідність товарів і/або послуг, для яких заявлено знак, в порівнянні з товарами і/або послугами, для яких зареєстровані або заявлені тотожні або схожі знаки, виявлені під час пошуку.
Пунктом 4.3.2.6 Правил встановлено правила визначення схожості словесних позначень.
Так, словесні позначення, заявлені як знаки, порівнюються з словесними та комбінованими позначеннями, до композиції яких входять словесні елементи. При встановленні схожості словесних позначень враховується звукова (фонетична), графічна (візуальна) та смислова (семантична) схожість.
Проаналізувавши матеріали справи та порівнюючи протиставлені знаки за правилами пункту 4.3.2.6 Правил, Суд звертає увагу на наступне.
Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 22859
Знак є словесним, представляє собою напис «МІС УКРАЇНА», виконаний літерами кириличної абетки, українським алфавітом, стандартним шрифтом. Охорони кольорам не надано. Знак зареєстрований для товарів 16 класу та послуг 35 та 41 класу.
Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 59479
Знак є словесним, представляє собою напис «МІС УКРАЇНА-ВСЕСВІТ», виконаний літерами кириличної абетки, українським алфавітом, стандартним шрифтом. Охорони кольорам не надано. Знак зареєстрований для товарів 3, 14, 16, 18, 25, 26 класів та послуг 35, 37, 40, 41, 42 та 44 класів.
Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 59480
Знак є словесним, представляє собою напис «МИСС УКРАИНА-ВСЕЛЕННАЯ», виконаний літерами кириличної абетки, російським алфавітом, стандартним шрифтом. Охорони кольорам не надано. Знак зареєстрований для товарів 3, 14, 16, 18, 25, 26 класів та послуг 35, 37, 40, 41, 42 та 44 класів.
Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 59481
Знак є комбінованим, представляє собою поєднання зображення стилізованої корони (діадеми) та напису «МІС УКРАЇНА-ВСЕСВІТ», виконаний літерами кириличної абетки, українським алфавітом, стандартним шрифтом, розташованим у три рядки під зображенням корони (діадеми). Охорони кольорам не надано. Знак зареєстрований для товарів 3, 14, 16, 18, 25, 26 класів та послуг 35, 37, 40, 41, 42 та 44 класів.
Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 59482
Знак є словесним, представляє собою напис UKRAINE-UNIVERSE», виконаний літерами латинської абетки, англійським алфавітом, стандартним шрифтом. Охорони кольорам не надано. Знак зареєстрований для товарів 3, 14, 16, 18, 25, 26 класів та послуг 35, 37, 40, 41, 42 та 44 класів.
Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 59483
Знак є комбінованим, представляє собою поєднання зображення стилізованої корони (діадеми) та напису «МИСС УКРАИНА-ВСЕЛЕННАЯ», виконаний літерами кириличної абетки, російським алфавітом, стандартним шрифтом, розташованим у три рядки під зображенням корони (діадеми). Охорони кольорам не надано. Знак зареєстрований для товарів 3, 14, 16, 18, 25, 26 класів та послуг 35, 37, 40, 41, 42 та 44 класів.
Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 59484
Знак є комбінованим, представляє собою поєднання зображення стилізованої корони (діадеми) та напису UKRAINE-UNIVERSE», виконаний літерами латинської абетки, англійським алфавітом,, стандартним шрифтом, розташованим у трі рядки під зображенням корони (діадеми) із збільшеними за висотою літерами «U»та «Е». Охорони кольорам не надано. Знак зареєстрований для товарів 3, 14, 16, 18, 25, 26 класів та послуг 35, 37, 40, 41, 42 та 44 класів.
Як випливає зі змісту провідних нормативно-методичних джерел у сфері інтелектуальної власності, звукова (фонетична) схожість словесних позначень визначається на підставі наступних ознак: кількість слів; кількість складів; наявність близьких чи співпадаючих звуків; розміщення близьких звуків та звукосполучень один відносно одного; близькість складу голосних; близькість складу приголосних; місце співпадаючих звукосполучень у складі знака, наголосу; характер збіжних частин позначень; входження одного позначення в друге. Графічна (візуальна) схожість словесних позначень визначається на підставі наступних ознак: загальне зорове враження; вид шрифту; графічне написання з урахуванням характеру літер; розташування літер одна відносно одної; алфавіт, літерами якого написане слово; колір чи поєднання кольорів; кількість слів та літер. Смислова (семантична) схожість визначається на підставі наступних ознак: подібність закладених у позначеннях понять (ідей); протилежність закладених у позначеннях понять (ідей); співпадіння одного з елементів позначень, який має самостійне значення, який центральним (домінуючим) елементом позначень Н.П. Грешнева, В.В. Орлова. Методические рекомендации по проверке заявленных обозначений на тождество и сходство. ВНИИПИ, Москва, 1997 г.
Мельников В.В. Критерии установления сходства знаков и их применение//Интеллектуальная собственность. - №5. - 1999. - С. 18-24..
•Знаки для товарів і послуг за свідоцтвами № № 59479, 59480, 59482 є словесними.
Знаки за свідоцтвами № №59479, 59480, 59482 «МІС УКРАЇНА-ВСЕСВІТ», «МИСС УКРАИНА ВСЕЛЕННАЯ»и UKRAINE-UNIVERSE»є варіантами одного й того ж позначення, виконаними трьома мовами -українською, російською та англійською, які використовуються на території України (українська для загального та ділового спілкування, та російська для загального спілкування, англійська більш поширена для ділового спілкування та в Інтернет-мережі).
Позначення «Україна» є офіційною назвою держави і включено до знаків, що розглядаються, як елемент, що не охороняється (відповідно до Правил погодження питань про внесення позначення, що містить офіційну назву держави «Україна»до знака для товарів і послуг та пункту 1 статті 6 Закону).
Відтак, не зважаючи на те, що знаки розглядаються та порівнюються в цілому, елемент «УКРАЇНА»у складі порівнюваних знаків не може розглядатися як такий, що впливає на їх схожість.
Отже, у складі позначення Позивача «МІС УКРАЇНА»розрізняльна функція знаку має покладатися на словесний елемент «МІС». У складі ж позначень «МІС УКРАЇНА-ВСЕСВІТ»(«МИСС УКРАИНА ВСЕЛЕННАЯ», UKRAINE-UNIVERSE») розрізняльна функція знаку має покладатися на елементи «МІС»(«МИСС», ») та «ВСЕСВІТ»(«ВСЕЛЕННАЯ», »).
Таким чином, Судом встановлено, що за такими ознаками як кількість слів, складів, звуків тощо знаки за свідоцтвами № № 59479, 59480, 59482 «МІС УКРАЇНА-ВСЕСВІТ», «МИСС УКРАИНА ВСЕЛЕННАЯ»і UKRAINE-UNIVERSE»розрізняються завдяки словесному елементу «ВСЕСВІТ»(«ВСЕЛЕННАЯ», »).
Відповідно до Нового словника української мови слово «ВСЕСВІТ»означає: «1. Сукупність усіх форм матерії як єдине ціле; уся система світобудови; світобудова; піднебесна; світ Божий; земля і небо; Галактика; космос; космічний простір; 2. Земна куля з усім, що на ній є. 3. Населення всієї землі». Відповідно до Радянського енциклопедичного словника слово «ВСЕЛЕННАЯ»означає: «окружающий нас мир -бесконечный во времени и пространстве и безгранично разнообразный по тем формам, которые принимает вечно движущаяся материя». Відповідно до Англо-українського словника слово »означає: «1) світ, всесвіт; 2) земля; 3) космос; 4) населення земної кулі, весь світ».
Стосовно таких ознак, як характер збіжних частин позначень та входження одного позначення в друге -«МІС» («МИСС», »), Судом встановлено наступне.
Як підтверджується матеріалами справи, власник знаку для товарів і послуг «МІС УКРАЇНА»за свідоцтвом України № 22859, -ТОВ «Національний комітет «Міс Юкрейн», -є організатором національного конкурсу краси. Знак за свідоцтвом № 22859 зареєстрований, зокрема, для послуг 41 класу МКТП «розваги; влаштовування спортивних і культурних заходів», використовується для позначення послуг, пов'язаних із проведенням жіночого конкурсу краси «Міс Україна».
Суд звертає увагу на те, що згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації інтелектуальної власності «… 9.176. При сравнении товарных знаков, имеющих общий элемент, следует также установить, существуют ли в реестре и используются ли разными владельцами другие товарные знаки, имеющие тот же самый общий элемент. Если да, тогда потребитель привыкнет к использованию этого элемента разными владельцами и больше не будет обращать особое внимание на него как на дистинктивный элемент знака» Основи інтелектуальної власності. -К.: «Юридичне видавництво «Ін-Юре», 1999. -578 с.
.
Так, в матеріалах справи містяться докази, які підтверджують те, що в Україні для послуг 41 класу, пов'язаних із влаштовуванням культурних заходів, зокрема конкурсів, зареєстровано такі знаки для товарів і послуг як: МІНІ МІС ОДЕСА (свідоцтво № 60873); МІС М'ЮЗІК (свідоцтво № 64129); МІС УКРАЇНА-ПІВДЕНЬ (свідоцтво № 65607); МІНІ МІС ХАРКІВ (свідоцтво № 70138); МІС ПРИДНІПРОВ'Я (свідоцтво № 105328); МІС ЕКС СРСР (свідоцтво № 106614); МІС КИЇВ (свідоцтво № 17936); МІС КРИМ (свідоцтво № 26134); МІС ФОТО УКРАЇНИ (свідоцтво № 26135); МІС ЧЕРНІГІВ (свідоцтво № 26136); МІС ЗАХІДНА УКРАЇНА (свідоцтво № 26137); MISS UNIVERSE (свідоцтво № 81831); MISS UNIVERSE UKRAINE (свідоцтво № 81880).
Відтак, той факт, що елемент «МІС»(«МИСС», ») традиційно використовується у назвах конкурсів жіночої краси, та відомості щодо знаків для товарів і послуг, що містять даний елемент, зареєстрованих для послуг 41 класу, пов'язаних із організацією та проведенням розважальних та культурних заходів, у тому числі конкурсів краси, надають достатні підстави вважати даний елемент загальновживаним.
За таких обставин, Суд звертає увагу на те, що елемент «МІС»(«МИСС», ») у складі протиставлених знаків не є таким, що може вплинути на їх схожість, оскільки є таким, що не виконує розрізняльну (дистинктивну) функцію, а є, перш за все, загальновживаним та впізнаваним елементом для назв конкурсів жіночої краси.
Таким чином, вирішальним фактором при вивченні фонетичних ознак порівнюваних знаків є наявність у складі знаків за свідоцтвами №№59479, 59480, 59482 «МІС УКРАЇНА-ВСЕСВІТ», «МИСС УКРАИНА-ВСЕЛЕННАЯ»та UKRAINE-UNIVERSE»елементу «ВСЕСВІТ»(«ВСЕЛЕННАЯ», »), що зумовлює фонетичні (звукові) розбіжності цих знаків із знаком свідоцтвом №22859 «МІС УКРАЇНА».
Оскільки знаки за свідоцтвами №№ 59479, 59480, 59482 та № 22859 є словесними позначеннями, такі ознаки як вид та розмір шрифту, графічне написання з урахуванням характеру літер, розташування літер одна відносно одної та колір чи поєднання кольорів не є суттєвими при порівнянні елементів об'єктів дослідження з метою встановлення їх схожості. Власник може використати належний йому знак у будь-якому шрифті, у тому числі стилізованому та оригінальному, в будь-якому кольоровому вирішенні та з використанням будь-якого розташування частин або літер позначення відносно одне одного, якщо це не позбавляє знак можливості бути прочитаним споживачем.
Згідно з пунктом 4 статті 16 Закону знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.
Крім того, згідно з рекомендаціями ВОІВ, «… Словесні знаки можуть використовуватися із застосуванням будь-якої форми, гарнітури або кольору шрифту і в поєднанні з додатковими елементами, за умови, що зареєстрований знак зберігає свій розрізнювальний характер» Основи інтелектуальної власності. -К.: «Юридичне видавництво «Ін-Юре», 1999. -с. 184..
Виконання позначень абетками українського, російського та англійського алфавіту також не є тими ознаками, що можуть зумовити схожість або розбіжність позначень у даному випадку. Єдиною ознакою, за якою в спірних правовідносинах доцільно порівнювати знаки -кількість слів у позначеннях. Знаки за свідоцтвами № № 59479, 59480, 59482 «МІС УКРАЇНА-ВСЕСВІТ», «МИСС УКРАИНА-ВСЕЛЕННАЯ»і UKRAINE-UNIVERSE»відрізняються графічно від знаку «МІС УКРАЇНА»за свідоцтвом № 22859 наявністю елементу «ВСЕСВІТ»(«ВСЕЛЕННАЯ», »).
Семантика порівнюваних позначень пов'язана із призначенням знаків за свідоцтвами №№ 59479, 59480, 59482 та № 22859.
Основне семантичне навантаження в позначенні Позивача за свідоцтвом № 22859 лежить на позначені «МІС»(«МИСС», »), яке у разі використання для послуг 41 класу, пов'язаних із організацією та проведенням розважальних та культурних заходів, у тому числі конкурсів, означає спрямованість послуг, а саме -проведення жіночих конкурсів краси. Позначення «УКРАЇНА»(«УКРАИНА», RAINE»), хоча і є елементом, що не охороняється, у складі даного знаку, означає територію надання послуг (країну походження учасниць, місце проведення конкурсу тощо).
Отже, Судом встановлено, що семантичне значення знаку для товарів і послуг «МІС УКРАЇНА»за свідоцтвом України № 22859 -національний жіночий конкурс краси.
Знаки за свідоцтвами №№ 59479, 59480, 59482 «МІС УКРАЇНА-ВСЕСВІТ», «МИСС УКРАИНА-ВСЕЛЕННАЯ»і UKRAINE-UNIVERSE»містять елемент «ВСЕСВІТ»(«ВСЕЛЕННАЯ», »), що зумовлює різницю між порівнюваними знаками (у тому числі й фонетичну). Цей елемент, як встановлено Судом на підставі наданих Третьою особою документів, надає зазначеним знакам значення -національний конкурс жіночої краси, що визначає представницю України на міжнародному конкурсі «МІС ВСЕСВІТ» («МИСС ВСЕЛЕННАЯ»(рос.), UNIVERSE»(англ.).
Отже, семантика знаків за свідоцтвами України №№ 59479, 59480, 59482 відрізняється від семантики знаку за свідоцтвом України № 22859 завдяки саме елементу «ВСЕСВІТ»(«ВСЕЛЕННАЯ», »), який має самостійне та центральне значення, а також виконує розрізняльну (дистинктивну) функцію.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, Суд звертає увагу на те, що спільні елементи, присутні у складі знаків за свідоцтвами №№ 59479, 59480, 59482 та № 22859, не зумовлюють їх схожості внаслідок (1) загальновживаності для послуг 41 класу, пов'язаних із організацією та проведенням розважальних та культурних заходів, у тому числі конкурсів («МІС», «МИСС», »), (2) неохороноздатності («УКРАЇНА», «УКРАИНА», KRAINE»), а (3) форманти, що різняться («ВСЕСВІТ», «ВСЕЛЕННАЯ», »), створюють відмінності між ними:
- створюють фонетичну (звукову) відмінність;
- створюють графічну (візуальну) відмінність;
- створюють семантичну (смислову) відмінність.
• Знаки для товарів і послуг за свідоцтвами №№ 59481, 59483, 59484 є комбінованими і складаються зі словесних позначень «МІС УКРАЇНА-ВСЕСВІТ», «МИСС УКРАИНА-ВСЕЛЕННАЯ», ISS UKRAINE-UNIVERSE» та стилізованого зображення корони (діадеми).
Словесні елементи вищевказаних позначень, а саме їх фонетичні, графічні та семантичні ознаки у порівнянні з аналогічними ознаками позначення «МІС УКРАЇНА», було розглянуто вище і Суд дійшов висновку про їх несхожість.
Крім того, Суд звертає увагу на те, що несхожість знаків за свідоцтвами №№ 59481, 59483, 59484 із словесним знаком за свідоцтвом № 22859 посилюється також і використанням зображувального елементу -корони (діадеми).
Таким чином, Судом встановлено наступні фактори, що впливають на несхожість знаків за свідоцтвами №№ 59481, 59483, 59484 із знаком за свідоцтвом № 22859:
- відмінність словесних елементів за фонетичними, графічними та семантичними ознаками;
- наявність у складі знаків за свідоцтвами №№ 59481, 59483, 59484 зображувального елементу -стилізованого зображення корони (діадеми).
Пунктом 4.3.2.4. Правил визначено, що при перевірці позначень на тотожність і схожість необхідно спочатку провести пошук тотожних або схожих позначень; визначити ступінь схожості заявленого позначення та виявлених при проведенні пошуку позначень; визначити однорідність товарів і/або послуг, для яких заявлено знак, в порівнянні з товарами і/або послугами, для яких зареєстровані або заявлені тотожні або схожі знаки, виявлені під час пошуку.
В той же час, оскільки Судом встановлено фактори, що зумовлюють відмінність порівнюваних знаків Позивача та Третьої особи, проводити визначення однорідності (спорідненості) послуг та визначення ступеню їх схожості не є необхідним, оскільки не може вплинути на висновок про несхожість порівнюваних знаків.
Відтак, враховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку про те, що знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України № № 59479, 59480, 59481, 59482, 59483, 59484 не є схожими настільки, що їх можна сплутати з раніше зареєстрованим знаком за свідоцтвом України № 22859.
3. Суд також звертає увагу на те, що Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва № 2а-15768/09/2670 від 21 червня 2010 року в даній адміністративній справі для вирішення вищевказаних питань про оманливість та схожість знаків було призначено судову експертизу.
30 грудня 2010 року на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов Висновок № 664 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 21 грудня 2010 року, відповідно до якого, на думку експерта, кожен із порівнюваних знаків за свідоцтвами України № № 59479, 59480, 59481, 59482, 59483, 59484 є схожим настільки, що його можна сплутати з раніше зареєстрованим знаком за свідоцтвом України № 22859; на дату подання заявок (24 листопада 2005 року) знаки за свідоцтвами України № № 59479, 59480, 59481, 59482, 59483, 59484 були такими, що могли ввети в оману щодо особи, яка надає послуги 41 класу МКТП.
Відповідно до частини 5 статті 82 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.
Вищевказане нормативне положення випливає із загального правила доказування: висновок експерта, як і будь-який інший доказ у справі, не має наперед встановленої сили для суду.
Так, статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Так, Суд звертає увагу на те, що викладені у Висновку № 664 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 21 грудня 2010 року висновки експерта повністю суперечать висновкам Суду, які описано вище.
Суд вважає необґрунтованим та недоведеним висновок про оманливість знаків для товарів і послуг за свідоцтвами України № № 59479, 59480, 59481, 59482, 59483, 59484.
Так, відповідно до пункту 4 статті 5 Закону обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.
Крім того, згідно зі статею 6 quinquies Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року, яка набула чинності для України з 25 грудня 1991 року (надалі також -«Паризька конвенція»), кожний товарний знак, що зареєстрований належним чином у країні походження, може бути заявлений в інших країнах Союзу і охороняється таким, як він є.
Так, Суд звертає увагу на те, що, всупереч положенням вищевказаних норм, у Висновку експертизи № 664 відсутнє порівняння знаків для товарів і послуг за свідоцтвами України № № 59479, 59480, 59481, 59482, 59483, 59484 зі знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № 22859 за звуковою (фонетичною), графічною (візуальною) та смисловою (семантичною) схожістю в цілому, тобто, без штучного ділення їх на окремі елементи «МІС», «УКРАЇНА», «ВСЕСВІТ», «МИС», «УКРАИНА», «ВСЕЛЕННАЯ», », », NIVERSE». Зокрема, на сторінці 19 висновку експертизи № 664 при дослідженні смислової (семантичної) схожості знаків для товарів і послуг за свідоцтвами України № № 59479, 59480, 59481, 59482, 59483, 59484 зі знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № 22859 судовий експерт безпідставно не взяв до уваги та не проаналізував словесні елементи «ВСЕСВІТ», «ВСЕЛЕННАЯ», VERSE», які входять до знаків для товарів і послуг за свідоцтвами України № № 59479, 59480, 59481, 59482, 59483, 59484, тобто, не досліджував смислове значення вказаних елементів і їх вплив на смислове значення знаків в цілому. Разом з тим, як встановлено Судом, словесні елементи «ВСЕСВІТ», «ВСЕЛЕННАЯ», » характеризуються визначальною розрізняльною (дистинктивною) функцією.
Суд повторно звертає увагу на те, що знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України № № 59479, 59480, 59481, 59482, 59483, 59484 за смисловим (семантичним) значенням є назвою не просто національного жіночого конкурсу краси (як знак «МІС УКРАЇНА»за свідоцтвом України № 22859), а національного конкурсу жіночої краси, що визначає представницю України на міжнародному конкурсі «МІС ВСЕСВІТ», що відрізняється від смислового (семантичного) значення знаку для товарів і послуг «МІС УКРАЇНА».
Необґрунтованими та безпідставними є викладені на сторінці 19 висновку експертизи № 664 твердження судового експерта про те, що у знаках для товарів і послуг за свідоцтвами України № № 59479, 59480, 59481, 59482, 59483, 59484 елементом, на який падає логічний наголос і який має самостійне значення, є саме елемент «МІС УКРАЇНА», з чого невірно виходив експерт при формулюванні висновку про схожість знаків для товарів і послуг зі знаком за свідоцтвом України № 22859. Судом встановлено, що дане твердження експерта не містить жодного обґрунтування у висновку експертизи № 664.
Крім того, при дослідженні звукової (фонетичної) схожості позначень судовий експерт у висновку експертизи № 664 проігнорував те, що: фонетично знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України № 59479, 59481 відрізняються від знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № 22859 наявністю одного окремого (третього) слова -«ВСЕСВІТ»і семи літер та звуків, які утворюють дане слово «ВС'ЕСВІТ»; фонетично знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України № 59480, 59483 відрізняються від знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № 22859 наявністю одного окремого (третього) слова -«ВСЕЛЕННАЯ»і дев'яти літер та звуків, які утворюють дане слово «ВСЕЛ'ЕН:АЙА»; фонетично знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України № 59482, 59484 відрізняються від знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № 22859 наявністю одного окремого (третього) слова -«UNIVERSE»і восьми літер та звуків, які утворюють дане слово «Й'УНІВЕРС», що призвело до формулювання необґрунтованого висновку про звукову (фонетичну) схожість даних знаків настільки, що їх можна сплутати між собою.
Суд також вважає недоведеними та необґрунтованими належним чином викладені на сторінці 21 висновку експертизи № 664 висновки, які, до того ж, є суперечливими, а саме, висновок експерта про те, що позначення за свідоцтвами України № № 59479, 59480 та позначення за свідоцтвом України № 22859 суттєво різняться між собою за кількістю елементів, що чинить вплив на породжуване ними загальне зорове враження, однак, все одно, вони є графічно (візуально) схожими.
Суд також акцентує особливу увагу на тому, що відповідно до пункту 3 резолютивної частини ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2010 року на роз'яснення судового експерта було, зокрема, поставлено питання про те, чи є знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України № № 59479, 59480, 59481, 59482, 59483, 59484 оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу.
Відповідно до пункту 4.15. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30 грудня 2004 року № 144/5) (надалі також -«Інструкція») резолютивна частина висновку експерта має містити чітку відповідь саме на поставлене судом запитання, а не на інше запитання.
Однак, як втановлено Судом, в пункті 2 резолютивної частини висновку експертизи № 664 судовий експерт надав відповідь на інше питання, зокрема, зазначив, що лише станом на 24 листопада 2005 року знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України № № 59479, 59480, 59481, 59482, 59483, 59484 були такими, що могли ввести в оману щодо особи, яка надає послуги 41 класу МКТП «проведення конкурсів краси»та споріднені з ними послуги «влаштування конкурсів», «інформування щодо вищезазначених послуг».
За таких обставин, Суд звертає увагу на те, що Висновок експерта № 664 є немотивованим, а викладені в ньому висновки спростовується іншими наявними в матеріалах справи належними доказами.
Крім того, Суд звертає увагу учасників адміністративного процесу на те, що в розумінні статті 82 Кодексу адміністративного судочинства України незгода суду з висновком експерта повинна бути мотивована в постанові суду лише стосовно того висновку, експертиза за яким проводилася в даному адміністративному провадженні (на підтаві відповідної ухвали суду), а не взагалі щодо будь-яких інших експертних досліджень, які надаютья учасниками адміністративного процесу в якості доказів у справі.
За таких обставин, враховуючи все вищевикладене, проаналізувавши матеріали справи, вимоги чинного законодавства України, проаналізуваши пртиставлені знаки для товарів і послуг за встановленими чинним законодавством правилами, Суд дійшов висновку про те, що знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України № № 59479, 59480, 59481, 59482, 59483, 59484 не є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу, а також не є схожими настільки, що їх можна сплутати з раніше зареєстрованим знаком за свідоцтвом України № 22859. Відтак, при прийнятті рішень Державного департаменту інтелектуальної власності від 5 січня 2006 року вих. 149/п-1, від 5 січня 2006 року вих. 150/п-1, від 5 січня 2006 року вих. 151/п-1, від 5 січня 2006 року вих. 152/п-1, від 5 січня 2006 року вих. 153/п-1, від 5 січня 2006 року вих. 154/п-1 та видачі свідоцтв України № № 59479, 59480, 59481, 59482, 59483, 59484 на знаки для товарів і послуг, Відповідач дійшов вірних висновків про відповідність вказаних знаків для товарів і послуг умовам надання правової охорони, які підтверджуються фактичними обставинами та зібраними у справі доказами, надав вказаним обставинам належну правову оцінку, тобто, у повній мірі виконав та дотримався вимог Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», що спростовує доводи Позивача та є підставою для відмови в задоволенні його адміністративного позову.
Окрім вищевикладеного, Суд також вважає за необхідне зазначити наступне.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва № 2а-15768/09/2670 від 1 лютого 2011 року було залишено позовну заяву ТОВ «Національний комітет «МІС ЮКРЕЙН»до Державного департаменту інтелектуальної власності, третя особа -Міс Юніверс ЛП. ЛЛЛП (Miss Universe L.P.LLLP), про скасування рішень та визнання недійсними свідоцтв (справа № 2а-15768/09/2670) без розгляду, у зв'язку з пропуском Позивачем строку звернення до адміністративного суду та відсутністю поважних причин та належних підстав для його поновлення.
В той же час, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року задоволено апеляційну скаргу представника ТОВ «Національний комітет «МІС ЮКРЕЙН»; скасовано Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 лютого 2011 року, а справу направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.
Згідно з висновками суду апеляційної інстанції, до спірних правовідносин необхідно було застосовувати положення частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, яка була чинною станом на час звернення Позивача до суду, та якою було визначено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Умовою застосування вказаних наслідків є наполягання на цьому однієї із сторін.
В той же час, Суд звертає особливу увагу на те, що в Ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року апеляційним судом не було спростовано висновку суду першої інстанції про пропуск Позивачем строку звернення до суду, а лише було скасовано ухвалу суду з процесуальних підстав (в зв'язку з недотриманням, на думку суду апеляційної інстанції, вимог процесуальних норм).
В судовому засіданні 25 травня 2011 року представником Відповідача подано Заяву про застосування строку позовної давності, в якій представник Відповідача просила відмовити в задоволенні адміністративного позову у зв'язку із пропуском Позивачем строку звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав.
Як вбачається з висновків Київського апеляційного адміністративного суду, до спірних правовідносин повинні застосовуватися матеріальні і процесуальні норми, які були чинними станом на час звернення Позивача до суду, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка була чинною станом на час звернення Позивача до суду) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка була чинною станом на час звернення Позивача до суду) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Строк звернення до адміністративного суду -це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Після закінчення цього часу особа не втрачає права звернутися із адміністративним позовом, але у задоволенні цього позову могло бути відмовлено на тій підставі, що пропущено строк звернення.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
В обґрунтування дотримання встановленого частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України на дату подання позову (8 грудня 2009 року) річного строку для звернення до адміністративного суду представник Позивача посилався на те, що лише 30 листопада 2009 року на його замовлення відповідною філією ДП «Укрпатент»було проведено інформаційний пошук та складено звіт від 30 листопада 2009 року, у якому містились відомості щодо свідоцтв України № № 59479, 59480, 59481, 59482, 59483, 59484. Представник Позивача також вказав на те, що лише 7 грудня 2009 року ним було замовлено та отримано копії матеріалів заявок № № m 2005 14388, m 2005 14389, m 2005 14390, m 2005 14391, m 2005 14392, m 2005 14393 від 24 листопада 2005 року, з яких він дізнався про оскаржувані рішення та Свідоцтва. При цьому, дізнатися про вказані рішення та Свідоцтва раніше, ніж 7 грудня 2009 року, у Позивача не було жодної можливості.
Як підтверджується матеріалами справи, ще 3 лютого 2006 року Позивач звертався до Господарського суду міста Києва із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, у якій просив суд: 1) Заборонити Державному департаменту інтелектуальної власності МОН України та Державному підприємству «Український інститут промислової власності» здійснювати публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність»відомостей про видачу Свідоцтв України на знаки для товарів і послуг за заявками № № m 200514388, m 200514389, m 200514390, m 200514391, m 200514392, m 200514393 (тобто, за тими ж самими заявками, за якими були винесені оскаржувані Рішення та видані оскаржувані Свідоцтва); 2) Заборонити Державному департаменту інтелектуальної власності МОН України та Державному підприємству «Український інститут промислової власності»здійснювати державну реєстрацію та вносити до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відповідні відомості щодо видачі Свідоцтв України на знаки для товарів і послуг за заявками № № m 200514388, m 200514389, m 200514390, m 200514391, m 200514392, m 200514393; 3) Заборонити Державному департаменту інтелектуальної власності МОН України та Державному підприємству «Український інститут промислової власності»видавати Приватному підприємству «Міс Україна-Всесвіт»Свідоцтва України на знаки для товарів і послуг за заявками № № m 200514388, m 200514389, m 200514390, m 200514391, m 200514392, m 200514393.
У вказаній заяві Позивачем самостійно було зазначено, що «…в результаті проведення перевірки, у звіті Філії «Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг»про виконання робіт з надання патентно-інформаційних послуг за договором від 15.11.2005 р. № 3765, були виявлені наступні тотожні та схожі до ступеня змішування із торговельною маркою «МІС УКРАЇНА»позначення, які подані Приватним підприємством «Міс Україна-Всесвіт»(м. Іллічевськ Одеської обл., вул. Леніна, 2, кв. 30): 1)«МІС УКРАЇНА-ВСЕСВІТ»(словесний), номер заявки m 200514388, 2) «МИСС УКРАИНА-ВСЕЛЕННАЯ»(словесний), номер заявки m 200514389, 3) «МІС УКРАЇНА-ВСЕСВІТ»(комбінований), номер заявки m 200514390, 4) «MISS UKRAINE-UNIVERSE»(словесний), номер заявки m 200514391, 5) «МИСС УКРАИНА-ВСЕЛЕННАЯ»(комбінований), номер заявки m 200514392, 6) «MISS UKRAINE-UNIVERSE»(словесний), номер заявки m 200514393»; «… як стало відомо заявнику з електронної бази ДП «Український інститут промислової власності», в якій надається інформація щодо стану діловодства за заявками на знаки для товарів і послуг, що ПП «Міс Україна-Всесвіт»прискорило проведення кваліфікаційної експертизи торговельних марок за заявками № № m 200514388, m 200514389, m 200514390, m 200514391, m 200514392, m 200514393. Так як по всім вище зазначеним заявкам Державним департаментом інтелектуальної власності МОН України були прийняті від «05»січня 2006 року рішення про реєстрацію знаків..».
Вищезазначене підтверджує те, що, починаючи принаймні з 3 лютого 2006 року Позивачу було відомо про оскаржувані рішення і він мав змогу скористатися наданим йому правом на звернення до суду з позовом про визнання цих рішень недійсними (оскільки доказів на підтвердження того, що Позивач був позбавлений чи обмежений в можливості реалізації права на звернення до суду в той час Суду надано не було).
Відтак, вищенаведені обставини спростовують доводи представника Позивача про те, що дізнатися про вказані рішення раніше, ніж 7 грудня 2009 року у нього не було можливості.
Крім того, Судом встановлено, що 7 лютого 2006 року Господарським судом міста Києва за вищевказаною заявою Позивача було винесено ухвалу про вжиття запобіжних заходів у справі № 20-3128, якою суд повністю задовольнив подану Позивачем заяву про забезпечення позову. 13 лютого 2006 року Позивачем до Господарського суду міста Києва було подано позовну заяву, яка містила наступні вимоги: 1) Визнати недійсними рішення Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України від 05.01.2006 р. про реєстрацію знаків для товарів і послуг за заявками № № m 200514388, m 200514389, m 200514390, m 200514391, m 200514392, m 200514393, прийнятих із порушенням вимог ст. 41 Конституції України, частин 3 та 4 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»(тобто, Позивач вже просив визнати недійсними ті ж самі Рішення, що знову оскаржуються ним у адміністративному позові); 2) Зобов'язати Державний департамент інтелектуальної власності МОН України та Державне підприємство «Український інститут промислової власності»припинити дії по публікації в офіційному бюлетені «Промислова власність»відомостей про видачу Свідоцтв України на знаки для товарів і послуг за заявками № № m 200514388, m 200514389, m 200514390, m 200514391, m 200514392, m 200514393, які порушують виключні майнові права інтелектуальної власності ТОВ «Національний комітет «Міс Юкрейн»; 3) Зобов'язати Державний департамент інтелектуальної власності МОН України та Державне підприємство «Український інститут промислової власності»припинити дії по здійсненню державної реєстрації та внесенню до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відповідних відомостей щодо видачі Свідоцтв України на знаки для товарів і послуг за заявками № № m 200514388, m 200514389, m 200514390, m 200514391, m 200514392, m 200514393, які порушують виключні майнові права інтелектуальної власності ТОВ «Національний комітет «Міс Юкрейн»; 4) Зобов'язати Державний департамент інтелектуальної власності МОН України та Державне підприємство «Український інститут промислової власності»припинити дії, направлені на видачу Приватному підприємству «Міс Україна-Всесвіт»Свідоцтва України на знаки для товарів і послуг за заявками № № m 200514388, m 200514389, m 200514390, m 200514391, m 200514392, m 200514393, які порушують виключні майнові права інтелектуальної власності ТОВ «Національний комітет «Міс Юкрейн».
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 20-3128 від 14 лютого 2006 року було скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва № 20-3128 від 7 лютого 2006 року про вжиття запобіжних заходів.
Окрім того, у заяві Позивача до Київського апеляційного господарського суду від 3 квітня 2006 року, яка міститься у матеріалах справи, Позивач посилався на видачу Приватному підприємству «Міс Україна-Всесвіт»свідоцтв України № № 59479, 59480, 59481, 59482, 59483, 59484 на знаки для товарів і послуг за заявками № № m 200514388, m 200514389, m 200514390, m 200514391, m 200514392, m 200514393, які були йому надані представником Приватного підприємства «Міс Україна-Всесвіт»у судовому засіданні 16 березня 2006 року в приміщенні Господарського суду м. Києва. Крім того, Позивач повідомляв суд, що відповідно до положень ч. 3 ст. 43-3 ГПК України ним була подана позовна заява протягом 10 днів з дня винесення ухвали про вжиття запобіжних заходів, по якій Господарським судом м. Києва винесено ухвалу про відкриття провадження по справі № 20/178 і питання про чинність свідоцтв України № № 59479, 59480, 59481, 59482, 59483, 59484 буде вирішуватись окремо у справі № 20/178.
Таким чином, Суд звертає увагу на те, що, починаючи щонайменше з 16 березня 2006 року Позивачу було відомо про оскаржувані Свідоцтва і він мав змогу звернутися з позовом про визнання їх недійсними, що, в свою чергу, спростовує доводи представника Позивача про те, що дізнатися про вказані Свідоцтва раніше, ніж 7 грудня 2009 року, у Позивача не було жодної можливості.
Отже, звернувшись 8 грудня 2009 року до адміністративного суду із даним позовом про визнання нечинними та скасування оскаржуваних рішень та визнання недійсними оскаржуваних Свідоцтв, Позивач пропустив встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України річний строк для звернення до адміністративного суду.
Суд також зверає увагу на те, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 20 лютого 2006 року № 20/178 було порушено провадження за позовною заявою ТОВ «Національний комітет «Міс Юкрейн»до Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України, Державного підприємства «Український інститут промислової власності»про визнання рішень Державного департаменту інтелектуальної власності МОН від 5 січня 2006 року про реєстрацію знаків для товарів і послуг за заявками № № m 200514388, m 200514389, m 200514390, m 200514391, m 200514392, m 200514393 нечинними. Факт участі представника ТОВ «Національний комітет «Міс Юкрейн»в даних судових засіданнях підтверджується Ухвалою Господарського суду м. Києва № 20/178 від 16 березня 2006 року, яка міститься у матеріалах справи.
Окрім того, відповідно до уточнення та змін до позовної заяви Позивача у справі № 20/178 від 25 квітня 2006 року, Позивач просив Господарський суд м. Києва визнати недійсними рішення Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України від 05.01.2006 р. про реєстрацію знаків для товарів і послуг за заявками № № m 200514388, m 200514389, m 200514390, m 200514391, m 200514392, m 200514393, прийнятих із порушенням вимог ст. 41 Конституції України, частин 3 та 4 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»(тобто, Позивач оскаржував ті ж самі рішення, які оскаржуються ним у даному адміністративному провадженні). Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 квітня 2006 року № 20/178 провадження у справі було припинено.
Про обізнаність Позивача із оскаржуваними рішеннями та Свідоцтвами свідчить також поданий ним 14 грудня 2006 року адміністративний позов до Господарського суду міста Києва. Даний позов було підписано президентом ТОВ «Національний комітет «Міс Юкрейн»Матяшом С. В. та засвідчено печаткою товариства. У вказаному позові представник Позивача стверджував, що «… 24 листопада 2005 року Приватним підприємством «Міс Україна-Всесвіт», яке було 8 листопада 2005 року засновано одноосібно гр. ОСОБА_7, були подані до Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України за заявки № № m 200514388, m 200514389, m 200514390, m 200514391, m 200514392, m 200514393 на реєстрацію знаків для товарів і послуг 03, 14, 16, 18, 25, 26, 35, 37, 40, 42, 44 класів МКТП, в тому числі послуг 41 класу -«проведення конкурсів, проведення конкурсів краси»..». «… 05 січня 2006 р. Державним департаментом було прийняті рішення про реєстрацію знаків, а 15 лютого 2006 р. -видано шість свідоцтв України № № 59479, 59480, 59481, 59482, 59483, 59484 на знаки для товарів і послуг». При цьому, Суд акцентує увагу на тому, що в якості додатків до адміністративного позову ТОВ «Національний комітет «Міс Юкрейн» надавало суду копії свідоцтв України № № 59479, 59480, 59481, 59482, 59483, 59484 на знаки для товарів і послуг та витяг зі звіту Філії «Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг»про виконання робіт з надання патентно-інформаційних послуг за договором від 15 листопада 2005 року № 3765, затвердженого 28 листопада 2005 року. Постановою Господарського суду м. Києва від 28 лютого 2007 року № 20/3-А у задоволенні даного адміністративного позову було відмовлено.
Окрім викладеного, Суд вважає за необхідне зазначити про те, що 15 лютого 2006 року було здійснено офіційну публікацію відомостей про видачу свідоцтв України № № 59479, 59480, 59481, 59482, 59483, 59484 на знаки для товарів і послуг у офіційному бюлетені «Промислова власність»№ 2 за 2006 р., з датою публікації 15 лютого 2006 року.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку про те, що Позивач був обізнаний про чинність оскаржуваних рішень принаймні з 3 лютого 2006 року, а про чинність оскаржуваних Свідоцтв -щонайменше з 16 березня 2006 року (що підтверджується також тим, що Позивач вже оскаржував їх у справі № 20/178, провадження по якій було припинено 25 квітня 2006 року).
В той же час, ТОВ «Національний комітет «МІС ЮКРЕЙН»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним адміністративним позовом лише 8 грудня 2009 року (про що свідчить реєстраційний запис на першій сторінці позовної заяви).
Відповідно до статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Поважними за змістом даної статті визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Однак, у даному випадку представником Позивача не зазначено жодних об'єктивних обставини, що можуть бути визнані судом поважними для пропущення строку звернення до суду, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції станом на час звернення). В той же час, наведені представником Позивача причини пропуску строку звернення до суду спростовуються наявними в матеріалах справи документами, а тому є безпідставними та не можуть бути підставою для поновлення строку звернення до суду.
Таким чином, вивчивши матеріали справи, Суд встановив, що Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із порушенням строку звернення до адміністративного суду.
Враховуючи висновки та вимоги Ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року, а саме, висновок про те, що при перевірці обставин щодо дотримання Позивачем строку звернення до адміністративного суду підлягає застосуванню стаття 100 Кодексу адміністративного судочинства України саме в редакції, що діяла станом на дату подання адміністративного позову (8 грудня 2009 року) і до 30 липня 2010 року, а не в редакції, що набрала чинності вже після 30 липня 2010 року і є чинною на даний час, Суд приходить до висновку про те, що пропуск ТОВ «Національний комітет «МІС ЮКРЕЙН»строку звернення до суду (та відсутність поважних причин пропуску), окрім висновку суду по суті заявлених вимог, є також окремою підставою для відмови в задоволенні позову.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та зібраних у справі доказів, суд дійшов висновку про те, що викладені в позовній заяві вимоги Позивача є необґрунтованими, та відповідно такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні адміністративного позову -відмовити повністю.
Постанову може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н. Є. Блажівська